Вирок

від 25.02.2021 по справі 619/719/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

справа №619/719/21

провадження №1-кп/619/178/21

ВИРОК

іменем України

25лютого 2021року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 22021040000000011 від 03.02.2021по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красний Луч, Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 110-2 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор - ОСОБА_4

захисник - ОСОБА_5

обвинувачений - ОСОБА_3 .

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

07.04.2014 у м. Донецьк утворено терористичну організацію (т.зв. «ДНР») і одним із основним її завданням є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України,а самешляхом відокремленнявід Україничастини територіїДонецької області.

Відповідно до ст.ст. 2 та 5 Конституції України територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою та право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу. Відповідно до ст. 69 Конституції України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум.

Питання про зміну території або конституційного ладу в Україні вирішуються виключно на всеукраїнському референдумі, який може бути назначений тільки Верховною Радою України, при цьому остання не надавала свого дозволу на проведення всеукраїнського референдуму щодо зміни меж території України та конституційного ладу в України.

Відповідно до Конституції України - Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Тобто, влада народу є первинною, єдиною і невідчужуваною та здійснюється народом шляхом вільного волевиявлення через вибори, референдум, інші форми безпосередньої демократії у порядку, визначеному Конституцією та законами України, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, сформовані відповідно до Конституції та законів України. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні, основні засади якого визначено в розділах І, III, XIII Конституції України, належить виключно народові. Тобто, тільки народ має право безпосередньо, шляхом всеукраїнського референдуму визначати конституційний лад в Україні, який закріплюється Конституцією України, а також змінювати конституційний лад внесенням змін до Основного Закону України в порядку, встановленому його розділом XIII.

Згідно наказу№222огвід 14.04.2017про затвердженняТимчасового порядкуконтролю запереміщенням осібчерез лініюзіткнення умежах Донецькоїта Луганськоїобластей затвердженогоПершим заступникомкерівника Антитерористичногоцентру приСБ України(керівникаАнтитерористичної операціїна територіїДонецької таЛуганської областей),а такожвідповідно допостанови КМУ№99від 01.03.2017«Про затвердженняПорядку переміщеннятоварів дорайону абоз районупроведення антитерористичноїоперації» переміщеннятоварів позамежами контрольнихпунктів в`їзду/виїзду,контрольних постівзабороняється.Крім тогосуб`єктам господарюваннязабороняється переміщуватина тимчасовонеконтрольовану територіюта зтимчасово неконтрольованоїтериторії товари,за виняткомтих,які переміщуютьсяу складігуманітарних вантажівта товаріві продукції(втому числітих,що забезпечуютьфункціонування таобслуговування абоє необхіднимиу виробничомупроцесі)металургійної,гірничозбагачувальної,вугледобувної таенергогенеруючої галузей,об`єктів критичноїінфраструктуриза переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), які затверджуються спільним рішенням МТОТ та Мінекономрозвитку.

Приблизно у період листопада місяця 2019 року по вересень місяць 2020 року, точний час у ході досудового розслідування не встановлено, у особи, матеріали щодо якої виділено у окреме провадження, який, будучи радикально налаштованим, не сприймаючи державну владу в Україні, виник злочинний умисел, який спрямований на фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни меж державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом постачання товарів народного споживання на непідконтрольні Україні території всупереч вимогам чинного законодавства та підзаконних нормативних актів. З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_3 , який є фізичною особою-підприємцем та надає послуги вантажного автомобільного транспорту (КВЕД 49.41), здійснював транспортування товарів народного споживання до так званої «ДНР» під виглядом експортування таких товарів до суб`єктів підприємницької діяльності Республік Грузія та Азербайджан, при цьому фактично поставляти такі товари до зазначених країн не планувалося, а вивезені для експорту з України товари, всупереч заявленим у офіційних документах (вантажних митних деклараціях) про експорт продукції в адресу суб`єктів підприємницької діяльності Республіки Грузія та Республіки Азербайджан даних, транзитом через територію Російської Федерації транспортувалися ОСОБА_3 на територію так званої «ДНР», де останній мав передавати вантаж невстановленим особам, а також отримувати гроші від незаконної діяльності та транспортувати їх з непідконтрольних уряду України територій Донецької області на територію України.

При цьому, частина коштів, отриманих від реалізації вказаних товарів, направлялись до незаконно створених «органів влади» терористичної організації «ДНР», були спрямовані на фінансування дій представників вказаної організації, вчинених з метою насильницької зміни меж державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Отже, ОСОБА_3 , діючи умисно, вирішив протидіяти діяльності органів державної влади України та місцевого самоврядування, шляхом фінансування дій представників терористичній організації «ДНР», вчинених з метою насильницької зміни меж державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Так, будучи фізичною особою-підприємцем та маючи у користуванні автомобіль марки «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 сприяв незаконному постачанню товарів із України на територію, підконтрольну терористичній організації «ДНР», їх подальшій реалізації через підконтрольні невстановленим особам незаконно створені підприємства за значно завищеними цінами та подальшому відрахуванню частини грошових коштів, отриманих від реалізації товарів до так званих «бюджетів» цієї організації.

Під часзазначеної діяльності, ОСОБА_3 був обізнаний,що учасникивказаної терористичноїорганізації змоменту їїстворення систематичновчиняли на території України вчиняли дії, які спрямовані на насильницьку зміну меж державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Також, ОСОБА_3 усвідомлював, що основною метою діяльності терористичної організації «ДНР» є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України, шляхом створення незаконних державних утворень на території Донецької та Луганської областей в порушення порядку, встановленого ст. ст. 2, 73 Конституції України.

Отже, діяльність з транспортування вантажів з м. Харкова через територію Ростовської області (Російська Федерація) до м. Донецьк, подання документів до відповідних митних органів РФ/ДНР та доставка, готівкових коштів, як частини прибутку отриманого від ведення комерційної діяльності на території терористичної організації «ДНР», здійснюється систематично (циклічно) водієм ОСОБА_3 , на орендованому вантажному автомобілі.

У свою чергу, транспортування вантажу - товарів народного споживання з території України на тимчасово не підконтрольну територію Донецької області здійснював громадянин України ОСОБА_3 на орендованому транспортному засобі - автомобілі марки «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Після перетину державного кордону України з Російською Федерацією, ОСОБА_3 , діючи відповідно до раніше розробленого плану переміщуючи товарно-матеріальні цінності, найменування яких зазначено в вантажних митних деклараціях, фактично слідував не до адреси одержувача товару, що зазначений в товарно-супровідних документах, тобто до ТОВ «СИРЕН ТРЕЙДИНГ» (адреса: Азербайджанська Республіка, м. Баку, вул. Башира Буниятова, буд. 12); ТОВ «СМАРТ ІНВЕСТМЕНТ-В» (адреса: Азербайджанська Республіка, м. Баку, вул. Ахмад Радбажбі, буд. 186); Azrosen ММС (адреса: Азербайджанська Республіка, м. Баку, проспект Ф. Хойского, буд. 118-а); Victory Ltd (адреса: Азербайджанська Республіка, м. Баку, вул.Нізамі 137, буд. 50); ТОВ «МЕДІТРЕЙД» (адреса: Республіка Грузія, м.Руставі, вул. Асланікашвілі, 8-4), а через територію Ростовської області Російської Федерації прямував до тимчасово окупованої територію Донецької області, через неконтрольовані органами державної влади ділянки державного кордону України, які фактично контролюються представниками незаконних збройних формувань терористичної організації «ДНР», зокрема через та пункт пропуску «Маринівка» (Донецька область, Шахтарський район, Степанівська сільська рада, с. Маринівка, вул. Партизанська, 60), які перебувають на непідконтрольній Україні території.

У подальшому, після реалізації товарів на тимчасово не підконтрольній уряду України території Донецької області, частина грошових коштів сплачується незаконно створеними підприємствами до так званих «органів влади» терористичної організації «ДНР», які у подальшому направляються у вигляді так званих «сплат до бюджету» терористичних організацій.

У свою чергу, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, рухаючись у орендованому транспортному засобі марки «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп реєстраційний номер НОМЕР_4 , 09 год 31 хв 15.07.2020 прибув на завантаження до складу, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 13, після чого 15.07.2020 о 12 год 36 хв прибув до складу за адресою: м. Харків, проспект Юрія Гагаріна, 187/1. Та о 20 год 57 хв вирушив з складу за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 13 трасою El05 у напрямку державного кордону України з Російською Федерацією.

Після чого, 17.07.2020 о 07 год 14 хв останній перетнув державний кордон України з Російською Федерацією та вирушив трасою М-4 до митного терміналу «Новошахтинский» (Ростовська область, Російська Федерація) «Новошахтинский» (Ростовська область, Російська Федерація), при цьому відповідно до поданої до Державної митної служби України вантажної митної декларації UA807170/2020/035386 місцем відвантаження партії товару, відправником якої є ТОВ «Оптексім» (ЄДРПОУ 43658154), одержувачем Victory LTD (Азербайджан, Баку, вул. Низами 137, буд. 50), місцем відвантаження є вантажоотримувач ТОВ «МЕДИТРЕЙД», Республіка Грузія, м. Руставі, вул. Асланікашвілі 8-4.

Продовжуючи протиправну діяльність, 17.07.2020 о 07 год 20 хв ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, не попрямував ані до Республіки Грузія, ані до Республіки Азербайджан, при цьому на вищевказаному транспортному засобі вирушив з митного терміналу «Новошахтинский» (Ростовська область, Російська Федерація) та рушив у напрямку пункту пропуску через державний кордон України «Маринівка» (Шахтарський район, Донецька область), який з 2014 року знаходиться під контролем терористичної організації «ДНР», після чого 20.07.2020 о 16 год 34 хв перетнув державний кордон України через пункт пропуску «Маринівка» (Шахтарський район, Донецька область), який знаходиться під контролем терористичної організації «ДНР».

21.07.2020 о 00 год 41 хв ОСОБА_3 залишив територію Російської Федерації через пункту пропуску «Маринівка» (Шахтарський район, Донецька область), який знаходиться під контролем терористичної організації «ДНР» та перетнув державний кордон України, при цьому у період з 15.07.2020 по 22.07.2020 ОСОБА_3 , відповідно до наявних матеріалів досудового розслідування, державний кордон Республіки Грузія та Республіки Азербайджан не перетинав.

Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 110-2 КК України, тобто умисні дії, які виразилися у фінансуванні дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та підтвердив факт і обставини вчинення злочину, так, як це зазначено вище.

Оскільки учасники судового розгляду не заперечували, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та з урахуванням вимог ч. 4 ст. 349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу.

При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні вищезазначених злочинів доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження і обвинуваченим не оспорюються.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які б обтяжували покарання судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п. 1Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»(в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009), суди при призначенні покаранняв кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винниму вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимогст. 65 КК Українистосовно загальних засадпризначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.. 12 КК України являється нетяжким злочином, наслідки, що настали, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують покарання, при цьому, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи яка вчинила злочин та попередження нових злочинів.

Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він такий, що не має судимості, за місцем проживання характеризується позитивно, пенсіонер.

Виходячи ззасадиспівмірностіпризначене покаранняза своїм видом ірозміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Привиборізаходу примусумають значенняйповинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

За таких обставин справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 110-2 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції частини цієї статті та позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю певного виду.

Так, в п. 17Постанови Пленуму Верховного суду «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 рокуроз`яснено, що відповідно дост. 55 ККпозбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю.

Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину.

У судовому засіданні встановлено, що вчинення даного злочину ОСОБА_3 пов`язане з його діяльністю, оскільки згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань обвинувачений зареєстрований як фізична особа-підприємець, вид діяльності 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт» з 03.07.2015.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду й розміру, він ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Враховуючи тяжкість злочину, дані про особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, являється пенсіонером, стан здоров`я обвинуваченого, який знаходиться під наглядом в лікаря-терапевта АЗПСМ с. Гельмязів, з 2018 року неодноразово лікувався амбулаторно та стаціонарно в кардіологічному відділенні, був прооперований, про що свідчать виписки із історії хвороби, ставлення винного до скоєного, який щиро розкаявся у вчиненому, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_3 без відбування покарання, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком та застосовує ст. 75 КК України. На період випробувального терміну суд покладає на нього обов`язки, передбачені ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, які вважає необхідними та достатніми для його виправлення.

Оскільки статтею 77 КК України встановлено вичерпний перелік додаткових покарань, які можуть бути призначені у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, і він не містить такого додаткового покарання як конфіскація майна, суд не призначає ОСОБА_3 додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, яке передбачено санкцією ч. 1 ст. 110-2 КК України.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керується суд.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

За змістом ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Згідно з п.п. 1, 4, 7 ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому: гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю). Майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується. Документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Відповідно до постанови слідчого від 01.10.2020 визнано речовими доказами речі та документи, які вилучені в ході обшуку транспортного засобу марки «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричепу реєстраційний номер НОМЕР_4 та ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06.10.2020 на транспортний засіб марки «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом реєстраційний номер НОМЕР_4 , ключ від транспортного засобу марки «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом реєстраційний номер НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_1 № НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу напівпричіп реєстраційний номер НОМЕР_2 № НОМЕР_6 накладено арешт.

Як передбачено ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

У судовому засіданні прокурор просив повернути власнику зазначене вище майно, на яке накладено арешт.

Як убачається з свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки «Iveco» модель «Magirus» реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп марки «Titan» модель СS3D реєстраційний номер НОМЕР_2 належать ОСОБА_6 , з якою ОСОБА_3 25.06.2019 уклав договір №250619 найму зазначеного вище транспортого засобу та напівпричіпу.

Враховуючи, що судовий розгляд по справі закінчено, арешт на транспортні засоби, ключі та документи на них підлягає скасуванню, а майно поверненню власнику.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 377 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнативинуватим упред`явленому обвинуваченніу вчиненнізлочину,передбаченого ч.1ст.110-2 КК Українита призначитийому покаранняу виді4(чотирьох)років позбавленняволі без конфіскації майна з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю за КВЕД 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт» на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 відвідбування призначеногопокарання,якщо вінпротягом іспитовоготерміну в2(два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності зі ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Арешт майна, застосований відповідно до ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06.10.2020 (справа №204/6514/20, провадження №1-кс/204/1246/20) - скасувати.

Речові докази:

-транспортний засіб марки «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_1 з

напівпричепом реєстраційний номер НОМЕР_4 , який знаходиться на відповідальному зберіганні ПП «Сільвер Фуд»; ключ від транспортного засобу марки «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом реєстраційний номер НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Iveco» реєстраційний номер НОМЕР_1 № НОМЕР_5 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу напівпричіп реєстраційний номер НОМЕР_2 № НОМЕР_6 , які знаходяться в камері речових доказів Управління СБ України у Дніпропетровській області, за адресою: м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 23 повернути власнику ОСОБА_6 ;

-мобільний телефон марки «Нuawеі», іmеі1: НОМЕР_7 , іmеі:2: НОМЕР_8 з картками мобільного оператора № НОМЕР_9 та № НОМЕР_10 - конфіскувати;

- підтвердження про прибуття транспортного засобу № НОМЕР_11 , на 1 арк., міжнародна товарно-транспортна накладна № 753843, на 2 арк., підтвердження про прибуття транспортного засобу № 10313130/18019/0007725, на 1 арк., міжнародна товарно-транспортна накладна № 754890, на 1 арк., підтвердження про прибуття транспортного засобу № 10313130/190819/0006167, на 1 арк., міжнародна товарно-транспортна накладна № 754883, на 1 арк., підтвердження про прибуття транспортного засобу № 10313130/290719/0005568, на 1 арк., міжнародна товарно-транспортна накладна №-754884, на 1 арк., підтвердження про прибуття транспортного засобу № 10313130/160919/0006877, на 1 арк., міжнародна товарно-транспортна накладна № 754883, на 1 арк., підтвердження про прибуття транспортного засобу № 10313130/251119/0008504, на 1 арк., міжнародна товарно-транспортна накладна (номер накладної нерозбірливий), на 1 арк., підтвердження про прибуття транспортного засобу № 10313130/020720/0004190, на 1 арк.; міжнародна товарно-транспортна накладна № 753845, на 2 арк., підтвердження про прибуття транспортного засобу № 10313130/200720/0004666, на 1 арк., міжнародна товарно-транспортна накладна № 753844, на 1 арк., підтвердження про прибуття транспортного засобу № 10313130/180820/0005494, на 1 арк., міжнародна товарно-транспортна накладна № 753843, на 1 арк., підтвердження про прибуття транспортного засобу № 10313130/161219/0008996, на 1 арк., міжнародна товарно-транспортна накладна № 2754884/2, на 1 арк., які знаходяться в камері речових доказів Управління СБ України у Дніпропетровській області, за адресою: м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 23 знищити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1