Постанова

від 30.04.2010 по справі 2-а-857/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

30 квітня 2010 р.                          м. Вінниця           Справа № 2-а-857/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,

при секретарі судового засідання:   Балан Марині Анатоліївні  

за участю:

представника позивача :   Федорченко Руслани Олександрівни

у відсутність відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державної податкової інспекції  у м. Вінниці   

до:   Міського комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 2"  

про: стягнення заборгованості  перед бюджетом

Обставини справи:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася Державна податкова інспекція у м. Вінниці  з позовом до Міського комунального  підприємства "Житлово-експлуатаційна  контора № 2" про примусове стягнення  заборгованості  по податках і зборах  в загальному  розмірі 23200 грн. 98  коп.  

Позовні вимоги вмотивовані тим, що станом на 24.02.2010 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом  в загальній сумі 23200 грн. 98 коп., з яких 23200 грн. 34 коп.  –основний платіж, 0 грн. 64 коп. –пеня, в тому  числі  в розрізі  платежів: по  податку на  додану вартість –11558 грн. 02 коп.; по  податку  з власників транспортних засобів –572 грн. 72 коп.; по податку на землю - 10853 грн. 88 коп..

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала  в повному обсязі та просила його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання  не з’являвся хоча про час та місце останній був повідомлений завчасно та належним чином, зокрема, судова повістка направлялась на адресу відповідача, що  наявна в ЄДРПОУ та  на адресу засновника  МКП "ЖЕК №2" - Вінницької  міської ради, доказом чого є  реєстр відправлення  кореспонденції від 26.04.2010 року та  розписка  представника Вінницької міської ради  про  отримання судової повістки.  

Відповідно до частини 8 статті 35 КАС України  вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. А тому, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю  для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 128 КАС України суд відкладає розгляд справи в разі неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень. Зазначена стаття  не передбачає наслідків повторного неприбуття в судове засідання такого відповідача, проте визначає дії суду у разі неприбуття відповідача –суб’єкта владних повноважень.

Таким чином, виходячи з принципу рівності сторін, у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, справу може бути вирішено за його відсутності.

Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна  справа  має  бути  розглянута  і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач двічі не прибув в судове засідання,   суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Міське  комунальне  підприємство "Житлово-експлуатаційна контора № 2"  зареєстроване  Реєстраційною палатою Вінницької міської ради 27 червня 2000 року,  код ЄДРПОУ 20083637 (а.с.19) та взято на облік як платник податків  в Державній податковій інспекції  у м Вінниці.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про  систему оподаткування» дано визначення, що під податком  і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Пунктом  3  частини 1 статті 9 Закону України «Про  систему оподаткування»встановлено, що платники  податків  і   зборів   (обов'язкових   платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і  зборів  (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Згідно частини  3 цієї ж статті, обов'язок   юридичної  особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що відповідальність за своєчасність сплати податків і зборів і додержання Законів про оподаткування  несуть платники  податків і зборів відповідно до Законів України.

В силу  статтей 13, 14 Закону України «Про систему оподаткування»в Україні справляються: загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі); місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі): 1) податок на додану вартість;  2) акцизний збір; 3) податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що  сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами;  4) податок на доходи фізичних осіб;  5) мито; 6) державне мито;  7) податок на нерухоме майно (нерухомість); 8) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності); 9) рентні платежі;10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; 11) податок на промисел; 12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; 13) збір за спеціальне використання природних ресурсів; 14) збір за забруднення навколишнього природного середовища; 15) збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;  16) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;  17) збір до Державного інноваційного фонду; 18) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності; 19) фіксований сільськогосподарський податок;     20) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; 21) гербовий збір (застосовується до 1 січня 2000 року); 22) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України; 23) збір за використання радіочастотного ресурсу України;   24) збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний); 25) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;  26) збір за проведення гастрольних заходів;  27) судовий збір;  28) збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних осіб або фізичних осіб  перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування  та внески  на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків  контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі по тексту Закон № 2181).

