Рішення

від 21.01.2021 по справі 120/4947/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 січня 2021 р. Справа № 120/4947/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кобильняк А.О.,

представника позивача: Кравчука М.О.,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд"

до: Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" (далі - ТОВ "Вінпродтрейд", позивач) з адміністративним позовом до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації (далі - відділ освіти, відповідач), в якій просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо надання неповної інформації при розгляді запиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" про надання інформації від 04.03.2020 №67;

- зобов`язати відповідача надати повну інформацію на запит від 04.03.2020 №67 з урахуванням висновків суду;

- стягнути на користь позивача судові витрати в сумі 5102 грн., що складаються із судового збору в сумі 2102 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі3000 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 04.03.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" надіслано до розпорядника інформації - Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації запит про надання інформації від 04.03.2020 №67 із проханням надати публічну інформацію.

Відповідач надав відповідь на вказаний запит №11-запит від 17.03.2020, яка на думку позивача є недостовірною, неточною та неповною інформацією на запит, без належно оформленої відмови у задоволенні решти інформації на запит. Зокрема, у відповіді не було надано повну інформацію на питання № 3.3, 3.4, 3.5, 5.

Вбачаючи у неповному наданні запитуваної інформації порушення своїх прав, товариство звернулось до суду з даним позовом.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову. Мотивуючи свою позицію щодо питання підняття ціни на продукти харчування відповідач вказує, що ним не може приховуватися дана інформація, оскільки вся інформація щодо змін у договорі № 2-Т від 20.02.2018 розміщена на сайті https:prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-02-05-000862-b. Щодо інформації про зміну цін на продукти харчування, то представник відповідача зазначає, що усі зміни відображенні у додаткових угодах та в їх додатках, а саме у специфікаціях. Уся інформація опублікована та перебуває у відкритому доступі. Також, відповідач вказує, що у наказі Міністерства юстиції України, на який посилається позивач як на доказ, йдеться про "акт якості продукції" та про строки його зберігання - 3 роки. Натомість позивач же у запиті вимагав не "акт якості продукції", а "копії посвідчень про якість, декларації виробника". На думку представника відповідача, докази позивача в позовній заяві стосуються не тих документів, які вимагались у запиті.

За таких обставин відповідач переконаний, що надав позивачу повну інформацію на його запит від 04.03.2020 №67, у зв`язку з чим вважає позовні вимоги безпідставними та у їх задоволенні просить відмовити.

Також, у відзиві на позовну заяву представник відповідача просив суд проводити розгляд справи з викликом сторін, у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 06.11.2020 розгляд справ вирішено здійснювати у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи призначено на 24.11.2020 року.

24.11.2020 року справу знято з розгляду в зв"язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

Ухвалою суду від 23.12.2020 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В судовому засіданні 22.01.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчать матеріали справи. Про причини неявки в судове засідання представник відповідача не повідомив.

На адресу суду відповідачем направлено розпорядження №01 від 16.01.2021 року " Про припинення структурних підрозділів Літинської РДА ", згідно з пунктом 3.1 якого вирішено: " Припинити шляхом приєднання до Вінницької РДА відділ освіти Літинської РДА".

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до витягу з ЄДРПОУ станом на дату розгляду справи відповідач в справі - відділ освіти Літинської РДА не був припинений. Відтак, суд вважає, що підстави для вирішення питання про заміну відповідача правонаступником, а також для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, судовий розгляд справи вирішено проводити без участі представника відповідача.

Суд, з`ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, заслухавши усні пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доказам, встановив наступні фактичні обставини.

04.03.2020 ТОВ "Вінпродтрейд" звернулося до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації, як розпорядника інформації, в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" із запитом №67 про надання інформації, у якому просили:

1. Зареєструвати та розглянути даний запит.

