Рішення

від 04.02.2021 по справі 910/13480/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.02.2021Справа № 910/13480/20

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енерджи Дніпровський 1"

про витребування майна

Представники сторін:

позивач: не з`явився;

відповідач: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (надалі за текстом також - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енерджи Дніпровський 1" (надалі за текстом також - відповідач) про витребування майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору оперативної оренди №1350 від 31.07.2019 в частині здійснення своєчасної та повної оплати за користування орендованим майном. У зв`язку з чим, позивач просить витребувати у відповідача орендоване майно, яке є об`єктом вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 відкрито провадження у справі № 910/13480/20, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.10.2020, визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень щодо відповіді на відзив.

Суд вважає за доцільне зазначити, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті Господарського суду міста Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

До того ж, необхідно зауважити, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

У статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 у справі № 910/13480/20 учасники були повідомлені про можливість отримання інформації щодо цієї справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/gromadyanam/csz/.

Отже, з огляду на наведене вище, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Представники сторін в судове засідання 15.10.2020 не з`явились.

15.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 19.11.2020.

19.11.2020 розгляд справи № 910/13480/20 не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2020 розгляд справи призначено на 08.12.2020.

08.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про проведення судового засідання без участі його представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 розгляд справи призначено на 22.12.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.02.21.

У судовому засіданні 04.02.2021 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31.07.2019 між Приватним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солар Енерджи Дніпровський 1", як орендарем, укладено Договір оперативної оренди №1350 (надалі за текстом також - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого, в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, орендодавець передає орендарю за оплату на визначений строк в користування рухоме майно (об`єкт оренди), для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до пункту 1.2. Договору, склад та вартість об`єктів оренди погоджуються сторонами в Додатку №1 до даного Договору, який підписується уповноваженими представниками сторін, скріплюється печатками сторін та є невід`ємною частиною даного Договору.

Пунктом 1.3. Договору визначено, що об`єкти оренди розташовані на земельній ділянці загальною площею 1,36548 га (територія будівельно-монтажної ділянки колишнього СМЦ (ЦБР), яка передана орендодавцю в постійне користування для розміщення об`єктів промислового та транспортного призначення основної виробничої ділянки у відповідності із Державним актом ІІ-ДН № 005875 на право постійного користування землею.

Додатком № 1 до даного Договору сторони погодили перелік об`єктів оренди, зокрема: приміщення-контора, інв. номер 1369, загальною площею 18 кв.м., за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченко,1 (територія будівельно-монтажної ділянки); вагон польовий, інв. номер 3436, загальною площею 18 кв.м., за адресою: Донецька область, Нікольський район, село Зачатовка; приміщення для сушки, інв. номер 5897, загальною площею 12 кв.м., за адресою: Донецька область, Нікольський район, село Зачатовка.

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що орендодавець зобов`язаний передати об`єкти оренди впродовж 3 календарних днів з моменту підписання сторонами даного Договору. Приймання-передача об`єктів оренди оформлюється актом приймання-передачі, об`єктів оренди, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками.

Згідно пункту 2.3. Договору, об`єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту, зазначеного в підписаному акті приймання-передачі об`єктів оренди.

Відповідно до пункту 2.5. Договору, строк оренди складає один календарний рік з моменту передачі об`єкту оренди від орендодавця орендарю на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі, але не більше строку дії Договору.

Згідно пункту 3.2. Договору, розмір орендної плати за календарний місяць оренди визначається угодою сторін та складає 20 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Підпунктом 4.2.3. Договору, встановлений обов`язок орендаря своєчасно вносити орендодавцю орендну плату.

Відповідно до пунктів 5.2. та 5.3. Договору, повернення об`єктів оренди орендодавцю відбувається на підставі акту повернення об`єктів оренди, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється відповідними печатками. Об`єкти оренди вважаються переданими з оренди з моменту, зазначеного в підписаному акті повернення об`єкту оренди.

Згідно пункту 12.4. Договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання, але не раніше виконання вимог уставних документів сторін про необхідність надання згоди на укладення органами управління сторін, які мають відповідні повноваження (у випадку наявності таких вимог). Цей Договір діє до 30.06.2020. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє сторін від виконання взятих на себе зобов`язань за даним Договором.

28.10.2019 сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору, в якій погодили, що юридичну і фактичну адресу відповідача змінено на: 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 35, офіс 415.

31.07.2019 згідно Акту приймання-передачі б/н позивач передав, а відповідач прийняв в оренду наступні об`єкти: приміщення-контора, інв. номер 1369, загальною площею 18 кв.м., за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченко, 1 (територія будівельно-монтажної ділянки); вагон польовий, інв. номер 3436, загальною площею 18 кв.м., за адресою: Донецька область, Нікольський район, село Зачатовка; приміщення для сушки, інв. номер 5897, загальною площею 12 кв.м., за адресою: Донецька область, Нікольський район, село Зачатовка.

Листом від 08.07.2020 № 12/3/2-144, у зв`язку із закінченням 30.06.2020 строку дії Договору, позивач надіслав відповідачу акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2020 в двох екземплярах, які просив підписати та один примірник повернути позивачу.

Також у вказаному листі від 08.07.2020 позивач повідомив відповідача про допущені ним порушення Договору, зокрема: пункту 3.8. та підпункту 4.2.3. - щодо здійснення своєчасної оплати за орендоване майно; підпункту 3.14. - щодо повернення актів наданих послуг (виконаних робіт) за період з лютого по червень 2020 року; підпунктів 4.2.17, 4.2.24. та пунктів 5.1., 5.2. - щодо повернення об`єктів оренди за актом.

