Рішення

від 24.02.2021 по справі 916/2986/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2986/20

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

При секретарі судового засідання Тарасенко Ю.Г.,

розглядаючи справу №916/2986/20,

за позовом Приватного підприємства "МЕЛІОР" (вулиця Модрівська, будинок 87/2, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50025, код ЄДРПОУ 35747836)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Світловодський завод "СПЕЦЗАЛІЗОБЕТОН" (вулиця Водопроводна, будинок 1, корпус А, місто Одеса, Одеська область, 65007, код ЄДРПОУ 00132003)

про стягнення 69067,33 грн.

Представники сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "МЕЛІОР" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Світловодський завод "СПЕЦЗАЛІЗОБЕТОН", в якому просив стягнути з відповідача 69067,33 грн., з яких 46749,62 грн. інфляційних втрат та 22317,71 грн. відсотків річних.

Ухвалою від 26.10.2020 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.11.2020.

Судове засідання, призначене на 25.11.2020, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою від 26.11.2020 сторін повідомлено про дату наступного судового засідання - 07.12.2020.

07.12.2020 розгляд справи відкладено на 21.12.2020.

21.12.2020 від представника позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання та призначення часу слухання справи по суті без участі представника позивача (вх.№34074/20).

21.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 18.01.2021.

18.01.2021 розгляд справи відкладено на 25.01.2021.

22.01.2021 представником позивача подано клопотання про проведення підготовчого засідання та призначення часу слухання справи по суті без участі представника позивача (вх.№1982/21).

25.01.2021 закрито підготовче провадження, оголошено перехід до розгляду справи по суті та відкладено розгляд справи на 08.02.2021.

Клопотанням від 05.02.2021 представник позивача просив провести судове засідання без його участі (вх.№3364/21).

08.02.2021 розгляд справи відкладено на 24.02.2021.

23.02.2021 представником позивача подано клопотання про проведення судового засідання без його участі (вх.№5147/21).

24.02.2021 складено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2016 у справі №912/4276/16 за позовом ПП Меліор до ПАТ Світловодський завод "СПЕЦЗАЛІЗОБЕТОН" було встановлено укладення між сторонами договору поставки №ДВ-016, рішенням стягнуто з Заводу на користь Підприємства 263793,35 грн. основної заборгованості, 16416,45 грн. пені, 18422,77 грн. збитків, заподіяних інфляцією, 1576,00 грн. відсотків річних, 4503,13 грн. витрат зі сплати судового збору. Вказує, що рішення у справі набрало законної сили 30.12.2016, на виконання рішення було видано наказ від 04.01.2017.

Зазначає, що станом на 12.10.2020 рішення господарського суду Кіровоградської області виконано частково, 09.06.2017 відділом ДВС Чернівецького МУЮ перераховано кошти у сумі 8353,51 грн., стягнуті за виконавчим провадженням №53638712, 29.09.2020 особисто відповідачем перераховано 1000,00 грн. Станом на 12.10.2020 сума невиконаних грошових зобов`язань відповідача складає 254439,84 грн.

Посилаючись на ч.2 ст.625 ЦК України, просить стягнути відсотки річних та інфляційні втрати за період з листопада 2017 по вересень 2020 року.

Відповідач у судові засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, представника у судове засідання не направляв, жодних заяв чи клопотань від відповідача не надходило. Про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

П.4 ч.6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з ч.1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2016 у справі №912/4276/16 за позовом Приватного підприємства Меліор (код ЄДРПОУ 35747836) до Публічного акціонерного товариства Світловодський завод "СПЕЦЗАЛІЗОБЕТОН" (код ЄДРПОУ 00132003) було встановлено укладення між сторонами договору поставки №М-016, рішенням стягнуто з Заводу на користь Підприємства 263793,35 грн. основної заборгованості, 16416,45 грн. пені, 18422,77 грн. збитків, заподіяних інфляцією, 1576,00 грн. відсотків річних, 4503,13 грн. витрат зі сплати судового збору.

Зазначене рішення у справі набрало законної сили 30.12.2016, про що міститься відповідна відмітка на роздруківці рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень, а також зазначено у наказі про примусове виконання рішення від 04.01.2017 (а.с.13).

08.06.2017 Світловодським МР ВДВС ГТУЮ на користь ПП Меліор було перераховано 8353,51 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1937 (а.с.14) із призначенням платежу Борг з ПАТ Світлов. з-д Спецзалізобетон ; згідно в/л №912/4276/16 від 04.01.2017 року Господарським судом Кіровоградської області .

28.09.2020 відповідачем перераховано 1000,00 грн. на користь ПП Меліор , що підтверджується платіжним дорученням №3451 від 28.09.2020 (а.с.15) із призначенням платежу Борг з ПрАТ СЗ Спецзалізобетон згідно в/д 912/4276/16 від 04.01.2017 року Господ. суд Кіровогр. обл., АСВП 53638712 .

Таким чином, враховуючи те, що з відповідача рішенням суду було стягнуто 263793,35 грн. основної заборгованості, станом на дату подання позову сума невиконаного грошового зобов`язання (основного боргу) становить 265439,84 грн. (263793,35 грн. - 8353,51 грн. - 1000,00 грн.).

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 46749,62 грн. за період з листопада 2017 по вересень 2020 року, а також відсотки річних у розмірі 22317,71 грн. за період з 01.11.2017 по 30.09.2020, з урахуванням сум часткових оплат, що зазначені вище.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

За змістом цієї норми правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана сплатити на користь другої сторони гроші, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до положень статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як установлено судом, у даному випадку між сторонами виникло грошове зобов`язання, оскільки одна сторона зобов`язана сплатити певну, визначену судовим рішенням, грошову суму стягувачу.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також з угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І Загальні положення про зобов`язання книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України), а тому її приписи поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 14-16цс18 (686/21962/15-ц) щодо необхідності відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України Про виконавче провадження , і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Спеціальним законом не передбачено, що положення частини другої статті 625 ЦК України щодо зобов`язання боржника, який прострочив виконання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, не поширюється на спірні правовідносини.

Аналогічний правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 27.01.2021 по справі № 569/6045/17.

Судом перевірено розрахунок відсотків річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, та встановлено його правильність. З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для задоволення заявлених вимог.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 524, 526, 533, 534, 535, 598, 611, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "МЕЛІОР" (вулиця Модрівська, будинок 87/2, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50025, код ЄДРПОУ 35747836) до Приватного акціонерного товариства "Світловодський завод "СПЕЦЗАЛІЗОБЕТОН" (вулиця Водопроводна, будинок 1, корпус А, місто Одеса, Одеська область, 65007, код ЄДРПОУ 00132003) про стягнення 69067,33 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Світловодський завод "СПЕЦЗАЛІЗОБЕТОН" (вулиця Водопроводна, будинок 1, корпус А, місто Одеса, Одеська область, 65007, код ЄДРПОУ 00132003) на користь Приватного підприємства "МЕЛІОР" (вулиця Модрівська, будинок 87/2, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50025, код ЄДРПОУ 35747836) 46749,62 грн. інфляційних втрат, 22317,71 грн. відсотків річних, 2102,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення складені в судовому засіданні 24.02.2021. Повний текст рішення складений та підписаний 24 лютого 2021 р.

Суддя Р.В. Волков