2. Надати інформацію про дату отримання (надходження) та реєстрації даного запиту;

3. Надати інформацію про використання бюджетних коштів, а саме:

3.1. Яку кількість хлібобулочних виробів було закуплено відділом освіти Літинської районної державної адміністрації на підставі договору №2-Т, який було укладено в результаті проведення процедури закупівлі від 20.02.2018 р. по предмету закупівлі: 021:2015:15810000-9 Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби (хлібопродукти) (ідентифікатор закупівлі UA-2018-02-05-000862-b)?

3.2. Які саме хлібопродукти (вказати найменування кожного виду) було закуплено та за якою ціною (вказати ціну 1 кг)?

3.3. Чи мінялася протягом терміну виконання договору ціна закупівлі хлібопродуктів (вказати найменування кожного виду та вказати ціну 1 кг)?

3.4. У разі зміни ціни вказати на якій підставі та згідно яких підтверджуючих документів наданих ТОВ Бонус У було змінено ціну. Надати копії цих документів.

3.5. Вказати змінену ціну та вказати яку кількість хлібопродуктів (вказати найменування кожного виду) було закуплено по змінених цінах (якщо ціну було змінено).

3.6. Яка сума бюджетних коштів була використана на закупівлю хлібопродуктів (вказати найменування кожного виду) по вищевказаному договору?

4. Надати інформацію, у якій вказати, яким суб`єктом господарювання було виготовлено дану продукцію (із зазначенням назви виробника та його юридичної адреси).

5. Надати копії посвідчень про якість, декларації виробника і (або) іншого документу, який посвідчує якість продукції, що постачалася ТОВ Бонус У .

6. Повідомити про відповідальну особу за надання відповіді на даний запит та вказати її ПІП, займану посаду та контактний номер телефону.

7. Надати інформацію, де вказати адресу електронної пошти на яку можливо надіслати запит на інформацію відповідно до частини 3 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

8. Надати відповідь на вказаний запит та надати інформацію вказану у запиті у встановлений законодавством термін, шляхом надсилання поштового листа на адресу ТОВ "Вінпродтрейд": вул. Волошкова, 51 А, м. Вінниця, 21034 та електронного листа (у pdf. форматі) на e-mail TOB "Вінпродтрейд": v-p-t@ukr.net.

Листом Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації від 17.03.2020 №11-запит у відповідь на запит позивача на отримання публічної інформації повідомило наступну інформацію у відповідь на питання, сформовані у запиті від 04.03.2020:

1. За договором №2-Т від 20.02.2018 року було закуплено хлібопродукти.

2. Надаємо копію договору на постачання продуктів харчування №2-Т від 20.02.2018 року

3. Кількість продуктів харчування, які мали закупити за договором, становлять хлібопродукти - 20329 кг

4. Договір №2-Т від 20.02.2018 року було укладено на суму 279982,06 (двісті сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят дві гривні 06 копійок).

5. Ціни за кілограм за якою було закуплено продукти харчування становлять: хлібопродукти - 13,77 грн/кг.

6. Протягом терміну виконання договору ціна на продукти харчування мінялась відповідно додаткових угод (додається).

7. Сума бюджетних коштів, яка була використана на закупівлю становить 277537,80 (двісті сімдесят сім тисяч п`ятсот тридцять сім гривень 80 копійок).

8. Продукція вироблена ТОВ Бонус У , код ЄДРПОУ 33559212.

9. Ви можете надіслати запит на інформацію відповідно до ч.3 ст. 19 ЗУ Про доступ до публічної інформації на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1

До вказаного листа відповідач додав копію договору №2-Т від 20.02.2018 на 4 арк. та додаткової угоди №1 від 10.08.2018 року на 2 арк.

Позивач вважає, що відповідач надав недостовірну, неточну та неповну інформацію у відповідь на запит від 04.03.2020 №67 та без належно оформленої відмови у задоволенні решти інформації на запит, а саме не було надано інформації на питання № 3.3, 3.4, 3.5 та 5, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до частини 2 статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон України від 02.10.1992 № 2657-ХІІ "Про інформацію" (далі - Закон № 2657-ХІІ) визначає, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Згідно із статтею 1 Закону № 2657-ХІІ інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

У свою чергу порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-VI).

