Вирок

від 24.02.2021 по справі 752/3232/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/3232/21

Провадження №: 1-кп/752/1374/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року м. Київ

Голосіївський районнийсуд м.Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в м. Києві судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22021000000000022, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої за ч.2 ст. 205-1 КК України,

з участю сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ;

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 , маючи умисел, спрямований на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, посягаючи на встановлений законодавством України порядок здійснення підприємницької діяльності та державної реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, у серпні 2019 року здійснила внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи: ТОВ «КОЛФАКС», теперішня назва ТОВ «ТЕРА ЮГ», завідомо неправдиві відомості, які подані невстановленими особами державному реєстратору.

Крім того, в листопаді 2019 року, ОСОБА_5 , внесла завідомо неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, щодо ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕСТА» .

Статтею 42 Конституції України гарантовано право кожного громадянина на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 55 ГКУ суб`єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 55-1 ГКУ передбачено, що ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, якщо її зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Відповідно до ст. 56 ГКУ суб`єкт господарювання - господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства;

Згідно із ст. ст. 57, 58 ГКУ установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб`єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. Суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Статтею 65 ГКУ визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів;

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ГКУ управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Згідно із вимогами ст. ст. 50, 51 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Статтями 87 і 89 ЦКУ передбачено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Пунктами 4 і 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію ридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі - Закон), який був чинний на момент правопорушення, визначено, що державна реєстрація юридичних осіб І офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом. Реєстраційна справа - сукупність документів у паперовій та/або електронній формі, що подавалися для проведення реєстраційних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.

Згідно із ч. 4 ст. 17 Закону для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи подаються такі документи: заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв`язку з юридичною особою; документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону; установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи.

Частини 3 і 4 статті 35 Закону визначають, що Засновники (учасники) юридичної особи несуть відповідальність за відповідність установчих документів законодавству, а також за відповідність перекладу тексту документів у випадках, визначених пунктом 1 частини першої статті 15 цього Закону. Особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, що подаються для державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, несуть відповідальність, встановлену законом.

Однак, ігноруючи вищенаведені законодавчі норми, не маючи мети щодо реального здійснення фінансово-господарської діяльності, на початку серпня 2019 року ОСОБА_5 , перебуваючи неподалік від місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в денний час доби, познайомилася з невстановленою досудовим розслідуванням особою чоловічої статі на ім`я ОСОБА_7 . Так, під час спілкування з останнім, ОСОБА_5 , вступила у попередню змову, з метою досягнення спільного злочинного результату у вигляді внесення до документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей.

У подальшому, реалізуючи попередньо обумовлені з невстановленою досудовим слідством особою на ім`я ОСОБА_7 , спільні протиправні наміри, спрямовані на внесення у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання зазначених документів для проведення такої реєстрації, ОСОБА_5 , під час телефонного спілкування домовилася про зустріч з останнім біля офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , що за адресою: м. Київ, Політехнічний провулок, 3.

Задля реалізації вказаної протиправної домовленості, ОСОБА_5 , прибула на попередньо обумовлене місце зустрічі, де її очікував ОСОБА_7 . Під час даної зустрічі, вищевказані особи домовились про надання ОСОБА_5 , необхідних для державної реєстрації юридичної особи документів, а саме: паспорт громадянки України ОСОБА_5 та картку фізичної особи - платника податків ОСОБА_5 за якою присвоєно ідентифікаційний номер, висловивши при цьому свою згоду на їх використання для досягнення протиправних намірів.

Продовжуючи спільні незаконні дії, невстановлена досудовим слідством особа на ім`я ОСОБА_7 , після отримання від ОСОБА_5 паспорта та довідки про присвоєння їй ідентифікаційного податкового номера, за невстановлених обставин, забезпечив виготовлення документів ТОВ «КОЛФАКС» (код ЄДР 41724371), теперішня назва ТОВ «ТЕРА ЮГ», які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичних осіб і які містили завідомо неправдиві відомості, а саме:

Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «КОЛФАКС» від 20.08.2019;.

Рішення №1 одноособового учасника ТОВ «КОЛФАКС» від 21.08.2019.