Листом від 24.07.2020 № 12/48 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою про повернення майна, а саме: приміщення-контори, інв. номер 1369, загальною площею 18 кв.м., за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченко, 1 (територія будівельно-монтажної ділянки); вагону польового, інв. номер 3436, загальною площею 18 кв.м., за адресою: Донецька область, Нікольський район, село Зачатовка; приміщення для сушки, інв. номер 5897, загальною площею 12 кв.м., за адресою: Донецька область, Нікольський район, село Зачатовка.

У зв`язку з тим, що відповідач, після закінчення строку оренди не повернув орендоване майно, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва, з позовними вимогами про витребування у відповідача майна, а також про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 207,10 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Водночас, статтею 174 Господарського кодексу України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд встановив, що між позивачем та відповідачем 31.07.2019 укладено Договір оперативної оренди №1350 рухомого та нерухомого майна, а отже, вбачається, що між сторонами виникли правовідносини пов`язані із орендою.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

На підставі Акту приймання-передачі від 31.07.2019 б/н позивач передав відповідачу наступне майно: приміщення-контори, інв. номер 1369, загальною площею 18 кв.м., за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченко, 1 (територія будівельно-монтажної ділянки); вагону польового, інв. номер 3436, загальною площею 18 кв.м., за адресою: Донецька область, Нікольський район, село Зачатовка; приміщення для сушки, інв. номер 5897, загальною площею 12 кв.м., за адресою: Донецька область, Нікольський район, село Зачатовка.

Пунктом 2.5. Договору, визначено, що строк оренди складає один календарний рік з моменту передачі об`єкту оренди від орендодавця орендарю на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі, але не більше строку дії договору.

Пунктом 12.5. Договору сторони узгодили, що Договір діє до 30 червня 2020 року.

Частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до підпункту 4.2.17. Договору відповідач, як орендар зобов`язаний повернути позивачу, як орендодавцю об`єкт оренди у порядку та строки передбачені цим Договором у стані не гіршому, ніж той в якому об`єкти оренди були передані (з урахуванням природнього зносу).

Порядок повернення орендованого майна визначений пунктом 5.1. Договору, згідно якого орендар зобов`язаний повернути орендодавцю об`єкти оренди не пізніше першого робочого дня, який є наступним за днем закінчення строку оренди.

Таким чином, останньою датою, коли відповідача зобов`язаний повернути позивачу об`єкти оренди було 01.07.2020.

Згідно пункту 5.3. Договору, об`єкти оренди вважаються повернутими з моменту, вказаного у підписаних сторонами актах повернення об`єктів оренди.

В матеріалах справи відсутні акти приймання-передачі об`єктів оренди за Договором від орендаря до орендодавця, які могли свідчити про виконання відповідачем свого обов`язку з повернення орендованого майна.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи закінчення строку дії Договору оперативної оренди від 31.07.2019 №1350 та відсутність в матеріалах справи доказів, які свідчили про повернення орендованого майна від орендаря до орендодавця, суд дійшов висновку про необхідність витребування у відповідача на користь позивача, майна, а саме: будівлю-контору, інвентаризаційний номер 1369, загальна площа 18 кв.м.; вагону польового, інвентаризаційний номер 3436, загальна площа 18 кв.м. та приміщення для сушіння, інвентаризаційний номер 5897, загальна площа 12 кв.м.

Відповідно до частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд встановив, що для захисту порушених прав, між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога" укладений Договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) №845 від 30.03.2018.

Додатковою угодою № 26 від 09.12.2019 сторони дійшли згоди про продовження строку дії Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №845 до 31.12.2020.

Додатковою угодою № 195 від 02.09.2020 сторони визначили порядок оплати за юридичні послуги (гонорар) Адвокатського об`єднання у спорі за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енерджи Дніпровський 1" про витребування майна.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 03.09.2020 №1 до Додаткової угоди №195 від 02 вересня 2020 року Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 від 30 березня 2020 року Адвокатським об`єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога" надані юридичні послуги позивачу на загальну суму 2 207,10 грн.

Наявний в матеріалах справи розрахунок розміру винагороди від 03.09.2020 за Договором про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 від 30 березня 2020 року містить детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським об`єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога" для надання позивачу правничої допомоги.

Суд вважає заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 207,10 грн. є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуюче викладене, суд вважає, що обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енерджи Дніпровський 1" про витребування майна - задовольнити повністю.

2.Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енерджи Дніпровський 1" (61171, Харківська область, місто Харків, вулиця Павлова Академіка, будинок 120 А, ідентифікаційний код юридичної особи: 42309095) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 00191129) наступне майно:

-Будівлю-контору, інвентаризаційний номер 1369, загальна площа 18 кв.м.;

-Вагон польовий, інвентаризаційний номер 3436, загальна площа 18 кв.м.;

-Приміщення для сушіння, інвентаризаційний номер 5897, загальна площа 12 кв. м.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енерджи Дніпровський 1" (61171, Харківська область, місто Харків, вулиця Павлова Академіка, будинок 120 А, ідентифікаційний код юридичної особи: 42309095) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 00191129) 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп. судового збору та 2 207 (дві тисячі двісті сім) гривень 10 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 19.02.2021

Суддя С. В. Стасюк