При цьому суд враховує, що інформаційний запит позивача від 04.03.2020 № 67 був розглянутий відповідачем саме в порядку, визначеному цим Законом, а тому суд надає оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами у зв`язку з поданням та розглядом такого запиту саме з урахуванням вимог Закону № 2939-VI.

Відповідно до статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до статті 5 Закону №2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Згідно з статтею 12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Водночас, в силу вимог пункту 6 частини 1 статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані надати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 19 Закону № 2939-VI під запитом на інформацію розуміється прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

У відповідності до частини 1 статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною 4 тієї ж статті закріплено, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відтак, праву позивача звертатись із інформаційними запитами та отримати інформацію кореспондує обов`язок відповідача який володіє статусом розпорядника публічної інформації надати достовірну, точну та повну інформацію у встановлені Законом строки.

Статтею 23 Закону № 2939-VI закріплено право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника інформації та передбачено, що такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; відстрочку задоволення запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що надання відповіді на отриманий запит має імперативний характер, у незалежності від того, до яких висновків дійде суб`єкт владних повноважень чи інший розпорядник публічної інформації.

Надаючи оцінку діям відповідача щодо надання інформації при розгляді запиту ТОВ "Вінпродтрейд" про надання інформації №67 від 04.03.2020, суд вказує таке.

У ході розгляду справи судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із запитом щодо отримання публічної інформації у відповідності до Закону № 2939-VI, у якому чітко визначений перелік із 6 запитань, у запитанні № 3 вказав шість підпитань.

ТОВ "Вінпродтрейд" у позовній заяві, зокрема зазначає, що відповідачем не надано повної та достовірної інформації щодо запитань під № 3.3 - 3.5:

3.3. Чи мінялася протягом терміну виконання договору ціна закупівлі хлібопродуктів (вказати найменування кожного виду та вказати ціну 1 кг)?

3.4. У разі зміни ціни вказати на якій підставі та згідно яких підтверджуючих документів наданих ТОВ Бонус У було змінено ціну. Надати копії цих документів.

3.5. Вказати змінену ціну та вказати яку кількість печива (вказати найменування кожного виду) було закуплено по змінених цінах (якщо ціну було змінено).

А також позивач вказує, що відповідачем не надано документи, запитувані в пункті 5: надати копії посвідчень про якість, декларації виробника і (або) іншого документу, який посвідчує якість продукції, що постачалася ТОВ Бонус У .

Судом встановлено, що у пункті 6 відповіді від 17.03.2020 вих. №11-запит на запитання № 3.3 -3.5 відділ освіти Літинської РДА вказав, що протягом терміну виконання договору ціна на продукти харчування мінялась відповідно до додаткових угод.

Позивач вказує, що така інформація є неправдивою та не відповідає дійсності, оскільки вказуючи, що протягом терміну виконання договору ціна на продукти харчування мінялась відповідно до додаткових угод, відповідачем додано лише додаткову угоду №1 від 10.08.2018, згідно якої сторони домовились збільшити вартість товару за кілограм не більше ніж на 10% без зміни загальної суми договору. Як вбачається із відомостей які містяться на сайті https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-02-05-000862-b, до договору 2-Т від 20.02.2018 було укладено також додаткову угоду №2 від 22.11.2018, згідно якої сторони домовились знову збільшити вартість товару за кілограм не більше ніж на 10% без зміни загальної суми договору та додаткову угоду №5 від 18.02.2019 відповідно до якої ціну договору було збільшено на 55996,41 грн.

Крім того, як вбачається із наданої відповідачем специфікації (додаток №1 до договору №2-Т від 20.02.2018) первинний обсяг товару який мав бути закуплений складався із трьох позицій: Хліб білий 11,74 грн., Хліб чорний 11,2 грн. та Булочка Здоров`я 19,00 грн., закуплених за однією ціною за одиницю товару.

