Рішення

від 24.02.2021 по справі 910/19798/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.02.2021Справа № 910/19798/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія

до Державного дослідно-виробничого підприємства Біоветпрепарат Інституту ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України

про стягнення 25110,10 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного дослідно-виробничого підприємства Біоветпрепарат Інституту ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України про стягнення 25110,10 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушено умови укладеного Договору про постачання електричної енергії споживачу № 420012177 від 01.01.2019 в частині своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії, за період з січня по серпень 2019 року, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 19997,87 грн. Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 3423,73 грн, 3% річних у розмірі 911,20 грн та інфляційної втрати у розмірі 777,30 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 14.01.2021, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 04.01.2021 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 22.01.2021. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 19.01.2021.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.12.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03151, м. Київ, вул. Донецька, буд. 30.

Однак, станом на дату розгляду справи на адресу Господарського суду міста Києва повернувся поштовий конверт №0105477217490 із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

В той самий час, суд повідомляє, що матеріали позовної заяви не містять жодної іншої адреси для листування з відповідачем.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 10.08.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (надалі - Правила/ПРРЕЕ).

Так, пунктом 1.2.7 Правил встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Відповідно до Законів України Про ринок електричної енергії , Про ліцензування видів господарської діяльності , Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг , на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (постанова НКРЕКП №429 від 14.06.2018) ТОВ Київська обласна енергопостачальна компанія є постачальником електричної енергії споживачам.

Пунктом 1.2.15 Правил встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Підпунктом 3.1.5 пункту 3.1 Правил передбачено, що електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті Регулятора.

Відповідно до підпункту 3.1.7 пункту 3.1 Правил договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Судом встановлено, що до 01.01.2019 постачання електричної енергії на об`єкт відповідача здійснювалось на підставі Договору про постачання електричної енергії №00221 від 29.06.2007 укладеному між ПрАТ Київобленерго та Державним дослідно-виробничим підприємством Біоветпрепарат Інституту ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України .

В подальшому шляхом приєднання Державного дослідно-виробничого підприємства Біоветпрепарат Інституту ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, опублікованого на веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія , шляхом фактичного споживання електричної енергії між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №42012177 від 01.01.2019 відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Інформація про об`єкти споживача, постачання електричної енергії на потреби яких здійснюється на умовах цього договору, та точки комерційного обліку, в яких відбувається зміна власника електричної енергії, наведена в заяві-приєднання, яка є додатком № 1 до цього договору (п. 2.1. договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу (далі - ОСР) договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Відповідно до п. 3.3. договору постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за спожиту електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком №2 до цього договору.

Згідно з п. 5.1., 5.2. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до цього договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника, яка є додатком №2 до цього договору. Для одного об`єкта споживання застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.

Відповідно до п. 5.3. договору інформація про діючу ціну/орієнтовану ціну на електричну енергію постачальника має бути розміщення на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку формування, але не раніше дати затвердження регулятором такої ціни/складових такої ціни.

Пунктом 5.4. договору визначено, що ціна електричної енергії має зазначатись постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

У п. 5.5. договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.6. договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на розрахунковий постачальника. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вважається здійсненою після того, як на розрахунковий рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Розрахунковий рахунок постачальника вказується в даному договорі та зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Згідно додатку №2 до вищезазначеного договору термін постачання - до 31.12.2019. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції.

У розділі Ціна (тариф) електричної енергії додатку №2 до договору визначено, що ціна на електричну енергію, що поставляється споживачу, розраховується постачальником в односторонньому порядку.

У розділі Спосіб оплати за послуги з розподілу електроенергії додатку №2 до договору визначено, що споживач здійснює плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника.

Розділом Порядок оплати додатку №2 до договору передбачено, що попередня оплата у розмірі 100% вартості договірного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період повинна бути оплачена до дати початку розрахункового періоду; остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

У розділі Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати додатку №2 до договору зазначено, що рахунок на попередню оплату надається постачальником споживачу до дати початку відповідного розрахункового періоду. Рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається постачальником споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду.

Як зазначає позивач, на виконання умов вищезазначеного договору енергію у період з січня 2019 року по серпня 2019 року ним було поставлено, а відповідачем спожито електричну, у зв`язку з чим, у останнього утворився обов`язок щодо сплати за спожиту електричну енергію у розмірі 19997,87 грн.

На підтвердження постачання електричної енергії позивачем до матеріалів справи долучено відповідні рахунки-фактури за спожиту електричну енергію, зокрема, №8644961016 за січень 2019 від 31.01.2019 на суму 2211,36 грн, №8793377113 за лютий 2019 від 28.02.2019 на суму 2143,22 грн, №8599082289 за березень 2019 від 31.03.2019 на суму 1954,36 грн, №8648976960 за квітень 2019 від 25.04.2019 на суму 2149,08 грн, №8747921677 за травень 2019 від 29.05.2019 на суму 4367,73 грн, №6062338725 за червень 2019 від 27.06.2019 на суму 2199,46 грн, №6013774317 за липень 2019 від 25.07.2019 на суму 2553,11 грн, №8898807147 за серпень 2019 від 28.08.2019 на суму 2419,55 грн.

Як зазначає позивач, відповідачем у визначений договором строк не було здійснено оплату за спожиту електричну енергію, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 19997,87 грн.

04.11.2020 позивачем на юридичну адресу відповідача було направлено Акт звіряння розрахунків між сторонами від 27.10.2020, однак відповідне повідомлення не було вручено працівниками АТ Укрпошта у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Матеріали справи не містять жодних доказів щодо оплати відповідачем існуючої заборгованості перед позивачем.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, а відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії .

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з ч. 3 ст. 58 Закону України Про ринок електричної енергії споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до розділу Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати додатку №2 до договору надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

Враховуючи положення чинного законодавства та умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт споживання відповідачем електричної енергії за період з січня 2019 року по серпень 2019, в той самий час, відповідачем не надано жодних доказів на спростування позовних вимог позивача, також матеріали справи не містять доказів щодо оплати відповідачем заборгованості за вказаний період, у зв`язку з чим, наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 19997,87 грн за спожиту електричну енергію.

Нормами ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У розділі Розмір пені та/або штрафу визначено, що споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних за визначені позивачем періоди, судом встановлено, що дані розрахунки містять арифметичні помилки, проте, здійснивши власний перерахунок трьох відсотків річних суд вважає, що заявлена сума в розмірі 911,20 грн. підлягає стягненню в повному обсязі, в межах позовних вимог.

Здійснивши власний розрахунок суми інфляційних втрат, які є арифметично вірними, відповідають вимогам законодавства та умовам договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в даній частині підлягають частковому задоволенню у розмірі 774,01 грн.

Стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 3423,73 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до абз. 2 п. 5.8. договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається за цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком №2 до цього договору.

У розділі Розмір пені та/або штрафу визначено, що розмір пені - подвійна облікова ставка НБУ.

Разом з тим, відповідно до ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається з наданих позивачем розрахунків пені, вказані нарахування проведено з порушенням норм законодавства, зокрема неправильно визначено періоди нарахування пені за виставленими рахунками-фактурами.

При цьому вірними періодами нарахування пені за виставленими рахунками-фактурами є:

№8644961016 за січень 2019 від 31.01.2019 - з 08.02.2019 по 08.08.2019; №8793377113 за лютий 2019 від 28.02.2019 - з 08.03.2019 по 08.09.2019; №8599082289 за березень 2019 від 31.03.2019 - з 06.04.2019 по 06.10.2019; №8648976960 за квітень 2019 від 25.04.2019 - з 08.05.2019 по 08.11.2019; №8747921677 за травень 2019 від 29.05.2019 - з 06.06.2019 по 06.12.2019; №6062338725 за червень 2019 від 27.06.2019 - з 06.07.2019 по 06.01.2020; №6013774317 за липень 2019 від 25.07.2019 - з 02.08.2019 по 02.02.2020; №8898807147 за серпень 2019 від 28.08.2019 - з 05.09.2019 по 05.03.2020.

Здійснивши власні розрахунки суми пені, що підлягає стягненню з відповідача, які відповідають вимогам чинного законодавства, умовам договору, є арифметично вірними та розраховані з урахуванням початкової дати нарахування пені - 05.09.2019, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягаю частковому задоволенню у розмірі 1285,22 грн.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів які спростовують вимоги позивача чи підтверджують виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати за спожиту електричну енергію.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного дослідно-виробничого підприємства Біоветпрепарат Інституту ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України (03151, м. Київ, вул. Донецька, буд. 30; ідентифікаційний код 25267394) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, будинок 8 В; ідентифікаційний код 42094646) 19997 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн 87 коп. заборгованості, 911 (дев`ятсот одинадцять) грн 20 коп. трьох відсотків річних, 774 (сімсот сімдесят чотири) грн 01 коп. інфляційних втрат, 1285 (одна тисяча двісті вісімдесят п`ять) грн 22 коп. пені, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1922 (одна тисяча дев`ятсот двадцять два) грн 71 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 24.02.2021

Суддя Я.В. Маринченко