Рішення

від 23.02.2021 по справі 920/1315/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.02.2021 Справа № 920/1315/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників за наявними матеріалами справу № 920/1315/20

за позовом: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код 20474912)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сумипастранс (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 16, код 37052798)

про стягнення 3 612 грн 96 коп. ,

ВСТАНОВИВ:

24.12.2020 позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до відповідача, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача завдані збитки в порядку регресу в сумі 3 612 грн 96 коп., а також покласти на відповідача судові витрати у розмірі 2102 грн, справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ухвали суду від 29.12.2020 клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, викладене у прохальній частині позовної заяви задоволено; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 920/1315/20; справу постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; розгляд справи по суті призначено у судове засідання на 23.02.2021, 09:30.

Ухвала про відкриття провадження, надіслана на адресу, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідачем не отримана, 11.01.2021 повернута на адресу суд з відміткою на поштовому конверті адресат відсутній за вказаною адресою .

Відповідно до п. 5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за вказаною адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене, суд вважає відповідача таким, що повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

21 лютого 2019 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія АРКС і Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Експерт (далі за текстом - Страхувальник ) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №017а9к5 (далі за текстом - Договір ), предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Рено , державний номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно з умовами Договору позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.

18.02.2020 в м. Суми на вул. Білопільський шлях, 7 сталася страхова подія: дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого майна - транспортного засобу Рено , державний номерний знак НОМЕР_1 та транспортного засобу Рута , державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

В наслідок ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду водій транспортного засобу Рута , державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 визнав свою вину у дорожньо-транспортній пригоді, що підтверджується копією повідомлення, яке мітиться в матеріалах справи.

Позивач зазначає, що із заявою про виплату страхового відшкодування в наслідок настання страхового випадку звернувся Страхувальник та надав всі документи, передбачені Договором. На підставі заяви та поданих документів було розраховано розмір страхового відшкодування, який складає 34063,91 грн.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в АТ Просто Страхування , на підставі договору про пряме врегулювання збитку (далі за текстом - Договір ПВЗ ) позивачем було розраховано розмір страхового відшкодування з урахуванням норм ст. ст. 12, 22 та 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Полісом передбачено франшизу у розмірі 1000,00 грн.

Таким чином, розмір страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування АО4025158 складає 30450,95 грн., що в подальшому було відшкодовано страховою компанією відповідача в межах Договору ПВЗ.

Враховуючи те, що розміру страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування АО4025158 не вистачає для повного відшкодування шкоди, позивачем було проведено оплату за Договором страхування.

На підставі зазначеного вище було складено страховий акт №ARX2556972 від 14.04.2020 та було сплачено страхове відшкодування в розмірі 3612,96 грн., яке не покриває полісу обов`язкового страхування АО4025158 страхової компанії відповідача.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія про відшкодування шкоди в порядку регресу №0002944/ІНС від 01.06.2020 з вимогою про сплату 3612,96 грн., проте в листі-відповіді на претензію відповідач повідомив позивача про те, що буде утримувати з заробітної плати ОСОБА_3 вказану в претензії суму та сплатить її позивачу після її утримання, проте до цього часу грошові кошти відповідачем позивачу не перераховані.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 612,96 грн. - різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням в порядку регресу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Відповідно до п. 2.1. ст. 2 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі за текстом - Закон ) відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України Про страхування , цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону. Відносини, пов`язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, регулюються Законом.

Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За приписами ст. 35 Закону особи, майну яких завдано шкоди внаслідок ДТП та які мають право на отримання відшкодування, зобов`язані звертатися до страховика цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу спочатку з Повідомленням про ДТП, а надалі, протягом 30 днів з дня подання Повідомлення, подати страховику Заяву про страхове відшкодування.

В заяві про страхове відшкодування повинні міститися відомості, вказані в ст. 35 Закону, а до самої заяви повинні в обов`язковому порядку додаватися копії документів, надання яких також передбачено приписами ст. 35 Закону.

Крім того, Повідомлення про ДТП та Заява про страхове відшкодування повинні подаватися за формою, встановленою Моторним (транспортним) страховим бюро України, яка міститься як на веб-сайті страховика, так і на веб-сайті МТСБУ.

Відповідно до п. 31.1. ст. 31 Закону розмір шкоди, пов`язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.

Слід зазначити, що абзацом 1 статті 16 Закону України «Про страхування» визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Системний аналіз положень цього Закону дає підстави для висновку, що в момент укладення договору страхування майна страховик бере на себе зобов`язання відшкодовувати майнову шкоду, завдану майну страхувальника внаслідок настання страхових подій, тобто приймає на себе увесь обсяг фінансових ризиків щодо виплати суми відшкодування завданої шкоди застрахованому майну.

Згідно з вимогами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України Про страхування до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 Про практику розгляду судами цивільних справ з позовами про відшкодування шкоди , якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Зі змісту ст. 1194 ЦК України вбачається, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що належними доказами підтверджено визначення розміру шкоди, спричиненої за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, та також перерахування позивачем ТОВ Адамант Моторс Чернігів 3612,96 грн. страхового відшкодування згідно акту ARX2556972 від 14.04.2020 (платіжне доручення № 661 941 від 15.04.2020).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3612 грн. 96 коп. заподіяних збитків у вигляді різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сумипастранс (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 16, код 37052798) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код 20474912) 3612,96 грн. (три тисячі шістсот дванадцять гривень 96 коп) завданих збитків в порядку регресу, а також 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне рішення складено та підписано 26.02.2021.

Суддя Ю.А. Джепа