Рішення

від 16.02.2021 по справі 914/2346/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2021 Справа № 914/2346/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія Металів , м. Харків

до відповідача: Державного підприємства Львівський державний завод Лорта , м. Львів

про стягнення заборгованості

Суддя Мороз Н.В

При секретарі О.І. Кравець

Представники:

Від позивача: Гордеюк О.В.

Від відповідача: Сирота Б.М.

Суть спору:

Позовну заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю Імперія Металів до Державного Підприємства Львівський Державний Завод Лорта про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 15.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.10.2020.

06.10.2020 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

13.10.2020 через канцелярію суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача.

15.10.2020 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 10.11.2020.

09.11.2020 через канцелярію суду від представника позивача подано заяву щодо вирішення питання про розподіл судових витрат.

10.11.2020 ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 01.12.2020.

У зв`язку із перебуванням судді Н. В. Мороз на самоізоляції з 20.11.2020 по 04.12.2020, розгляд справи призначений на 01.12.2020 не відбувся.

Ухвалою суду від 08.12.2020 підготовче засідання в режимі відеоконференції відкладено на 17.12.2020.

Через канцелярію суду від представника позивача 17.12.20 надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення процентів та інфляційних сум, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 41120,27 грн, яка включає 1201008,71 грн основного боргу, 126 404,84 грн - пені, 35 833, 37грн - 3% річних, 47 960, 35 грн - інфляційні втрати.

17.12.2020 підготовче засідання в режимі відеоконференції відкладено на 05.01.2021.

05.01.2021 ухвалою суду заяву ТзОВ Імперія Металів від 14.12.2020 б/н про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в режимі відеоконференції в судовому засіданні на 21.01.2021.

21.01.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 16.02.2021.

16.02.2021 в судове засідання в режимі відеоконференції представник позивача з`явився, позовні вимоги просив задоволити в повному обсязі.

В судове засідання 16.02.2021 представник відповідача з`явився, в задоволенні позову просив відмовити.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.06.2019 між сторонами у справі було укладено договір № 019 із Додатками №№1-3, які є невід`ємною частиною даного договору. Згідно умов вказаного договору, позивач зобов`язався доставити та передати у власність покупця вертикально-фрезерний верстат з ЧПК MV204P виробник QUASER MACHINE TOOLS INS (Тайвань), (далі обладнання), а відповідач зобов`язався здійснити оплату у відповідності до п.4.2 додатку №1 (специфікації) до договору, а саме попередню оплату провести в розмірі 80% від загальної вартості обладнання в гривні згідно п.4.1. Додатку №1 до договору протягом 5-ти банківських днів з дати підписання договору. Остаточну оплату в розмірі 20 % від загальної вартості обладнання відповідач зобов`язався провести протягом 15 банківських днів з моменту підписання видаткових накладних (п.4.2.2. Додатку №1 до договору). Згідно платіжного доручення № 976 від 26.06.2019 відповідачем проведено попередню оплату в розмірі 4 804 034,83 грн., а позивачем, на виконання вказаного договору 25.11.2019 було передано відповідачу обладнання згідно видаткової накладної № 2922 на загальну суму 6 005 043,54 грн та виставлено відповідачу відповідний рахунок на оплату вказаного товару. Остаточну оплату в розмірі 20% від вартості обладнання за договором відповідачем не проведено. Враховуючи, що видаткова накладна підписана сторонами 25.11.2019 року, остаточний розрахунок за обладнання мав відбутися замовником в строк 15 банківських днів, починаючи з наступного дня - 26.11.2019 відповідно до правил обчислення строків, тобто по 16.12.2019 року включно. Таким чином, з 17.12.2019 відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання.

У зв`язку із неналежним виконанням ДП ЛДЗ Лорта свого обов`язку по оплаті за товар, позивач звертався до останнього з претензією від 22.07.2020 № 350/2020, в якій просив сплатити заборгованість, однак така залишена без задоволення.