З метою досягнення обумовлених протиправних дій, ОСОБА_5 , разом з ОСОБА_7 , 21.08.2019, у денний час доби, прибула до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , що за адресою: м. Київ, Політехнічний провулок, 3, для підписання документів, що забезпечили перереєстрацію на її ім`я суб`єкта підприємницької діяльності - юридичну особу ТОВ «КОЛФАКС», теперішня назва ТОВ «ТЕРА ЮГ», без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність, яка передбачена статутом Товариства, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб.

Разом із цим, ОСОБА_5 , достовірно усвідомлювала, що вносить завідомо неправдиві відомості у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації ТОВ «КОЛФАКС», теперішня назва ТОВ «ТЕРА ЮГ», проте, діючи з корисливих мотивів, що полягали в отриманні нею грошової винагороди, за вчиненні дії, засвідчила власним підписом наступні документи, а саме: Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «КОЛФАКС» від 20.08.2019 та Рішення №1 одноособового учасника ТОВ «КОЛФАКС» від 21.08.2019.

В подальшому, а саме у листопаді 2019 року, продовжуючи спільні злочинні дії не встановлена досудовим слідством особа на ім`я ОСОБА_7 , після отримання від ОСОБА_5 паспорта та довідки про присвоєння їй ідентифікаційного податкового номера, за невстановлених обставин, забезпечив виготовлення документів ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕСТА», які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичних осіб і які містили завідомо неправдиві відомості, а саме:

Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕСТА» від 15.11.2019;

Рішення учасника №3 ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕСТА» від 15.11.2019;

Статут ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕСТА» від 15.11.2019.

З метою досягнення обумовлених протиправних дій ОСОБА_5 , разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою на ім`я ОСОБА_7 , точний час досудовим розслідуванням не встановлено, прибула до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 165, для підписання документів, що забезпечили перереєстрацію на її ім`я суб`єкта підприємницької діяльності - юридичну особу ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕСТА», без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність, яка передбачена статутом Товариства, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб.

Разом із цим, ОСОБА_5 , достовірно усвідомлювала, що вносить завідомо неправдиві відомості у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕСТА», проте, діючи з корисливих мотивів, що полягали в отриманні нею грошової винагороди, за вчиненні дії, засвідчила власним підписом наступні документи, а саме: Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕСТА» від 15.11.2019; Рішення учасника №3 ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕСТА» від 15.11.2019; Статут ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕСТА» від 15.11.2019.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що через невеликий проміжок часу, точний час досудовим слідством не встановлено, з метою виконання раніше обумовленої протиправної діяльності, ОСОБА_5 , двічі за результатами попередніх телефонних розмов, з ОСОБА_7 , здійснювала відкриття банківських рахунків, шляхом підписання ряду документів - спочатку ТОВ «КОЛФАКС», теперішня назва ТОВ «ТЕРА ЮГ», а у подальшому - ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕСТА».

Відкриття вказаних вище банківських рахунків надало змогу невстановленим особам використовувати їх у незаконній діяльності.

При перереєстрації вказаних суб`єктів господарювання, ОСОБА_5 достовірно усвідомлювала факт відсутності у неї фінансових ресурсів, навичків і досвіду для здійснення господарської діяльності у цілому, при цьому розуміла, що фактично виконувати обов`язки засновника та службової особи вищезазначених товариств наміру не має та у подальшому їх не виконувала, оскільки не бажала займатись підприємницькою діяльністю. Статутний капітал вказаних товариств не формувала, реалізовувати права засновника та службової особи товариств не планувала, фінансово-господарською та поточною діяльністю ТОВ «КОЛФАКС», теперішня назва ТОВ «ТЕРА ЮГ» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕСТА» не займалася, не мала наміру провадити таку фінансово-господарську діяльність або реалізовувати надані їй повноваження.

Підписання вищевказаних документів ОСОБА_5 , дало змогу невстановленим слідством особам подати перелічені документи державному реєстратору та здійснити проведення реєстраційних дій «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах» суб`єктів підприємницької діяльності юридичних осіб ТОВ «КОЛФАКС» (код ЄДР 41724371), теперішня назва ТОВ «ТЕРА ЮГ» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕСТА», про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено відповідні записи.

