Рішення

від 24.02.2021 по справі 918/1194/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2021 р. м. РівнеСправа № 918/1194/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., розглянувши у судовому засіданні без виклику сторін матеріали справи

за позовом Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (33013, м.Рівне, вул.Шевченка, 45, код ЄДРПОУ 26259965)

до Громадського формування з охорони громадського порядку "Територіальна оборона "Волинь" Української Добровольчої Армії (33025, м.Рівне, вул.Басівкутська, 84, код ЄДРПОУ 42179368)

про стягнення 1 295, 36 грн

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі Управління) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Громадського формування з охорони громадського порядку "Територіальна оборона "Волинь" Української Добровольчої Армії (далі Громадське формування) про стягнення 1 295, 36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №513-Б/вб від 12.09.2019 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, яке перебуває у користуванні, та надання комунальних послуг, внаслідок чого у останнього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 1 295,36 грн, яку Управління просить стягнути з Громадського формування на свою користь.

Ухвалою суду від 28.12.2020 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №918/1194/20 та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Водночас, такого клопотання до суду не надходило.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 28.12.2020, яка направлялась на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 33025, м. Рівне, вул. Басівкутська, буд. 84. Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань долучено судом до матеріалів справи.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 28.12.2020, що надсилалась на адресу відповідача повернута на адресу Господарського суду Рівненської області відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Оскільки відповідач не повідомив про зміну свого місцезнаходження під час розгляду справи, та в матеріалах справи відсутні інші відомості про можливе місцезнаходження відповідача, суд вважає, що за змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана вище ухвала вручена відповідачу та останній був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Крім того, судом передано телефонограму з повідомленням щодо розгляду справи за номером телефону з розділу "інформація для здійснення зв`язку" Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, прийняту представником відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

07 березня 2019 між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (код ЄДРПОУ26259563) (Орендодавець) та Громадським формуванням (Орендар) було укладено Договір оренди №513-б нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить територіальній громаді м. Рівне, предметом якого є строкове платне користування нежитловим приміщенням площею 24,8 кв.м., розміщених на 1 поверсі будівлі (кімнати 55-56 згідно з технічним паспортом) за адресою м. Рівне, вул. Шевченка, буд.45, що перебувають на балансі Управління (балансоутримувач) вартістю 169 778,00 грн (далі Договір оренди, а.с. 5-6).

Відповідно до п. 5.8, 5.9 Договору оренди Орендар зобов`язався: здійснювати витрати пов`язані з утриманням орендованого майна. Одночасно з підписанням цього договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю; вирішити з балансоутримувачем питання сплати орендної плати за землю чи земельного податку в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 10.1 Договору оренди договір укладено строком на два роки одинадцять місяців, договір діє з 07.03.2019 до 06.02.2022 включно.

12 вересня 2019 року між Управлінням (балансоутримувач) та Громадським формуванням (орендар) було укладено Договір № 513-Б/вб про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, яке перебуває у користуванні, та надання комунальних послуг (далі Договір, а.с. 7-9).

Відповідно до п. 1.1. Договору Балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію нежитлових приміщень загальною площею 24,8 кв.м. розміщених на 1 поверсі будівлі (кімнати 55-56 згідно з технічним паспортом) за адресою м. Рівне, вул. Шевченка, буд.45, що перебувають на балансі Управління а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт.

Балансоутримувач надає орендарю комунальні послуги (електропостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення) в приміщеннях загальною площею 24,8 кв.м. за адресою м. Рівне, вул. Шевченка, буд.45, а Орендар зобов`язується прийняти комунальні послуги та оплатити в порядку та на умовах даного договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 договору розрахунки за спожиті комунальні послуги Орендар проводить на підставі щомісячно виставлених балансоутримувачем рахунків та актів, згідно з чинним законодавством України та затвердженими тарифами до 25 числа поточного місяця.

Згідно з п. 3.2 договору Орендар зобов`язується не пізніше останнього дня місяця відшкодовувати витрати за водопостачання та водовідведення, за використану електроенергію та земельний податок (відповідно до займаної площі) на підставі виставлених балансоутримувачем рахунків.

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено відбитками їх печаток.

Сторонами також погоджено Додаток до Договору (а.с. 9) - Акт-розрахунок відшкодування витрат електроенергії споживачами по лічильнику №02677966, та визначено відсоток, який необхідно оплачувати відповідачу від загально спожитої електроенергії по лічильнику.

Згідно п. 6.1 Договору сторони домовились, що відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України умови даного договору поширюються та застосовуються до договірних відносин, які виникли до його укладення, а саме: з 07.03.2019. Договір діє упродовж дії Договору оренди.

Відомості про припинення дії Договору оренди в матеріалах справи відсутні.

Позивач вказує, що всупереч умов договору витрати на утримання орендованого майна відповідачем своєчасно не оплачувалися і заборгованість станом на 15.12.2020 складає 1 295,36 грн, з яких: борг зі сплати земельного податку - 101,87 грн, за водопостачання та водовідведення - 748,79 грн, за електроенергію - 444,70 грн.

На підтвердження наявної заборгованості, згідно п. 3.2 Договору позивачем надані наступні копії рахунків:

- відшкодування витрат на водопостачання та водовідведення за період з 07 березня 2019-березень 2020: №599 від 20.09.2019 на суму 562,64 грн, №676 від 21.10.2019 на суму 191,97 грн, від 12.12.2019 на суму 14,83 грн, №786 від 05.12.2019 на суму 24,52 грн, від 25.02.2020 на суму 26,07 грн, №164 від 23.03.2020 на суму 28,76 грн. Разом на суму 848,79 грн;

- відшкодування сплати земельного податку з 07 березня 2019 по листопад 2020: №430 від 07.10.2020 на суму 4,69 грн, №486 від 10.11.2020 на суму 4,69 грн; від 10.08.2020 на суму 4,69 грн, №396 від 03.09.2020 на суму 4,69 грн, від 02.06.2020 на суму 4,69 грн, №312 від 07.07.2020 на суму 4,69 грн, №125 від 10.03.2020 на суму 4,69 грн, №238 від 12.05.2020 на суму 9,38 грн, від 04.12.2019 на суму 4,69 грн, №77 від 13.02.2020 на суму 9,38 грн, №638 від 07.10.2019 на суму 4,69 грн, від 06.11.2019 на суму 4,69 грн, №582 від 18.09.2019 на суму 31,49 грн. Всього на суму 97,15 грн.

- відшкодування видатків по електроенергії за період з 07 березня 2019 по квітень 2020: від 18.09.2019 на суму 237,47 грн; №623 від 07.10.2019 на суму 37,93 грн, №698 від 06.11.2019 на суму 42,28 грн, №752 від 04.12.2019 на суму 42,29 грн, від 13.12.2019 на суму 42,30 грн, №42 від 06.02.2020 на суму 40,31 грн, №112 від 03.03.2020 на суму 40,31 грн, №225 від 06.05.2020 на суму 21,50 грн, №225 від 06.05.2020 на суму 21,50 грн, №188 від 03.04.2020 на суму 40,31 грн. Всього на суму 544,70 грн.

01 грудня 2020 року позивач звернувся до відповідача з претензією щодо погашеннязаборгованості, однак остання залишились без відповіді та задоволення.

Загальна сума заборгованості за Договором згідно рахунків на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю за підрахунком позивача становить 1 295,36 грн. Неоплата відповідачем зазначеної суми стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.901 Цивільного кодексу України встановлено, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Договір підписаний позивачем та відповідачем, відтак його умови повинні виконуватись сторонами. На час розгляду справи доказів недійсності Договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

Враховуючи наявний обов`язок відповідача, що виник на підставі Договору, з щомісячної оплати витрат на утримання орендованого майна та наданих комунальних послуг, а також виставлені позивачем рахунки, з яких вбачається перелік наданих послуг, їх вартість, кількісний вимір та ціна, суд дійшов висновку що такі послуги відповідають умовам Договору та їх вартість повинна бути оплачена відповідачем.

Стосовно заявленого позивачем розміру заборгованості за надані послуги, судом враховується наступне.

Як зазначалось судом раніше, на підтвердження наявної заборгованості, згідно п. 3.2 Договору, позивачем надані копії рахунків на відшкодування витрат на водопостачання та водовідведення за період з 07 березня 2019-березень 2020 на загальну суму 848,79 грн та на відшкодування видатків по електроенергії за період з 07 березня 2019 по квітень 2020 на суму 544,70 грн. При цьому позивач вказує про наявну заборгованість за водопостачання та водовідведення в розмірі 748,79 грн, та за електроенергію відповідно в сумі 444,70 грн, яку і просить стягнути.

Докази часткової сплати заборгованості суду не надані. Відтак, враховуючи відсутність змоги суду виходити за межі позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за водопостачання та водовідведення в розмірі 748,79 грн, та за електроенергію в сумі 444,70 грн, що виникла на підставі Договору. Позов в цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим, на підтвердження наявної заборгованості, згідно п. 3.2 Договору, позивачем надані копії рахунків на відшкодування сплати земельного податку з 07 березня 2019 року по листопад 2020 року на загальну суму 97,15 грн. Однак, позивач просить стягнути з відповідача 101,87 грн боргу зі сплати земельного податку.

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача по платежам зі сплати земельного податку за Договором за період з 07 березня 2019 року по листопад 2020 року частково підтверджується матеріалами справи в розмірі 97,15 грн. Отже, правомірним та підставним є стягнення 97,15 грн заборгованості з відповідача по платежам зі сплати земельного податку, замість нарахованих позивачем 101,87 грн, тому в позові в частині стягнення 4,72 грн суд відмовляє.

Докази на спростування викладених позивачем обставин чи докази сплати заборгованості в розмірі 1 290,64 грн відповідачем не надані.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 290,64 грн основного боргу. У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 4,72 грн основного боргу суд відмовляє.

Сума витрат по сплаті судового збору пропорційно до суми задоволених позовних вимог становить 2 094,34 грн та на підставі ст. 129 ГПК України підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 7, 13, 73, 74, 77, 129, 237- 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадського формування з охорони громадського порядку "Територіальна оборона "Волинь" Української Добровольчої Армії (33025, м.Рівне, вул.Басівкутська, 84, код ЄДРПОУ 42179368) на користь Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (33013, м.Рівне, вул.Шевченка, 45, код ЄДРПОУ 26259965) 1 290 (одну тисячу двісті дев`яносто) грн 64 коп. заборгованості та 2 094 (дві тисячі дев`яносто чотири) грн 34 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 4 грн 72 коп. заборгованості відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 25.02.2021.

Суддя І.О. Пашкевич