Проте із додатку №1 до додаткової угоди №2 від 11.11.2018 до договору №2-Т від 20.02.2018, вбачається що ціни на вказані продукти змінювались.

Крім того відповідачем у відповіді на запит повідомлено, що ціна договору становить 279982,06 грн., тоді як із додаткової угоди №5 вбачається, що ціна договору була збільшена на 55996,41 грн., тобто становить 335978,47 грн.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач надав неповну інформацію в частині запитань під № 3.3 - 3.5, зокрема щодо того чи змінювалась протягом терміну виконання договору №2-Т ціна на продукти харчування. Окрім того, позивачем у запиті було конкретизовано, ціна на який саме продукт харчування його цікавить, а саме хлібопродукти, в той час як відповідач вказав загальну тезу про всі продукти харчування: "протягом терміну виконання договору ціна на продукти харчування не мінялась".

Надаючи оцінку відмові відповідача у наданні інформації на запитання №5, суд зазначає, що відповідно до положень договору № 2-Т від 20.02.2018 товар при поставці повинен супроводжуватись документами, що підтверджують якість, безпеку та строк придатності товару (пункт 2.2 Договору №2-Т від 20.02.2018).

Згідно з пунктом 6.3 вказаного договору постачальник зобов`язаний надати документи які підтверджують якість та безпеку товарів..

Відповідно до пункту 15 Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти і науки України №242/329 від 01.06.2005, продукти харчування та продовольча сировина повинні надходити до навчальних та оздоровчих закладів разом із супровідними документами, які свідчать про їх походження та якість (накладні, сертифікати відповідності, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи тощо).

Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів (далі - Перелік № 578/5).

Згідно з пунктом 1.4 Переліку № 578/5 цей Перелік є нормативно-правовим актом, призначеним для використання всіма організаціями при визначенні строків зберігання документів, їх відборі на постійне та тривале (понад 10 років) зберігання (далі-архівне зберігання) або для знищення.

Відповідно до пункту 1.7 вказаного переліку строки зберігання документів, визначені в цьому Переліку, є мінімальними, їх не можна скорочувати. Продовження в організаціях строків зберігання документів, передбачених цим Переліком, допускається у випадках, якщо ця потреба спричинена специфічними особливостями роботи конкретної організації.

Відповідно до статті 1987 розділу ІІ Переліку № 578/5 строк зберігання для актів якості продукції, що приймається від постачальників становить 3 роки.

Згідно з пунктом 2.10 вищезазначеного переліку обчислення строків зберігання документів проводиться з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.

Таким чином, відповідач повинен зберігати документи про походження та якість харчової продукції, адже строк зберігання останніх, станом на дату подання запиту позивачем, не закінчився. Окрім того, відділ освіти Літинської РДА не може обмежувати таку інформація для публічного доступу.

Суд критично оцінює доводи відповідача, що у наказі Міністерства юстиції України, на який посилається позивач як на доказ, йдеться про "акт якості продукції", натомість позивач же у запиті вимагав не "акт якості продукції", а "копії посвідчень про якість, декларації виробника", оскільки, як видно зі змісту запиту, позивач просив надати "копії посвідчень про якість, декларації виробника і (або) іншого документу, який посвідчує якість продукції, що постачалася ТОВ Бонус У . Відтак, позивач вказував про можливість надання "і (або) іншого документу, який посвідчує якість продукції, що постачалася ТОВ Бонус У .

Таким чином, суд вважає, що відповідач упереджено підійшов до розгляду зазначеного питання, оскільки сформульоване позивачем прохання дає змогу ідентифікувати документ, який запитує позивач.

Суд звертає увагу, що статтею 22 Закону № 2939-VI передбачений вичерпний перелік підстав для відмови в задоволенні запиту на інформацію, а саме: розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

З огляду на зазначене, дії відповідача щодо надання неповної та неточної інформації при розгляді запиту ТОВ "Вінпродтрейд" про надання інформації №67 від 04.03.2020 є протиправними.

Щодо позовних вимог зобов`язального характеру, то такі вимоги є похідними від першої, а відтак підлягають задоволенню відповідно до пункту 23 статті 4 КАС України, шляхом зобов`язання відділу освіти Літинської РДА надати повну інформацію на запит №67 від 04.03.2020 з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з вище наведених мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в сумі 2102 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відділу освіти Літинської РДА.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як видно з поданих документів, 01.09.2020 між позивачем - ТОВ "Вінпродтрейд" в особі Продана П.М. та адвокатським об`єднанням "Адвокатська компанія "Якименко та партнери" в особі президента Якименка О.О. укладено Договір про надання правової допомоги №67.

За умовами цього договору (пункти 1.1, 2.1) адвокатське об`єднання приймає на себе доручення Клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу, на умовах, визначених цим Договором, а саме складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації, у зв`язку із ненаданням інформації на запит №67 від 04.03.2020 Відділом освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області.

Вартість правової допомоги (гонорар) за цим договором зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг, а вартість однієї години часу витраченого на надання послуг становить 2000 грн. Згідно п. 2.1 договору від 01.09.2020 вартість правової допомоги за цим договором становить 3000 грн.

Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як видно з акта приймання-передачі наданих послуг від 17.09.2020 відповідно до Договору про надання правової допомоги від 01.09.2020 №67, а також детального опису робіт (наданих послуг), позивачеві надано такі юридичні послуги:

- складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації, у зв`язку із ненаданням інформації на запит від 04.03.2020 №67 Відділом освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області; складність справи - незначна; затрачено 2 години часу; вартість 1 години часу витраченої на надання послуг становить 2000,00 грн. Таким чином, загальна вартість наданих послуг відповідно до Договору становить 4000,00 грн. та розраховувалось наступним чином: 2000,00 (грн.) х 2 (год.) = 4000,00 грн. Разом з тим, згідно п.2.1 договору від 01.09.2020 вартість правової допомоги за цим договором становить 3000 грн.

Доказом понесення витрат позивача на правничу допомогу є платіжне доручення від 17.09.2020 № 3276, згідно з яким на виконання умов Договору від 01.09.2020 №67 позивач сплатив гонорар у сумі 3000,00 грн.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 в справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру та приймає до уваги конкретні обставини справи.

З огляду на викладене, враховуючи обсяг позовної заяви, відсутність обгрунтованих заперечень з боку відповідача щодо заявлених вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу, а також те, що за клопотанням відповідача суд перейшов до розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін, і в судове засідання з"явився представник позивача - адвокат Кравчук М.О., в той час, як представник відповідача в судове засідання не з"явився, суд вважає, що понесені позивачем витрати в сумі 3000,00 грн. є співмірними зі складністю справи та документально підтверджені.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.

З огляду на викладене, а також зважаючи на приписи ч. 1 ст. 139 КАС України, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення на користь ТОВ "Вінпродтрейд" за рахунок бюджетних асигнувань Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3000 грн., та витрати із сплати судового збору в сумі 2102 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії відділу освіти Літинської районної державної адміністрації щодо надання неповної інформації на запит ТОВ "Вінпродтрейд" про надання інформації від 04.03.2020 №67.

Зобов`язати відділ освіти Літинської районної державної адміністрації розглянути запит ТОВ "Вінпродтрейд" про надання інформації від 04.03.2020 №67 та надати повну інформацію на запит в порядку, визначеному Законом України "Про доступ до публічної інформації", з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. та сплачений судовий збір в сумі 2102,00 грн., а всього 5102,00 грн. (п"ять тисяч сто дві грн.) за рахунок бюджетних асигнувань відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" (вул. Волошкова, буд. 51А, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 34886897);

Відповідач: Відділ освіти Літинської районної державної адміністрації (вул. Героїв Чорнобиля, буд. 15, смт. Літин, Вінницька область, 22300, код ЄДРПОУ 02141383).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна