Рішення

від 21.01.2021 по справі 908/1863/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/95/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2021 Справа № 908/1863/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1863/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фітнес Трейдінг» (пр.-т. Героїв Сталінграда, буд. 21/38А, м. Київ, 04210, ідентифікаційний код 35488683)

до відповідача: Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код ВП 19355964)

про стягнення 537849,08 грн.

за участю представників:

від позивача: Веретельник І.Ю., адвокат, довіреність від 14.04.2020 (приймає участь з використанням системи відеоконференцзв`язку "EASYCON")

від відповідача: Нинюк Л.О., адвокат, довіреність № 2803 від 02.09.2019

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фітнес Трейдінг» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення основного боргу в сумі 520631,28 грн., трьох процентів річних в сумі 8835,64 грн., інфляційних втрат в сумі 8382,16 грн. за договором поставки № 491(6)19 УК/53-121-11-19-08656 від 11.10.2019.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2020 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 29.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1863/20 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/95/20. Підготовче судове засідання призначено на 07.09.2020.

Ухвалою суду від 02.09.2020, у зв`язку з направленням на навчання головуючого судді у справі Азізбекян Т.А., підготовче судове засідання перенесено з 07.09.2020 на 05.10.2020.

26.08.2020 відповідачем наданий суду відзив на позовну заяву, в якому останній не погоджується з періодом та сумами нарахування 3% річних та інфляції. Також вказує на те, що 09.12.2019 платіж за договором № 491(6)19УК на загальну суму 520 631,28 грн. заявлений відповідачем до автоматизованої системи SАР ЕRР ДП НАЕК Енергоатом , відокремленим підрозділом якого є відповідач (ВП Запорізька АЕС ). Розрахунки здійснюються не регулярно та не в повному обсязі в зв`язку з обмеженням роботи енергоблоків атомних електростанцій та дефіцитом коштів за відпущену електричну енергію. Зазначене повідомлялося позивачу у відповіді на претензію. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

02.10.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зокрема вказує, що відсутність у відповідача грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов`язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють його від виконання зобов`язання з оплати вартості поставленого товару за договором та відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Також, саме з цих підстав вимога відповідача про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, на думку позивача, має бути повністю відхилена судом.

Ухвалою суду від 05.10.2020 відкладено підготовче засідання на 21.10.2020.

15.10.2020 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких просить суд закрити провадження у справі в порядку п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки позивач зазначив у позовній заяві №1-07 від 21.07.2020 відповідачем: Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом , який не має статусу юридичної особи.

21.10.2020 на електронну адресу суду від ТОВ «Фітнес Трейдінг» надійшло клопотання вих. № 127-103 від 19.10.2020 про уточнення назви відповідача. У вказаному клопотанні позивач уточняє назву відповідача - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» .

Ухвалою суду від 21.10.2020 визначено назву відповідача - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (ідентифікаційний код ВП 19355964), продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на 25.11.2020.

10.11.2020 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення на заперечення відповідача щодо підстав для закриття провадження у справі. Позивач вказує, що з метою уникнення непорозумінь в ході підготовчого провадження 19.10.2020 позивач заявив клопотання щодо уточнення найменування відповідача, уточнивши його назву: Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» .

Ухвалою суду від 25.11.2020 закрито підготовче провадження у справі № 908/1863/20, розпочато розгляд справи по суті 25.11.2020 та відкладено розгляд справи по суті на 23.12.2020.

Ухвалою суду від 21.12.2020 судове засідання з розгляду справи № 908/1863/20 по суті перенесено на 05.01.2021.

В судовому засіданні 05.01.2021 оголошено перерву до 21.01.2021.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 21.01.2021 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оголошений склад суду.

Перевірені повноваження присутніх в судовому засіданні учасників процесу.

Представники сторін оголосили про обізнаність прав та обов`язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати поставленого товару за договором поставки № 491(6)19 УК/53-121-11-19-08656 від 11.10.2019, внаслідок чого сума основного боргу становить 520631,28 грн. За прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачу нараховано 8835,64 грн 3% річних та 8382,16 грн. інфляції. Просить суд, на підставі ст. ст. 526, 530, 629 ЦК України, ст. 193, 230-232 ГК України, позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує, свою правову позицію виклав у відзиві на позову заяву. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В засіданні 21.01.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи учасників процесу, суд

УСТАНОВИВ:

11.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фітнес Трейдінг» (постачальник) та Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Відокремлений підрозділ «Запорізька АЕС» (покупець) уклали договір поставки продукції № 491(6)19 УК/53-121-11-19-08656, за умовами якого (п. 1.1.) постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти товар і сплатити за поставлений товар 520631,28 грн.

Пунктом 1.3 договору встановлено строк поставки продукції: жовтень 2019.

Відповідно до п. 3.1 договору вартість товару за договором складає 433859,40 грн, крім того ПДВ 20% - 86771,88 грн, разом 520631,28 грн.

За умовами договору розрахунок за поставлений товар здійснюється на протязі 45 календарних днів з моменту його поставки шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених Податковим кодексом України випадках та порядку (п. 3.2).

Пунктом 9.2 договору встановлено, що досудовий порядок врегулювання спорів між сторонами є обов`язковим.

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє протягом 12 місяців з моменту підписання (п. 11.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 520631,28 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 567 від 30.10.2019.

Претензій щодо кількості або якості продукції від відповідача не надходило.

Відповідач факт отримання товару в рамках договору поставки продукції № 491(6)19 УК/53-121-11-19-08656 підтвердив у відзиві на позовну заяву.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати отриманого товару на його адресу була направлена претензія вих. № 1/1 від 28.05.2020 з вимогою сплатити виниклу заборгованість, 3% річних та інфляційні витрати.

Претензія залишена без відповіді, борг без оплати.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки № 491(6)19 УК/53-121-11-19-08656 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічні приписи зазначені в ч. ч. 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, (ч. 1 ст. 692 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Матеріали справи містять належні та допустимі докази поставки та отримання відповідачем продукції на загальну суму 520631,28 грн. в рамках договору поставки №491(6)19 УК/53-121-11-19-08656.

Як вже зазначалося судом у п. 3.2 договору сторонами узгоджений строк оплати за товар - на протязі 45 календарних днів з моменту його поставки.

З зазначеного слідує, що, укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, а саме: позивач повинен поставити товар продукцію у строк - жовтень 2019 року, а відповідач в свою чергу зобов`язаний на протязі 45-ти календарних днів з моменту постачання товару оплати його вартість.

Позивач надав суду докази виконання ним зобов`язань, передбачених умовами договору, з чого слідує про повне виконання постачальником зобов`язань за договором.

Крім того, матеріали справи містять претензію вих. № 1/1 від 28.05.2020, відповідно до якої позивач вимагав сплатити протягом 7 календарних днів від дня пред`явлення даної вимоги (претензії) сплатити грошові кошти сумі 520631,28 грн. за договором поставки №491(6)19 УК/53-121-11-19-08656 від 11.10.2019 на розрахунковий рахунок ТОВ Фітнес Трейдінг .

Як вказує відповідач, 09.12.2019 платіж за договором поставки № 491(6)19УК на загальну суму 520 631,28 грн. заявлений до автоматизованої системи SАР ЕRР ДП НАЕК Енергоатом , відокремленим підрозділом якого є відповідач (ВП Запорізька АЕС ). Розрахунки здійснювалися не регулярно та не в повному обсязі в зв`язку з обмеженням роботи енергоблоків атомних електростанцій та дефіцитом коштів за відпущену електричну енергію.

Зазначене вище повідомлялося позивачу у відповіді на претензію.

Встановлено, що відповідач покладений на нього обов`язок щодо оплати отриманого товару на суму 520631,28 грн. у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Заперечення відповідача суд до уваги не приймає, оскільки відсутність у відповідача грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов`язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють його від виконання зобов`язання з оплати вартості поставленого товару за договором та відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 520631,28 грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача 8835,64 грн 3% річних за період з 15.12.2019 по 08.07.2020 та 8382,16 грн. інфляції за період листопад 2019 - квітень 2020.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми законодавства вбачається, що три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тобто три проценти річних не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов`язань, які можуть бути узгоджені сторонами, оскільки ця норма законодавства є імперативною.

Річні проценти за своєю правовою природою є складовою частиною боргу та підлягають стягненню разом із сумою основного боргу на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до абз.1 п.1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць (абз.2 п 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14).

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць/місяці, у якому/яких мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці, тобто мала місце дефляція (абз. 3 п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14).

Якщо прострочення виконання зобов`язання з оплати становить менше одного повного місяця, то в такому випадку виключається застосування відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

За приписами ст. 253, ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок; якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

15.12.2019 (неділя) - не є днем прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати товару, поставленого за договором №491(6)19УК, оскільки останній 45-й день оплати є 16.02.2019 (понеділок), зважаючи на те, що 14.12.2019 припадає на суботу вихідний день.

Також не можуть враховуватися в період прострочення показники індексів інфляції за листопад і грудень 2019 року, зважаючи на те, що в листопаді 2019 року зобов`язання з оплати не було простроченим, а в грудні 2019 року (місяці, в якому мав бути здійснений платіж) - прострочення становить менше місяця, до того ж, період прострочення починається з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж.

Таким чином, здійснивши перевірку розрахунків позивача по 3 % річних та індексу інфляції, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 8750,06 грн за загальний період з 17.12.2019 по 08.07.2020 та інфляційних нарахувань у сумі 7809,46 грн за період січень - квітень 2020 року. В іншій частині вимоги відхиляються як безпідставно заявлені.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача на користь позивача 520631,28 грн. основного боргу, 8750,06 грн. 3 % річних і 7809,46 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог в задоволенні позову відмовляється.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фітнес Трейдінг» до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ідентифікаційний код 24584661)в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фітнес Трейдінг» (пр.-т. Героїв Сталінграда, буд. 21/38А, м. Київ, 04210, ідентифікаційний код 35488683) - 520631 (п`ятсот двадцять тисяч шістсот тридцять одна) грн. 28 коп. основного боргу, 8750 (вісім тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 06 коп. 3% річних, 7809 (сім тисяч вісімсот дев`ять) грн 46 коп. інфляції та 8057 вісім тисяч п`ятдесят сім) грн. 86 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25.02.2021.

Суддя Т.А. Азізбекян