Постанова

від 22.02.2021 по справі 922/2434/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2021 р. Справа № 922/2434/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О. , суддя Зубченко І.В. , суддя Чернота Л.Ф.

за участю секретаря судового засідання Бірчак К.Є.

за участю представників сторін

від позивача - Перетяченко М.О., довіреність №08-21/101/2-21 від 05.01.2021

від відповідача - адвокат Волторніст С.І., ордер №1025963 від 23.11.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.М.І.", м.Харків , (вх. №3273 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 26.10.2020 (повний текст рішення складено 02.11.2020, у м. Харкові, суддя Смірнова О.В.) у справі №922/2434/20

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.М.І.", м. Харків

про стягнення 1456368,03 грн.

ВСТАНОВИЛА:

04.08.2020 Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача, ТОВ "Т.М.І." заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою в сумі 1456368,03 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором оренди землі від 28.04.2005 року, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №6950/05. Судовий збір позивач просив стягнути з відповідача (т.1, а.с.1-13).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі (т.1, а.с.56-57).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.10.2020 у справі №922/2434/20 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.М.І." на користь Харківської міської ради заборгованість з орендної плати в сумі 1456368,03 грн. та судовий збір в сумі 21845,53 грн (т.1, а.с. 132-138).

Рішення суду мотивовано тим, що 25.02.2016 нерухомість для обслуговування якої надавалась земельна ділянка за договором оренди землі від 28.04.2005 року №6950/05 перейшла до приватної власності відповідача, тобто останній набув права та обов`язки орендаря за договором, в тому числі і обов`язок зі сплати орендної плати за користування земельної ділянки загальною площею 0,4133 га. Отже, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 1456368,03 за договором за період з 01.08.2017 по 01.12.2019 є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням відповідач, ТОВ Т.М.І звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 26.10.2020 у справі № 922/2434/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Апелянт також просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Галіон Плюс» (код ЄДРПОУ 24271264) (т.2, а.с. 7-13).

Скаржник вважає зазначене рішення суду таким, що прийнято з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Апелянт вважає, що всупереч ст. 50 ГПК України, суд першої інстанції не залучив з власної ініціативи до справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ Галіон Плюс , із яким позивачем було укладено договір оренди землі від 28.04.2005, стягнення заборгованості за яким і було предметом даної судової справи.

Також скаржник зазначає, що відповідач не приймав участі у справі, поштової кореспонденції від суду або позивача не отримував, про існування даної справи дізнався тільки 26.10.2020 через свого представника, який побачив дану справу у ЄДРСР. При розгляді справи суд першої інстанції порушив процесуальне право відповідача на участь у судовому засіданні, неправомірно відмовив у задоволенні клопотання про відкладання судового засідання та надання матеріалів для ознайомлення.

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що з 25.02.2016 відповідач набув права та обов`язки орендаря за договором, в тому числі і обов`язок зі сплати орендної плати за користування земельної ділянки по пр. 50-річча СРСР, 2-в, м. Харків загальною площею 0,4133 га. Відповідач звертає увагу суду, що Договором оренди землі від 24.11.2004 року позивачем було надано ТОВ Галіон Плюс в оренду земельну ділянку, загальною площею 0,4133 ( в тому числі ділянка №1-0,1250 га, ділянка 2 - 0,0250 га, ділянка №3 - 0,2633 га) строком до 01.12.2029. Кожна земельна ділянка (№1-3) із загальної площі всієї ділянки має свою окрему площу та різне цільове призначення, що встановлене п. 15 Договору.

На підставі акту приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ Т.М.І №1 від 22.02.2016, до відповідача перейшло право власності тільки на нежитлову будівлю літ. А-1 (стаціонарна АЗС з магазином супутніх товарів та кафе), загальною площею 200,6 кв. м - що знаходиться за адресою м.Харків, 50-річчя СРСР, 2-в.

Таким чином, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що з 25.02.2016 нерухомість для обслуговування якої надавалась земельна ділянка за договором оренди землі від 28.04.2005 №6950/05 перейшла до приватної власності відповідача, адже земельна ділянка, загальною площею 0,4133 за договором не надавалась виключно для обслуговування нерухомістю площею 250 кв. м.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції мав право стягнути із відповідача заборгованість з орендної плати за договором тільки в межах фактичного користування відповідачем нерухомістю, що знаходиться на цій земельній ділянці, і становить лише 0, 0250 га від загальної площі - 0,4133 га.

Апелянт вважає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості, господарський суд належним чином не перевірив та не звернув увагу на те, що Методика розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, яка затверджена постановою КМУ від 04.10.96 №786, не може застосовуватись до даних правовідносин, оскільки ця методика розрахована на правовідносини оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства, організації, їх структурних підрозділів (філії, цеху, дільниці) та окремого індивідуального визначеного майна державного підприємства та не враховує особливостей правовідносин з оренди землі комунальної форми власності.

27.11.2020 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №922/2434/20 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Зубченко І.В., суддя Чернота Л.Ф. (т.2, а.с 1)

29.12.2020 на електрону адресу суду від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо необхідності залучення до справи третьої особи (підписані ЕЦП), у яких останній просить задовольнити клопотання та залучити до справи ТОВ «Галіон-Плюс» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Зазначені пояснення судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.М.І» , м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 26.10.2020 по справі №922/2434/20, встановлено строк позивачу у справі до 06.01.2021 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу та письмових пояснень щодо клопотання ТОВ «Т.М.І.» відносно залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіон-Плюс» до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (т.2, а.с.77-79).

29.12.2020 на електрону адресу суду від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо необхідності залучення до справи третьої особи (підписані ЕЦП), у яких останній просить задовольнити клопотання та залучити до справи ТОВ «Галіон-Плюс» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (т.2, а.с. 82-83).

Зазначені пояснення судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

11.01.2021 до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив, який був направлений позивачем поштою 06.01.2021, у якому останній просить залишити рішення Господарського суду Харківської області від 26.10.2020 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (т.2, а.с. 98-107).

Крім того, позивач у відзиві на апеляційну скаргу щодо питання залучення ТОВ Галіон Плюс в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача зазначає, що після відчуження об`єкта нерухомості (літ`А-1 ) ТОВ Галіон Плюс не повинно сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої вони вже не є, а зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості, а саме ТОВ Т.М.І , тому рішення суду щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати не може вплинути на права та обов`язки ТОВ Галіон-Плюс .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 призначено справу №922/2434/20 до розгляду на 10.02.2021 о 10:00 год.

16.01.2021 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ Галіон Плюс надійшла заява про вступ у справу третьої особи, у якій останній просить залучити до участі у судовій справі №922/2432/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (т.2, а.с. 115-116).

У заяві ТОВ Галіон Плюс посилається на рішення Господарського суду Харківської області від 17.07.2019 у справі №922/1079/19 за позовом Харківської міської ради до ТОВ Галіон Плюс про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою за договором оренди №6950/05 за період з 11.04.2016 по 31.07.2018 у сумі 161542,88 грн

Тобто, на думку заявника, від результату рішення суду у даній справі №922/2434/20 залежить можливість подальшого оскарження ТОВ Галіон Плюс рішення Господарського суду Харківської області від 17.07.2019 у справі №922/1079/19 за нововиявленими обставинами, адже якщо судом у цій справі буде встановлено, що період з 01.08.2017 по 01.12.2019 земельною ділянкою (кадастровий номер 6310136900:09:001:0009, площа 0,4133) за договором оренди землі №6950/05 від 28.04.2005 користувався ТОВ Т.М.І , тоді виявиться, що у Харківської міської ради були відсутні правові підстави нараховувати ТОВ Галіон Плюс заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди землі №6950/05 від 28.04.2005 за період з 01.08.2017 по 31.07.2018, яка була предметом стягнення у судовій справі №922/1079/19.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.02.2021 року підтримав клопотання щодо залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ Галіон-Плюс просив суд його задовольнити

Представник позивача у судовому засіданні 10.02.2021 року заперечував проти задоволення клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - ТОВ Галіон-Плюс , просив суд відмовити в його задоволенні.

