Ухвала

від 16.02.2021 по справі 201/1644/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/1644/21

Провадження № 1-кс/201/546/2021

УХВАЛА

Іменем України

16 лютого 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №42019041880000128 від 08.11.2019р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна.

В обґрунтування заявленого клопотання слідчий посилався на те, що в провадженні СВ Соборного ВП Дніпропетровського ВП ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 42019041880000128 від 08.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365-2 КК України, щодо можливих шахрайських дій вчинених нотаріусом Дніпропетровського міського округу ОСОБА_5 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 1223881500:01:001:6037 площею 234,6 га (пасовища) враховується в землях запасу державної форми власності, розташованої на території Дмитрівської сільської ради та знаходиться на території загальнодержавного ландшафтного заказника Мар`їн гай. Зазначену земельну ділянку на підставі договору оренди від 19.07.2019 року, укладеного посадовими особами відділу у Петропавлівському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області було передано в оренду ТОВ СПЕКТОР-ПОЛЕ у особі директора ОСОБА_6 .

Проте, відповідно до інформації відділу у Петропавлівському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області жодних наказів про передачу зазначеної земельної ділянки до відділу не надходило, жодних довіреностей на укладення договорів оренди працівниками Відділу не видавалося та вищевказаного договору оренди не укладались. Таким чином, правові підстави для реєстрації права оренди зазначеної земельної ділянки відсутні.

Досудовим розслідуванням встановлено, що перереєстрацію прав на розпорядження вказаної земельної ділянки державної форми власності, всупереч вимогам ст. ст. 122-126 Земельного кодексу України, здійснено від імені приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 .

Станом на сьогоднішній час виникла необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку за кадастровим номером 1223881500:01:001:6037 площею 234,6 га (пасовища), яка враховується в землях запасу державної форми власності, розташованої на території Дмитрівської сільської ради та знаходиться на території загальнодержавного ландшафтного заказника Мар`їн гай, оскільки є ризики, щодо завершення досудового розслідування, встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, проведення всіх відповідних судово-пеочеркознавчих та інших слідчих дій в яких виникне необхідність, нерухоме майно буде відчужене на користь третіх осіб, що в подальшому негативно вплине на хід досудового розслідування.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього приходить до такого висновку.

08.11.2019р. до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України за № 42019041880000128.

Слідчий просить накласти арешт на нерухоме майно шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування Товариству з обмеженою відповідальністю «СЕКТОР-ПОЛЕ» код ЄДРПОУ: 43061297, Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЗАЦЬКІ ЛАНИ» код ЄДРПОУ: 37714472, а саме на земельну ділянку за кадастровим номером 1223881500:01:001:6037 площею 234,6 га (пасовища), яка враховується в землях запасу державної форми власності, розташована на території Дмитрівської сільської ради та знаходиться на території загальнодержавного ландшафтного заказника Мар`їн гай.

Доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

За ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Як визначено ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Доказів того, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, є речовим доказом з огляду на вищенаведені вимоги КПК України слідчому судді не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У наданому слідчим клопотанні відсутні відомості яким саме чином дана нерухомість може виступати об`єктом кримінального правопорушення, зберегти на собі сліди злочину або той факт, що дане майно набуто протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зважаючи, що слідчим в клопотанні не доведено, що існують правові підставі для накладення арешту на майно особи, якій належить нерухомість; не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч.1 ст.170 цього Кодексу; можливість спеціальної конфіскації майна, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб; клопотання прокурора є необґрунтованим та немотивованим. Тому суд вважає, що у задоволенні клопотання про накладення арешту на таке майно необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 107, 110, 131, 132, 170-173, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №42019041880000128 від 08.11.2019р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України відмовити.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1