Ухвала

від 23.02.2021 по справі 686/19134/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/4820/112/21

Справа № 686/19134/18 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Категорія : ухваласлідчого судді Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі :

судді-доповідача ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника АБ «Укргазбанк» ОСОБА_7 ,

третьої особи ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому провадження за апеляційною скаргою представника АБ «Укргазбанк» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2018 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 30 жовтня 2018 року задоволено клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_9 , погодженого з заступником начальника відділу прокуратури Хмельницької області ОСОБА_10 , та накладено арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 1/2 квартири АДРЕСА_1 , шляхом тимчасового позбавлення права на її відчуження та розпорядження, з метою запобігання можливості пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна, забезпечення можливості подальшого застосування конфіскації такого майна.

В апеляційній скарзі представник АБ «Укргазбанк» ОСОБА_7 просив скасувати ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 30 жовтня 2018 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити старшому слідчому ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_9 у клопотанні про арешт майна у кримінальному провадженні №12018240000000200.

Зазначав, що про дану ухвалу представник АБ «Укргазбанк» дізнався випадково та отримав її з Ярмолинецького районного суду, яка надійшла 04 лютого 2021 року за Вх.№505-04/110.

Уважав, що дана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам КПК України.

Посилався на те, що відповідно до ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Крім того, зазначав, що клопотання про накладення арешту подано з порушенням абз. 6 ч.2 ст.173 КПК України відповідно до якої при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Наголошував, що накладення такого арешту зробило неможливим виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 08 травня 2014 року (справа №686/2037/2014) про стягнення заборгованості на користь АБ «Укргазбанк» з ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , оскільки виконання кредитного зобов`язання, спір відносно якого розглядалася в суді, було забезпечене іпотекою нерухомості: квартири АДРЕСА_1 , на яку накладено зареєстрована в відповідному реєстрі заборона на відчуження, яка як наслідок має вищий пріоритет перед іншими заборонами та іпотеками.

Так, вказана обставина підтверджується договором іпотеки від 21 лютого 2013 року укладеного між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_8 .

Таким чином, накладення арешту на майно, яке до моменту постановлення ухвали, було передано у встановленому законом порядку в іпотеку та збереження даного арешту на час вжиття іпотеко держателем заходів по погашенню заборгованості за кредитним договором, зобов`язання за яким були забезпеченні предметами іпотеки, порушує права іпотеко держателя банку на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.

Крім того, на його думку, не може бути нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 речовим доказом, оскільки з ним непов`язаний жодний факт кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, накладення такого арешту на дане нерухоме майно після 2 років розслідування є невиправданим заходом, а тому цей захід накладення арешту є незаконним.

Не є розумним 27 місячний строк в межах якого існує арешт на майно ОСОБА_8 , а тому існування даного арешту на сьогодні не є об`єктивним заходом та таким, що не є потрібним для встановлення істини та розслідування кримінальної справи.

Отже, викладені обставини на його думку, свідчать про порушення прав та інтересів ПАТ АБ «Укргазбанк» при досудовому розслідуванні кримінального провадження №12018240000000200.

Накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотеко держателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Зі змісту приписів ЗУ «Про іпотеку» випливає, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотеко держателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно, що також узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №338/1118/16-ц.

Отже, враховуючи те, що процесуальне рішення про накладення арешту у кримінальному провадженні грубо порушує права АБ «Укргазбанк», а іпотека має вищий приорітет стосовно будь-яких інших обтяжень, тому існування арешту слідчого є підставою, попри яку банк не взмозі задовольнити свої вимоги за рахунок майна, на яке накладено арешт.

У власності ОСОБА_8 є лише предмет іпотеки, який забезпечує кредитне зобов`язання та виконання виконавчого провадження №44322704 у справі №686/2037/14 про стягнення заборгованості з нього в сумі 303327,77 грн на користь АБ «Укргазбанк», а слідчий суддя місцевого суду при розгляді клопотання не з`ясував питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота призвела до прийняття необґрунтованого рішення про накладення арешту у кримінальному провадженні.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту судового рішення та доводів апеляційної скарги; представника АБ «Укргазбанк» ОСОБА_7 на підтримання апеляційній скарги з викладених у ній мотивів; третьої особи ОСОБА_8 та прокурора ОСОБА_6 в заперечення проти апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.

Зважаючи на те, що розгляд клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні №12018240000000200 слідчим суддею місцевого суду проводився без виклику заінтересованих сторін, вказане вплинуло на визначений процесуальним законом порядок обчислення строку апеляційного оскарження.

Викладені у апеляційній скарзі причини пропуску строку апеляційного оскарження представником АБ «Укргазбанк» є об`єктивними, а тому колегія суддів вважає їх поважними.

Установлено, що 29 жовтня 2018 року старший слідчий ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області, капітан поліції ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді місцевого суду з клопотанням, погодженим з заступником начальника відділу прокуратури Хмельницької області, про накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_8 , а саме на 1/2 квартири АДРЕСА_1 , з метою запобігання можливості пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна, з подальшою можливістю застосування конфіскації такого майна.

02 серпня 2018 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12018240000000200, зареєстровано кримінальні правопорушення, правова кваліфікація правопорушення ч.3 ст.369-2 КК України.

10 жовтня 2018 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12018240000000268, зареєстровано кримінальні правопорушення, правова кваліфікація правопорушення ч.1 ст.263 КК України.

17 жовтня 2018 року постановою заступника начальника відділу прокуратури Хмельницької області ОСОБА_10 дані кримінальні провадження об`єднано та присвоєно №12018240000000200.

З матеріалів клопотання вбачається, що 02 серпня 2018 року суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_12 звернувся з заявою до правоохоронних органів з приводу того, що ОСОБА_8 умисно, незаконно, протиправно вимагає у нього грошові кошти в сумі 52 000 гривень для здійснення впливу на члена вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_13 із яким перебуває у дружніх відносинах.

Таким чином, ОСОБА_8 , умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, протягом липня - серпня 2018 вимагав та 19 серпня 2018 року близько 15 год 30 хв, одержав від ОСОБА_12 напередодні обумовлену суму неправомірної вигоди у розмірі 52 000 гривень за вплив ним на прийняття рішення членом вищої кваліфікаційної комісії суддів України для закриття дисциплінарного провадження, відкликання з розгляду скарг поданих до громадської ради доброчесності при вищій кваліфікаційній комісії суддів України та успішного проходження атестації на відповідність займаній посаді судді та подальшого призначення на посаду судді.

Окрім того, 23 серпня 2018 року в ході проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_1 в якій проживає та зареєстрований ОСОБА_8 , виявлено на поличці меблевої тумбочки на кухні пластмасовий кейс, в якому знаходився прозорий поліетиленовий пакет із застібкою в якому знаходилися 11 предметів ззовні схожі на набої з маркуванням «WCC 02», які згідно висновку експерта № 3.1.-0147:18 від 24 вересня 2018 року надані на експертизу одинадцять патронів є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї калібру 9 мм (9x19 «Parabellum») пістолетними патронами з кулями зі свинцевим осереддям.

23 серпня 2018 року ОСОБА_8 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

Так, санкція ч.3 ст.369-2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 х до 8-и років з конфіскацією майна.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 135326349 від 22 серпня 2018 року встановлене що підозрюваний ОСОБА_8 на праві приватної власності володіє 1/2 квартири АДРЕСА_1 .

Колегія суддів уважає, що при вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею місцевого суду додержані вимоги ст.ст.170 173 КПК України.

Як випливає з приписів п.3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

У відповідності з ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.3 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя місцевого суду дійшов обґрунтованого висновку про можливість накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_8 .

Так, враховано те, що санкція ч.3 ст.369-2 КК України, з поміж іншого передбачає покарання у виді конфіскації майна, тому з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання є необхідність у накладенні арешту на нерухоме майно з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження такого майна.

Колегія суддів вважає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси третьої особи ОСОБА_8 , з метою виконання завдань кримінального провадження.

У відповідності до вимог ст.ст.170-173 КПК України арешт на вказану 1/2 частини квартири обґрунтовано накладався з метою запобігання можливості її пошкодження, псування, знищення, перетворення, передачі, відчуження.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги представника АБ «Укргазбанк» ОСОБА_7 щодо необґрунтованого арешту майна на даному етапі не заслуговують на увагу.

На переконання колегії суддів, слідчим суддею місцевого суду не допущено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили б ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Відтак, ухвала слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 30 жовтня 2018 року є обґрунтованою та законною, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419, 422, 423 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2018 року щодо накладення арешту на нерухоме майно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника АБ «Укргазбанк» ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4