Розглянувши клопотання відповідача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Галіон Плюс (код ЄДРПОУ 24271264) колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Відповідно до ч.2 цієї статті якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Предметом даного спору є вимоги позивача, Харківської міської ради про стягнення з ТОВ Т.М.І заборгованості зі сплати орендної плати з користування земельною ділянкою по пр. Льва Ландау, 2-в (50-річчя СРСР, 2-в) у м.Харкові площею 0,4133 га, відповідно до договору оренди землі від 28.04.2005 №6950/05, оскільки після відчуження об`єкту нерухомості літ. А-1 , зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості ТОВ Т.М.І . Період стягнення заборгованості охоплює з 01.08.2017 по 01.12.2019.

Враховуючи, що рішення суду у цій справі не може вплинути на права та обов`язки ТОВ Галіон-Плюс , як особи, з якою укладався договір оренди землі від 28.04.2005 №6950/05, оскільки останній не повинен сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої він вже не є, то підстави залучання ТОВ Галіон Плюс у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відсутні.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на той факт, що рішенням Господарського суду Харківської області від 17.07.2019 у справі №922/1079/19, на яке посилається відповідач, ТОВ Т.М.І. та ТОВ Галіон Плюс у заяві про вступ у справу третьої особи, період стягнення орендної плати з ТОВ Галіон Плюс не охоплює періодом стягнення у даній справі, оскільки як вбачається з мотивувальної частини рішення у справі №922/1079/19 судом стягнуто заборгованість з орендної плати за користування ТОВ Галіон Плюс земельною ділянкою площею 0,4133 га, відповідно до договору оренди землі від 28.04.2005 №6950/05 за період 11.04.2016 по 31.07.2016 у сумі 161542,88 грн.

Даний факт підтверджено представником позивача у судовому засіданні 10.02.2021.

Суд апеляційної інстанції вважає, що період, зазначений в описовій частині (на першій сторінці) рішення Господарського суду Харківської області від 17.07.2019 у справі №922/1079/19 з 11.04.2016 по 31.07.2018 є технічною помилкою.

З огляду на наведене, відсутні підстави для залучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ Галіон Плюс , клопотання відхилене.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 оголошено перерву у справі №922/2434/20 до 22.02.2021 о 14:15 год.

22.02.2021 представник відповідача надав до суду додаткові пояснення б/н від 22.02.2021.

Також, 22.02.2021 відповідач надав суду заяву про долучення доказів до матеріалів справи, в якій просив визнати причини пропуску строків на подання доказів поважними, долучити до матеріалів справи докази, забезпечивши розумну можливість представнику відповідача представити дану справу в умовах, що не будуть ставити відповідача в суттєво менш сприятливе становище, ніж позивача.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України)

Судова колегія вважає, що заява відповідача про долучення доказів до матеріалів справи не підлягає задоволенню, враховуючи положення ч. 3 ст. 269 ГПК України, з причин відсутності доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідач у судове засіданні з`явився, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі просив суд її задовольнити, оскаржуване рішення суду скасувати, відмовити в задоволенні позовних вимог

Позивач у судове засідання з`явився, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, вважав, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши відповідача та позивача, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Рішенням Харківської міської ради від 24.11.2004 року № 198/04 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" ТОВ "Галіон Плюс" надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,4133 га, за адресою пр. П`ятдесятиріччя СРСР, 2-в, у м. Харкові для обслуговування стаціонарної АЗС (ділянка №1), для експлуатації та обслуговування магазину супутніх товарів, кафе та допоміжних приміщень (ділянка №2), для благоустрою та утримання у належному санітарному стані (ділянка №3) строком до 01.12.2029 року

На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та ТОВ "Галіон Плюс" укладено договір оренди землі від 28.04.2005 року, зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 6950/05 (т.1, а.с. 27-29).

Пунктом 5 договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації становить 613882 грн.

Згідно з п. 9 договору розмір орендної плати за земельну ділянку на період експлуатації становить: - в місяць 2286,30 грн.

Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до п. 13 договору розмір орендної плати переглядається у тому числі "в інших випадках, передбачених законом".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.12.2014 року у справі №922/4759/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2015 року, внесено зміни до договору оренди землі, відповідно до яких розмір орендної плати за рік згідно з розрахунком №592/14 від 14.11.2013 року на рік становить 8,4% від її нормативної грошової оцінки і складає 330997,30 грн., або в місяць 27583,11 грн (т.1, а.с. 36-40).

Зазначене вище рішення суду набрало законної сили 12.02.2015 року.

З 25.02.2016 року нежитлова будівля літ. "А-1" загальною площею 200,6 кв.м. за адресою пр. Льва Ландау, 2-в (П`ятдесятиріччя СРСР, 2-в) належить на праві приватної власності відповідачу (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 865734963101), на підставі протоколу загальних зборів засновників №1 від 15.06.2011 року, протоколу загальних зборів засновників від 16.02.2016 року №5, акту приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ "Т.М.І." (відповідач) №1 від 22.02.2016 року, наказу №2 від 23.06.2011 року, свідоцтва про право власності від 14.04.2004 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (т.1, а.с 34-35).

Таким чином, з 25.02.2016 року нерухомість для обслуговування якої надавалась земельна ділянка за договором оренди землі від 28.04.2005 року №6950/05 перейшла до приватної власності відповідача, ТОВ Т.М.І ..

Позивач зазначав, що з дати переходу власності на спірну нерухомість (дата реєстрації 25.02.2016 року) до ТОВ "Т.М.І." автоматично перейшло право оренди земельної ділянки по пр. Льва Ландау, 2-в (пр. П`ятдесятиріччя СРСР, 2-в) м. Харкова загальною площею 0,4133 га та всі права і обов`язки по договору оренди землі від 28.04.2005 №6950/05, у тому числі і зі сплати орендної плати.

Проте, відповідач після переходу спірної земельної ділянки в його користування орендну плату не сплачує, за розрахунком позивача заборгованість ТОВ "Т.М.І." зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 28.04.2005 №6950/05 за період з 01.08.2017 року по 01.12.2019 року складає 1 456 368,03 грн.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково,а рішення суду скасуванню з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі , Господарським процесуальним кодексом України.

За змістом частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно із статтею 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором за період з 01.08.2017 року по 01.12.2019 року.

Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно зі ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Тобто особа, яка набула право власності на це нерухоме майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 17.04.2018 у справі № 922/2883/17, від 30.05.2018 у справі № 908/1990/17, від 05.06.2018 у справі № 920/717/17, від 20.06.2018 у справі № 913/661/17, від 27.06.2018 у справі № 921/613/17-г/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 04.10.2018 у справі № 904/326/18, від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19 у справі №908/3146/19 від 13.10.2020.

Подібна правова позиція, що у розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває право оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні, викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/3655/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, від 29.11.2018 у справі № 915/1416/17, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15, від 27.02.2019 у справі №913/661/17 від 06.03.2019 у справі №914/2687/17, від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19.

Враховуючи викладене, після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 920/675/17, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19, від 18.02.2020 у справі № 907/132/19.

Беручи до уваги, що земельна ділянка площею 0,4133 га за кадастровим номером 631013690:09:001:0009 є сформованою та те, що з 25.02.2016 року на підставі протоколу загальних зборів засновників №1 від 15.06.2011, протоколу загальних збрів засновників від 16.02.2016, акту приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ Т.М.І №1 від 22.02.2016, наказу №2 від 23.06.2011, свідоцтва про права власності від 14.04.2004, нежитлова будівля літ. А-1 належить на праві приватної власності ТОВ Т.М.І (реєстраційний номер нерухомого майна 865734963101), отже, відповідач набув права та обов`язки орендаря за договором, в тому числі і обов`язок зі сплати орендної плати за користування земельної ділянки по пр. Льва Ландау, 2-в (пр. П`ятдесятиріччя СРСР, 2-в), м. Харкова загальною площею 0,4133 га.

Таким чином, доводи скаржника, що до ТОВ Т.М.І перейшло право оренди лише на частину земельної ділянки, на якій розміщена нежитлова будівля літ А-1 загальною площею 200,6 кв.м., судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки відповідно до договору оренди землі в оренду передавалась земельна ділянка площею 0,4133 га (в тому числі ділянка №1- 0,1250 га, ділянка №2 - 0,0250 га, ділянка № 3-0,2633 га) інших угідь 0,3684 га та на земельній ділянці знаходився об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ А-1 , яка належала орендарю на праві колективної власності, інших об`єктів інфраструктури - не має.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Відповідно до листа ГУ ДФС у Харківській області від 04.12.2019 року №12152/10/20-40-58-08-07 відповідач не є платником орендної плати з юридичних осіб, платежі відсутні (т.1, а.с. 32).

Отже, сплата орендної плати за земельну ділянку за адресою по пр. Льва Ландау, 2-в (пр. П`ятдесятиріччя СРСР, 2-в) у м.Харкові не здійснювалась.

За розрахунком позивача заборгованість зі сплати орендної плати відповідача, як землекористувача земельної ділянки по пр. Льва Ландау, 2-в (пр. П`ятдесятиріччя СРСР, 2-в) м. Харкова за період з 01.08.2017 року по 01.12.2019 року становить 1456368,03 грн.

Пунктом 13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1996 року № 786, встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Розмір базової орендної плати за договором оренди землі від 28.04.2005 року № 6950/05 з урахуванням нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року на земельну ділянку згідно з розрахунком № 592/14 від 14.11.2013 року на рік становить 8,4 % від її нормативної грошової оцінки і складає 330 997,30 грн., або в місяць - 27583,11 грн.

Базовим місяцем для розрахунку розміру орендної плати за договором оренди землі від 28.04.2005 року № 6950/05 (з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 15.04.2015, якою залишено постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2015) є лютий 2015 року.

Господарським судом зазначено, що вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 1456368,03 грн. за договором за період з 01.08.2017 року по 01.12.2019 року є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції з даним розрахунком не погоджується з наступних підстав.

Як свідчить представлений позивачем розрахунок орендної плати за землю та інфляційних втрат, останнім заявлено до стягнення орендна плата за землю з урахуванням інфляційних втрат за період з 01.08.2017 по 01.12.2019 в сумі 1456368,03 грн.

Враховуючи, що з 25.02.2016 року нежитлова будівля літ. А-1 належить на праві приватної власності ТОВ Т.М.І (реєстраційний номер нерухомого майна 865734963101), отже, відповідач набув права та обов`язки орендаря за договором, в тому числі і обов`язок зі сплати орендної плати за користування земельної ділянки, тому базова сума нарахування сплати орендної плати за землю для відповідача (нового власника) є 27 583,11 грн, а не 46 598,26 грн, як зазначено позивачем у розрахунку.

Відповідно до наказу Держкомстату Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін від 27.07.2007 №265 індекс інфляції споживчих цін - показник, що характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним. Інформація про індекси споживчих цін індекси інфляції за відповідні роки розміщена на сайті Державної служби статистики України.

Таким чином, в межах заявленого позову, здійснивши розрахунок заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 28.04.2005р., п.10 якого передбачено обчислення розміру орендної плати за землю з урахуванням індексів інфляції, та інфляційних втрат нарахованих на прострочену заборгованість, виходячи з кожного місяця окремо, шляхом перемноження основного боргу з орендної плати за землю послідовно на індекс інфляції за весь період, протягом якого не відбувалось погашення боргу, колегія суддів констатує наступне:

01.08.2017 по 31.08.2017 - 27583,11 грн * 0,999 = 27 555,53 грн

01.09.2017 по 30.09.2017 -27555,53 грн *1,020 = 28106,64 грн

01.10.2017 по 31.10.2017 - 28106,64 грн * 1,012 = 28443,92грн

01.11.2017 по 30.11.2017 - 28443,92 грн *1,009 = 28699,92 грн

01.12.2017 по 31.12.2017 - 28699,92 грн *1,010 = 28986,92 грн

01.01.2018 по 31.01.2018 - 28986,92 грн*1,015 = 29421,72 грн

01.02.2018 по 28.02.2018 - 29421,72 грн * 1,009 = 29686,52 грн

01.03.2018 по 31.03.2018 - 29686,52 грн * 1,011= 30013,07 грн

01.04.2018 по 30.04.2018 - 30013,07 грн * 1,008 = 30253,17 грн

01.05.2018 по 31.05.2018 - 30253,17 грн * 1,000 = 30253,17 грн

01.06.2018 по 30.06.2018 - 30253,17 грн * 1,000 = 30253,17 грн

01.07.2018 по 31.07.2018 - 30253,17 грн * 0,993 = 30041,40 грн

01.08.2018 по 31.08.2018 - 30041,40 грн * 1,000 = 30041,40 грн

01.09.2018 по 30.09.2018 - 30041,40 грн * 1,019 = 30612,19 грн

01.10.2018 по 31.10.2018 - 30612,19 грн * 1,017 = 31132,60 грн

01.11.2018 по 30.11.2018 - 31132,60 грн * 1,014 = 31568,46 грн

01.12.2018 по 31.12.2018 - 31568,46 грн * 1,008 = 31821,01 грн

01.01.2019 по 31.01.2019 - 31821,01 грн *1,010 = 32139,22 грн

01.02.2019 по 28.02.2019 - 32139,22 грн * 1,005 = 32299,92 грн

01.03.2019 по 31.03.2019 - 32299,92 грн * 1,009 = 32590,62 грн

01.04.2019 по 30.04.2019 - 32590,62 грн * 1,010 = 32916,53 грн

01.05.2019 по 31.05.2019 - 32916,53 грн * 1,007 = 33146,95 грн

01.06.2019 по 30.06.2019 - 33146,95 грн * 0,995 = 32981,22 грн

01.07.2019 по 31.07.2019 - 32981,22 грн * 0,994 = 32783,33 грн

01.08.2019 по 31.08.2019 - 32783,33 грн * 0,997 = 32684,98 грн

01.09.2019 по 30.09.2019 - 32684,98 грн * 1,007 = 32913,77 грн

01.10.2019 по 31.10.2019 - 32913,77 грн * 1,007 = 33148,19 грн

01.11.2019 по 30.11.2019 - 33148,19 грн * 1,001 = 33181,34 грн

Відтак, розмір заборгованості зі сплати орендної плати, яку повинно сплатити ТОВ Т.М.І. (з урахуванням рішення суду у справі №922/4759/14) та індексу інфляції за період 01.08.2018 по 01.12.2019 становить 867 676,88 грн.

Місцевий господарський суд не встановив зазначені обставини справи, не звернув уваги на вказані недоліки у розрахунку позивача та дійшов помилкових висновків про задоволення вимог позивача по стягненню з відповідача заборгованості з орендної плати за землю та інфляційних втрат за період з 01.08.2017 по 01.12.2019 у сумі 1456368,03 грн.

Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції порушено норми ст. 120 ГПК України та не повідомлено його про день та час розгляду справи, спростовуються матеріалами справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.08.2020, про відкриття провадження у справі №922/2434/20 було направлено останнім рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, ТОВ Т.М.І. пр. Маршала Жукова,3-а, м.Харків, 61082 (юридична адреса), яка повернулась до господарського суду 12.10.2020 з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання (т.1, а.с. 93).

Також, ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.09.2020 у справі №922/2434/20 про продовження підготовчого провадження, направлено судом 05.10.2020 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, ТОВ Т.М.І. , пр. Маршала Жукова,3-а, м. Харків, 61082, яка повернулась до господарського суду 13.10.2020 з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою (т.1, а.с. 98-101).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.10.2020 у справі №922/2434/20 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, розгляд справи призначено на 26.10.2020, яка була 16.10.2020 направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, ТОВ Т.М.І , пр. Маршала Жукова,3-а, м. Харків, 61082 та повернулась до господарського суду 28.10.2020 з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою (т.1, а.с. 139-142).

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частин 3 та 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У Перехідних положеннях Господарського процесуального кодексу України, а саме у пункті 17 та підпункті 17.1 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, колегія суддів вважає, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Таким чином, господарський суд повідомив відповідача належним чином про час та місце розгляду справи, але останній не скористався своїми процесуальними правами та не отримував вищезазначені процесуальні документи, у зв`язку з чим він повернувся на адресу суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Щодо доводів апеляційної скарги про розгляд справи господарським судом 26.10.2020 за відсутності представника відповідача, який звернувся до суду з відповідним клопотанням про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає таке.

Суд апеляційної інстанції виходить з того, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Разом з цим, апеляційним судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

Крім того, господарський суд дійшов правомірного висновку щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Отже, оскільки поважність причин неявки представника відповідача господарським судом не встановлена, зважаючи на межі розгляду справи в суді першої інстанції, розгляд господарським судом справи у відсутності відповідача та його представника не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Суд не приймає до уваги посиланні скаржника, що оскаржуване рішення було прийнято 26.10.2020, а ухвала суду про закриття підготовчого провадження і призначення справи до розгляду по суті повернулась до суду лише 27.10.2020, оскільки представник позивача вже був обізнаний про розгляд справи саме 26.10.2020 та надав клопотання про його відкладення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що господарський суд не звернув увагу на той факт, що Методика розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.96 №786, не може застосовуватись до даних правовідносин, оскільки вона розрахована на правовідносини оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства, організації, їх структурних підрозділів (філії, цеху, дільниці) та окремого індивідуально визначеного майна державного підприємства та не враховує особливостей правовідносин з оренди землі комунальної форм власності.

Суд не приймає до уваги розрахунок відповідача помісячної орендної плати за землю з урахуванням індексу інфляції, наведений в апеляційній скарзі, оскільки він здійснений без врахування нормативної грошової оцінки землі, встановленої рішенням суду, що набрало законної сили.

За змістом п. 3 ч. 1, ч.2 ст. 277 ГПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково є невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, що мають значення для справи.

Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Т.М.І на користь Харківської міської ради орендної плати за землю за період з 01.08.2017 по 01.12.2019 в сумі 867 676,88 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, за загальним правилом судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, у зв`язку з цим витрати по сплаті судового збору за звернення з позовною заявою та апеляційною скаргою підлягають перерахунку пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Т.М.І , м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/2434/20 від 26.10.2020 року задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 26.10.2020 року у справі №922/2434/20 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.М.І." (61082, м. Харків, просп. Маршала Жукова, 3-А, ідентифікаційний код 37764942) на користь Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н Конституції, буд. 7, ідентифікаційний код 04059243) заборгованість з орендної плати в сумі 867 676,88 грн та судовий збір в сумі 13015,15 грн.

В задоволені решти суми 588 691,15 грн. стягнення заборгованості з орендної плати за землю відмовити за безпідставністю.

Стягнути з Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н Конституції, буд. 7, ідентифікаційний код 04059243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.М.І." (61082, м.Харків, просп. Маршала Жукова, 3-А, ідентифікаційний код 37764942) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 13245,56 грн.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 26.02.2021р.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя І.В. Зубченко

Суддя Л.Ф. Чернота