Згідно з пункту 1.2 статті 1 Закону № 2181 податкове зобов’язання –це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів  відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

У відповідності  до норм підпункту  4.1.1. пункту 4.1 статті 4  Закону № 2181  платник  податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно підпункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання, самостійно визначене у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

В силу  підпункту  5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 1.4 частини 1 статті 1 Закону  № 2181 пенею визначається - плата у вигляді процентів,  нарахованих  на  суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Підпунктами 16.1.1., 16.1.2 пункту 16.1. статті 16 Закону № 2181 передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків нарахування пені розпочинається - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до податкового органу   були подані: податкова декларація з податку на додану вартість  № 123499 від 16.07.2009 року із сумою податкових зобов'язань  14682,00 грн. (а.с. 7-8); розрахунок суми  податку з  власників  транспортних засобів № 489 від 16.01.2009 року на загальну суму податкових зобов'язань  1165,00 грн. (а.с. 13); розрахунок  земельного  податку № 496 від 16.01.2009 року на  загальну суму податкових зобов'язань  21361,51 грн. ( а.с. 14-15). Проте, плата  по податкам і зборам (обов’язковим платежам) самостійно визначена у поданих  деклараціях та розрахунках  відповідачем вносинлась несвоєчасно та не в повному обсязі, як наслідок,  підприємству було нараховано пеню в розмірі 0,64 грн.

Відповідно до підпункту  6.2.1 пункту 6.2 статті  6 зазначеного вище  Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання  в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (пункт  “а” підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181).

Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки (пункт “б” підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181).

У разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням  посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення  такої податкової вимоги вважається днем її вручення (підпункт 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181).

Виконуючи зазначену норму Закону, позивач надіслав відповідачу першу № 1/1162 від 08.07.2009 року та другу податкову вимогу № 2/1307 від 10.08.2009 року.

В матеріалах справи  відсутні докази  з яких вбачалося б, що зазначені податкові вимоги відповідачем оскаржувались, останні податковим органом не відкликані, а відтак є чинними на час розгляду справи.

Станом на  24.02.2010 року з урахуванням часткового погашення боргу за відповідачем рахується податковий  борг в сумі  23200,98 грн., з яких  23200,34 грн. - основний платіж та 0,64 грн. - пеня.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов’язань платники податків несуть у відповідності із законодавством України.  Статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що відповідальність за своєчасність сплати податків і зборів і додержання Законів про оподаткування  несуть платники  податків і зборів відповідно до Законів України. Примусове стягнення податкового боргу –передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Згідно підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України № 2181 джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами (підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7  вказаного Закону).

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість  та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу.

Відповідно до  статтей 11, 71  Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об‘єктивному дослідженні.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ДПІ у м. Вінниці є доведеними відповідають дійсним обставинам  та матеріалам справи, а відтак позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною  4 статті  94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем  - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити  повністю.

Стягнути  з міського комунального підприємства "Житлово-експлуатаційної  контори №2" (вул. 1 Травня, 78, м. Вінниця, 21100, код 20083637,  р/р 260001113 Філія ВАТ  "Кредитпромбанк", м. Вінниця, МФО 302623; р/р 260015534  ОД "Райффайзен Банк Аваль", м. Вінниця, МФО 302247;  р/р 260031112  Філія   ВАТ  "Кредитпромбанк", м. Вінниця, МФО 302623;  р/р 260061043 Філія   ВАТ  "Кредитпромбанк", м. Вінниця, МФО 302623;  р/р 260675534 ОД "Райффайзен Банк Аваль", м. Вінниця, МФО 302247; р/р 2604494143 ОД "Райффайзен Банк Аваль", м. Вінниця, МФО 302247, р/р 26003012897801  Ф "ЦРУ" АТ"Б"Фінанси та  кредит" м. Київ, МФО 300937)  борг з ПДВ в розмірі 11558,02 грн. ( одинадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім грн. 02 коп.) на р/р 31113029700002 Банк ГУ ДКУ у Вінницькій області, МФО  802015, КБК 14010100; заборгованість  по податку з власників транспортних засобів в  розмірі  572,72 грн. (п'ятсот сімдесят дві грн. 72 коп.) на р/р 33214807700002 Банк ГУ ДКУ у Вінницькій області, МФО  802015, КБК 13050100; заборгованість з податку на землю в  розмірі 10853,88 грн.  (десять тисяч вісімсот п'ятдесят три грн. 88 коп.) на  р/р 33219857700002 Банк ГУ ДКУ у Вінницькій області, МФО  802015, КБК  21010301 в  дохід бюджету.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється  з  дня  отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено:   05.05.10  

Суддя          Воробйова Інна Анатоліївна

30.04.2010