Вирок

від 24.02.2021 по справі 175/263/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/263/21

Провадження № 1-кп/175/17/21

Вирок

Іменем України

24 лютого 2021 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретареві ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 , та ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.Слобожанське кримінальне провадження №12020040440001218 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Дніпропетровськ, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

та відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м.Дніпропетровськ, громадянина України, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185ККУкраїни

встановив:

Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , 29.11.2020 близько 09 год. 00 хв. знаходились на території виробничого майданчику ТОВ ВКФ «Союз», що розташований за адресою: Дніпропетровськаобласть Дніпровський район смт. Слобожанське, вул. Виробнича, буд.9а, де обидва працювали сторожами.

Перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вступили між собою у попередню змову на спільне, таємне викрадення чужого майна, а саме металевої прес-форми ФОЛ845 для виготовлення пластмасових виробів, яка знаходилась у приміщенні виробничого цеху ТОВВКФ «Союз».

Приступивши до реалізації свого злочинного наміру, направленого на спільне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , впевнившись в тому, що за їх протиправними діями ніхто не спостерігає і вони носять таємний характер, діючи умисно, спільно і узгоджено, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, пройшли до виробничого приміщення ТОВ ВКФ «Союз» та викрали з нього металеву прес форму ФОЛ 845, вартістю 7000, 00 грн.

Викрадене майно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 реалізували в той же день, розподіливши отримані від продажу кошти між собою, тим самим спричинивши ТОВ ВКФ «Союз» матеріальну шкоду на загальну суму 7000,00 грн.

Далі, 29.11.2020 близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , знаходились на території виробничого майданчику ТОВ ВКФ «Союз», що розташований за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район смт. Слобожанське, вул. Виробнича, буд.9а, де обидва працювали сторожами.

Перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вступили між собою у попередню змову на спільне, повторне, таємне викрадення чужого майна, а саме металевої прес-форми ФОЛ 846 для виготовлення пластмасових виробів, яка знаходилась у приміщенні виробничого цеху ТОВ ВКФ «Союз».

Приступивши до реалізації свого злочинного наміру, направленого на спільне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , впевнившись в тому, що за їх протиправними діями ніхто не спостерігає і вони носять таємний характер, діючи умисно, повторно, спільно і узгоджено, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, пройшли до виробничого приміщення ТОВ ВКФ «Союз» та викрали з нього металеву прес форму ФОЛ 846, вартістю 7000, 00 грн.

Викрадене майно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 реалізували в той же день, розподіливши отримані від продажу кошти між собою, тим самим спричинивши ТОВ ВКФ «Союз» матеріальну шкоду на загальну суму 7000,00 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватими себе визнав у повному обсязі та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Він дійсно останні роки працював на ТОВ ВКФ «Союз», ОСОБА_5 є братом його дружини, 29.11.2020 року близько о 09 год. та 14 год. вони здійснили крадіжку металевих форм для вироблення пластмасових виробів, оскільки не було грошей на проїзд та проживання. Мали намір повернути форми. Просив суд врахувати щире каяття.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винуватими себе визнав у повному обсязі та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті та пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 . Просив суд врахувати щире каяття та стан його здоров`я.

Представник потерпілого ТОВ Виробничо-комерційна фірма «Союз» ОСОБА_6 надав заяву про проведення судового розгляду у його відсутність. Претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не має. Щодо призначення міри покарання поклався на розсуд суду.

Представник ТОВ «САВ ДІСТРІБЬЮШН» ОСОБА_7 надав заяву про проведення судового розгляду у його відсутність. Цивільний позов просив суд задовольнити, щодо призначення міри покарання поклався на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників процесу визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, дослідженням матеріалів які характеризують особу кожного з обвинуваченого.

При цьому учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду немає, а також сторонам роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що наведеними доказами у своїй сукупності у повному обсязі доведена винуватість обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та їх умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щиросердне каяття, активне сприяння розкриттю злочину і повне визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених судом не встановлені.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з цих вимог закону і положень ст.ст. 65, 67 КК України, з урахуванням обставин справи і наслідків злочину, вчинених обвинуваченим, суд враховує щирє каяття у судовому засіданні, з врахуванням думки органу обвинувачення та позицію представників потерпілих, суд вважає необхідним призначити покарання в межах санкції інкримінованої їм статті у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та попередження нових злочинів як ними, так і іншими особами.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України судові витрати по справі за проведення судової експертизи слід покласти на обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та стягнути в дохід держави.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченим не обирався.

Керуючись ст.ст. 364, 369, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання за умови, що на протязі 1 (одного) року іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1, пункту 2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання за умови, що на протязі 1 (одного) року іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1, пункту 2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У рахунок відшкодування витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи №4449/20 від 21грудня 2020 року у кримінальному провадженні №12020040440001218 стягнути з обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (ІПН невідомий) 320 (триста двадцять) гривень на користь ОСОБА_8 (розрахунковий рахунок КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 , ІПН: НОМЕР_2 ), тобто з кожного по 160 гривень).

Речові докази, а саме: дві металеві прес форми для виготовлення пластмасових виробів, а саме: ФОЛ845, ФОЛ 846 після набрання вироком законної сили залишити у розпорядженні власника, оптичний диск CD-R (а.с.к.п.73) - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішеннясуду першоїінстанції неможе бутиоскаржене вапеляційному порядкуз підставзаперечення обставин,які нікимне оспорювалисяпід чассудового розглядуі дослідженняяких буловизнано судомнедоцільним відповіднодо положеньчастини третьоїстатті 349КПК України.

Суддя ОСОБА_1