Рішення

від 25.02.2021 по справі 920/1328/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.02.2021 Справа № 920/1328/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників за наявними матеріалами справу № 920/1328/20

за позовом: фізичної особи-підприємця Солдишева Анатолія Валентиновича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ПРАВИЛЬНІ СПЕЦІЇ (40000, м. Суми, вул. Кооперативна, буд. 19, ідентифікаційний код 38883030),

про стягнення 43 480,00 грн .

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду звернувся позивач з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 43480,00 грн заборгованості за поставлений товар за договором купівлі-продажу товару від 15.03.2018 № 32; та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ухвали суду від 31.12.2020 прийнято позову заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1328/20 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, призначено розгляд справи по суті на 25.02.2021, 10: 00 без виклику сторін; відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала про відкриття провадження, надіслана на адресу, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідачем не отримана, 13.01.2021 повернута на адресу суд з відміткою на поштовому конверті адресат відсутній за вказаною адресою .

Відповідно до п. 5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення зокрема є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за вказаною адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене, суд вважає відповідача таким, що повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав.

Разом з позовною заявою позивачем було подане клопотання від 18.12.2020 про витребування доказів в порядку ст. 81 ГПК України, в якому позивач просить суд витребувати у Головного управління ДПС у Сумській області (40009, Сумська обл., м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13, код ЄДРПОУ 43144399) належним чином засвідчені копії податкових декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю ПРАВИЛЬНІ СПЕЦІЇ (40000, м.Суми, вул.Кооперативна, буд.19, код ЄДРПОУ- 38883030) за звітний період 2018 р., додатків №5 Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкових декларацій, та всі коригуючі декларації з додатками (в т.ч, Додаток № 5 Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ), реєстри виданих та отриманих податкових накладних за вказаний період; письмові відомості щодо суми отриманого податкового кредиту Товариство з обмеженою відповідальністю ПРАВИЛЬНІ СПЕЦІЇ (ЄДРПОУ - 38883030) від фізичної особи-підприємця Солдишева Анатолія Валентиновича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за період 2018 р.

Клопотання позивач обґрунтовує тим, що за наслідками здійснення операцій з постачання продукції по договору продавцем також складено в електронній формі податкові накладні за №90 від 16.03.2018 та за №61 від 11.04.2018, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отримання вказаного товару на загальну суму 43480,00 грн. також підтверджується включенням Покупцем указаного товару - ТОВ Правильні Спеції до складу податкового кредиту податкових накладних від 16.03.2018 №90, від 11.04.2018 №61, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто покупець використав своє право на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач з 5 грудня 2018 року взятий на облік як платник податків у Головному управлінні ДПС у Сумській області, Управління у м.Сумах , 43144399.

Таким чином, на підтвердження факту приймання товару від позивача у кількості та асортименті, що зазначені у видаткових накладних, необхідним є витребування від Головного управління ДПС у Сумській області зазначених у клопотанні доказів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ст. 81 ГПК України Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Враховуючи те, що позивачем не зазначено у клопотанні інформації про самостійне звернення до Головного управління ДПС у Сумській області (у матеріалах справи міститься звернення до Головного управління ДПС у Вінницькій області), не наводить доказів вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання цих доказів, суд приходить до висновку про невідповідність клопотання позивача вимогам ст. 81 ГПК України та відмовляє в його задоволенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 є суб`єктом господарської діяльності, який зареєстрований 29 січня 2018 року як фізична особа-підприємець, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (номер запису: 2 174 000 0000 060344); з 29.01.18 перебуває на податковому обліку як платник податків у Головному Управлінні ДПС у Вінницькій області, Вінницьке управління, Вінницька ДПІ (м.Вінниця) (номер взяття на облік: 022818017595); з 01.03.2018 є платником податку на додану вартість. Основною діяльністю підприємця є оптова торгівля прянощами, виробництво прянощів і приправ.

15 березня 2018 року між фізичною особою-підприємцем Солдишевим А.В. (Продавець) іа ТОВ Правильні Спеції (Покупець) було укладено договір №32 купівлі-продажу товару (далі за текстом - Договір ), за яким було досягнуто домовленість про поставки спецій в асортименті партіями.

Відповідно до п. 1.2. Договору партією товару вважається його кількість, вказана в одній накладній, що є невід`ємним додатком до даного Договору.

Згідно з умовами п. 2.1 Договору поставка товару здійснюється на умовах EXW (склад Продавця, м. Вінниця, або FCA згідно Інкотермс 2010, який передбачає, що продавець повинен надати товар, рахунок-фактуру або будь-яке інше відповідне підтвердження покупцеві, який в свою чергу зобов`язується провести повну оплату.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що на виконання умов Договору 16 березня 2018 року у відділенні Нова пошта №1 , м. Вінниця, із рахунком на оплату №89 від 15.03.2018 та накладною передав товар (спеції) вагою 90 кг, загальною вартістю 13005,00 грн, у тому числі ПДВ 2176,67 грн. який відправлено ТОВ Правильні Спеції . Так Покупцеві поставлено: бад`ян - 20 кг на суму з ПДВ 3800 грн; касія (індонезійська кориця) паличка - 20 кг на суму з ПДВ 3760 грн; насіння куміну - 50 кг. на суму з ПДВ 5500 грн.

За наслідками здійснення господарської діяльності по взаємовідносинам з ТОВ Правильні Спеції і Фізичною особою-підприємцем Солдишевим А.В., останнім складено та направлено через автоматизовану систему податкову накладну №90 від 16.03.2018 для проведення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. ДФС України зареєстрована вказана податкова накладна за №9062949008, про що свідчить квитанція від 10.04.2018.

11 квітня 2018 року позивачем у відділенні Нова пошта №1, м. Вінниця, із рахунком на оплату №223 від 03.04.2018 р. та накладною передано товар (спеції), вагою 170 кг, загальною вартістю 30420,00 грн, у тому числі ПДВ 5070,00 грн., який відправлено ТОВ Привильні Спеції . Так, відповідачу поставлено: кардамон - 50 кг на суму з ПДВ 12250 грн; насіння куміну - 50 кг. на суму з ПДВ 5500 грн; касія (індонезійська кориця) паличка - 60 кг на суму з ПДВ 10920,00 грн; бад`ян - 10 кг на суму з ПДВ 1750,00 грн.

За наслідками здійснення господарської діяльності по взаємовідносинам з ТОВ Правильні Спеції і Фізичною особою-підприємцем Солдишевим А.В., останнім складено та направлено через автоматизовану систему податкову накладну №61 від 11.04.2018 для проведення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. ДФС України зареєстрована вказана податкова накладна за №9073820329, про що свідчить квитанція від 20.04.2018.

Письмовими матеріалами справи підтверджується поставка товару позивачем відповідачу, а саме: експрес-накладними №59998067652533, №59998067653393, відповідно, виданими у відділенні ТОВ Нова пошта під час оформлення послуг з перевезення вантажу, що є доказом відправлення ТОВ Правильні Спеції Товару партіями вартістю 13060,00 грн (фактична вага 90 кг) та 30420,00 грн (фактична вага 170 кг), за видатковими накладними від 16.03.2018 №90 та від 11.04.2018 №270, відповідно, з яких вбачається, що позивачем було відправлено вантаж загальною вартістю 43480,00 грн.

Порядок розрахунків між Продавцем та Покупцем передбачені пунктом 5.1 Договору, відповідно до якого, платіж за партію Товару здійснюється Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця протягом 31 календарного дня з дня отримання товару.

Моментом поставки вважається відмітка на накладній Покупцем про отримання товару від Продавця , а при відправленні товару іншими службами - декларація про приймання вантажу до перевезення. Перехід права власності на товар від продавця покупцеві відбувається в момент поставки. (пункт 2.2 Договору).

Таким чином, на виконання умов Договору фізичною особою-підприємцем Солдишевим А.В. було поставлено відповідачу Товар на загальну суму 43480,00 грн, на підставі п.2.2, п.5.1 Договору відповідачу був зобов`язаний сплатити вартість поставленого товару в сумі 13060,00 грн. до 17 квітня 2018 року та 30420,00 грн - до 13 травня 2018 року, проте кошти за отриманий товар позивачем не отримані.

З метою досудового врегулювання спору 02 вересня 2020 року позивач направив на адресу Відповідача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, претензію на суму 43480,00 грн з вимогою у місячний строк від дати отримання претензії розрахуватися за поставлений за Договором товар шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів позивачу за банківськими реквізитами, однак поштове відправлення не було вручено ТОВ Правильні Спеції (адресату) та повернулося до відправника без вручення з довідкою (ф. 20) відділення поштового зв`язку, яка міститься на конверті, з причиною повернення за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зі змісту ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, вбачається, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі статтею 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивачем належними доказами підтверджено факт поставки відповідачу товару на загальну суму 43480 грн. 00 коп., в той час як відповідачем не подано ані заперечень, ані доказів оплати отриманого товару.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 43480 грн. 00 коп. заборгованості та задовольняє їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України «Про судовий збір» та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Правильні спеції (40000, м. Суми, вул. Кооперативна, буд. 19, ідентифікаційний код 38883030) на користь фізичної особи-підприємця Солдишева Анатолія Валентиновича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 43480,00 грн. (сорок три тисячі чотириста вісімдесят гривень 00 коп) основного богу; 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп) витрат зі сплати судового збору .

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне рішення складено та підписано 26.02.2021.

Суддя Ю.А. Джепа