Рішення

від 25.02.2021 по справі 923/1155/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2021 року Справа № 923/1155/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. , розглянувши справу

за позовом: Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області, м.Херсон

до відповідача: Будівельного управління № 8 Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд", м.Херсон

про стягнення заборгованості у розмірі 22 176,47 грн.

представники сторін не викликались

Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73005 код ЄДРПОУ 21295057) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Будівельного управління № 8 Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" (код ЄДРПОУ 01291525, вул. Фонтанна, буд. 5, м. Херсон, 73009) про стягнення надміру виплачених коштів у розмірі 22176,47 грн. у результаті протиправної поведінки відповідача яка полягає у видачі недостовірних довідок №135 та №136 від 29.05.2006 року про заробітну плату Агеєнко Н. К. за період з січня 1992 року по грудень 1996 року.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2020 року, справу розподілено судді Ярошенко В. П.

Ухвалою суду від 16.11.2020 позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишено без руху.

Ухвалою суду від 30 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строк відповідачу для подання до суду заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань.

08.12.2020 до суду повернулася копія ухвали про відкриття провадження у справі від 30.11.2020, яка направлялась на адресу відповідача, разом із довідкою Укрпошти про причини повернення з вказівкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Частиною 10 статті 242 ГПК України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклик і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 4 ст. 89 ЦК України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

У п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755-IV від 15.05.2003 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до відомостей, які містяться у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який виконано судом, адреса місцезнаходження Будівельного управління № 8 приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" (вул. Фонтанна, буд. 5, м. Херсон) відповідає зазначеній у позовній заяві.

Крім того суд наголошує на тому, що копія ухвали суду про відкриття провадження була надіслана відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 та ГПК України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

З огляду на наведене, Відповідач вважаються такими, що належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Отже, не надання відповідачем відзиву на позовну заяву не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо строків розгляду даної справи, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи принцип незмінності складу суду, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, з метою дотримання розумного строку, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду даної справи поза межами встановленого ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

На обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі за текстом рішення - Управління, Позивач) перебуває ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З 01.06.2006, згідно заяви від 06.06.2006 ОСОБА_1 , Управлінням зроблено перерахунок пенсії з додаванням стажу та більшого заробітку із заробітної плати за період з січня 1992 року по грудень 1996 року.

Даний перерахунок проведено на підставі довідок про заробітну плату від 29.05.2006 за № 135 та № 136, виданих Будівельним управлінням № 8 Акціонерного товариства фірми "Укргазбуд" (ОКПО 01291525) (далі за текстом рішення - Відповідач).

На виконання постанови Правління Пенсійного фонду України №19-1 від 03.09.2018 "Про проведення інвентаризації пенсійних справ", зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 19.09.2018 за №1077/32529, якою затверджено Порядок проведення у 2018-2019 роках інвентаризації пенсійних справ, 23.12.2019 спеціалістом контрольно-перевірочної роботи управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, проведено перевірку відповідності даних первинних документів, даним довідок про заробітну плату від 29.05.2006 № 135 та № 136, виданих Будівельним управлінням № 8 акціонерного товариства фірми "Укргазбуд", яке з 25.05.2017 перейменовано у Будівельне управління № 8 приватного акціонерного товариства "Укргазбуд".

Так, за результатом даної перевірки, за № 2391/1-23 від 23.12.2019, складено відповідну довідку в якій зазначено, що при проведені перевірки були використані відомості нарахування заробітної плати за період з січня 1992 року по грудень 1996 року.

В ході звірки між даними первинних документів та довідки про заробітну плату, виявлено розбіжності за рахунок арифметичних помилок у розрахунках та включення в довідку виплат, з яких не утримувались внески.

Як свідчать матеріали справи, Будівельним управлінням № 8 ПрАТ "Укргазбуд", надано нову довідку № 150 від 23.12.2019р., на підставі якої здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

У результаті перерахунку пенсії по довідці про заробітну плату № 150 від 23.12.2019, за період з 01.06.2006 року по 31.01.2020 року, виникла переплата пенсійних коштів у розмірі 22 176,47 грн.

З метою повернення надмірно сплачених пенсійних коштів, Позивач звернувся з відповідним листом до ОСОБА_1 (вих. № 2100-0328-8/2898 від 10.02.2020). Проте, вищезазначений лист залишено без відповіді та задоволення.

У зв`язку з фактичною відмовою повернення переплачених сум, Управлінням винесено Рішення від 24.02.2020 за № 53, про утримання з пенсії ОСОБА_1 переплати, у розмірі 20% щомісяця. Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, ОСОБА_1 звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду (справа № 540/646/20) з позовом про скасування рішення щодо утримання суми надміру виплаченої пенсії. Свої вимоги, ОСОБА_1 мотивувала тим, що нею не вчинено порушення пенсійного законодавства і як наслідок відсутні правові підстави для стягнення пенсійних коштів. Херсонським окружним адміністративним судом, позовні вимоги задоволено та скасовано Рішення Управління № 53 від 24.02.2020 про утримання з ОСОБА_1 надміру сплачених сум пенсій. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020, рішення першої інстанції залишено без змін. У зв`язку з чим, Розпорядженням Управління № 6808/03-16 від 07.08.2020 припинено утримання переплати з ОСОБА_1 з 01.09.2020 та повернуто кошти, що були утримані з 01.03.2020.

05.02.2020 Позивач звернувся до Відповідача з листом від 05.02.2020 № 2100-0328- 8/2116, щодо відшкодування збитків у відповідності до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Але даний лист залишено без відповіді та задоволення.

Таким чином, Позивач стверджує, що своїми діями, зокрема видачею недостовірних документів, а саме довідок про заробітну плату № 135 та № 136 від 29.05.2006 року, Будівельним управлінням № 8 ПрАТ "Укргазбуд" завдано Позивачу матеріальну шкоду у розмірі 22176,47 грн., яку має відшкодувати, відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України та ч. 1 ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми переплаченої пенсії. Підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії відповідача, що призвели до наслідків у вигляді переплат пенсії у сумі 22 176, 47 грн. Правовими підставами позову є норми ст. 1166 ЦК України.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 ЦК України, положеннями ч.ч. 1, 2 якої встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно статті 101 Закону України Про пенсійне забезпечення органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Як встановлено ч.1 ст.50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.101 Закону України Про пенсійне забезпечення підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до ст.80 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції Закону станом на час подання заяви про перерахунок пенсії) заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до зазначених у статті 81 цього Закону органів за місцем проживання заявника.

Згідно з ст.81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Порядок).

Порядок регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Пунктом 17 Порядку (в редакції, чинній на момент звернення за перерахунком пенсії) передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не можуть служити документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Згідно п.38 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

а) перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів;

в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 43 Порядку встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно наведених вище положень Порядку остаточне рішення щодо відповідності поданих документів для призначення та нарахування пенсії вимогам Закону приймається саме органами Пенсійного фонду. Та саме на орган, який призначив пенсію, було покладено контрольні функції за дотриманням діючого законодавства при призначенні пенсії та щодо перевірки документів наданих заявником на відповідність відомостей, викладених у цих документах, законам і підзаконним актам, на підставі яких оформляється пенсія, а посадові особи відповідного органу не були позбавлені можливості перевірити обґрунтованість видачі документів, необхідних для обчислення пенсії та достовірність наведених в них даних, проте зазначеного не зробили.

Визначаючи суму переплати, позивач вказує, що за результатами перевірки пенсійної справи ОСОБА_1 (довідка № 2391/1-23 від 23.12.2019) щодо достовірності записів у довідках про заробітну плату від 29.05.2006 за № 135 та № 136, виданих Будівельним управлінням № 8 Акціонерного товариства фірми "Укргазбуд", встановлено наявність недостовірних сум нарахованої заробітної плати за період з січня 1992 року по грудень 1996 року, які враховувались для обчислення пенсії.

Разом з тим, суд зазначає, що зазначені невідповідності в довідках відповідача про заробітну плату для обчислення пенсії, наданих відповідачем у 2006 році, не викликали сумнівів у відповідальних осіб пенсійного фонду при прийнятті документів та призначенні пенсії із завищеним коефіцієнтом заробітку, не стали підставою для можливої перевірки цих відомостей, ними не були витребувані пояснення щодо неадекватності та надмірної величини зазначеної заробітної плати. У відповідальних працівників органу не виникло питань щодо можливої помилки в наданій їм довідці та невідповідності дійсності її даних.

Натомість без жодних питань чи зауважень такі документи були прийняті та на підставі них здійснено перерахунок пенсії.

При цьому, лише через більше ніж 10 років - у 2018 - 2019 році, органом ПФУ при проведенні перевірки (звірки) було встановлено розбіжності довідок з первинними документами.

З огляду на викладене, матеріальна шкода виникла внаслідок дій позивача, адже саме ним було прийнято рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 у 2006 році, встановлений її розмір та проведена безпосередня виплата грошових коштів.

Суд відхиляє доводи позивача, що внесенням недостовірних даних в довідку, відповідачем завдало Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області матеріальну шкоду в розмірі 22 176, 47 грн. яку відповідач повинен відшкодувати, відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України та ч.1 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення .

Так, з огляду на положення статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача збитків/шкоди є причиною, а збитки/шкода, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки людини нормою права.

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків (шкоди), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, позивач мав довести, що його (відповідача) поведінка була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Суд зазначає, що відсутність в матеріалах справи відзиву на позовну заяву або заперечень учасника справи (відповідача) стосовно тих чи інших обставин не тотожна визнанню таких обставин за правилами ч.1 ст. 75 ГПК України і не означає їх визнання. "Мовчазного" визнання обставин учасником справи процесуальний закон не передбачає, - натомість, як вказано у згаданій вище нормі ГПК України, обставини, що визнаються, зазначаються у чітко визначених процесуальних документах - заявах по суті справи, або в поясненнях, поданих учасником справи (його представником).

Так, враховуючи недоведення позивачем всіх елементів, необхідних для застосування до відповідача деліктної відповідальності, суд приходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача переплаченої пенсії у розмірі 22 176, 47 грн.

Отже, чинним на час набуття позивачем права на призначення (перерахунок) пенсії законодавством було врегульовано порядок її призначення, обов`язковою і першочерговою умовою якого було подання особою заяви про її призначення чи перерахунок. Відповідно, орган, що призначає пенсію, міг прийняти певне рішення щодо призначення, перерахунку чи відмови у перерахунку пенсії лише після її надходження. З урахуванням цього, на момент подання заяви гр. ОСОБА_1 саме орган, який призначив (перерахував) пенсію, здійснював контрольні функції за дотриманням чинного законодавства при призначенні (перерахунку) пенсії і посадові особи не були позбавлені можливості перевірити обґрунтованість поданих документів, необхідних для обчислення пенсії.

Зазначена правова позиція викладене у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 917/1860/17.

При цьому, суд відхиляє та не враховує посилання позивача на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 22.03.2018 у справі №904/6742/17 оскільки суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Таким чином, з огляду на те, що матеріальна шкода виникла внаслідок дій позивача, адже саме ним було прийнято рішення про призначення пенсії гр. ОСОБА_1 , встановлений її розмір та проведена безпосередня виплата грошових коштів, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у позові судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд

ухвалив:

1. В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Дата складання повного тексту рішення - 25.02.2021.

Суддя В.П.Ярошенко