В результаті виникнення у відповідача заборгованості за обладнання в розмірі 1 411 207,27 грн, позивачем за прострочення виконання грошових зобов`язань щодо оплати товару нараховано відповідачу 126 404,84 грн - пені, 35 833, 37грн - 3% річних та 47 960, 35 грн - інфляційних втрат.

Позиція відповідача.

Відповідач проти позову заперечив. Ствердив, що ним не проведено остаточного розрахунку у зв`язку з порушенням позивачем умов п.4 договору, оскільки останній не виготовив комплект тестових деталей у кількості 2-3 шт., з програмою і інструментом продавця за документацією погодженою з покупцем, так як того вимагав відповідач. Так, відповідач вказав, що при виготовленні тестової деталі Затвор в нього виникли зауваження по якості тестової деталі та до програми, також не відпрацьована робота з 4-ю координатою верстату. Також зазначив, що акт здачі пусконалагоджувальних робіт буде ним підписано тільки після виготовлення і прийомки деталі Затвор . Відповідач вважає, що обладнання не здано, оскільки тестову деталь Затвор не виготовлено належним чином. Отже, після виконання ТОВ Імперія Металів взятих на себе зобов`язань прописаних п. 4.6 договору по виготовленні деталей, покупець- ДП ЛДЗ Лорта проведе остаточний розрахунок з продавцем, що становить 20 % вартості договору.

Обставини справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, створивши у відповідності до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) сторонам, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив.

03.06.2019 року між ТОВ Імперія Металів та ДП ЛДЗ Лорта , укладено договір №019.

Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов`язався доставити і передати у власність покупця вертикально-фрезерний верстат з ЧПК MV204P, виробник QUASER MACHINE TOOLS INS (Тайвань), іменоване надалі обладнання , а також виконати пусконалагоджувальні роботи, провести інструктаж операторів по роботі на верстаті і пристроях ЧПК, здати обладнання за точностними характеристиками і провести виготовлення тестових деталей, які вказані в Технічній та комерційній специфікації (Додаток №1), а покупець зобов`язався прийняти та оплатити дане обладнання.

Згідно п. п. 2.1, 2.2 договору, вартість обладнання, зазначеного в п. 1.1. договору становить 6 005 043, 54 грн, в т. ч. ПДВ-20%- 1000840,59 грн. Оплата за договором здійснюється в національній валюті України згідно умов Додатку №1 до договору по рахунках-фактурах від продавця. Оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на умовах визначених в Додатку №1 до договору. Відповідно до п. п. 4.2-4.2.1 Додатку № 1 до договору, оплата за обладнання проводиться у такому порядку: попередня оплата проводиться покупцем в розмірі 80% від загальної вартості обладнання в гривні згідно з пунктом 4.1 договору протягом 5-ти банківських днів з дати підписання договору. Остаточна оплата в розмірі 20 % від загальної вартості обладнання Додатку №1 до договору проводиться покупцем протягом 15-ти банківських днів з моменту підписання видаткових накладних покупцем. Термін поставки обладнання здійснюється протягом 170 календарних днів з дати отримання продавцем передоплати за умови виконання платежу покупцем в повному обсязі відповідно до п. 4.2.1 цього Додатку. У разі прострочення платежу п. 4.2.1, дія цього Додатку № 1 до договору №019 анулюється, а сторони узгоджують Додаткову Угоду до Договору з новим терміном поставки обладнання.

Відповідно до п. 4.1 договору, приймання обладнання повинно проводитись на території покупця (Україна, 79040, Львівська область місто Львів, Залізничний район, вулиця Патона, будинок 1).

Згідно п.4.6 договору, остаточне приймання обладнання означає, що: обладнання комплектно, відповідно до Технічної та комерційної специфікації (Додаток №1 до договору) і пакету технічної документації, що поставляється разом з обладнанням; пусконалагоджувальні роботи завершені, всі технічні параметри обладнання відповідають Технічній та комерційної специфікації (Додатку №1 до договору); обладнання здано за якістю, що передбачає його перевірку за повним переліком приймальних тестів на точність по всім характеристикам які вказані в специфікації, із заповненням відповідного формуляра на відповідність параметрам точності у довільній формі; обладнання здано після виготовлення комплекту тестових деталей у кількості 2-3 шт., з програмою і інструментом продавця за документацією погодженою з покупцем; обладнання відпрацювало не менше 24 машинних годин під навантаженням; проведено навчання (інструктаж) операторів і програмістів покупця згідно програми навчання (Додаток № 3 до договору).За результатами приймання обладнання сторони складають та підписують Акт здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт (Додаток №2 до договору).

За порушення термінів оплати згідно п. 4.2.2 Додатку №1 до договору, покупець зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент нарахування пені за кожний день прострочення (п. 6.1, 6.2 договору).

Відповідно до п.11.1, договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов`язань сторонами.

У додатку № 1 до договору, технічній та комерційній специфікації на поставку вертикально-фрезерного верстата ЧПК MV204P у п. 1 сторонами визначено технічні характеристики (перелік характеристик), комплектацію та документацію обладнання і умови оплати. Крім того, додатком №2 до договору, передбачено зразок Акту здачі-приймання пусконалагоджувальних робіт, а додатком №3 до договору визначено програму навчання (інструктажу) технічних фахівців покупця.

ТОВ Імперія Металів поставлено обладнання, що підтверджується видатковою накладною №2922 від 25.11.2019 на вертикально-фрезерний верстат з ЧПК MV204P вартістю 6 005 043, 54 грн та довіреністю на отримання ТМЦ № 413 від 25.11.2019 року, виданою ДП ЛДЗ Лорта для отримання вертикально-фрезерного верстата з ЧПК MV204P; товарно-транспортною накладною №2922 від 25.11.2019 року на перевезення вертикально-фрезерного верстата з ЧПК MV204P, підписаного вантажовідправником, водієм-експедитором та уповноваженим представником вантажоодержувача (за довіреністю).

Відповідно до протоколу від 10.07.2020 року було проведено навчання (інструктаж) технічних фахівців згідно додатку №3 до договору, відповідно до якого інженер-електрик ТОВ Імперія металів Тарабін О.В. провів навчання з чотирма працівниками ДП ЛДЗ Лорта щодо роботи з верстатами з ЧПК MV204P.

Відповідачем проведено часткову передоплату за обладнання, що підтверджується платіжним дорученням № 976 від 26.06.2019 на суму 4 804 034, 83 грн (в матеріалах справи)

Як вбачається з Акту здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт, такий підписаний з боку позивача Генеральним директором ТОВ Імперія металів , а з боку відповідача - головним технологом, начальником цеху та головним механіком ДП ЛДЗ Лорта , однак на даному акті відсутній підпис директора ДП ЛДЗ Лорта .

З копії листа від 21.10.2019 вбачається, що відповідач направляв позивачу креслення деталей Екстрактор , Відбивач , Затвор , Повзун , Казенник , та пропонував останньому обрати серед них три деталі для виготовлення, окрім того висловив пропозицію позивачу виготовити лише одну деталь Казенник , та запропонував надіслати тех. процеси для виготовлення такої деталі.

Позивач направляв на адресу відповідача листи-претензії від 06.03.2020 № 103/2020, від 22.07.2020 вих. № 350/2020 щодо узгодження виготовлення комплекту деталей передбачених у п. 4.6 договору.

У відповідь на претензії позивача, відповідачем надано відповідь листами від 11.03.2020 №520-610, та від 03.08.2020 №520-1352, у яких зазначено причини затримки остаточного приймання пусконалагоджувальних робіт обладнання.

Листом від 31.07.2020 позивач повідомив відповідача про місцезнаходження деталі Затвор та запропонував відправити свого фахівця для відбору переліку інструменту та передачі ДП ЛДЗ Лорта .

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині остаточної оплати в розмірі 20% від вартості обладнання, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог в частині стягнення процентів та інфляційних сум) про стягнення заборгованості в розмірі 1 411 207,27 грн, яка включає 1 201 008,71 грн- суму основного боргу, 126 404,84 грн - пені, 35 833, 37грн - 3% річних, 47 960, 35 грн - інфляційних втрат.

Оцінка суду.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За умовами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно ст. 526 ЦК України в контексті з вимогами ст. 193 далі ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання, або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Дослідивши обставини справи та проаналізувавши подані докази, суд встановив, що на підставі укладеного між сторонами договору позивачем було поставлено відповідачу обладнання, що підтверджується видатковою накладною (в матеріалах справи). Відповідач жодних заперечень щодо отримання товару, чи щодо якості, кількості, ціни переданого йому позивачем товару до суду не надав. Разом з тим, в матеріалах справи містяться докази попередньої оплати відповідачем за передане позивачем обладнання на суму 4 804 034, 83 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 976 від 26.06.2019. Однак, в порушення умов, визначених договором, остаточну оплату в розмірі 20% від вартості обладнання відповідачем не проведено.

Судом встановлено, що остаточна оплата в розмірі 20% від вартості обладнання за договором має чітку прив`язку саме до дати підписання видаткової накладної. Так, згідно п. п. 4.2.2. Додатку № 1 до договору остаточна оплата в розмірі 20% від загальної вартості обладнання проводиться покупцем протягом 15 банківських днів з моменту підписання видаткових накладних покупцем. Як вбачається з матеріалів справи, видаткова накладна підписана сторонами 25.11.2019 року, отже остаточний розрахунок за обладнання мав відбутись відповідачем в строк 15 банківських днів, починаючи з наступного дня- 26.11.2019 відповідно до правил обчислення строків, тобто по 16.12.2019 включно. Таким чином, з 17.12.2019 року розпочався момент прострочення виконання грошових зобов`язань для відповідача.

У відповідності до приписів ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Так, за неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивачем нарахована пеня, 3 % річних та інфляційні втрати.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).

Відповідно до п. 6.2 договору, за порушення термінів оплати, покупець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вчасно частини вартості обладнання за кожен день прострочення.

Згідно поданого розрахунку, позивачем за період з 17.12.2019 по 17.06.2020 нараховано пеню у розмірі 126 404,84 грн. Однак, суд, здійснивши перерахунок, встановив, що пеня підлягає до задоволення частково, в розмірі 125 952, 63 грн.

Відповідно до ч.2. ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку, поданого в позовній заяві (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення процентів та інфляційних втрат від 17.12.2020, в матеріалах справи), позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 17.12.2019 по 14.12.2020 у розмірі 35 833,37 грн та інфляційні втрати за період з 01.01.2020 по 30.11.2020 у розмірі 47 960,35 грн. Суд, самостійно здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат встановив, що сума 3% річних складає 35 837,42 грн, а інфляційних втрат -48270,41 грн, тобто є більшими, ніж заявлені позивачем у наданому суду розрахунку.

Однак, у відповідності до ч.2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Таким чином, задоволенню підлягає нарахована позивачем сума 3% річних у розмірі 35 833,37 грн та інфляційні втрати в сумі 47 960,35 грн.

Суд звертає увагу відповідача на приписи ч.1 ст.96 ЦК України згідно якої, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а також ст. 525 ЦК України та ст. 193 ГК України якими встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань по оплаті за поставлений товар, підтверджена матеріалами справи та становить 1 201 008,71 грн. - основного боргу, 125 952, 63 грн. - пені, 35 833, 37 грн. - 3 % річних та 47 960, 35 грн. - інфляційних втрат. Доказів зворотнього суду не надано.

Щодо заперечень відповідача стосовно невиконання позивачем п.4.6 договору, суд звертає увагу відповідача, що договором та Додатком №1 до договору чітко визначено і погоджено сторонами умови оплати і суму договору. Будь -яких інших умов, на які посилається відповідач, як причину нездійснення остаточної оплати в розмірі 20% від загальної вартості обладнання, договір та Додатки до нього не містять. Окрім того, суд звертає увагу відповідача на те, що згідно п. 4.9 договору, підписавши видаткову накладну, відповідач підтвердив відсутність претензій до позивача по термінах поставки та комплектності обладнання (відповідність обладнання специфікації- згідно з Додатком №1 до даного договору).

Також суд зазначає, що у разі наявності у відповідача будь-яких претензій щодо невиконання позивачем умов договору, останній вправі звернутись за захистом свого порушеного права до суду.

Відповідно до статей 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового засідання.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

Враховуючи досліджені та встановлені вище обставини справи, суд дійшов висновку позов задоволити частково.

Судові витрати.

У заяві щодо вирішення питання про розподіл судових витрат позивач зазначив, що поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 68000 грн.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

В матеріалах справи міститься договір від 21.08.2020 № IM-21-08/2020 про надання правової допомоги адвокатом Гордеюк Олександром Володимировичем - відповідачу- ДП Львівському Державному Заводу Лорта .

Відповідно до п.1 договору від 21.08.2020 № IM-21-08/2020 про надання правової допомоги, клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу (послуги адвоката), що полягає у витребуванні на користь клієнта усіма законними способами заборгованості, яка виникла у Державного Підприємства Львівського Державного Заводу Лорта або (боржника) перед ТОВ Імперія Металів за договором № 019 від 03.06.2019 із додатками №№1-3, укладеним між ТОВ Імперія Металів та ДП ЛДЗ Лорта , а також відшкодування на користь клієнта збитків та стягнення всіх можливих санкцій від боржника, що можуть виникнути у зв`язку із невиконанням боржником договору №019.

Відповідно до п.4.1 договору від 21.08.2020 №IM-21-08/2020 про надання правової допомоги, сторони домовились, що отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги адвокатом відбувається у формі гонорару. Гонорар-це винагорода адвоката за здійснення представництва та захисту інтересів клієнта на умовах і в порядку , що визначені цим договором. Гонорар складається з суми вартості послуг. Які узгоджені сторонами і вказані в цьому розділі договору або в додаткових угодах до договору. В гонорар не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар сплачується в безготівковому порядку на банківський рахунок, а в разі проведення розрахунку готівкою адвокат видає відповідний документ про прийом готівкових коштів. При визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; професійний досвід. Клієнт оплачує гонорар адвоката за цим договором в порядку, визначених в додаткових угодах до цього договору. Сума вартості послуг з правової допомоги вказується в акті (актах) прийому-передачі наданих послуг. Послуги будуть вважатися наданими належним чином і в належний термін також в разі , якщо протягом десяти днів з дня отримання акту прийому-передачі наданих послуг, клієнт не заявить обгрунтовані претензії адвокату за якістю наданих послуг і не підпише даний акт наданих послуг. У разі укладення між клієнтом і боржником мирової угоди з питання, зазначеного в розділі 1 договору, гонорар адвоката виплачується в загальному порядку пропорційно сумі виплачених боржником коштів. Визначений сторонами гонорар може бути змінений у зв`язку із суттєвим зростанням обсягу допомоги, що має бути визначено сторонами у додатковій письмовій угоді. Крім оплати гонорару, клієнт відшкодовує адвокату також фактичні витрати, понесені ним у зв`язку з виконанням угоди.

Додатковою угодою №1 до договору №IM-21-08/2020 про надання правової допомоги від 21.08.2020 укладеної між адвокатом Гордеюк Олександром Володимировичем та ТОВ Імперія Металів сторони визначили порядок обчислення гонорару адвоката за послуги, які визначені договором №IM-21-08/2020 про надання правової допомоги від 21.08.2020 та узгодили перелік послуг що надається адвокатом.

Згідно п. 2.1. вищевказаної додаткової угоди, клієнт оплачує адвокату гонорар, виходячи з наступного: за правовий аналіз документації клієнта, розрахунок всіх штрафних санкцій, підготовку позову та усього необхідного комплекту документів для суду, подачу позову з комплектом додатків до суду, представництво інтересів клієнта в судових засіданнях на стадії першої інстанції-комплексно гонорар адвоката складає 5% від ціни позову.

Згідно п.4 даної додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги, гонорар згідно п. 2.1. цієї додаткової угоди виплачується адвокату протягом трьох місяців з моменту підписання сторонами цієї додаткової угоди №1. Оплата може відбуватися частинами.

Відповідно до п. п. 2.2 додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги, після набрання судовим рішенням законної сили на користь клієнта (незалежно від того, чи закінчився судовий спір між клієнтом та боржником після першої інстанції або після апеляційного перегляду справи) та вчинення адвокатом всіх необхідних дій щодо фактичного стягнення заборгованості, в тому числі здійснення представництва інтересів клієнта в органах державної виконавчої служби або у взаємовідносинах з приватними виконавцями на стадії судового рішення, представництво у всіх правоохоронних органах за необхідності, здійснення всіх інших законних способів по витребуванню заборгованості, яка виникла за договором, вказаним у п.1 цієї додаткової угоди, адвокат одержує додаткову винагороду (гонорар) у розмірі 5,0% від суми фактично стягнутих і отриманих на поточний (розрахунковий) банківський рахунок клієнта коштів. Сума додаткової винагороди (гонорару) виплачується адвокату протягом 3 робочих днів з моменту отримання суми боргу клієнтом від боржника чи органу державної виконавчої служби (приватного виконавця).

На виконання умов договору про надання правової допомоги від 21.08.2020 року з додатковою угодою №1 ТОВ Імперія Металів перерахувало адвокату Гордеюку О.В. 13 600 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 91 від 06.10.2020 та 54 400 грн згідно платіжного доручення № 284 від 05.11.2020. Таким чином, усього позивачем було перераховано адвокату 68 000 грн. тобто у відповідності з досягнутою домовленістю щодо суми гонорару адвоката за представництво інтересів клієнта в судових засіданнях на стадії першої інстанції згідно з додатковою угодою №1 до договору про надання правової допомоги.

Як вбачається зі змісту долученого до матеріалів справи Акту про приймання-передання наданих послуг до договору №-21-08/2020 від 21.08.2020 про надання правової допомоги від 05.11.2020, адвокатом було надано ряд послуг, та зазначено, що такі послуги були надані належним чином. Також вказано, що згідно п.4 Додаткової угоди №1 (Протоколу узгодження гонорару адвоката) до договору про надання правової допомоги від 21.08.2020 року обсяг послуг адвоката не перевищив прогнозований сторонами в погодинному вимірі фактичний обсяг послуг, вказаний в п.2 цієї додаткової угоди №1, тому вартість гонорару адвоката за супроводження та представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції складає 5,0 % від суми позову. Усього гонорар адвоката складає 68 000 грн без ПДВ. По якості наданих послуг замовник претензій не має.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Відповідної правової позиції дотримується й Верховний Суд у Постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, та у Постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 904/1038/19.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу є правомірними та підлягають задоволенню частково - у розмірі 67 978,21 грн, підтвердженому матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи зазначене, відшкодування витрат позивача на оплату судового збору покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 21 161,33 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Львівський державний завод "Лорта" (79040, м. Львів, вул. Патона, буд. 1, код ЄДРПОУ 30162618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Металів" (61020, м. Харків, Григорівське шосе, 88, код ЄДРПОУ 30754807) 1 201 008,71 грн - основного боргу, 125 952,63 грн - пені, 35 833, 37 грн - 3% річних, 47 960,35 грн - інфляційних втрат, 21 161, 33 грн - судового збору та 67 978,21 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення складено 25.02.2021.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Н.В. Мороз