Ухвала

від 23.02.2021 по справі 468/190/21-ц

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 468/190/21-ц

2/468/219/21

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

У Х В А Л А

23.02.2021 року суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Янчук С.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до комунальної установи "Баштанський міський інклюзивно-ресурсний центр Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області" про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

18.02.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Баштанського районного суду Миколаївської області з вказаною позовною заявою.

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у цивільній справі встановлено, що вона подана до суду без додержання вимог ст.175 та ст.177 ЦПК України.

Так, відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить, зокрема, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Отже, позов підлягає грошовій оцінці, в зв`язку з чим позовна заява повинна містити ціну позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається - у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.

Однак, в порушення п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 не містить ціни позову та обґрунтованого розрахунку сум, які підлягають стягненню з відповідача на день звернення до суду з даним позовом (або ж викладу обставин з зазначенням відповідних доказів щодо об`єктивної неможливості зазначення розрахунку сум, які підлягають стягненню з відповідача), що позбавляє суд об`єктивної можливості визначити розмір судового збору, який позивач зобов`язаний сплати при поданні позову до суду з вищевказаною вимогою.

Крім того, згідно ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати наказ №69-К від 28.12.2020 року про застосування відносно неї захобів дисциплінарного стягнення шляхом оголошення догани; 2) визнати протиправним та скасувати наказ №70-К від 30.12.2020 року про застосування відносно неї захобів дисциплінарного стягнення шляхом оголошення догани; 3) визнати протиправним та скасувати наказ №6-К від 01.02.2021 року про її звільнення; 4) поновити її на посаді практичного психолога вищевказаної установи; 5) стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір , від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Враховуючи викладене, позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову в частині вимог про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, а також поновлення на роботі.

Відповідно до статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України Про оплату праці , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України Про оплату праці , тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Крім того, згідно ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі №728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 р. у справі №910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільняються від сплати судового збору.

Отже, відповідно до Закону України Про судовий збір , від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій на вирішення суду поставлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач не звільнений.

Крім того, позивач не звільнений від сплати судового збору за вимоги щодо визнання протиправними та скасування наказів про застосування захобів дисциплінарного стягнення шляхом оголошення догани.

Відтак, підлягає сплаті судовий збір за 3 вимоги ( 1 вимога майнового характеру, 2 вимоги -немайнового характеру).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.1 ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п.2 ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року встановлений в розмірі 2270 гривень.

Отже, позивач при зверненні до суду з вказаним позовом зобов`язаний сплатити судовий збір у розмірі, який передбачений п.1 ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір з врахуванням ціни позову, але не меншому ніж 908 гривень 00 копійок за звернення з вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та у розмірі, який передбачений п.2 ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір , а саме 1816 гривень 00 копійок (908 грн. + 908 грн.) за звернення з двома вимогами про визнання протиправними та скасування наказів у про застосування захобів дисциплінарного стягнення шляхом оголошення догани.

Таким чином, загальна сума судового збору, яка підлягала сплаті позивачем при зверненні до суду з вказаним позовом повинна була становити не менше 2724 грн. (з врахуванням відсутності відомостей про ціну позову).

В свою чергу позивачем надано докази сплати ним судового збору за подання даної позовної заяви лише в розмірі 908 грн.

Наведене вказує на необхідність доплатити позивачем судового збору в розмірі 1816 грн. та надати суду відповідні докази.

Крім того, відповідно до п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

В порушення вищевказаної норми ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Також, згідно ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.2 ст.83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 просить суд витребувати з комунальної установи "Баштанський міський інклюзивно-ресурсний центр Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області" наказ про призначення її на посаду практичного психолога та довідку про середню заробітну плату.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно п.4 ч.2 ст.84 ЦПК України, у клопотанні повинно бути зазначено - вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Однак, будь-яких доказів звернення позивача до відповідача з вимогою надати їй вказані докази, а також неможливості самостійно їх отримати, до позовної заяви не додано.

На підставі вищевикладеного, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача про витребування у відповідача вищевказаних доказів.

Із викладеного слід, що позовна заява подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому це є підставою для залишення її без руху для виправлення вказаних недоліків шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 175 ЦПК України, а також надання вказаних вище документів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 185, 260 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до комунальної установи "Баштанський міський інклюзивно-ресурсний центр Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області" про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Надати позивачу строк для виправлення вказаних в ухвалі недоліків але не пізніше десяти днів з дня отримання позивачем ухвали, роз`яснивши, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява вважається неподаною і повертається.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