Постанова

від 25.02.2021 по справі 440/2517/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: С.С. Сич

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 р. Справа № 440/2517/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2020, повний текст складено 04.09.2020 по справі № 440/2517/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ГРУП 77"

до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень,зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Груп 77" (далі - ТОВ "Альфа Груп 77", позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1495969/40218394 та №1495989/40218394 від 23.03.2020;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №4 та 5 від 31.12.2019, виписані та подані на реєстрацію ТОВ "Альфа Груп 77".

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.03.2020 №1495969/40218394, №1495989/40218394.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 31.12.2019 №4, № 5, подані на реєстрацію ТОВ "Альфа Груп 77" 14.01.2020.

Головне управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач), не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просило його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи не враховано доводи відповідача щодо не надання позивачем до податкового органу первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції, а саме до податкової накладної № 4 від 31.12.2019 не надано первинний документ, на підставі якого складено податкову накладну; до податкової накладної № 5 від 31.12.2019 платником подано пояснення, що податкова накладна складена на отриману попередню оплату, проте у поданій банківській виписці з особового рахунку сума, яка б підтверджувала здійснення господарської операції, не значиться. Отже, рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області про відмову в реєстрації податкових накладних є правомірними.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що основним видом діяльності ТОВ "Альфа Груп 77" є вантажний автомобільний транспорт, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 2 а.с. 45).

01.08.2019 між позивачем (виконавець) та ТОВ "Атлантік-Оіл" (замовник) укладено договір №33 про надання послуг перевезення, за умовами якого виконавець зобов`язується за завданнями замовника надати транспортні послуги по перевезенню нафтопродуктів, власним транспортом на власних паливно-мастильних матеріалах (т.1 а.с. 26-27).

14.01.2020 на виконання Договору позивачем направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну № 4 від 31.12.2019 на загальну суму 346 652,52 грн, в т. ч. ПДВ 57 775,42 грн (т. 1 а.с. 16-17).

За наслідками надіслання вказаної податкової накладної до податкового органу ГУ ДПС складено квитанцію від 14.01.2020, якою документ прийнято, реєстрацію зупинено (т. 1 а.с. 20-21).

Підставою для зупинення реєстрації відповідачем зазначено відповідність податкової накладної пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Також 14.01.2020 на виконання вищевказаного Договору позивачем направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну № 5 від 31.12.2019 на загальну суму 1 567 976,00 грн, в т.ч. ПДВ 261 329,334 грн (т. 1 а.с. 18).

За наслідками надіслання вказаної податкової накладної до податкового органу ГУ ДПС складено квитанцію від 14.01.2020, якою документ прийнято, реєстрацію зупинено (т. 1 а.с. 22-23).

Підставою для зупинення реєстрації відповідачем зазначено відповідність податкової накладної пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

19.03.2020 позивачем направлено податковому органу пояснення та копії первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції, а саме: договір про надання послуг перевезення № 33 від 01.08.2019, рахунки на оплату, акти наданих послуг, акт звіряння взаємних розрахунків за грудень 2019, банківську виписку (т. 1 а.с. 25-52, т. 2 а.с. 100-122).

За результатами розгляду отриманих документів комісія ГУ ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення від 23.03.2020:

- №1495969/40218394 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 31.12.2019 (т. 2 а.с. 31);

- №1495989/40218394 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 31.12.2019 (т. 2 а.с. 33)

Підставою відмов зазначено: ненадання платником податків копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Додатково зазначено: не надано копію первинного документу, на підставі якого складена податкова накладна.

Не погодившись з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з неправомірності оскаржуваних рішень відповідача, надання позивачем належних документів в підтвердження реальності господарської операції та не наведення відповідачем мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

П. 201.16 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117), пунктом 10 якого зобов`язано ДФС визначити критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Відповідно до п. 6 Порядку № 117 у разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п.п. 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Аналізуючи вищенаведені правові положення, колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом посилання на пп. 1.6 п.1 Критеріїв та пропонування надання пояснень та документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 по справі № 822/1817/18, від 28.11.2019 по справі №1640/2650/18.

Так, зупиняючи реєстрацію податкових накладних, відповідач послався на пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, відповідно до якого ризиковості платника податку належать такі критерії:- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, окрім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;- платником податку на прибуток не подано до контролюючого органу фінансову звітність за останній звітній період всупереч норм пп.16.1.3. п.16.1. ст.16 та п.46.2. ст.46 ПК України;- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Контролюючим органом не зазначено у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, та не вказано конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних. У зазначених квитанціях лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що позивачем до податкового органу надано письмові пояснення, а також оформлені належним чином первинно-бухгалтерські документи, які підтверджують той факт, що господарська операція, за результатом якої позивачем видано податкові накладні № 4 та № 5 від 13.12.2019, носить реальний характер.

Проте, ні в квитанціях про зупинення податкових накладних, ні в оскаржуваних рішеннях про відмову в їх реєстрації не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та, яких саме документів не вистачало для прийняття рішення про реєстрацію зазначеної податкової накладної, які документи не надано.

Як наслідок дані рішення відповідача не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, що породжує їх неоднозначне трактування, та як наслідок вплинуло на можливість реалізації платником податків (позивачем) права або виконання ним обов`язку з виконання юридичного волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

На думку колегії суддів, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь- яких на власний розсуд.

Натомість, в даному випадку податковим органом лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію.

В той час як платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом в постанові від 18.07.2019 у справі № 1740/2004/18.

Також, Верховний Суд в постанові від 22.07.2019 у справі № 815/2985/18 зазначив, зокрема, що контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, а конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної. Така вимога є цілком обґрунтованою, з огляду на те, що: а) від розуміння конкретного критерію, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної; б) тільки визначивши критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Крім цього, відповідач в оскаржуваних рішеннях, продублював норму Постанови № 117 зазначивши загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, що свідчить про невмотивованість рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.

Згідно з п.п.19, 20 Порядку № 117, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

-ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

-надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Пунктом 23 Порядку № 117 встановлено, що комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Судом встановлено, що у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначеної господарської операції та податкових накладних.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що зважаючи на надані позивачем документи, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, відсутність зауважень до них у податкового органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних № 4 та № 5 від 13.12.2019.

Щодо зазначення відповідачем в оскаржуваних рішеннях про не надання позивачем розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, слід вказати, що позивачем до податкового органу було надано банківську виписку (т. 2 а.с. 100-122).

Доводи апелянта про те, що у поданій банківській виписці з особового рахунку сума, яка б підтверджувала здійснення господарської операції, не значиться, є помилковими та спростовуються доказами по справі, зокрема відомостями з банківської виписки (т. 2 а.с. 111).

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що податковий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, а тому оскаржувані рішення відповідача підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 по справі № 440/2517/20 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов І.С. Чалий