Рішення від 17.02.2021 по справі 904/4001/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2021Справа № 904/4001/20 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРПУСГРУП КОМТЕК" (50069, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ВОЛГОГРАДСЬКА, будинок 4) до про 1. Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 1Д) 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕЛ ГРІФФІН СЕРВІС" (02121, місто Київ, ХАРКІВСЬКЕ ШОСЕ, будинок 182) 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "КРІСТ СЕРВІС" (01014, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЗВІРИНЕЦЬКА, будинок 63) 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФ КЛІНІНГ" (03151, місто Київ, ВУЛИЦЯ НАРОДНОГО ОПОЛЧЕННЯ, будинок 17) 5. Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМА ФАСІЛІТІ ГРУП" (02095, місто Київ, ВУЛИЦЯ АННИ АХМАТОВОЇ, будинок 47, приміщення 1-19) 6. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІМЕКС-КЛІНІНГ" (02192, місто Київ, ДАРНИЦЬКИЙ БУЛЬВАР, будинок 8) визнання недійсними електронних торгів Представники:

від Позивача: не з`явились;

від Відповідача - 1: не з`явились;

від Відповідача - 2: не з`явились;

від Відповідача - 3: не з`явились;

від Відповідача - 4: не з`явились;

від Відповідача - 5: не з`явились;

від Відповідача - 6: не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю КОРПУСГРУП КОМТЕК (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (надалі також - Відповідач - 1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю ІМПЕЛ ГРІФФІН СЕРВІС (надалі також - Відповідач - 2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю КРІСТ СЕРВІС (надалі також - Відповідач - 3 ), Товариства з обмеженою відповідальністю ІФ КЛІНІНГ (надалі також - Відповідач - 4 ), Товариства з обмеженою відповідальністю АЛМА ФАСІЛІТІ ГРУП (надалі також - Відповідач - 5 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю ПРІМЕКС-КЛІНІНГ (надалі також - Відповідач - 6 ) про визнання недійсними електронних торгів.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсними та скасування результатів закупівлі клінінгових послуг, проведених Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" шляхом електронних торгів через електронний майданчик Zakupivli24 , ID тендеру PB-2020-06-18-3019743.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2020 року матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРПУСГРУП КОМТЕК" направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРПУСГРУП КОМТЕК" залишено без руху, надано Заявнику строк для усунення недоліків.

25.09.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 року відкрито провадження у справі №904/4001/20, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.10.2020 року.

22.10.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-5 надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи за відсутності представника Відповідача-5.

23.10.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

28.10.2020 року підготовче судове засідання не відбулось з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2020 року підготовче судове засідання призначено на 18.11.2020 року.

02.11.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 року відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМА ФАСІЛІТІ ГРУП" у справі №904/4001/20 повернуто Заявнику без розгляду, клопотання про розгляд справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМА ФАСІЛІТІ ГРУП" у справі №904/4001/20 повернуто Заявнику без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 року виправлено описку в ухвалі Господарського суду міста Києва від 30.10.2020 року у справі №904/4001/20.

17.11.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В підготовче судове засідання 18.11.2020 року з`явився представник позивача, представники відповідачів не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, надано Позивачу строк до 7 днів з дня отримання відзивів для надання відповідей на відзиви, надано Відповідачам строк до 5 днів з дня отримання відповідей на відзиви для надання заперечень, відкладено підготовче судове засідання на 02.12.2020 року.

24.11.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.

30.11.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 1 надійшли заперечення на відповідь.

02.12.2020 року підготовче судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та підготовче судове засідання призначено на 13.01.2021 року.

04.01.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 2 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

В підготовче судове засідання 13.01.2021 року з`явились представники позивача та відповідача-1, інші представники не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.02.2021 року.

27.01.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 2 надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності уповноваженого представника Відповідача - 2.

17.02.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності уповноваженого представника Позивача.

В судове засідання 17 лютого 2021 року представники Сторін не з`явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 13.01.2021 року, поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення уповноваженим особам Відповідачів - 2, 3, 5,6 ухвали суду та поверненням на адресу суду поштового конверту, у зв`язку з відсутністю адресату за вказаною адресою, надісланого на адресу Відповідача - 4. Представники Позивача та Відповідача - 2 надали на адресу суду заяви про проведення судового засідання за відсутності уповноважених представників, які Судом розглянуті та задоволені.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФ КЛІНІНГ" є 03151, місто Київ, ВУЛИЦЯ НАРОДНОГО ОПОЛЧЕННЯ, будинок 17.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 904/4001/20 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФ КЛІНІНГ", зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Сторони про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Приймаючи до уваги, що Сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Сторін не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 17 лютого 2021 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

18.06.2020 року на веб-сайті Zakupivli24 Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", було оприлюднено оголошення про проведення електронних торгів №PB-2020-06-18-3019743 предмета закупівлі: Послуги з прибирання та санітарно - гігієнічні послуги . (т.1 а.с.44-68, 74)

Відповідно до тендерної документації на закупівлю клінінгових послуг (ДК 021:2015:90900000-6 - послуги з прибирання та санітарно - гігієнічні послуги) предмет закупівлі: варіант №1: ЛОТ №1 - Клінінгові послуги (м. Дніпро, Павлоград, Кривий Ріг, усі послуги); ЛОТ №2 - Клінінгові послуги (м. Харків, усі послуги); ЛОТ №3 - Клінінгові послуги (м. Київ, усі послуги); ВАРІАНТ №2: ЛОТ №4 - Клінінгові послуги (м. Дніпро, Павлоград, Кривий Ріг, основні послуги); ЛОТ №5 - Клінінгові послуги (м. Харків, основні послуги); ЛОТ №6 - Клінінгові послуги (м. Київ, основні послуги); ЛОТ №7 - Клінінгові послуги (м. Дніпро, Павлоград, Кривий Ріг, . додаткові послуги); ЛОТ №8 - Клінінгові послуги (м. Харків, додаткові послуги); ЛОТ №9 - Клінінгові послуги (м. Київ, додаткові послуги). ВАЖЛИВО! Закупівля проводиться за двома варіантами. За підсумками тендеру буде обрано один з варіантів. Для визначення найбільш економічно вигідного варіанту використовується показник "ВАГА за лотами по индикативу, %. (т. 1 а.с.75-112)

Згідно з п.5 розділу І тендерної документації загальна вартість закупівлі: 21 178 021,00 грн. з пдв. ВАРІАНТ №1: ЛОТ №1: 16 188 527,00 грн. з ПДВ; ЛОТ №2: 391 927,00 грн. з ПДВ; ЛОТ №3: 4 597 567,00 грн. з ПДВ; ВАРІАНТ №2: ЛОТ №4: 11 415 155,00 грн. з ПДВ; ЛОТ №5: 313 012,00 грн. з ПДВ; ЛОТ №6: 2 688 235,00 грн. з ПДВ; ЛОТ №7: 4 773 373,00 грн. з ПДВ; ЛОТ №8: 78 914,00 грн. з ПДВ; ЛОТ №9: 1 909 332,00 грн. з ПДВ. Торги відбуватимуться за умовною вартістю лоту.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРПУСГРУП КОМТЕК скористалось правом на участь в зазначеній процедурі електронних торгів, подавши тендерну пропозицію щодо участі в тендері. (т.2 а.с.6-50)

