Рішення

від 23.02.2021 по справі 922/4224/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4224/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Саєнко А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазексперт" (61035, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 152) до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11) про стягнення коштів за участю представників :

позивача - Циганенко О.Л., ордер №1034786;

відповідача - Розуван В.В., довіреність № 40-1065/27 від 11.03.2019 року;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазексперт" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", в якому просить стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (адреса: вул. Мефодіївська, буд. 11, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазексперт" (адреса: пр. Гагаріна, буд. 152, м. Харків, 61035, код ЄДРПОУ 14108468) 307896,00 грн., з яких:

згідно договору № 080241 від 16 червня 2015 року на закупівлю послуг:

- заборгованість у розмірі 34614,36 грн.;

- інфляційні збитки у розмірі 21170,13 грн.;

- 3% річних у розмірі 6896,00 грн.

згідно договору № 11072201 від 22 липня 2019 року на закупівлю послуг:

- заборгованість у розмірі 215832,00 грн.;

- пеня у розмірі 20544,74 грн.;

- інфляційні збитки у розмірі 4338,23 грн.;

- 3% річних у розмірі 4500,54 грн.

Судові витрати позивач також просить покласти на відповідача.

Позов обгрунтований невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором про закупівлю послуг № 080241 від 16.06.2015 та Договором про закупівлю послуг № 11072201 від 22.07.2019 в частині сплати вартості наданих послуг.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4224/20; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання на 19 січня 2021 року о 16:40 год..

16.01.2021 року через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву за вх.№897, в якому зазначено, що позовні вимоги ТОВ "Укрнафтвгазексперт" щодо стягнення заборгованості у розмірі 307896,00грн. відповідачем визнаються частково. Стосовно пені відповідачем надано контррозрахунок. Відзив долучено судом до матеріалів справи.

16.01.2021 року відповідачем через канцелярію суду подано клопотання за вх.№898, в якому відповідач просить підготовче засідання по справі №922/4224/20, призначене на 19 січня 2021 року на 16:40 год., проводити без участі представника, КП "Харківські теплові мережі" у зв`язку з зайнятістю уповноваженого представника, якому доручено представляти інтереси підприємства в цій справі, в іншому судовому засіданні, а розгляд справи по суті призначити за участю представника відповідача Панасейко О.Ю.. Клопотання долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.01.2021 відкладено підготовче засідання на 16.02.2021 о 14:30 год.

16.02.2021 представником позивача до суду подано заяву за вх. № 3877, в якій позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які були понесені позивачем та фактично сплачені у вигляді правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № УНГЕ-АБ-04/12-20 від 04.12.2020, акту надання послуг від 28.12.2020 та платіжним дорученням № 886 від 24.12.2020.

Заяву долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 16.02.2021 присутні представники сторін надали згоду на закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, у зв`язку з чим на підставі п. 3 ч.2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 16.02.2021 о 15:00 год. Окрім того, в судовому засіданні 16.02.2021 на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні до 23.02.2021 о 15:40 год.

В призначеному судовому засіданні 23.02.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача щодо суми основної заборгованості не заперечував, проте не погоджувався з розрахунком суми пені, що заявлена до стягнення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін, суд установив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю УКРНАФТОГАЗЕКСПЕРТ (далі - Виконавцем, Позивачем) та Комунальним підприємством ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ (далі - Замовником, Відповідачем) укладено договір № 080241 від 16 червня 2015 року про закупівлю послуг, згідно умов якого Виконавець зобов`язався надати Замовнику послуги щодо технічного випробування й аналізування.

Повна вартість Договору визначена у п. 4.1 договору і становить 512453,30 грн. і на виконання п. 4.2 договору між сторонами підписано Кошторис-реєстр.

Згідно п. 2.1 договору, оплата за надані послуги здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця з відстрочкою платежу до 150 календарних днів з моменту підписання Замовником акту здачі-приймання наданих послуг.

Строк надання послуг визначено у п. 5.1 договору, а саме червень-грудень 2015року.

Позивач належним чином виконав прийняті на себе зобов`язання та надав Відповідачу послуги щодо технічного випробування й аналізування, що підтверджується Актом № 3 від 29 грудня 2015 року на суму 80 346,36 грн., який підписаний між сторонами.

Відповідач послуги за Актом № 3 від 29 грудня 2015 року повинен був сплатити до 27 травня 2016 року, але фактично сплатив частково у розмірі 45 732,00 грн. згідно платіжного доручення № 65 від 03.01.2018 року.

Між сторонами було підписано Акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2020 - 01.11.2020, згідно якого заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 34 614,36 грн. та на даний час вказана заборгованість відповідачем не погашена.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю УКРНАФТОГАЗЕКСПЕРТ (далі - Виконавцем, Позивачем) та Комунальним підприємством ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ (далі - Замовником, Відповідачем) укладено договір № 11072201 від 22 липня 2019 року про закупівлю послуг, згідно умов якого Виконавець зобов`язався надати Замовнику послуги з технічного огляду та випробування.

Повна вартість Договору визначена у п. 3.1 договору і становить 237 600,00 грн. На виконання п. 3.2 договору між сторонами підписано Специфікацію.

Згідно п. 4.1. договору, оплата за надані послуги здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця з відстрочкою платежу до 90 календарних днів з моменту підписання Замовником акту здачі-приймання наданих послуг.

Строк надання послуг визначено у п. 5.1 договору, а саме з дати укладання договору по грудень 2019 року.

Позивач належним чином надав Відповідачу послуги з технічного огляду та випробування, що підтверджується Актом № ОУ-0000107 здачі прийняття робіт (наданих послуг) від 19 грудня 2019 року на суму 33456,00 грн. та Актом № ОУ-000097 здачі прийняття робіт (наданих послуг) на суму 182376,00 грн., які підписані сторонами договору.

Всього Позивач надав Відповідачу послуги на загальну суму 215 832,00 грн.

Проте, в порушення умов Договору № 11072201 від 22.07.2019, відповідач не виконав прийняті на себе зобов`язання зі сплати вартості наданих послуг та оплату не здійснив.

Між сторонами було підписано Акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2020 - 01.11.2020, згідно якого заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 215 832,00 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача 307896,00 грн., з яких: згідно договору № 080241 від 16 червня 2015 року на закупівлю послуг заборгованість у розмірі 34614,36 грн., інфляційні збитки у розмірі 21170,13 грн., 3% річних у розмірі 6896,00 грн., а також згідно договору № 11072201 від 22 липня 2019 року на закупівлю послуг заборгованість у розмірі 215832,00 грн., пеня у розмірі 20544,74 грн., інфляційні збитки у розмірі 4338,23 грн. 3% річних у розмірі 4500,54 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно дані ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як було встановлено судом, на виконання договору № 080241 про закупівлю послуг від 16.06.2015, позивачем надано відповідачу послуги щодо технічного випробування й аналізування, що підтверджується Актом № 3 від 29 грудня 2015 року на суму 80 346,36 грн. В той же час, відповідач за послуги, надані позивачем розрахувався частково у розмірі 45 732,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 65 від 03.01.2018 року. У зв`язку з чим, за відповідачем рахується непогашена заборгованість у розмірі 34614,36 грн. за Договором № 080241 на закупівлю послуг від 16.06.2015.

Також, судом встановлено, що на виконання договору № 11072201 про закупівлю послуг від 22.07.2019, позивачем надано відповідачу послуги щодо технічного огляду та випробування на загальну суму 215832,00 грн., що підтверджується Актом № ОУ-0000107 здачі прийняття робіт (наданих послуг) від 19 грудня 2019 року на суму 33456,00 грн. та Актом № ОУ-000097 здачі прийняття робіт (наданих послуг) на суму 182376,00 грн. Відповідач у встановлені в Договорі строки оплату не здійснив. У зв`язку з чим, за відповідачем рахується непогашена заборгованість у розмірі 215832,00 грн. за Договором № 11072201 про закупівлю послуг від 22.07.2019.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів, які б свідчили про сплату суми основної заборгованості за Договором № 080241 на закупівлю послуг від 16.06.2015 у розмірі 34614,36 грн. та за Договором № 11072201 про закупівлю послуг від 22.07.2019 у розмірі 215832,00 грн., при цьому вказана сума заборгованості відповідачем не спростовується.

За таких обставин, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості Договором № 080241 на закупівлю послуг від 16.06.2015 у розмірі 34614,36 грн. та за Договором № 11072201 про закупівлю послуг від 22.07.2019 у розмірі 215832,00 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 20544,74 грн. за Договором № 11072201 від 22.07.2019, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.7. Договору № 11072201 від 22.07.2019, у випадку несвоєчасної оплати послуг у термін, передбачені п. 4.1. Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, то діє на момент прострочення, за кожний день прострочення платежу від суми, яка не сплачена, та застосовує положення ст. 625 ЦК України.

Як вбачається з розрахунків позивача, відповідачу була нарахована пеня в розмірі 20 544,74грн за договором №11072201 від 22 липня 2019р., з яких: за несвоєчасну оплату по акту № ОУ-0000107 здачі прийняття робіт від 19.12.2019р. за період з 18.03.2020р. по 04.12.2020р. у сумі 3 323,66грн. та за несвоєчасну оплату по акту № ОУ-000097 здачі прийняття робіт від 27.12.2019р. за період з 27.03 2020р. по 04.12.2020р. у сумі 17 221,08 грн.

Перевіривши правильність нарахування пені, суд дійшов висновку, що позивачем не було враховано ч. 6 ст. 232 ГК України, що призвело до збільшення періоду нарахування.

Суд звертає увагу, що силу приписів статті ч. 6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від для, коли зобов`язання мало бути виконано.

За підрахунками суду, які здійснені з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України та умов договору №11072201 від 22 липня 2019, правомірно нарахованою є пеня у загальному розмірі 15634,01 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими. В іншій частині щодо стягнення пені у розмірі 4910,73 грн. суд вважає за необхідне відмовити.

Стосовно вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6896,00грн. та суми інфляційних втрат у розмірі 21170,13 грн. за Договором № 080241 від 16.06.2015, а також вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4500,54грн. та суми інфляційних втрат у розмірі 4338,23 грн. за Договором №11072201 від 22.07.2019, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 080241 від 16.06.2015, позивачем нараховані відповідачу 3% річних у розмірі 6896,00грн. за період з 28.05.2016 по 04.12.2020 та інфляційні збитки у розмірі 21170,13 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 11072201 від 22.07.2019, позивачем нараховані відповідачу 3% річних у розмірі 4500,54грн. за період з 18.03.2020 по 04.12.2020 та інфляційні збитки у розмірі 4338,23 грн.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 6896,00грн. та інфляційних втрат у розмірі 21170,13 грн. за Договором № 080241 від 16.06.2015, а також 3% річних у розмірі 4500,54грн. та інфляційних втрат у розмірі 4338,23 грн. за Договором №11072201 від 22.07.2019 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за договором № 080241 від 16.06.2015 на закупівлю послуг у розмірі 34614,36 грн., інфляційних збитків у розмірі 21170,13 грн., 3% річних у розмірі 6896,00 грн., а також заборгованості за договором № 11072201 від 22.07.2019 на закупівлю послуг у розмірі 215832,00 грн., пені у розмірі 15634,01 грн., інфляційних збитків у розмірі 4338,23 грн. та 3% річних у розмірі 4500,54 грн. В частині стягнення пені за договором № 11072201 від 22.07.2019 у розмірі 4910,73 грн. - суд відмовляє у задоволенні.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, позивач в прохальній частині позову просив судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч. 3. ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Положеннями ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, які позивач очікував понести було визначено витрати на правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.

В той же час, 16.02.2021 представником позивача до суду подано заяву за вх. № 3877, в якій позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, які були понесені позивачем та фактично сплачені на суму 6000,00 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: копію Договору № УНГЕ-АБ-04/12-20 про надання правничої допомоги від 04.12.2020, копію ордеру адвоката на надання правничої (правової) допомоги АХ № 1034786 від 28.12.2020, копію Акту наданих послуг від 28.12.2020 на суму 6000,00 грн., копію платіжного доручення № 886 від 24.12.2020 про сплату послуг на суму 6000,00 грн.

А отже, з вище наведеного вбачається, що позивач поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн., що підтверджується зазначеними вище доказами.

Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду не надав. Доказів неспівмірності заявлених витрат до суду також надано не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Дослідивши надані докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача по стягненню з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 5904,30 грн.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з чим судовий збір покладається на відповідача у розмірі 4544,78 грн. Витрати зі сплати судового збору у розмірі 73,66 грн. залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазексперт" (61035, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 152, код ЄДРПОУ 14108468) заборгованість за договором № 080241 від 16.06.2015 на закупівлю послуг у розмірі 34614,36 грн., інфляційні збитки у розмірі 21170,13 грн., 3% річних у розмірі 6896,00 грн.; заборгованість за договором № 11072201 від 22.07.2019 на закупівлю послуг у розмірі 215832,00 грн., пеню у розмірі 15634,01 грн., інфляційні збитки у розмірі 4338,23 грн., 3% річних у розмірі 4500,54 грн.; витрати зі сплати судового збору у розмірі 4544,78 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 5904,30 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені за договором № 11072201 від 22.07.2019 у розмірі 4910,73 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазексперт" (61035, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 152, код ЄДРПОУ 14108468);

Відповідач: Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119).

Повне рішення складено "25" лютого 2021 р.

Суддя В.В. Суслова

справа № 922/4224/20