Постанова

від 24.02.2021 по справі 910/15765/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2021 р. Справа№ 910/15765/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Попікової О.В.

Пашкіної С.А.

за участю:

секретаря судового засідання: Кульчицької І.А.,

представників сторін:

позивача-1: Танцюра Ю.Б.,

позивача-2: Танцюра Ю.Б.,

відповідача: не з`явилися,

третьої особи: не з`явилися,

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Іскра Плюс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020

у справі № 910/15765/20 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Екопрод",

Приватного акціонерного товариства "Іскра"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілкіленд Агро"</a>,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Іскра Плюс",

про стягнення 1.858.789,77 грн,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 позовну заяву ПАТ "Іскра Плюс" про визнання недійсним договору №02/17-БВ від 22.02.2017 з доданими до неї документами повернуто заявнику.

Ухвала мотивована тим, що подана Приватним акціонерним товариством "Іскра Плюс" позовна заява є самостійним позовом з відмінними ніж у справі №910/15765/20 предметом та підставами, а тому вказана позовна заява у розумінні ст. 49 ГПК України не може бути прийнята в якості позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору.

Не погодившись із прийнятою ухвалою ПАТ "Іскра Плюс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити на розгляд до місцевого суду.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Попікова О.В., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/15765/20. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ПАТ "Іскра Плюс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі № 910/15765/20.

20.01.2021 та 22.01.2021 від позивачів надійшли тотожні за змістом клопотання про врахування положень чинного законодавства України при вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду, у яких позивачі просили відмовити ПАТ "Іскра Плюс" у задоволенні вимоги про витребування у Господарського суду міста Києва усіх матеріалів справи №910/15765/20.

Враховуючи, що ухвалою апеляційного господарського суду від 18.01.2021 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/15765/20, а також надходження клопотань позивачів після прийняття цієї ухвали, вказані клопотання не розглядаються.

27.01.2021 матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі № 910/15765/20 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 поновлено Приватному акціонерному товариству "Іскра Плюс" пропущений строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Іскра Плюс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/15765/20; розгляд справи призначено на 24.02.2021.

Вимоги та доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що поданий ПАТ "Іскра Плюс", як зазначає апелянт в апеляційній скарзі, "зустрічний позов" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №02/17-БВ від 22.02.2017 прямо пов`язаний із первісним позовом, а ймовірне задоволення поданого ПАТ "Іскра Плюс" позову виключатиме задоволення первісного позову.

У судовому засіданні 24.02.2021 представник позивачів надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином, клопотань про відкладення судового засідання не заявляли.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності вказаних представників.

Частинами 1, 4 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, Приватне акціонерне товариство Екопрод та Приватне акціонерне товариство Іскра звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Мілкіленд Агро про стягнення 1.858.789,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх грошових зобов`язань за договором №02/17-БВ від 22.02.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

До Господарського суду міста Києва представник позивачів подав заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/15765/20; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 08.12.2020.

Представник позивачів 23.11.2020 подав до суду заяву про залучення Приватного акціонерного товариства Іскра Плюс до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство Іскра Плюс ; підготовче засідання відкладено на 26.01.2021.

Приватне акціонере товариство Іскра Плюс 23.12.2020 подало до суду позовну заяву як третя особа з самостійними вимогами на предмет спору про визнання недійсним договору №02/17-БВ від 22.02.2017.

Розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Іскра Плюс", подану в якості позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, місцевий суд дійшов висновку, що подана підлягає поверненню заявнику.

Місцевий суд виходив з того, що предметом спору у даній справі є стягнення грошових коштів за договором №02/17-БВ від 22.02.2017, тобто вимога майнового характеру. Водночас Приватне акціонерне товариство Іскра Плюс у своїй позовній заяві просить суд визнати недійсним договір №02/17-БВ від 22.02.2017. З огляду на наведене позовна вимога Приватного акціонерного товариства "Іскра Плюс" не співпадає з предметом спору у даній справі.

Таким чином місцевий суд встановив порушення Приватним акціонерним товариством "Іскра Плюс" вимог частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком місцевого суду з огляду на таке.

Відповідно до положень частини першої, другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.

Таким чином, за змістом частини першої статті 49 Господарського кодексу України, для того, щоб набути статус третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, повинно бути дотримано декілька критеріїв:

1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору);

2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам );

3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).

Зважаючи на це, саме дотримання цих критеріїв підлягає оцінці при прийнятті рішення щодо вступу у справу третьої особи із самостійними вимогами.

Як встановлено апеляційним судом, предметом позову у даній справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілкіленд Агро"</a> грошових коштів згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів №02/17-БВ від 22.02.2017.

В такий спосіб при поданні позову позивач визначив як предмет позову, так і предмет спору. При цьому колегія суддів наголошує на відмінностях між цими поняттями.

Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.

Предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Подібна права позиція щодо визначення предмету спору викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах від 13.03.2019 № 916/3245/17 та від 12.06.2019 № 916/542/18.

Отже, у даній справі предметом позову є вимоги щодо стягнення коштів, а предметом спору - самі грошові кошти.

Позовна заява Приватного акціонерного товариства "Іскра Плюс" подана до Господарського суду міста Києва під час підготовчого провадження та до його закінчення.

Таким чином Приватним акціонерним товариством "Іскра Плюс" дотримано основні суб`єктний та часовий критерії, з якими Господарський процесуальний кодекс України пов`язує набуття статусу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають подаватися з дотриманням загальних правил пред`явлення позову, на що безпосередньо вказують положення частини п`ятої статті 49 та частини четвертої статті 180 цього Кодексу. Відповідно до цих норм до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 зазначеного Кодексу. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої, третьої статті 180 вказаного Кодексу зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження із первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Таким чином у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним із первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Подібна позиція сформована у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах від 13.03.2019 № 916/3245/17 та від 12.06.2019 № 916/542/18.

Однак у своїй позовній заяві Приватне акціонерне товариство "Іскра Плюс" просить суд визнати недійсним Договір купівлі-продажу цінних паперів №02/17-БВ від 22.02.2017, укладений між Приватним акціонерним товариством "Екопрод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілкіленд Агро".

Тобто, Приватне акціонерне товариство "Іскра Плюс" у своїй позовній заяві просить суд розглянути позовну вимогу, яка не стосується предмету спору Приватного акціонерного товариства "Екопрод" та Приватного акціонерного товариства "Іскра".

Апеляційний суд відзначає, що хоча позовна вимога Приватного акціонерного товариства "Іскра Плюс" є пов`язаною із позовними вимогами у даній справі, проте предмети спору за вказаними позовами є відмінними, як і правові підстави таких позовів.

Таким чином подана Приватним акціонерним товариством "Іскра Плюс" позовна заява має ознаки самостійного або ж зустрічного позову у розумінні Господарського процесуального кодексу України з відмінними ніж у справі №910/15765/20 предметом та підставами.

Отже, вказаний позов у розумінні ст. 49 Господарського процесуального кодексу України не може бути прийнятий в якості позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що згідно з процесуальним законодавством зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, є різними правовими категоріями.

При цьому ознакою зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом, а ознакою позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, є його ідентичність із первісним позовом (наявність єдиного предмету спору).

З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство "Іскра Плюс" звернулось до суду саме із позовною заявою як третя особа, котра заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, а не із зустрічним позовом, правом подавати який наділений відповідач.

Як зазначалось вище, відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.

Згідно з частиною 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Як вбачається із аналізу положень статей 49, 180 Господарського процесуального кодексу України, законодавцем встановлено правові наслідки подання третьою особою позовної заяви, яка не відповідає вимогам ст. 49 цього Кодексу, - повернення позовної заяви.

За таких обставин місцевий суд підставно відмовив у прийнятті позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Іскра Плюс", поданої як позовна заяви третьої особи, котра заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на підставі ч. 1 ст. 49, ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим позов третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору правомірно повернуто заявнику.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів вважає, що судове рішення місцевого суду прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для вирішення спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників судового процесу колегія судів з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

У справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судове рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275 - 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Іскра Плюс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/15765/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/15765/20 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15765/20.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 26.02.2021.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді О.В. Попікова

С.А. Пашкіна