Ухвала

від 17.05.2010 по справі 9/2-10(02-2)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про відмову в прийнятті позовної заяви

17 травня 2010 р.                                                                                 Справа № 9/2-10(02-2)

          Суддя господарського суду   , розглянувши матеріали

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1  (АДРЕСА_1, 21000)   

до: Вінницької міської ради  (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)  

про визнання рішення недійсним

ВСТАНОВИВ :

13.05.2010 року  до господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання незаконним рішення Вінницької міської ради № 2749 від 26.03.2010р. в частині передачі земельних ділянок в оренду, постійне користування згідно з додатком 2, а саме щодо укладання з гр. ОСОБА_1 додаткової угоди про розірвання договору оренди земельної діляники; відмови гр. ОСОБА_1, який зареєстрований як фізична особа-підприємець в продовженні договору оренди земельної ділянки, що розташована на вул. Київській  (біля автостоянки) площею 0,0100 га для комерційного використання (обслуговування МАФ), терміном на 4 роки 11 місяців та здійснення благоустрою прилеглої території площею 0,0129 га; звільнення гр. ОСОБА_1 в добровільному порядку в місячний термін земельної ділянки шляхом демонтажу тимчасової споруди.

Розглянувши позовну заяву, суд  прийшов до висновку, що заявлений позов з урахуванням предмету позовних вимог та суб'єктного складу сторін не підлягає розгляду в господарських судах з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі  справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб"єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

З 01.09.2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) призначенням якого, відповідно до ст.1, є визначення повноважень адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Частина 1 статті 2  КАС України вказує, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 цієї статті до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Визначення поняття справа адміністративної юрисдикції дано в п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої це - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Слід також зазначити, що на  спори фізичних чи  юридичних  осіб  із  суб'єктом  владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, відповідно до п.1  ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства  України, поширюється   компетенція адміністративних судів.

При цьому,  п. 7 ч. 1 ст. 3  КАС України, до суб'єктів владних повноважень віднесено - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій  на  основі  законодавства,  в  тому  числі  на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до абз. 2, 3 п. 1 рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010  № 10-рп/2010 "У справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України"  положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.04.2010р. № 10-рп/2010, в силу ст. 69 Закону України «Про Конституційний суд України» є обов'язковим до виконання та у відповідності до ст. 63 цього Закону є остаточним і оскарженню не підлягає.

Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах, на даний спір поширюється компетенція адміністративних судів і він має розглядатися в порядку адміністративного судочинства відповідним адміністративним судом.

 Керуючись п. 1 ч.1 ст. 62, ст.ст.  86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ :

1. У прийнятті позовної заяви  №б\н  від 13.05.10 (вх. 1083 від 13.05.2010р.) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.

2.  Позовну заяву на 4 аркушах   разом з матеріалами  на  16 аркушах повернути позивачу.

3. У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.10.93 р. № 7-93 державне мито у сумі 85 грн.,  сплачене квитанцією № 51    від 13.05.2010 р.  ,   підлягає поверненню.

4. Відповідно до п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.05 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення  судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ", внесені  для оплати витрат  з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу грошові кошти в сумі 236 рн., сплачені квитанцією  № 53 від 13.05.2010 р. ,  підлягають поверненню.

          5. Ухвалу надіслати позивачу.

6. Копію ухвали надіслати  відповідачу.

Суддя                                                                     

віддрук. прим.:

1 - в наряд

2 - позивачу  (АДРЕСА_1, 21000)

3 - відповідачу  (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)