13.07.2020 року Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" розміщені повідомлення про намір укласти договір за лотом №1 - варіант №1 з переможцем Товариством з обмеженою відповідальністю ІМПЕЛ ГРІФФІН СЕРВІС , за лотом №5 - варіант №2 з переможцем Товариством з обмеженою відповідальністю "КРІСТ СЕРВІС", за лотом №6 - варіант №2 з переможцем Товариством з обмеженою відповідальністю "ІФ КЛІНІНГ", за лотом №8 - варіант №2 з переможцем Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛМА ФАСІЛІТІ ГРУП , за лотом №9 - варіант №2 з переможцем Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРІМЕКС-КЛІНІНГ . (т.1 а.с.69-73)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що він приймав участь у тендері, проте при проведенні електронних торгів банком було порушено приписи ст. 185 ГК України, вимоги тендерної документації, оскільки тендер складався з 2 варіантів закупівлі загальною кількістю лотів 9, в подальшому була відмінена закупівля по 4 з 9 лотів (скасовані лоти №№2,3,4,7), в остаточній стадії вказаний тендер проведено не по варіанту №1 або варіанту №2, а за сукупністю лотів з різних варіантів, що є порушенням тендерної документації, а вибір за окремими лотами з двох варіантів спотворює логіку та умови тендеру, створює двоякі умови трактування переможця. Крім того, відповідно до тендерної документації торги проводяться за сумою умовного лоту, після завершення редукціону система автоматично обере найбільш вигідну пропозицію згідно з мінімально зареєстрованою ставкою, тобто система обирає переможця за необ`єктивним критерієм, що порушує умови тендерної документації. Таким чином, просить Суд визнати недійсними та скасувати результати закупівлі клінінгових послуг, проведених Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" шляхом електронних торгів через електронний майданчик Zakupivli24, ID тендеру №PB-2020-06-18-3019743.

Заперечуючи проти позову Відповідач - 1 зазначає, що при зверненні до суду з вказаним позовом Позивач не зазначив за захистом яких порушених прав або інтересів він звернувся до суду, не обґрунтував наявність реального порушення прав чи інтересів, що є підставою для відмови у позові.

Заперечуючи проти позову Відповідач - 2 зазначає, що його визнано переможцем за лотом №1 варіанту №1. Відповідно до тендерної документації процедура закупівлі може бути відмінена частково (за лотом), а тому відсутнє порушення з боку Відповідача - 1. Крім того, проведення торгів замовником та визнання переможців відбувалось у відповідності до вимог тендерної документації.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю КОРПУСГРУП КОМТЕК не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2020 року на веб-сайті Zakupivli24 Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", було оприлюднено оголошення про проведення електронних торгів №PB-2020-06-18-3019743 предмета закупівлі: Послуги з прибирання та санітарно - гігієнічні послуги . (т.1 а.с.44-68, 74)

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРПУСГРУП КОМТЕК скористалось правом на участь в зазначеній процедурі електронних торгів, подавши тендерну пропозицію щодо участі в тендері. (т.2 а.с.6-50)

13.07.2020 року Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" розміщені повідомлення про намір укласти договір за лотом №1 - варіант №1 з переможцем Товариством з обмеженою відповідальністю ІМПЕЛ ГРІФФІН СЕРВІС , за лотом №5 - варіант №2 з переможцем Товариством з обмеженою відповідальністю "КРІСТ СЕРВІС", за лотом №6 - варіант №2 з переможцем Товариством з обмеженою відповідальністю "ІФ КЛІНІНГ", за лотом №8 - варіант №2 з переможцем Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛМА ФАСІЛІТІ ГРУП , за лотом №9 - варіант №2 з переможцем Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРІМЕКС-КЛІНІНГ . (т.1 а.с.69-73)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що при проведенні електронних торгів банком було порушено приписи ст. 185 ГК України, вимоги тендерної документації, оскільки тендер складався з 2 варіантів закупівлі загальною кількістю лотів 9, в подальшому була відмінена закупівля по 4 з 9 лотів (скасовані лоти №№2,3,4,7), в остаточній стадії вказаний тендер проведено не по варіанту №1 або варіанту №2, а за сукупністю лотів з різних варіантів, що є порушенням тендерної документації, а вибір за окремими лотами з двох варіантів спотворює логіку та умови тендеру, створює двоякі умови трактування переможця. Крім того, відповідно до тендерної документації торги проводяться за сумою умовного лоту, після завершення редукціону система автоматично обере найбільш вигідну пропозицію згідно з мінімально зареєстрованою ставкою, тобто система обирає переможця за необ`єктивним критерієм, що порушує умови тендерної документації.

Відповідно до тендерної документації на закупівлю клінінгових послуг (ДК 021:2015:90900000-6 - послуги з прибирання та санітарно - гігієнічні послуги) предмет закупівлі: варіант №1: ЛОТ №1 - Клінінгові послуги (м. Дніпро, Павлоград, Кривий Ріг, усі послуги); ЛОТ №2 - Клінінгові послуги (м. Харків, усі послуги); ЛОТ №3 - Клінінгові послуги (м. Київ, усі послуги); ВАРІАНТ №2: ЛОТ №4 - Клінінгові послуги (м. Дніпро, Павлоград, Кривий Ріг, основні послуги); ЛОТ №5 - Клінінгові послуги (м. Харків, основні послуги); ЛОТ №6 - Клінінгові послуги (м. Київ, основні послуги); ЛОТ №7 - Клінінгові послуги (м. Дніпро, Павлоград, Кривий Ріг, . додаткові послуги); ЛОТ №8 - Клінінгові послуги (м. Харків, додаткові послуги); ЛОТ №9 - Клінінгові послуги (м. Київ, додаткові послуги). ВАЖЛИВО! Закупівля проводиться за двома варіантами. За підсумками тендеру буде обрано один з варіантів. Для визначення найбільш економічно вигідного варіанту використовується показник "ВАГА за лотами по индикативу, %.

Відповідно до п.4 розділу V тендерної документації процедура закупівлі може бути відмінена частково (за лотом). Закупівля проводиться за двома варіантами, за підсумками буде обрано один з них (найбільш економічно вигідний). Лоти, які відносяться до іншого варіанту будуть відмінені.

Таким чином, Суд зазначає, що за умовами тендерної документації на закупівлю клінінгових послуг (ДК 021:2015:90900000-6 - послуги з прибирання та санітарно - гігієнічні послуги), затвердженої Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", Замовник має право відмінити торги не лише за варіантом закупівлі, а й за окремим лотом, а тому Суд не приймає до уваги доводи Позивача в цій частині.

Згідно з п.5 розділу І тендерної документації загальна вартість закупівлі: 21 178 021,00 грн. з пдв. ВАРІАНТ №1: ЛОТ №1: 16 188 527,00 грн. з ПДВ; ЛОТ №2: 391 927,00 грн. з ПДВ; ЛОТ №3: 4 597 567,00 грн. з ПДВ; ВАРІАНТ №2: ЛОТ №4: 11 415 155,00 грн. з ПДВ; ЛОТ №5: 313 012,00 грн. з ПДВ; ЛОТ №6: 2 688 235,00 грн. з ПДВ; ЛОТ №7: 4 773 373,00 грн. з ПДВ; ЛОТ №8: 78 914,00 грн. з ПДВ; ЛОТ №9: 1 909 332,00 грн. з ПДВ. Торги відбуватимуться за умовною вартістю лоту.

У п.1 розділу V тендерної документації визначено критерії та методика оцінки пропозицій: Визначення найбільш економічно вигідної пропозиції здійснюється на основі єдиного критерію - загальна вартість лота. Питома ваги критерію загальна вартість лота - 100%. Після проведення електронного аукціону Замовник розглядає пропозиції на відповідність вимогам Документації з переліку Учасників, починаючи з Учасника, пропозиція якого за результатом аукціону визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати 20 робочих днів з дня аукціону. У разі відхилення пропозиції Учасника, яка за результатом аукціону визначена найбільш економічно вигідною, Замовник розглядає наступну пропозицію з переліку Учасників, що вважається найбільш економічно вигідною. Замовник залишає за собою право провести переговори за підсумками проведеного тендеру для зниження ціни тендерної пропозиції з одним учасником або усіма. За результатами розгляду та оцінки пропозиції Замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю і публікує на електронному майданчику скан - копію документа з відповідним рішенням.

