Рішення
від 17.02.2021 по справі 922/3318/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3318/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська торгово-інвестиційна компанія" (Харківська обл, с. Борщова) про стягнення 62478,62 грн, за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - адв. Філатової-Білоус Н.Ю.;

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Старокостянтинівський молочний завод" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська торгово-інвестиційна компанія" (відповідач), в якій просить стягнути з ТОВ "ХАТІКО" на свою користь 62478,62 грн заборгованості по договору дистриб`юції 188/СТК-Д від 17.04.2020. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором дистриб`юції №188/СТК-Д від 17.04.2020 щодо оплати отриманого товару.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання вищевказаною ухвалою суду призначено на 25.11.2020 о 12:30 год, про що повідомлено учасників справи.

13.11.2020 позивач надав письмові пояснення, які просить врахувати їх та долучені до них документи при вирішенні даної справи.

23.11.2020 позивач електронною поштою надав заяву про відкладення розгляду справи, засвідчену ЕЦП, яка протокольною ухвалою суду від 25.11.2020 була відхилена, як безпідставна та необґрунтована.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.11.2020 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 09.12.2020 об 12:30 год.

08.12.2020 позивач електронною поштою надав заяву, засвідчену ЕЦП, про відкладення розгляду справи, обґрунтувавши її неможливістю прибути представника позивача до Господарського суду Харківської області через необхідність участі в іншому судовому засіданні.

Протокольною ухвалою суду від 09.12.2020 вищезазначена заява відхилена, оскільки участь представника в іншому судовому засіданні не є поважною причиною.

08.12.2020 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову, зокрема посилаючись на те, що відповідач звернувся до позивача з листом від 17.11.2020 вих. № 17/11/20-СТК, в якому повідомляв позивача про те, що між ДП "СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД" та ТОВ "ХАТІКО" існують зустрічні однорідні вимоги, що виникли на підставі договору дистрибуції №188/СТК-Д від 17.04.2020. У зв`язку з цим відповідач заявив про зарахування указаних зустрічних однорідних вимог і припинення зобов`язання позивача перед відповідачем щодо компенсації втрат на проведення маркетингових заходів повністю, а також припинення зобов`язання відповідача перед позивачем у частині згідно даних бухгалтерської довідки по договору дистрибуції №188/СТК-Д від 17.04.2020 складеної станом на 17.11.2020, що додавалася до листа. Згідно з даними вказаної бухгалтерської довідки зобов`язання відповідача перед позивачем за наслідками здійснення зустрічного зарахування складало 33692,93 грн.

Таким чином, відповідач заперечує проти вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості з оплати товару в розмірі 61391,99 грн, оскільки за результатами зарахування зустрічних однорідних вимог залишок заборгованості відповідача складає 33692,93 грн.

Протокольною ухвалою суду від 09.12.2020 відзив на позов був прийнятий до розгляду та повернуті додатки до відзиву, оскільки вони неналежним чином засвідчені.

18.12.2020 від позивача електронною поштою надійшла заява, засвідчена ЕЦП, про розгляд справи за відсутності його представника, яка протокольною ухвалою суду від 21.12.2020 була задоволена.

21.12.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка протокольною ухвалою суду від 21.12.2020 прийнята до розгляду.

21.12.2020 відповідач надав клопотання про долучення доказів, в якому також просить поновити строк на їх подання, яке було задоволено протокольною ухвалою суду від 25.01.2021.

Протокольною ухвалою суду від 21.12.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 25.01.2021 об 11:00 год.

30.12.2020 відповідач надав заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, яке прийнято до розгляду протокольною ухвалою суду від 25.01.2021.

25.01.2021 позивач надав пояснення по справі.

25.01.2021 до суду від відповідача надійшла заява про уточнення клопотання від 21.12.2020, яка була задоволена протокольною ухвалою суду від 25.01.2021.

Також, 25.01.2021 відповідач надав клопотання про долучення доказів, в якому крім того просить продовжити строк на їх подання.

Вищезазначене клопотання було задоволено протокольною ухвалою суду від 25.01.2021.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.01.2021 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 03.02.2021.

03.02.2021 до суду від позивача електронною поштою надійшла заява, засвідчена ЕЦП, про відкладення розгляду справи, в якій просить відкласти судове засідання по справі №922/3318/20 на іншу дату, а у випадку неможливості задоволення заяви розглянути справу за відсутності учасника справи.

Протокольною ухвалою суду від 03.02.2021 частково задоволено вищезазначену заяву позивача, а саме в частині розгляду справи за відсутності представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.02.2021 повідомлено учасників справи про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.02.2021.

17.02.2021 до суду від позивача надійшла електронною поштою заява, засвідчена ЕЦП, про відкладення розгляду справи.

У поданій заяві позивач просить суд відкласти судове засідання на іншу дату, а у випадку неможливості задоволення заяви розглянути справу за відсутності представника позивача.

Протокольною ухвалою суду від 17.02.2021 вищезазначена заява позивача задоволена частково, в частині розгляду справи за відсутності його представника.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.02.2021 заперечував проти позиву, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

17 квітня 2020 року між Дочірнім підприємством "Старокостянтинівський молочний завод" (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківська торгово-інвестиційна компанія" (надалі - дистриб`ютор) був укладений договір дистрибуції №188/СТК-Д (надалі - договір), за яким постачальник передає товар у власність дистриб`ютору, а дистриб`ютор зобов`язаний прийняти товар, сплатити за нього та в подальшому розповсюдити товар юридичним та/або фізичним особам, що здійснюють торговельно-закупівельну та/або комерційно-посередницьку діяльність (надалі - клієнти) в межах наступної території (в подальшому - територія): Харків, Харківська область.

Відповідно до п. 1.2 договору поставка товару здійснюється постачальником дистриб`ютору на основі узгоджених сторонами заявок на поставку товару. Вид, асортимент, ціна за одиницю товару, кількість, загальна вартість товару - зазначаються у видатковій накладній на кожну партію товару.

Згідно з п. 3.1 договору оплата за кожну отриману партію товару здійснюється дистриб`ютором у безготівковій формі протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дат отримання товару (з дати підписання дистриб`ютором транспортної накладної на відповідну партію товару). Зобов`язання дистриб`ютора по оплаті постачальнику за товар вважаються виконаними у момент зарахування оплати за товар на банківський рахунок постачальника.

Відповідно до п. 4.2 договору поставка товару здійснюється на склад дистриб`ютора за адресою, зазначеною у транспортній накладній.

Згідно з п. 5.1 договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим дистриб`ютором за кількістю і якістю згідно підписаними сторонами видаткової накладної на товар.

Як зазначає відповідач, договір був укладений з протоколом узгодження розбіжностей.

Однак на договорі відсутнє застереження про укладання його з протоколом розбіжностей, а на протоколі узгодження розбіжностей відсутня дата його складання та підписання, з чого можна дійти висновку, що він був підписаний сторонами пізніше ніж договір.

Відповідно до п. 2.4.3 договору, в редакції протоколу узгодження розбіжностей, дистриб`ютер має право: компенсацію узгоджених з дистриб`ютором витрат на проведення маркетингових заходів (акцій, розіграшів тощо) з метою просування товару серед клієнтів. Сума компенсації сплачується постачальником дистриб`ютору протягом п`яти календарних днів з моменту отримання від дистриб`ютора погодженого акту про проведення маркетингових заходів і рахунку на компенсацію.

Також до договору сторонами було укладено п`ять додаткових угод, в яких відсутні дати їх підписання.

З дати підписання договору дистрибуції позивач здійснював постачання товарів відповідачеві згідно замовлень відповідача.

За період з 17.04.2020 по 28.07.2020 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 280324,29 грн, що підтверджується копіями видаткових накладних:№СК-089264 від 21.04.2020, №СК-094076 від 19.05.0202, №СК-095442 від 26.05.2020, №СК-099581 від 09.06.2020, №СК-100815 від 16.06.202, №СК-103428 від 30.06.2020, № СК-106143 від 14.07.2020, №СК-107481 від 21.07.2020, №СК-108791 від 28.07.2020, підписаними уповноваженими представниками сторін без зауважень, а також товарно-транспортними накладними та податковими накладними.

Відповідачем частково оплачений отриманий товар на загальну суму 206562,49 грн, що підтверджується довідкою банку Сreditwest №2914 від 06.10.2020.

Також позивачем було погоджено та враховано надані відповідачем послуги з маркетингу за актами здачі-прийняття робіт: №693 від 19.06.2020 на суму 10000,00 грн, №2018 від 31.07.2020 на суму 645,81 грн та №2166 від 31.07.2020 на суму 1724,00 грн, всього на загальну суму 12369,81 грн.

Відповідачем залишився неоплаченим товар за видатковими накладними: №СК-103428 від 30.06.2020, №СК-106143 від 14.07.2020, №СК-107481 від 21.07.2020, №СК-108791 від 28.07.2020 на загальну суму 61391,99 грн, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків на 25.08.2020, підписаним відповідачем.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно із ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Пунктом 6.3 договору сторони визначили, що за кожен день прострочення оплати товару дистриб`ютор оплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого прострочення, за кожен день прострочення за весь період прострочення.

На підставі п. 6.3 договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 22.07.2020 по 01.10.2020 у сумі 1086,93 грн.

Таким чином, суд здійснивши перерахунок пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов`язання, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 1086,63 грн підлягають задоволенню повністю.

Посилання відповідача щодо зарахування зустрічних позовних вимог суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 203 ГК України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Таким чином, за змістом статей 203 ГК України, 601 ЦК України зарахування являє собою спосіб припинення зобов`язання і можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконання зобов`язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання тощо.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними. Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням. В силу цього для зарахування достатньо ініціативи однієї сторони. Поряд з цим припущення про можливість зарахування підлягає спростуванню у тому чи іншому випадку стороною, яка отримала заяву про зарахування. Предметом доказування такого спростування буде достатньо обґрунтоване посилання на обставину, яка робить вимогу непридатною до зарахування.

Зарахування є односторонньою угодою, для нього достатньо заяви однієї сторони.

Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов`язання (наприклад, за відсутністю зобов`язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 203 ГК України, статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов`язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом (п. 31 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 №01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України").

Умовою, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням, є прозорість вимог, тобто коли між сторонами немає спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання. Якщо ж одна зі сторін звернулась із заявою про зарахування, а інша сторона зобов`язання звернулась до суду з позовом про стягнення тієї суми, на яку проводиться зарахування зустрічної вимоги, тобто фактично наявним є протиставлення цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну, розміру виконання тощо, то в такому випадку спір підлягає судовому розгляду.

Вказана правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 14.03.2006 у справі №8/600.

Як вбачається з матеріалів справи, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): №693 від 19.06.2020, №2018 від 31.07.2020,№2166 від 31.07.2020, №2739 від 31.08.2020, №2740 від 31.08.2020, №2741 від 31.08.2020, №3128 від 31.08.2020 та №3129 від 31.08.2020 підписані лише з боку відповідача.

Крім того, відповідач надіслав позивачу листа №27/10/20-СТК від 27.10.2020 з проханням підписати акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунки на їх оплату, а також лист №17/11/20-СТК від 17.11.2020 про зарахування зустрічних однорідних вимог вже після подачі позивачем позову (07.10.2020) та відкриття провадження у справі (06.11.2020).

Позивач скористався своїм правом на погодження наданих відповідачем актів, передбаченим пунктом 2.4.3 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей. Погоджені позивачем акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 12369,81 грн були зараховані, а решта не була погоджена, а відтак відповідно і не була зарахована.

Вказане дає підстави дійти висновку, що заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог є необґрунтованою, оскільки відповідачем не доведено існування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

Також відповідачем був підписаний акт звірки взаєморозрахунків на 25.08.2020, в якому він погодився з сумою заборгованості 61391,99 грн та з прийняттям позивачем до заліку лише трьох актів на загальну суму 12369,81 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за поставлений товар за договором дистриб`юції №188/СТК-Д від 17.04.2020 та пені або зарахування позивачем зустрічних однорідних вимог на суму 27699,06 грн.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 193, 203, 216 - 218, 230, 231, 232 ГК України, статтями 202, 525, 526, 530, 549, 601, 610, 611, 629, 692, 712 ЦК України, ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ст. 73 - 74, 76 - 80, 123, 129, 202, 232 - 233, 237 - 238, 240 - 241 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська торгово-інвестиційна компанія" (62415, Харківська обл, с. Борщова, вул. Сонячна, 17. Код ЄДРПОУ 43544527) на користь Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" (79026, м. Львів, вул. академіка Є. Лазаренка, 1. Код ЄДРПОУ 31952591) заборгованість за договором дистриб`юції №188/СТК-Д від 17.04.2020 у сумі 61391,99 грн, пеню у сумі 1086,63 грн та судовий збір у сумі 2102,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "25" лютого 2021 р.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата ухвалення рішення17.02.2021
Оприлюднено01.03.2021

Судовий реєстр по справі —922/3318/20

Рішення від 17.02.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Ольшанченко В.І.

Ухвала від 15.02.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Ольшанченко В.І.

Ухвала від 03.02.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Ольшанченко В.І.

Ухвала від 25.01.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Ольшанченко В.І.

Ухвала від 21.12.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Ольшанченко В.І.

Ухвала від 21.12.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Ольшанченко В.І.

Ухвала від 09.12.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Ольшанченко В.І.

Ухвала від 25.11.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Ольшанченко В.І.

Ухвала від 12.11.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Ольшанченко В.І.

Ухвала від 06.11.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Ольшанченко В.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні