Постанова

від 24.02.2021 по справі 280/5201/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 280/5201/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року ( суддя 1-ї інстанції Прасов О.О.) у справі №280/5201/20 за позовом Приватного підприємства "Гідро-Старт" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просив скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110240/2020/000003/2 від 18.06.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110240/2020/00015 від 18.06.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається, що під час декларування за електронними митними деклараціями позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог ст.53 Митного кодексу України, зокрема, зовнішньоекономічний контракт; специфікацію; рахунок-фактуру; довідку про транспортні витрати; рахунок-фактуру щодо витрат на транспортування вантажу; договір організації перевезення вантажів; заявку на організацію перевезення вантажів міжнародного сполучення; прайс-лист виробника товару; калькуляцію; МД країни відправлення. Таким чином, митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року позов задоволено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відповідно до ч.3 ст.53 МК України за результатами опрацювання документів, наданих позивачем для підтвердження заявленої митної вартості, встановлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Позивач відмовився від надання в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість згідно ч.3 ст.53 МК України. На думку відповідача, оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Сторони повідомлені про день та час розгляду справи.

Відповідачем подано заяву про розгляд справи у відсутності представника.

Представником позивача подано клопотання про відкладенні розгляду справи з підстав занятості у іншому судовому засіданні.

Клопотання представника позивача колегією суддів відхилено, відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.06.2020 року між ПП «ГІДРО-СТАРТ» (Україна) Покупець та TOB Автотрак-Нева (Росія) Продавець укладено Контракт №21/20 (а.с.9-11), відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов`язується поставити окремими партіями та передати у власність Покупця запасні частини до сількогосподарської та автотракторної техніки, на умовах FCA - Санкт-Петербург (Інкотермс-2010), а Покупець - прийняти цей товар та оплатити його на умовах Контракту.

Згідно з Специфікацією №1 від 05.06.2020 до Контракту №21/20 від 05.06.2020 TOB Автотрак-Нева постачає: Крестовину (велику) артикул 700.22.01.080Р в кількості 1000 - на суму 1250000,00 руб.; Крестовину (малу) артикул 701.22.08.010Р в кількості 1000 - на суму 670000,00 руб. Загальна сума товарів, що постачається - 1920000,00 руб. (а.с.12).

Для проведення митного оформлення товару, поставленого за вищевказаним Контрактом №21/20 від 05.06.2020 ФОП ОСОБА_1 16.06.2020 подано митну декларацію №UA110240/2020/002379 (а.с.76-77).

При митному оформленні товар задекларований позивачем як: Частини силової трансмісії тракторів КІРОВЕЦЬ вантажопідйомністю менше ніж 75 тон. Комерційна назва: Хрестовина (велика) 700.22.01.080Р - 1000 шт. Хрестовина (мала) 701.22.08.010Р - 1000 шт. Виготовлені із чорних металів методом гарячої ковки з подальшим точінням, шліфуванням, складальних операцій. Хрестовина - це основний елемент карданних валів. Основним призначенням цієї деталі, є гасіння опору кардана і передача обертаючого моменту на колеса. Виробник - ООО АВТОТРАК-НЕВА . Країна виробник - RU .

Згідно з графою 43 МД №UA110240/2020/002379 від 16.06.2020 декларантом зазначено метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), передбачений ст.58 Митного кодексу України.

Умови поставки (графа 20 МД №UA110240/2020/002379 від 16.06.2020) - FCA RU Санкт-Петербург.

При поданні МД №UA110240/2020/002379 від 16.06.2020 декларантом надано Дніпровській митниці Держмитслужби:

контракт №21/20 від 05.06.2920 на придбання запчастин до тракторної техніки, укладений між постачальником (виробником) TOB Автотрак-Нева м.Санкі-Петербург та покупцем ПП ГІДРО-СТАРТ , п.2.3 якого передбачає вартісь поставки товару 1920000 руб. РФ;

специфікацію до Контракту №21/20 від 05.06.2920, яка підтверджує вартість Хрестовин (великої по 1250 руб. та малої по 670 руб.) та загальну вартість на відвантажені запчастини в кількості 2000 шт. в розмірі 1920000 руб. Російської Федерації;

товарно-транспортну накладну СМР №1060392 перевізника ФОП ОСОБА_2 , з відмітками перетину кордону Російської Федерації - України, загальна вага склала 7540 кг.;

договір №280052020 від 28.05.2020 на здійснення транспортних послуг ФОП ОСОБА_3 ;

заявку від 02.06.2020 на організацію перевозки ФОП ОСОБА_3 вантажу міжнародного сполучення, вартістю 19000,00 грн.;

рахунок фактуру ФОП ОСОБА_3 №144 від 16.06.2020 на суму 19000,00 грн. про вартість транспортних послуг;

калькуляції TOB Автотрак-Нева від 01.06.2020 вартості виготовлення Хрестовини великої в розмірі 1250 руб.;

калькуляції вартості Хрестовини малої в розмірі 670 руб.;

комерційну пропозицію про вартість Хрестовин;

довідку про транспортні витрати від 16.06.2020 ФОП ОСОБА_2 на суму 19000 грн.;

рахунок фактуру TOB Автотрак-Нева №1266 від 05.06.2020, виписаний на покупця ПП ГІДРО-СТАРТ на суму 1920000 руб.;

упаковочний Лист №1 від 05.06.2020, виписаний на покупця ПП ГІДРО-СТАРТ ;

сертифікат якості TOB Автотрак-Нева від 05.06.2020, виписаний на покупця ПП ГІДРО-СТАРТ ;

копію митної декларації країни відправлення від 09.06.2018 №10210200/090620/0153234 про перевезення тракторних запчастин Хрестовин великих та малих, в кількості 2000 шт., згідно з якою вартість товару становить 1920000 руб.;

прайс-лист TOB Автотрак-Нева виробника відвантаженої продукції від 11.06.2020.

18.06.2020 відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110240/2020/000003/2 та відмовив в митному оформленні за Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску пропуску товарів, транспортних засобів комерційною призначення №UA110240/2020/00015.

В результаті коригування митна вартість товару збільшилась та склала не 1920000 руб. РФ, яка зазначена в МД №UA110240/2020/002379, а суму в розмірі 2828254 руб. РФ.

Позивач не погодившись, але з метою розвантаження автомобільного транспорту перевізника та випуску товару у вільний обіг, надав до Митного посту Мелітополь Дніпровської митниці Митну декларацію №UA110240/2020/002420 віл 18.06.2020 року, з відображенням позначень в рядках: 01 - раніше задекларовані суми позивачем по виду 020 - 5% державного мита в розмірі 37417,12 грн. та по податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів (вид 028) 20% від вартості, в розмірі 157151,9 грн.; 60 - показники встановлені митним органом по спірному Рішенню коригуванню - 54402,88 грн. (5% держ.мито) та ПДВ 228492,1 грн.; 55 - різниця в сторону збільшення по державному миту 16770,72 грн. = (54402,88 грн. - 37417,12 грн) та ПДВ (228492,1 грн. - 157151,9 грн.) = 70437,03 грн. Загальна сума збільшення митних платежів завдяки прийняттю спірного Рішення про коригування митної вартості склала 87207,75 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації позивач звернувся із даним позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

При цьому, суд також зазначив, що отримавши від декларанта документи, які, на думку суду, підтверджують правильність задекларованої митної вартості товару за основним методом, відповідач з порушенням норм права здійснив застосування другорядних методів. Позивачем доведено обґрунтованість визначення митної вартості товарів за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції)) та безпідставність застосування відповідачем другорядного методу.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частин 2 та 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Враховуючи зазначені норми, такі свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Відповідач під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених за електронними митними деклараціями, встановив, що при наданні документів до митного оформлення декларантом не підтверджено митну вартість товару, надані відомості відносно ціни товару та складових митної вартості необґрунтовані.

Проте, зауваження, що викладені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

Відповідно до п. 7 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування товарів. В разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися. У спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 року по справі № 809/4367/15.

Судом встановлено, що умови імпорту товару за МД №UA807170/2020/10107 від 25.02.2020 (яку взято відповідачем як джерело для визначення митної вартості) суттєво відрізняються від умов заявлених позивачем у МД №UA110240/2020/002379 від 16.06.2020.

Товар імпортований за МД №UA807170/2020/10107 від 25.02.2020 вивезено з Росії, умови поставки FCA RU м.Самара. Водночас, позивачем товар імпортований за МД №UA110240/2020/002379 від 11.06.2020 вивезено з Росії, умови поставки FCA RU м.Санкт-Петербург.

Також, виробником товару за МД №UA110240/2020/002379 від 11.06.2020 є TOB Автотрак-Нева , а за МД №UA807170/2020/10107 від 25.02.2020 - є ТОВ Тройка .

За МД №UA110240/2020/002379 від 11.06.2020 позивачем імпортувався товар для тракторів КІРОВЕЦЬ , а за МД №UA807170/2020/10107 від 25.02.2020 - імпортувався товар для автомобілів (ВАЗ, ГАЗ, Волга).

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 статті 5 «Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» : « 1. (a) Якщо імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту в якості імпортних, митна вартість імпортних товарів згідно з положеннями цієї Статті базується на ціні одиниці товарів, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари таким чином продаються у найбільшій сукупній кількості в той час або приблизно в той час, коли відбувається імпорт товарів, що оцінюється, особам, які не пов`язані з особами, у яких вони купують такі товари, при дотриманні вимог відрахування нижченаведеного: (…) (b) Якщо ні імпортні товари, ні ідентичні або подібні імпортні товари не продаються в час ввезення або приблизно в час ввезення товарів, що оцінюються, то митна вартість, яка в інших випадках підпадає під положення параграфа 1(а), ґрунтується на одиниці товару, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту в якості імпортних на найбільш ранню дату після імпорту товарів, що оцінюються, але до закінчення 90 днів після такого імпорту» .

У пп.«с» п.3 Примітки до статті 7 «Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» , зокрема, зазначено: « 3.Деякі приклади розумної гнучкості: (…) с) дедуктивний метод - вимога про те, що товари продаватимуся в «тому стані, як вони імпортуються» , що містить в підпункті «а» пункту 1 статті 5, може тлумачитися гнучко; вимога про « 90 днів» може застосовуватись гнучко» .

Термін між митним оформленням товару за МД №UA807170/2020/10107 від 25.02.2020 (митне оформлення товару за якою взяте відповідачем як джерело цінової інформації) та митним оформленням товару за МД №UA110240/2020/002379 від 16.06.2020 перевищує наведені вище у нормах права 90 днів .

Документально відповідачем не доведено, що ціна вищевказаного товару з 25.02.2020 (митне оформлення за МД №UA807170/2020/10107 взята відповідачем як джерело цінової інформації) до 16.06.2020 (митне оформлення позивачем за МД №UA110240/2020/002379) - залишалась незмінною на світовому ринку.

Отже, відповідачем не доведено причини надання переваг одним джерелам цінової інформації перед іншими.

Також не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч.2 ст.58 МК України. А отже, відповідачем не доведено правомірність переходу до другорядних методів визначення митної вартості товарів, як то передбачено п.2 ч.1 ст.57 МК України.

З урахуванням викладеного та досліджених доказів суд приходить до висновку, що Дніпровською митницею Держмитслужби не доведено наявність правових підстав для прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110240/2020/000003/2 від 18.06.2020 року.

Отже, відповідач не довів, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Що стосується картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення суд виходить з наступного.

Згідно з ч.12 ст.264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Відповідно до п.7.1 Розділу VІІ «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» , затвердженого 30.05.2012 наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672 (надалі - «Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» ), у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову (п.7.2 Розділу VІІ «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» ).

Так, у поданій до суду картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2020/00164 від 27.05.2020 зазначені причини відмови аналогічні викладеним у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA110240/2020/00015 від 18.06.2020 року.

З огляду на викладене, відповідачем не доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товарів після отримання від позивача документів. Відповідач необґрунтовано витребував у позивача додаткові документи.

Отримавши від декларанта документи, які, на думку суду, підтверджують правильність задекларованої митної вартості товару за основним методом, відповідач з порушенням норм права здійснив застосування другорядних методів.

Разом з цим, позивачем доведено обґрунтованість визначення митної вартості товарів за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції)) та безпідставність застосування відповідачем другорядного методу.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача.

Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 22, 308, 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у справі №280/5201/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 25 лютого 2021року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак