Ухвала

від 18.02.2021 по справі 991/960/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/960/21

Провадження1-кс/991/986/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

представника власника майна ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ТОВ«Ірпінь Рент» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, яке подане у кримінальному провадженні №42018000000000564 від 13.03.2018,

ВСТАНОВИВ:

Представник власника майна ТОВ«Ірпінь Рент» адвокат ОСОБА_3 подав до Вищого антикорупційного суду клопотання, в якому просить: скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва №757/43450/18-к від 04.09.2018, на майно у кримінальному провадженні №42018000000000564 від 13.03.2018, що належать ТОВ «Ірпінь Рент» (код 39569729), а саме на офіс загальною площею 159,7 квм, за адресою: м. Ірпінь, вул. Пушкінська, буд.43-а, приміщення 2; зобов`язати державного реєстратора скасувати реєстраційні записи про арешт майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Обставини, на які посилається особа, яка подала клопотання

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42018000000000564 від 13.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст.209 та іншими статтями КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2018 у справі №757/43450/18 накладено арешт на нежитлове приміщення загальною площею 159,7 квм, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Пушкінська, буд.43-А, приміщення 2, і корпоративні права ТОВ «Ірпінь Рент».

Посилаючись на норми статті 174 КПК України як на правову підставу подання свого клопотання, представник ОСОБА_3 вказує на те, що в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт відпала потреба з огляду на такі обставини.

Кримінальне провадження № 42018000000000564 розслідується 2 роки та 11 місяців. Спочатку досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000003536 від 18.11.2016 здійснювалось Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України і 13.03.2018 з нього було виділено матеріали в окреме кримінальне провадження № 42018000000000564. Постановою заступника Генерального прокурора Головного військового прокурора ОСОБА_4 від 19.11.2019 здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 42018000000000564 доручено Національному антикорупційному бюро України.

Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 11.09.2020 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018000000000564 доручено Державному бюро розслідувань. Постановою Генерального прокурора від 22.12.2020 постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 11.09.2020 скасовано та подальше здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018000000000564 доручено Національному антикорупційному бюро України.

Станом на день подання клопотання у кримінальному провадженні №42018000000000564 жодній особі не повідомлено про підозру, кримінальне провадження щодо юридичної особи не здійснюється, слідчі дії не проводяться. Слідчими органами не вживаються дії для виконання завдання кримінального провадження, а саме забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

Внаслідок недотримання принципу розумності строків, ТОВ «Ірпінь Рент» протягом тривалого часу позбавлене можливості розпоряджатися своїм майном.

22.11.2018 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» внесені зміни до статті 219 КПК України, якою визначено, що строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить вісімнадцять місяців у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. Метою внесення вищевказаних змін було унеможливлення тиску правоохоронних органів на учасників кримінального провадження та тривалого тримання майна у випадку, якщо таке тримання є безпідставним.

Встановлення конкретних строків для проведення слідчих дій є гарантією того, що особа не буде піддаватися процесуальному примусу поза строками досудового розслідування, а заходи примусу, які застосовувались, будуть зняті в разі не підтвердження факту злочинних дій у встановлений законом строк.

Враховуючи, що застосування ст. 219 КПК України в чинній редакції покращує становище особи, чиї права утискаються під час досудового розслідування, представник ТОВ«Ірпінь Рент» вважає за можливе на підставі ст. 58 Конституції України застосувати приписи ст.219 КПК України до кримінального провадження №42018000000000564.

Досудове розслідування триває понад встановлений законодавством строк, жодній особі не повідомлено про підозру, однак орган досудового розслідування не приймає рішення про закриття кримінального провадження, чим продовжує утримувати майно ТОВ«Ірпінь Рент» під арештом.

На підставі наведеного, з посиланням на статті 19, 41, 58 Конституції України, статті 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1 Першого протоколу до вказаної Конвенції, та норми статей 2, 8, 9, 16, 24, 174, 219 КПК України, адвокат ОСОБА_3 просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді на майно ТОВ«Ірпінь Рент».

Позиція учасників провадження

Представник власника майна ОСОБА_3 підтримав подане клопотання і просив задовольнити з наведених у ньому підстав. Пояснив, що у кримінальному провадженні №42018000000000564 стороною обвинувачення порушуються розумні строки досудового розслідування, протягом року тричі змінювали підслідність провадження передавали до НАБУ, потім до ДБР, та знову повернули до НАБУ. При цьому у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру. За таких умов, на думку представника, є очевидним, що потреба в арешті майна відпала, що повинно мати своїм наслідком скасування заходу забезпечення кримінального провадження.

Прокурор ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, подавши письмові заперечення від 12.02.2021 проти клопотання, а також пояснення від 18.02.2021, в яких зазначив про необґрунтованість клопотання про скасування арешту майна та відсутність підстав для його задоволення, просив провести судові засідання без участі прокурора. У своїх запереченнях та письмових поясненнях навів такі доводи. У клопотанні адвоката відсутнє належне правове обґрунтування для скасування арешту: воно ґрунтується не на підставах, передбачених ст. 174 КПК України, а на твердженнях про строк досудового розслідування і ст. 219 КПК України. До клопотання не додано будь-яких доказів, які б стосувалися можливості скасування арешту на підставі ст. 174 КПК України. Питання про те, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного арешту за ст. 174 КПК України, вже вирішувалося судом у справі №991/155/20 (ухвала від 12.02.2020), у задоволенні клопотання про скасування арешту було відмовлено. На запит суду про надання інформації, чи здійснювалися у період з листопада 2019 року слідчі дії в зазначеному кримінальному провадженні №42018000000000564, прокурор повідомив, що такі дії у провадженні в зазначений період здійснювалися, однак відомості про їх зміст і обсяг у відповідь на клопотання третьої особи володільця майна надати неможливо на підставі ст.222 КПК України, враховуючи обґрунтування такої особи щодо потреби в наданні вказаних відомостей, а саме розгляд клопотання про скасування арешту майна. Арешт накладено з метою забезпечення спеціальної конфіскації, тобто арешт не пов`язаний зі статусом арештованого майна як речового доказу, необхідністю проведення з ним слідчих дій тощо, і в клопотанні не зазначено будь-яких правових підстав, які б пов`язували можливість скасування арешту з фактом проведення чи непроведення слідчих дій або їх змістом та обсягом.

Установлені обставини справи, мотиви і оцінка слідчого судді

На підставі поданих учасниками провадження документів встановлено, що після скасування постановою Генерального прокурора від 22.12.2020 постанови прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 11.09.2020 досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №42018000000000564 від 13.03.2018, здійснюють детективи Національного антикорупційного бюро України, а процесуальне керівництво прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Із ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2018 у справі №757/43450/18 вбачається, що для збереження майна та уникнення його відчуження з метою забезпечення спеціальної конфіскації накладено арешт на майно, що належить ТОВ«Ірпінь Рент», зокрема на офіс загальною площею 159.7 квм з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування нерухомим майном за адресою м.Ірпінь, вул. Пушкінська, буд. 43-а, приміщення 2. Розгляд клопотання прокурора був здійснений слідчим суддею без виклику власника майна, щодо якого застосовано арешт.

Положеннями абзацу другого ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба.

За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.

Мотивуючи подане клопотання, представник ТОВ «Ірпінь Рент» ОСОБА_3 зазначає, що в застосуванні арешту майна відпала потреба, тому слідчий суддя вирішує питання щодо наявності заявленої підстави для скасування арешту.

У статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 170 КПК України, в редакції чинній на час постановлення ухвали про арешт майна слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2018, з метою забезпечення спеціальної конфіскації на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України. При цьому, з метою забезпечення спеціальної конфіскації, арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

В ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2018 зазначено про те, що майно, на яке накладено арешт і яке належить ТОВ«Ірпінь Рент», а саме офіс загальною площею 159.7 квм за адресою: м.Ірпінь, вул. Пушкінська, буд. 43-а, приміщення 2, відповідає вимогам ч. 1 ст. 96-2 КК України, тобто є таким, що підлягає можливій спеціальній конфіскації. Під час вирішення питання про накладення арешту на вказане майно слідчим суддею було встановлено, що в рамках здійснення досудового розслідування під час проведення обшуків у приміщеннях, які перебувають у користуванні підприємств групи «ЮНІСОН», що є підконтрольною злочинній організації, створеній ОСОБА_6 , та використовувалась для легалізації грошових коштів шляхом придбання нерухомого майна на території України, поміж іншого виявлено та вилучено печатки та документи щодо господарської діяльності ТОВ «Ірпінь Рент». Вказане дає достатні підстави вважати, що ТОВ«Ірпінь Рент» та наявне в нього нерухоме майно можуть бути підконтрольні особам, у володінні яких знаходились вказані печатки та які входять до складу злочинної організації колишнього міністра ОСОБА_6 , та, відповідно, що активи були набуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, а саме через схеми легалізації грошових коштів та через інші підприємства, які задіяні в схемі.

Згідно з ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

При цьому, в силу ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які, зокрема, передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Питання про спеціальну конфіскацію, згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, а в разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором таке питання вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 КПК України.

На данийчас досудоверозслідування укримінальному провадженніза №42018000000000564від 13.03.2018 триває, що безумовно свідчить про те, що потреба в арешті майна, щодо якого може бути застосована спеціальна конфіскація, із перебігом часу не відпала і застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є необхідною для збереження цього майна та запобігання його відчуженню.

Посилання адвоката ОСОБА_3 на відсутність підозрюваних у кримінальному провадженні та нездійснення провадження щодо юридичної особи, слідчий суддя не бере до уваги,так як це не є обставинами, які свідчать про те, що в арешті майна відпала потреба.

На підтвердження аргументу про те, що у кримінальному провадженні тривалий час не проводяться слідчі дії та орган досудового розслідування порушує розумні строки у кримінальному провадженні, представник ТОВ «Ірпінь Рент» не надав слідчому судді будь-яких доказів.

У клопотанні адвокат зазначив про те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22.11.2018 внесені зміни до статті 219 КПК України, якими встановлено строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру. І, на його думку, такі зміни покращують становище особи, чиї права утискаються під час досудового розслідування, і тому можливе застосувати нові приписи ст.219 КПК України до кримінального провадження №42018000000000564.

Із вказаними доводами представника слідчий суддя не погоджується з таких мотивів. Частиною 1 ст. 58 Конституції України, на яку посилається адвокат, передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Нормами статті 1 КПК України визначено, що Кримінальний процесуальний кодекс України є частиною кримінального процесуального законодавства України, яке визначає порядок кримінального провадження на території України. Тобто норми Кримінального процесуального кодексу України, у тому числі приписи статті 219, не встановлюють, не пом`якшують та не скасовують відповідальність особи в розумінні ст. 58 Конституції України, на відміну від норм матеріального права. Окрім того, в даному випадку адвокат ОСОБА_3 представляє інтереси ТОВ«Ірпінь Рент», яке є юридичною особою. Натомість, рішенням від 09.02.1999 № 1-рп/99 (у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України надав офіційне тлумачення і вирішив, що положення частини 1 статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Посилання прокурора ОСОБА_5 про те, що питання щодо наявності підстав для скасування арешту за ст. 174 КПК України вже вирішувалося судом у справі №991/155/20 і ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.02.2020 у задоволенні клопотання представника ТОВ «Ірпінь Рент» було відмовлено, слідчий суддя вважає несуттєвими в даній справі, оскільки у справі №991/155/20 розглядалося виключно питання щодо обґрунтованості накладення арешту на майно і представник власника не посилався на те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Отже, за наслідками розгляду клопотання про скасування арешту майна, враховуючи, що представник власника майна не довів наявність обставин, які б підтверджували, що потреба в застосуванні арешту майна відпала, слідчий суддя дійшла висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Слідчий суддя враховує і те, що питання про скасування арешту майна відповідно до правил ч. 4 ст. 174 КПК України також уповноважений вирішувати суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд. Зокрема, суд скасовує арешт майна у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Керуючись ст. 22, 26, 170, 174, 309, 369-372, 392 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника власника майна ТОВ «Ірпінь Рент» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2018 у справі №757/43450/18-к, яке подане у кримінальному провадженні №42018000000000564 від 13.03.2018.

Копію ухвали вручити представнику власника майна ОСОБА_3 , направити прокурору у кримінальному провадженні.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1