Ухвала

від 15.02.2021 по справі 201/1566/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/1566/21

Провадження № 1-кс/201/500/2021

УХВАЛА

Іменем України

15 лютого 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддяЖовтневого районногосуду м.Дніпропетровська ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровська ум.Дніпрі клопотанняадвоката ОСОБА_3 ,подане вінтересах Приватногопідприємства «Сантехсервіс», про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №200/9503/17 від 09 червня 2017 року, в межах кримінального провадження №32016041640000056, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ПП «Сантехсервіс» звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із вищезазначеним клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що за клопотанням старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 32016041640000056 ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 200/9503/17 від 09.06.2017р. накладено арешт на грошові кошти ПП «Сантехсервіс» (код ЄДРПОУ 30224443), які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (валюта 980-українська гривня), відкритому в ПАТ «Ідея Банк» (МФО 336310).

Адвокат заявника просить скасувати арешт, накладений на грошові кошти ПП «Сантехсервіс» (код ЄДРПОУ 30224443), які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (валюта 980-українська гривня), відкритому в ПАТ «Ідея Банк» (МФО 336310), оскільки 26.04.2018р. старшим слідчим з ОВС відділу РКП слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 32016041640000056 від 29.09.2016р.

Представник ПП «Сантехсервіс» адвокат ОСОБА_3 клопотання про скасування арешту з грошових коштів підтримав та просив розглядати справу без його участі, про що надав відповідну заяву.

Представник ГУ ДФС в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Неявка слідчого, прокурора не перешкоджає розгляду клопотання, що відповідає положенням ч. 3 ст. 306 КПК України.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, вивчивши надані матеріали кримінального провадження, приходить до такого висновку.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5 від 09.06.2017р. по справі № 200/9503/17 задоволене клопотання старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 про накладення арешту на грошові кошти в межах кримінального провадження № 32016041640000056, розпочатого за ознаками складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а саме, накладено арешт на грошові кошти ПП «Сантехсервіс» (код ЄДРПОУ 30224443), які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (валюта 980-українська гривня), відкритому в ПАТ «Ідея Банк» (МФО 336310), шляхом заборонирозпорядження тавикористання майном,зупинивши видатковіоперації повищевказаним рахункахза виняткомвидаткових операцій,пов`язаних зперерахуванням грошовихкоштів посплаті податків,зборів (обов`язковихплатежів)в бюджетабо державніцільові фондипо сплатієдиного внескуна загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування тастрахових внесківна загальнообов`язковедержавне пенсійнестрахування тавидатків,пов`язаних звиплатою заробітноїплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Встановлено, що 26.04.2018р. старшим слідчим з ОВС відділу РКП слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження №32016041640000056 від 29.09.2016р., в межах якого накладався арешт на грошові кошти, закрито у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що в діях службових осіб ТОВ «Термолюкс ВК» відсутня суб`єктивна і об`єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України, які передбачають умисне ухилення від сплати податків, зборів інших обов`язкових платежів і настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді фактичного ненадходження в бюджети або державні цільові фонди коштів в значних, великих та особливо великих розмірах.

Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 214 КПК України визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а така процесуальна заборона як арешт майна застосовується до вичерпного кола суб`єктів указаного у ст. 170 КПК України.

Відповідно до цієї норми така заборона стосується підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру. Крім того, арешт може бути накладено за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Пунктом 13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2013 року № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» встановлено, що розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК. Слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: визнання доводів особи, яка не була присутня при прийнятті рішення про накладення грошового стягнення, щодо безпідставності застосування такого заходу обґрунтованими. Рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає; надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність - належних підстав для арешту майна; - доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; - встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; - відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; - чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008р., де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «ОСОБА_5 та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку власника майна, разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов`язана належним чином її теж обґрунтувати. Відтак слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді і представлені. При цьому, жоден учасник не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні.

Викладені обставини свідчать, про те, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Слідчим суддею встановлено, що арешт на належне заявнику майно був накладений в межах кримінального провадження, яке постановою слідчого від 26.04.2018р. закрито.

Вирішуючи вимоги заявника і беручи до уваги відсутність підстав для подальшого арешту майна заявника з огляду на закриття кримінального провадження, в межах якого арешт був накладений, слідчий суддя приходить до висновку щодо обґрунтованості клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 09 червня 2017 року на грошові кошти ПП «Сантехсервіс» (код ЄДРПОУ 30224443), які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (валюта 980-українська гривня), відкритому в ПАТ «Ідея Банк» (МФО 336310), у зв`язку з чим це клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах Приватного підприємства «Сантехсервіс», про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №200/9503/17 від 09 червня 2017 року, в межах кримінального провадження №32016041640000056 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_5 від 09 червня 2017 року по справі №200/9503/17 в межах кримінального провадження № 32016041640000056 з грошових коштів, що знаходяться на рахунку Приватного підприємства «Сантехсервіс» (код ЄДРПОУ 30224443), які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (валюта 980-українська гривня), відкритому в Публічному акціонерному товаристві «Ідея Банк» (МФО 336310), шляхом заборони розпорядження та використання майном, зупинивши видаткові операції по вищевказаним рахунках за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків, пов`язаних з виплатою заробітної плати.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1