Враховуючи вищевикладене, Суд звертає увагу, що відповідно до тендерної документації Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" критерієм оцінки та визначення переможця електронних торгів №PB-2020-06-18-3019743 предмета закупівлі: Послуги з прибирання та санітарно - гігієнічні послуги є визначення найбільш економічно вигідної пропозиції за загальною вартістю лота. Проте, при зверненні до суду з вказаним позовом Позивачем не обґрунтовано та не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження невідповідності обраних переможців критеріям та методикам оцінки пропозицій учасників електронних торгів.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Відповідачем - 1 було проведено тендер відповідно до тендерної документації та правомірно на підставі поданих тендерних пропозицій учасників електронних торгів №PB-2020-06-18-3019743 предмета закупівлі: Послуги з прибирання та санітарно - гігієнічні послуги було визначено переможцями за лотом №1 - варіант №1 Товариство з обмеженою відповідальністю ІМПЕЛ ГРІФФІН СЕРВІС , за лотом №5 - варіант №2 Товариство з обмеженою відповідальністю "КРІСТ СЕРВІС", за лотом №6 - варіант №2 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІФ КЛІНІНГ", за лотом №8 - варіант №2 Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛМА ФАСІЛІТІ ГРУП , за лотом №9 - варіант №2 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРІМЕКС-КЛІНІНГ .

Звертаючись до суду з вказаним позовом Позивач зазначав, що права Позивача при визначенні переможця тендера було порушено через порушення тендерної процедури.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Порушеним правом слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

За таких обставин, Суд зазначає, що саме на Позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 по справі №912/1856/16, від 14.05.2019 по справі №910/11511/18.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року у справі №910/7164/19.

Предметом позову у даній справі є визнання недійсними та скасування результатів закупівлі клінінгових послуг, проведених Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" шляхом електронних торгів через електронний майданчик Zakupivli24, ID тендеру №PB-2020-06-18-3019743.

В ст. 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дана норма кореспондується зі ст. 13 ГПК України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положення ст. 162 ГПК України містять вимоги щодо необхідності зазначення у позовній заяві вимог щодо предмета спору та їх обґрунтування. При цьому позовна заява, зокрема, повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Наведене свідчить про те, що при зверненні до суду позивачу необхідно обґрунтувати в чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів, а також довести наявність цих порушень.

Зі змісту ч. 1 ст. 8 Конституції України випливає, що охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Конституційний Суд України в своєму рішенні № 18-рп/2004 від 01.12.2004 роз`яснив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Проте, Позивач не надав доказів, які б свідчили про порушення його прав та законних інтересів в результаті проведення спірного аукціону (електронних торгів).

Суд зазначає, що відсутність порушення прав та законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРПУСГРУП КОМТЕК є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).

Крім того, Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 45 Господарського процесуального кодексу України відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. Проте, при зверненні до суду з вказаним позовом та визначення відповідачами Товариство з обмеженою відповідальністю ІМПЕЛ ГРІФФІН СЕРВІС , Товариство з обмеженою відповідальністю КРІСТ СЕРВІС , Товариство з обмеженою відповідальністю ІФ КЛІНІНГ , Товариство з обмеженою відповідальністю АЛМА ФАСІЛІТІ ГРУП , Товариство з обмеженою відповідальністю ПРІМЕКС-КЛІНІНГ Позивачем жодним чином не обґрунтовано в чому полягає порушення його прав та законних інтересів з боку Відповідачів - 2 - 6 з урахуванням того, що електронний аукціон був проведений саме Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк".

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю КОРПУСГРУП КОМТЕК до Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , Товариства з обмеженою відповідальністю ІМПЕЛ ГРІФФІН СЕРВІС , Товариства з обмеженою відповідальністю КРІСТ СЕРВІС , Товариства з обмеженою відповідальністю ІФ КЛІНІНГ , Товариства з обмеженою відповідальністю АЛМА ФАСІЛІТІ ГРУП та Товариства з обмеженою відповідальністю ПРІМЕКС-КЛІНІНГ про визнання недійсними електронних торгів є необґрунтованими, недоведеними та не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю КОРПУСГРУП КОМТЕК до Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , Товариства з обмеженою відповідальністю ІМПЕЛ ГРІФФІН СЕРВІС , Товариства з обмеженою відповідальністю КРІСТ СЕРВІС , Товариства з обмеженою відповідальністю ІФ КЛІНІНГ , Товариства з обмеженою відповідальністю АЛМА ФАСІЛІТІ ГРУП та Товариства з обмеженою відповідальністю ПРІМЕКС-КЛІНІНГ про визнання недійсними електронних торгів - відмовити у повному обсязі.

2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26 лютого 2021 року.

Суддя О.В. Чинчин