Ухвала

від 18.02.2021 по справі 640/8208/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 640/8208/19 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/818/214/21 Суддя доповідач ОСОБА_2

Категорія: Шахрайство з фінансовими ресурсами

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2

суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі - ОСОБА_5

за участю прокурора - ОСОБА_6

обвинуваченої - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Харківської області кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на вирок Київського районного суду м. Харкова від 17 липня 2019 року у відношенні ОСОБА_7 , -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Воркута Республіка Комі, РФ, громадянка України, освіта середня, заміжня, яка має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працююча, раніше не судима, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу в АДРЕСА_2

Визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.222 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі, що становить 17000 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями строком на 1 рік.

Звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного судом покарання на підставі п. «В»» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати в сумі 586, 80 грн.

Згідно вироку ОСОБА_7 , діючи з умислом, спрямованим на незаконне отримання кредиту в АТ «Імексбанк», 27.01.2014 р. у денний час доби, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, знаходячись в приміщенні відділення №456 АТ «Імексбанк», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд.311, достовірно знаючи про те, що вона не мала трудових відносин, не була та не отримувала доходи у ТОВ «Гіпократ», код ЄДРПОУ 24669877, діючи умисно, надала співробітнику банку підроблену довідку про доходи на своє ім`я за № 1 від 27.01.2014, що містить завідомо неправдиву інформацію відносно того, що начебто ОСОБА_7 дійсно працює в ТОВ «Гіпократ» з 12.06.2010, що є її основним місцем працевлаштування, де займає посаду старшого менеджера та де їй нібито була нарахована та виплачена заробітна плата за шість місяців (з липня 2013 по грудень 2013) на загальну суму 29830, 94 грн.

В апеляційній скарзі прокурор, змінивши доводи та вимоги апеляційної скарги просить звільнити ОСОБА_7 від призначеного судом покарання, оскільки наразі минули строки передбачені ст.. 49 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, обвинувачену які просили закрити кримінальне провадження колегія суддів прийшла до наступного.

Апеляційним судом роз`яснено ОСОБА_7 , підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, яка не є реабілітуючою.

Обвинувачена ОСОБА_7 наполягала на першочерговості розгляду її клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставіст. 49 КК України.

Виходячи з положень закріплених у ч.4ст.286 КПК України-суд має невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Відповідно до ч.2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

З матеріалів провадження вбачається, що злочин, передбачений ч.1 ст. 222 КК України, за який засуджено ОСОБА_7 на час його скоєння передбачав покарання у виді штрафу від однієїтисячідотрьохтисячнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням праваобійматипевніпосадичизайматисяпевноюдіяльністюнастрокдотрьох років.

Тобто, вчинене ОСОБА_7 діяння є кримінальним проступком відповідно до вимог ст.. 12 КК України.

В періоди з 28.10.2014 року по 16.09.2016 та з 29.09.2016 року по 16.04.2019 року року ОСОБА_7 перебувала у розшуку, тобто перебіг давності в цей час був зупинений.

В той же час, навіть з урахуванням періоду перебування ОСОБА_7 у розшуку наразі сплинув дворічний строк притягнення її до кримінальної відповідальності.

Відтак колегія суддів вважає за необхідне звільнити обвинувачену ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності відповідно до вимог ст.49 КК України, що відповідає вимогам п.1 ч.2 ст.284 КПК України, яка вказує, що кримінальне провадження закривається судом - у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1ст. 417 КПК Українисуд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбаченістаттею 284цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. п.1ч.2 ст.284;404;405;417;418;419 КПК України, ст. 49 КК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду м. Харкова від 17 липня 2019 року у відношенні ОСОБА_7 скасувати.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 закрити, звільнивши ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 222 КК України у зв`язку зі сплином строків давності.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді: