Рішення

від 25.02.2021 по справі 640/25105/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2021 року м. Київ № 640/25105/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Державної екологічної інспекції Столичного округу

до Товариства з обмеженою відповідальністю Грейндж

про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна екологічна інспекція Столичного округу з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Грейндж в якому просила: зобов`язати ТОВ Грейндж вчинити дії з винесення нежилого будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з прибережної захисної смуги річки Дніпро.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем порушено вимоги природоохоронного законодавства, а саме Водного кодексу України в частині будівництва в межах прибережної захисної смуги уздовж річки Дніпро.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною екологічною інспекцією Столичного округу у період з 24.04.2019р. по 07.05.2019р. на підставі звернення гр. ОСОБА_1 від 05.02.2019р. стосовно можливих порушень природоохоронного законодавства ТОВ ГРЕЙНДЖ при реконструкції нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 , наданого листом Державної екологічної інспекції України від 26.03.2019 № 2.2./361/0/46- 19ПЗ та на підставі Погодження Міністерства екології та природних ресурсів України від 13.03.2019 №5/4.1-11/2807-19, здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем.

Так, за результатом вказаного заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства складено акт № 257 у висновках якого зазначено такі порушення відповідачем, а саме:

- пункту 4 частини 2 статті 89 Водного кодексу України, а саме: ТОВ ГРЕЙНДЖ володіє нежилим будинком (літера А , загальною площею 467 квадратних метрів) за адресою: АДРЕСА_1 (що посвідчується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 1308194), що відповідно до містобудівного кадастру Києва розташований в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро. Водночас, ТОВ ГРЕЙНДЖ на підставі повідомлення про початок будівництва, зареєстрованого Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради від 27.07.2018 року № КВ 061182081754 організовано будівельні роботи з Реконструкції приміщень нежитлового будинку за кодом об`єкту 1211.5 Ресторани та бари та введено в експлуатацію зазначений об`єкт відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об`єкту за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 01.02.2019 року № 141190321231. Так, здійснюючи реконструкцію приміщень нежитлового будинку за кодом об`єкту 1211.5 Ресторани та бари , в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро, ТОВ ГРЕЙНДЖ порушив режим її функціонального використання;

- абзац 5 частини 5 статті 48 Закону України Про охорону земель від 19.06.2003 року № 962-IV (далі - Закон №962), а саме: відповідно до Повідомлення про початок будівельних робіт, ТОВ ГРЕЙНДЖ посилаючись на пункт 25 Переліку об`єктів будівницта, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку України від 06.11.2017 року № 289 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не вимагаються. Згідно з редакцією даного пункту Переліку, не надаються містобудівні умови та обмеження для об`єктів будівництва та реконструкції житлових та не житлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення. Відповідно до пункту 8 частини 5 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , містобудівні умови та обмеження містять планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони). Водночас, нежитловий будинок літерою А загальною площею 467 квадратних метрів реконструйовано, основні показники площі якого збільшились до 643,4 квадратних метрів загальної площі. Даний факт свідчить про зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення. Таким чином, протиправні дії ТОВ ГРЕЙНДЖ призвели до не дотримання вимог містобудівної діяльності в частини дотримання екологічних вимог, установлених законом, при проектуванні, розміщенні та будівництві об`єктів.

На підставі вищевикладених висновків позивачем винесено припис від 13.05.2019р. за містом якого відповідача зобов`язано:

- у термін до 21.05.2019р. надати право установчі документи на земельну ділянку, яка розміщена під нежитловою будівлею, розташованою за адресою: АДРЕСА_1.

- у термін до 01.06.2019р. винести з прибережної захисної смуги річки Дніпро нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Водночас, у період з 11.09.2019р. по 17.09.2019р. Державною екологічною інспекцією Столичного округу проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо перевірки ТОВ ГРЕЙНДЖ виконання вимог припису від 13.05.2019р., в ході якої встановлено що усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства у визначені строки не виконано.

Так, за результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) було складено акт № 471 та видано припис від 17.09.2019р. за містом якого відповідача зобов`язано:

- у термін до 23.09.2019р. надати право установчі документи на земельну ділянку, яка розміщена під нежитловою будівлею, розташованою за адресою: АДРЕСА_1.

- у термін до 23.09.2019р. винести з прибережної захисної смуги річки Дніпро нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Не отримавши від відповідача доказів усунення порушень вимог природоохоронного законодавства за вказаними приписами та вважаючи, що вказане є підставою для звернення до суду з позовом з вимогами про зобов`язання ТОВ Грейндж вчинити дії з винесення нежилого будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з прибережної захисної смуги річки Дніпро, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1, 2, 4-8 ст. 88 Водного кодексу України, з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;

для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів;

для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 89 Водного кодексу України, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

3) влаштування літніх таборів для худоби;

4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Також, ч. 1, 2 ст. 60 Земельного кодексу України закріплено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;

б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 61 Земельного кодексу України, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

б) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

в) влаштування літніх таборів для худоби;

г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

ґ) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;

д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах встановлюється законом.

Так, позивач зазначив, що ТОВ ГРЕЙНДЖ володіє нежилим будинком (Літера А , загальною площею 467 м2) за адресою АДРЕСА_1 що посвідчується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 130819454, сформований 13.07.2017 15:10:32).

Відповідно до містобудівного кадастру Києва розділ Прибережні захисні смуги об`єктів водного фонду , що функціонує на підставі статті 22 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , нежилий будинок (Літера А ) за адресою: АДРЕСА_1 розташований в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро.

На підставі поданого до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі - Департамент) повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) / про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) (далі - повідомлення), яке зареєстроване Департаментом 27.07.2018 та якому присвоєно в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих і будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Реєстр) № КВ 061182081754 ТОВ ГРЕИНДЖ організовані як замовником будівельні роботи з реконструкції приміщень нежитлової будівлі, літ. А, АДРЕСА_1. Згідно з державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 ТОВ ГРЕЙНДЖ код об`єкта визначило в Повідомленні 1211.5 Ресторани та бари .

ТОВ ГРЕЙНДЖ ввело в експлуатацію вказаний об`єкт містобудування подавши до департаменту Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) (далі Декларація), яка зареєстрована Департаментом 01 лютого 2019 року та присвоєно в єдиному реєстрі № 141190321231. Згідно з державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 ТОВ ГРЕИНДЖ код об`єкта визначило в Декларації 1211.5 Ресторани і бари .

На підставі вищевикладеного, позивач прийшов до висновку про те, що відповідач організував виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового будинку (Літера А ) за адресою: АДРЕСА_1 в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро під влаштування будівлі за функціональним призначенням віднесеної до ресторани і бари , що є порушенням режиму функціонування прибережної захисної смуги річки Дніпро.

При цьому, як вбачається з адміністративного позову, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на наявність приписів про усунення порушень природоохоронного законодавства від 13.05.2019р. та 17.09.2019р. в яких серед іншого вимогою було винесення з прибережної захисної смуги річки Дніпро нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Водночас, судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2020р. у справі № 640/21050/19 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ГРЕЙНДЖ (код ЄДРПОУ 42272207, адреса 02140, м. Київ, вул. Лариси Руденко, 6-А, офіс 203) у повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано приписи Державної екологічної інспекції Столичного округу (код ЄДРПОУ 42163667, 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 3, корпус 2) від 13.05.2019 року та від 17.09.2019 року, що винесені на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНДЖ".

Вищезазначене рішення станом на момент винесення рішення у цій справі до суду апеляційної інстанції не оскаржено.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Більше того, судом враховується, що звертаючись до суду з вказаним позовом позивач обґрунтовував наявність у нього таких повноважень вимогами п. 6 Розділу ІІ Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу затвердженого наказом Держекоінспекції України від 27.11.2018р. № 259 відповідно до якого Інспекція звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин та вимогами ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища відповідно до якої до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Положеннями абзацу 6 частини 3 статті 19 Господарського Кодексу України держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб`єктів господарювання у таких сферах: виробництва і праці - за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю: за пожежною, екологічною, санітарно-гігієнічною безпекою: за дотриманням стандартів, норм і правил, якими встановлено обов`язкові вимоги щодо умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 246 Господарського кодексу України здійснення будь-якої господарської діяльності, що загрожує життю і здоров`ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється. У разі здійснення господарської діяльності з порушенням екологічних вимог діяльність суб`єкта господарювання може бути обмежена або зупинена Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а також іншими уповноваженими органами в порядку, встановленому законом.

У відповідності до статті 5 Закону України від 25.06.1991 року № 1264-ХІІ Про охорону навколишнього природного середовища (далі - Закон № 1264) державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно із статтею 40 Закону № 1264, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з: одержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, раціонального і економічного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Закону України Про охорону земель державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального

Відповідно до ст. 202 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275.

Відповідно до пункту 2 розділу 2 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 року №312, Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, зокрема, природоохоронного законодавства.

Пунктом 1 Розділу І Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 27.11.2018 року № 259 (далі - Положення № 259), визначено, що Державна екологічна інспекція Столичного округу є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, та їй підпорядковується.

Згідно пункту 6 розділу II Положення № 259 функціями ДЕІ Столичного округу є, зокрема: проведення перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю; складення відповідно до законодавства актів за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції; надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснення контролю за їх виконанням; звернення до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877).

Відповідно до статті 1 Закону № 877, державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно частин 6 - 8 статті 7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно із приписами частини 1 статті 8 Закону №877 орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 12 Закону № 877 невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.

У разі несплати суб`єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев`ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за результатами невиконання відповідачем приписів не реалізував своє право на застосування до відповідача штрафних санкцій передбачених статтею 12 Закону № 877, натомість звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до частини 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що право звернення позивача до суду на реалізацію наданих йому повноважень передбачено статтею 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , статтею 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та пунктом 6 розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу.

У той же час, відповідно до вимог вказаних правових норм, в межах спірних правовідносин, позивач наділений виключно повноваженнями щодо звернення до суду з позовом про обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності.

При цьому, як вбачається з прохальної частини адміністративного позову позивач просить зобов`язати ТОВ Грейндж вчинити дії з винесення нежилого будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з прибережної захисної смуги річки Дніпро.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що ні Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ні Положенням про Державну екологічну інспекцію Столичного округу не передбачено право позивача звертатись до суду із позовами про зобов`язання юридичних осіб здійснити певні дії.

Вищевикладене, на думку суду, є самостійною підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції Столичного округу - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська