Ухвала

від 16.02.2021 по справі 757/57693/20-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участі прокурора ОСОБА_5

адвоката ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 подану в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 січня 2021 року у кримінальному провадженні за №62019000000001713,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та накладено арешт на майно, яке було вилучене 22.12.2020 року в ході проведення обшуку індивідуальних банківських сейфів, розташованих у приміщенні АТ «ПУМБ» за адресою: місто Київ проспект Бандери Степана, 6, які орендувались ОСОБА_7 доступ до яких на підставі нотаріальних довіреностей мали ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а саме на грошові кошти в сумі 622265 гривень, 4500 доларів США, 10420 доларів США, прості векселі (не заповнені) всього 13 штук.

В ухвалі слідчий суддя зазначив, що відповідно до ст.. 98, ч.10 ст.170, ч.2 ст.173 КПК України є підстави для накладення арешту на вказане майно, з метою його збереження, оскільки дане майно є предметом кримінального правопорушення та визнано речовими доказами.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на грошові кошти та 13 простих (не заповнених) векселів.

Апелянт вважає прийняте рішення незаконним та вказує на те, що виклад обставин, якими обґрунтоване клопотання прокурора, не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів причетності ОСОБА_7 до обставин на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. Будь- яких яких даних щодо діяльності ТОВ «Газ Рітейл», ТОВ «ФЕРІТРЕЙД», ТОВ КЕПІТАЛ ЕЛПІДЖІ», ТОВ «ЛАБРАНДА», щодо яких надано дозвіл на відшукування фінансово - господарських документів не надано, будь-яких документів, що мають відношення до зазначених юридичних осіб під час обшуку не знайдено. Доказів причетності як вказаних підприємств чи їх посадових осіб до вчинення кримінальних правопорушень, а тим паче ОСОБА_7 , за якими здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні згідно Єдиного реєстру досудових розслідувань, в матеріалах за клопотанням прокурора про арешт майна не міститься.

Адвокат додає, що ні прокурор в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст. ст. 171. 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для вищезазначених товариств та виконання останніх своїх договірних зобов`язань з іншими суб`єктами.

Адвокат у своїй апеляції посилається на рішення ЄСПЛ та вважає, що арешт майна є неправомірним, необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката, який просив задовольнити апеляційні вимоги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що слідчий суддя в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Відповідно до положень ч. 2 п.1 ст. 171 КПК України в клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту.

З матеріалів справи вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019000000001713 від 06.11.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28, ч.3 ст.212, ч.5 ст.27, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України.

Встановлено, що в період 2018-2020 років на території України діє організована група осіб до складу якої входить ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та інші особи, які створили/придбали ряд суб`єктів господарювання в тому числі ТОВ «Газ Рітейл», ТОВ «ФЕРІТРЕЙД», ТОВ КЕПІТАЛ ЕЛПІДЖІ», ТОВ «ЛАБРАНДА», які реалізують фінансову-господарську діяльність, яка направлена на придбання, зберігання, оптову-роздрібну реалізацію «скрапленого газу», подальше документальне оформлення безтоварних фінансових господарських операцій з його реалізації, що ввезений на митну територію України або придбаний у підприємств-виробників через власну мережу АГЗП «Барс» в готівковій формі та подальшого документального відображення з реалізації в адресу замовників протиправних послуг без фактичного його постачання, що призвело до ненадходження до бюджету України податків та обов`язків платежів в особливо великих розмірах.

В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування цілком слушно звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, зокрема, на грошові кошти в сумі 622265 гривень, 4500 доларів США, 10420 доларів США, прості векселі (не заповнені) всього 13 штук, яке було вилучене 22.12.2020 року в ході проведення обшуку індивідуальних банківських сейфів, розташованих у приміщенні АТ «ПУМБ» за адресою: місто Київ проспект Бандери Степана, 6, які орендувались ОСОБА_7 доступ до яких на підставі нотаріальних довіреностей мали ОСОБА_8 та ОСОБА_9 оскільки останнє відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та є метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, а саме з тих підстав, що воно відповідає критеріям, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, що має місце в даному випадку. Крім того постановою органу досудового розслідування від 23 грудня 2020 року вищезазначене майно визнано речовими доказами.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

На думку колегії суддів, в клопотанні органу досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, у відповідності до яких необхідно накласти арешт на майно, з метою його збереження, оскільки за матеріалами доданими до клопотання про накладення арешту на майно, а саме: грошові кошти в сумі 622265 гривень, 4500 доларів США, 10420 доларів США, прості векселі (не заповнені) можуть свідчити, у сукупності, про вчинення особами кримінальних правопорушень ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28, ч.3 ст.212, ч.5 ст.27, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України.

Що стосується доводів апелянтів про те, що клопотання органу досудового розслідування про арешт майна розглянуто без додержання вимог КПК України і тимчасово вилучене майно підлягало поверненню, то колегія суддів не бере їх до уваги, так як слідчий суддя при розгляді клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на майно вилученого ході проведення обшуку індивідуальних банківських сейфів, розташованих у приміщенні АТ «ПУМБ» за адресою: місто Київ проспект Бандери Степана, 6, які орендувались ОСОБА_7 доступ до яких на підставі нотаріальних довіреностей мали ОСОБА_8 та ОСОБА_9 дотрималась вимог ст. 170 КПК України, за якою арешт допускається, зокрема з метою збереження речових доказів.

Доводи апеляційної скарги про непричетність ОСОБА_7 до кримінальних правопорушень, що розслідуються та про неможливість вилучених грошових коштів мати ознаки речових доказів є непереконливими з огляду на долучені до клопотання доказами, за якими ОСОБА_7 протягом тривалого часу починаючи з 2013 року надавала нотаріальні довіреності різним особам, зокрема, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 діяти в її інтересах.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, посилання апелянтів на відсутність будь-яких правових підстав для накладення арешту на майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку не може прийматися до уваги.

З урахуванням викладеного, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 подану в інтересах ОСОБА_7 - без задоволення.

При цьому колегія суддів враховує можливість апелянта звернутись до слідчого судді районного суду в порядку ст. 174 КПК України для скасування арешту.

Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170- 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 січня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та накладено арешт на майно, яке було вилучене 22.12.2020 року в ході проведення обшуку індивідуальних банківських сейфів, розташованих у приміщенні АТ «ПУМБ» за адресою: місто Київ проспект Бандери Степана, 6, які орендувались ОСОБА_7 доступ до яких на підставі нотаріальних довіреностей мали ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а саме на грошові кошти в сумі 622265 гривень, 4500 доларів США, 10420 доларів США, прості векселі (не заповнені) всього 13 штук - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 подану в інтересах ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1276/2021

Єдиний унікальний номер 757/57693/20к

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_17 Доповідач: ОСОБА_1