Рішення

від 17.02.2021 по справі 380/9744/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року справа №380/9744/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представника позивача Білевич Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРАНС СЕРВІС до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОТРАНС СЕРВІС (далі-позивач, ТзОВ АГРОТРАНС СЕРВІС ) звернулось до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Львівській області (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №193918 від 04.08.2020.

Позовні вимоги мотивовані помилковістю висновків відповідача щодо перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм транспорту, які призвели до прийняття спірної постанови. У сформованому за результатами зважування автомобіля марки VOLVO FN 420, номер знак НОМЕР_1 , та напівпричепу SONST, номерний знак НОМЕР_2 , чеку №08165 вказано загальну вагу 35560 кг. Натомість при масі автомобіля з причепом без навантаження 15 390 кг та маси вантажу 6 571 кг, загальна маса зваженого транспортного засобу становила 21 961 кг. Заперечує перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм транспортного засобу і необхідність отримання відповідного дозволу. Вказує на те, що відповідачем не враховано факту перевезення рідкого вантажу, який може переміщуватись по всім осям транспортного засобу під час руху, а також на відсутність на момент проведення вимірювання (зважування) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісі (осі) транспортного засобу відповідної затвердженої методики спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології, яка б розповсюджувалась на транспортні засоби з рідким вантажем, або з вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу у русі. Тому проведення зважування у русі, шляхом поосьвого заїзду тягача і причепа на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження подільного вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу. Водія транспортного засобу не ознайомлювали із довідкою про результати габаритно-вагового контролю та не надали можливості здійснити повторне зважування. Вважає, що спірну постанову прийнято на підставі недостовірних документів, складених із суттєвими порушеннями процедури їх прийняття.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач також вказав, що у талоні зважування відсутні підписи уповноважених осіб, що здійснювали зважування, не вказано марки автомобіля, що зважувався та відсутня інформація щодо швидкості проїзду через ваги. Ба більше, такий чек не містить жодних характеристик зважувального пристрою. Згідно з чеком зважування, власником зважувального пристрою вказано КП Центр організації дорожнього руху , з згідно до поданих відповідачем доказів власником є КП Київдорсервіс . Крім того, зазначені у такому чеку номерний знак автомобіля не співпадає з дійсними номерними знаками автомобіля та напівпричепа. Подані відповідачем документи унеможливлюють ідентифікацію приладу зважування, в сукупності з іншими обставинами ставлять під сумнів результати зважування і свідчать про протиправність дій відповідача.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказав, що перевіркою встановлено порушення перевищення ТзОВ АГРОТРАНС СЕРВІС встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Зважування проведено вагами, які пройшли відповідну перевірку, що підтверджується долученим до матеріалів справи сертифікатом затвердження типу засобів вимірювальної техніки, свідоцтвом про перевірку робочого засобу вимірювальної техніки. Складені за результатами перевірки документи та дії посадових осіб відповідають вимогам чинного законодавства.

Ухвалою від 06.11.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Підготовче засідання призначено на 02.12.2020.

Відповідачем 10.12.2020 (вх.№66598) подано відзив на позовну заяву.

Представником позивача 29.12.2020 (вх.№71035) подано відповідь на відзив.

Ухвалою від 26.01.2020 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТзОВ АГРОТРАНС СЕРВІС здійснювало перевезення алкогольних напоїв масою брутто 6 571 кг із пункту навантаження (м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 10) до пункту розвантаження (м. Березань, вул. Маяковського, 10), підтвердженням чого є товарно-транспортна накладна від 26.06.2020 №Р12984.

Для надання цих послуг позивачем використовувався автомобіль марки VOLVO, модель FH 420, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричіп SONST, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 28.06.2020 на ділянці а/д М-06 36 км здійснено габаритно-ваговий контроль автомобіля марки VOLVO FN 420, номер знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 .

За результатами зважування вказаного транспортного засобу вимірювальною технікою 28.06.2020 о 22 год. 16 хв. сформовано чек №08165, відповідно до якого зважування проводилось КП Центр організації дорожнього руху . Номер транспортного засобу: спереду № НОМЕР_4 , ззаду НОМЕР_2 . Загальна маса 35 560 кг, в тому числі навантаження на вісь 1 - 6. 670 кг, вісь 2 -12.300 кг, вісь 3 - 5.440 кг, вісь 4 - 5.580 кг, вісь 5 - 5.480 кг.

На підставі чеку складено:

- акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.06.2020 №238091;

- розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 28.06.2020 №481, відповідно до якого перевищення параметрів від нормативу становить 11,82%, розрахунок оплати за проїзд становить 0, 270 євро за 1 кілометр, загальна сума до оплати 437, 40 євро.

Перевіркою встановлено порушення у виді перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за яке передбачена абз.15 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт .

Управлінням Укртрансбезпеки у Львівській області 04.08.2020 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 193918 у розмірі 17 000 грн.

Постанова Управління Укртрансбезпеки у Львівській області від 04.08.2020 №193918 є предметом оскарження з підстав протиправності прийняття такої на підставі недостовірних документів та порушення процедури.

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 29 Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 №3353-XII (далі - Закон №3353-XII) до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 33 Закону України Про автомобільні дороги від 08.09.2005 №2862-IV (далі - Закон №2862-IV) організація руху транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно до пункту 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 ( далі - Правила дорожнього руху), маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України Про автомобільний транспорт від 05.04. 2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Статтею 60 Закону № 2344-III встановлено відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді адміністративно-господарських штрафів, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу застосовується штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, яким визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (далі - Порядок №1567).

Пунктами 3-4 вказаного Порядку визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю […] шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Відповідно до пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879), який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку №879 вимірюванням (зважуванням) є процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до пунктів 12, 13 та 14 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

Згідно з пунктами 17-18 Порядку №879 у разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно до пункту 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Згідно з пунктом 23 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Пунктом 24 Порядку №879 встановлено, що після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Пунктом 30 Порядку №879 встановлено, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габарит; ( висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду, В - відстань перевезення, кілометрів.

Відповідно до пункту 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затверджений наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10 жовтня 2013 року №1007/1207 (далі - Порядок №1007/1207), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

Підпунктами 4-8 пункту 4 Порядку №1007/1207 передбачено, що посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС; у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю; реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.

Позивач ствердив про порушення процедури проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, серед яких вказав на те, що водія не ознайомлювали із довідкою про результати габаритно-вагового контролю і така довідка не складалася.

Відповідач вказаної обставини жодним чином не спростував, не вказавши про складання посадовими особами такої довідки і не долучивши таку до відзиву.

В матеріалах справи відсутні докази складення посадовими особами Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю 28.06.2020 довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю та вручення довідки позивачу.

Таким чином, відповідачем в порушення пункту 18 Порядку №879 не виконано обов`язку щодо складання та вручення позивачу довідки про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Суд також звертає увагу, що методика зважування, про яку йдеться у пункті 2 Порядку №879 та згідно з якою повинен проводитись процес визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (Укрметртсстандартом) не затверджено.

Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована відповідно до ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром Інститут Метрології , свідоцтво про атестацію №02-84-08.

Відповідно до пункту 9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 №255, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2% та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Таким чином, зазначеними Вимогами визначено, що вагове обладнання повинно забезпечувати саме поосьове зважування у русі транспортного засобу.

Як встановлено судом з товарно-транспортної накладної від 25.06.2020, позивачем здійснювалося перевезення рідкого вантажу: пива.

Такий вантаж має певні особливості, зокрема є рухомим вантажем, що може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху.

Тому проведення зважування у русі, шляхом поосьового заїзду тягача на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження такого вантажу, на переконання суду, не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг.

Таким чином, результати вимірювання, здійсненні посадовими особами відповідача, без застосування відповідної Методики, яка б враховувала особливості вантажу, свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним рідким вантажем.

Окрім того, відповідно до товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв від 26.06.2020 №Р12984 ТзОВ АГРОТРАНС СЕРВІС здійснювалось перевезення вантажу масою брутто 6 571 кг.

Як встановлено судом, перевезення вантажу проводилось автомобілем марки VOLVO, модель FH 420, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричепом SONST, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 марки VOLVO, модель FH 420, реєстраційний номер НОМЕР_1 , маса транспортного засобу без навантаження становить 7 100 кг.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 напівпричепа SONST, реєстраційний номер НОМЕР_2 , маса без навантаження становить 8 290 кг.

Таким чином, загальна фактична маса транспортного засобу (автомобіль та напівпричіп) разом з вантажем становила 21 961 кг (7 100 кг +8 290 кг +6 571 = 21 961 кг).

Вказане свідчить, що зазначена у акті про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.06.2020 №238091 та талоні зважування маса вантажу не відповідає реальній вазі транспортного засобу з вантажем.

Як вбачається із чеку зважування, таким проведено зважування транспортного засобу, номер спереду НОМЕР_4 та номер ззаду НОМЕР_2 , що не відповідає інформації, викладеної у акті перевірки, де зазначено, що Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 28.06.2020 о 22 год. 20 хв. на ділянці а/д М-06 36 км здійснений габаритно-ваговий контроль автомобіля марки VOLVO FN 420, номер знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 .

Ба більше, представником позивача в судовому засіданні надано пояснення що в межах спірних правовідносин проводилось зважування саме автомобіля марки VOLVO FN 420, номер знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , на підтвердження чого долучено відповідне реєстраційне посвідчення транспортного засобу.

Чек зважування не містить ані підпису посадових осіб, які проводили зважування транспортного засобу, ані печатки.

Суд також звертає увагу, що згідно з чеком зважування від 28.06.2020, зважування проводилось зважувальним пристроєм, що належить КП Центр організації дорожнього руху . Натомість згідно з поданого відповідачем свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П40М1105219: Ваги автомобільні тензометричні ТИП Лахта-У СВ-80000 1/18. Виробник ООО Метровес , що чинне до 02.08.2020, власником є КП Київдорсервіс .

Відповідачем не надано жодних доказів того, який саме зважувальний пристрій встановлено для габаритно-вагового контролю на 36 км дороги Київ-Чоп і чи пройшов такий пристрій повірку.

Копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П40М1105219 вказаних обставин не підтверджує.

У матеріалах справи відсутні докази здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача на обладнанні, яке відповідає вимогам законодавства.

Відсутність таких документів, зокрема щодо пристрою, яким проводилося зважування транспортного засобу, позбавляє можливості перевірити відповідність цього приладу параметрам та технічному стану, що пред`являються до таких пересувних контрольних пунктів.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №557/322/17.

Встановлені судом фактичні обставини в сукупності свідчать про порушення, допущені посадовими особами відповідача на 36 км дороги Київ-Чоп при габаритно-ваговому контролі транспортного засобу марки VOLVO FN 420, номер знак НОМЕР_1 .

Процесуальні порушення та недостовірність даних у документах, складених за результатами зважування транспортного засобу позивача, унеможливлюють встановлення достовірності результатів габаритно-вагового контролю і не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Судом не надається оцінка іншим доводам позивача, оскільки встановлені в ході судового розгляду обставини є достатніми для висновку суду щодо протиправності спірної постанови.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено застосування судом принципу верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У цій справі суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58) відповідно до якої принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не виконано встановленого частиною 2 статті 77 КАС України обов`язку щодо доказування.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку спірній постанові відповідача, суд дійшов переконання, що така не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України до такого роду рішень, тому її слід визнати протиправною та скасувати, задовольнивши позов повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2 102 грн, сплаченого на підставі платіжного доручення №1795.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРАНС СЕРВІС (вул. Весела, буд. 11, с. Банюнин, Кам`янка-Бузький район, Львівська область, 80454 код ЄДРПОУ 40457992) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Львівській області (пр. В. Чорновола, буд. 57, м. Львів, 79020, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №193918 від 04.08.2020.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Львівській області (пр. В. Чорновола, буд. 57, м. Львів, 79020, код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань в користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРАНС СЕРВІС (вул. Весела, буд. 11, с. Банюнин, Кам`янка-Бузький район, Львівська область, 80454 код ЄДРПОУ 40457992) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн судових витрат у вигляді судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 24 лютого 2021 року.

Суддя О.П. Хома