За виконання усіх вищенаведених дій, спрямованих на придбання та забезпечення функціонування суб`єктів господарювання, а саме: ТОВ «КОЛФАКС», теперішня назва ТОВ «ТЕРА ЮГ» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕСТА», з метою прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_5 отримала від невстановленої досудовим слідством особи на ОСОБА_7 , попередньо обумовлену суму грошової винагороди у вигляді грошових коштів в загальному розмірі 3000 гривень (по 1000 грн. протягом трьох місяців).

ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, виконавши всі перелічені вище дії, запропоновані їй невстановленою досудовим слідством особою на ім`я ОСОБА_7 , (перереєструвавши) придбавши ТОВ «КОЛФАКС», теперішня назва ТОВ «ТЕРА ЮГ» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕСТА», реалізувала свій умисел направлений на внесення в документи, які подаються відповідно до закону для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдивих відомостей, що надало змогу в подальшому, використовувати зазначені товариства для здійснення незаконної діяльності.

Тобто, ОСОБА_5 , визнається винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України - внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Обвинувачена ОСОБА_5 визнала себе винною та підтвердила вищезазначені обставини вчинення кримінального правопорушення, за обставин, зазначених в обвинувальному акті. В своїх показаннях відмітила, що в один з днів серпня 2019 року познайомилася з хлопцем по імені ОСОБА_7 , який повідомив, що якщо зареєструє на себе фірму, то отримає за це 1 тисячу гривень щомісяця. Оскільки в сім`ї склалося скрутне матеріальне становище, на таку пропозицію погодилася. Обмінялися телефонами. Через певний час ОСОБА_7 зателефонував, та переконавшись, що його пропозиція в силі, домовилися зустрітися. Після зустрічі, поїхали до нотаріуса, дала свій паспорт та код, підписала та оформили певні документи, після чого їздили до банку. Пригадує, що був ще один незнайомий чоловік, його називав ОСОБА_7 «клієнтом», який був зацікавлений у оформленні фірми на неї. Коли усі формальності з документами виконали, ОСОБА_7 підвіз її додому та дав тисячу гривень. По документах на фірмі вона значилася бухгалтером та директором, хоча відповідної освіти та досвіду не мала, і наміру займатися цією діяльністю теж, просто потрібні були гроші. ОСОБА_7 переконував, що усе буде гаразд, нічого незаконного в цьому немає. Через 2 тижні ОСОБА_7 знову зателефонував, та сказав, що є потреба ще одну фірму на неї зареєструвати на тих самих умовах, вона погодилася. Знову поїхали до нотаріуса та в банк, оформили необхідні документи, отримала тисячу гривень. Пригадує, що на неї зареєстрували фірми «Тера Юг», та «Еста», хоча ніякого відношення до діяльності зазначених фірм не мала, директором та бухгалтером лише рахувалася. Після реєстрації на себе вищезазначених фірм, від ОСОБА_7 в 2019 році отримала 3 тисячі гривень, потім він зателефонував та сказав, що фірми закриті.У вчиненому щиро розкаюється, просить врахувати, що має скрутне матеріальне становище і не в силі виплатити штраф, сума якого є значною. Під час слідства усе добровільно розповіла.

Суд, ураховуючи що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.

А тому, крім допиту обвинуваченої, інші докази, що стосуються фактичних обставин, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, окрім характеризуючих даних на обвинуваченої, судових витрат, речових доказів.

При призначенні покарання суд враховує, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, особу винної.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, які відображені у обвинувальному акті та підтверджені в ході судового розгляду.

Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Враховуючи, що згідно вимог ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння, зважаючи також на вимоги ст. 5 КК України, вид та розмір покарання обвинуваченій визначити в санкції, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 205-1 КК України.

Враховуючи викладене, за результатами судового розгляду, суд вважає, що ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді обмеження волі без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Перешкод, визначених ч.3 ст. 61 КК України, для застосування даного виду покарань, судом не встановлено.

Однак, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, позицію прокурора щодо покарання, висловлену в судових дебатах, пом`якшуючі покарання обставини та відсутність обтяжуючих, керуючись вимогами ст. 75 КК України, суд прийшов до висновку про можливість виправлення засудженої без відбування покарання, і вважає за необхідне прийняти рішення про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов`язки, визначені ст. 76 КК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_10 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 205-1 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, які на неї покладає суд, зокрема: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.

Суддя ОСОБА_1