Рішення

від 04.02.2021 по справі 120/5115/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 лютого 2021 р. Справа № 120/5115/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудтренд" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Вудтренд (далі - позивач, ТОВ Вудтренд ) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Вінницькій області), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що на виконання вимог п. 187,1 ст. 187, п. 201.10 ст. 201 ПК України товариством складено податкову накладну №2 від 05.08.2020, яку було направлено до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

11.08.2020 року за результатом розгляду вказаної податкової накладної контролюючий орган направив ТОВ Вудтренд квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної. На виконання вимог квитанції контролюючого органу, товариство надіслало пояснення та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

18.08.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1843864/42050127, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 05.08.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись із таким рішення позивачем подано скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.08.2020.

За результатами розгляду вказаної скарги рішенням комісії центрального рівня №47154/42050127/2 від 02.09.2020 скаргу залишено без задоволення, а рішення №1843864/42050127 від 18.08.2020 - без змін.

На переконання позивача, надані товариством документи підтверджували фактичну наявність у позивача товару та здійснення операції з постачання товару на адресу контрагента, кількісні та вартісні показники цих операцій. Таким чином, позивач вважає вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду, в якому просили:

- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Вінницькій області від 18.08.2020 №1843864/42050127;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ Вудтренд , код ЄДРПОУ 42050127 за №2 від 05.08.2020.

Ухвалою суду від 28.09.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 28.10.2020.

22.10.2020 року на адресу суду надійшли відзиви на позовну заяву від Головного управління ДПС у Вінницькій області (вх. №3397) та від ДПС України (вх. №3398), у яких відповідачі просили у задоволенні вимог позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх заперечень відповідач 2 зіслався, зокрема на те, що після зупинення реєстрації податкових накладних платник податків має право подати контролюючому органу копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Так, на виконання вимог п.п. 201.16.1-201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України та пропозицій, викладених у квитанціях, позивач надав первинні документи та пояснення на підтвердження здійснення господарських операцій по зупиненій податковій накладній. Однак, таких документів та пояснень було недостатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Відтак, 18.08.2020 року комісія Головного управління ДПС у Вінницькій області винесла рішення № 1843864/42050127, яким відмовила в реєстрації податкової накладної ТОВ "Вудтренд" № 2 від 05.08.2020 року. Підставою для прийняття такого рішення стало ненадання платником податку копій первинних документів щодо господарських операцій. Таким чином, відповідач 2 вважає, що позивач не надав необхідних документів на підтвердження реальності господарської операції, а тому оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є правомірним.

Разом із тим, у своєму відзиві на позовну заяву відповідач 1 також просив відмовити у задоволенні даного позову, вказавши, що відмовляючи в реєстрації податкових накладних контролюючий орган діяв на підставі та в спосіб, що передбачений чинним законодавством. З поміж іншого наголосив, що зобов`язання відповідача зареєструвати податкові накладні є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим, проектом нормативно-правового акта. Крім того, Кодекс адміністративного судочинства України не містить норм щодо наділенням повноважень про зобов`язання відповідача прийняти будь-яке рішення. На думку відповідача 1, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

28.10.2020, у зв`язку зі неявкою представника позивача у судове засідання, відкладено розгляд справи на 23.11.2020.

29.10.2020 року представником Головного управління ДПС у Вінницькій області подано заперечення щодо витрат на правову допомогу.

23.11.2020 справу знято з розгляду, у зв`язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 25.01.2021.

25.01.2021 від представника відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв"язку з неможливістю забезпечити участь представника відповідача в судовому засіданні.

Усною ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 25.01.2021 клопотання представника відповідача 1 задоволено, розгляд справи відкладено на 04.02.2021.

У судове засідання 04.02.2021 представники сторін не з`явились, хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце проведення судового засідання.

Разом з тим, 01.12.2021 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Від представника відповідача 1 03.02.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке аналогічне за змістом клопотанню, яке подане ним же 25.01.2021.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 205 КАС України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

В даному ж випадку, суд не вбачає підстав для задоволення поданого представником відповідача клопотання про відкладення судового засідання, адже аналогічне за змістом клопотання подано уже вдруге, а зазначені представником відповідача причини неявки в судове засідання не можуть бути визнані поважними.

Заслухавши усні пояснення представника позивача, з`ясувавши доводи сторін викладені в заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Вудтренд зареєстроване в Єдиному державному реєстрі 05.04.2018 року. Основний вид діяльності товариства згідно КВЕД: 16.10 лісопильне та стругальне виробництво.

01.05.2020 року між підприємством з 100% іноземними інвестиціями БІЛЛА- УКРАЇНА (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вудтренд (постачальник) було укладено договір поставки №390287 (далі - Договір).

Предметом вказаного договору є те, що постачальник зобов`язується відповідно до замовлень Покупця передавати у власність (постачати) покупцю, а покупець - приймати та оплачувати Товар на умовах, передбачених цим Договором, у тому числі додатковими умовами поставки, котрі погоджуються сторонами в Додатку №1, Додатку №2 та Додатку №3, специфікаціях технічних параметрів товар, додатках, якими затверджуються макети етикеток товару та які є невід`ємними частинами цього Договору (пункти 1.1, 1,2 Договору).

Відповідно до п. 7.2 Договору - загальна ціна Договору визначається виходячи із загальної вартості товару, поставленого за умовами цього Договору, що визначається на підставі належним чином оформлених видаткових накладних з обов`язковим вирахуванням з цієї суми вартості товару, що був повернутий.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється згідно із замовленням покупця до торгових точок чи РЦ покупця в межах території України, що вказані у відповідних замовленнях.

29.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Вудтренд (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Клер Транс (продавець) було укладено договір купівлі- продажу №5 від 29.04.2020.

Предметом вказаного договору є те, що продавець зобов`язується передати у власність, а покупець приймати та оплачувати деревне вугілля, надалі Товар , в строк та на умовах зазначених у цьому Договорі та додатках до нього.

За фактом отримання товару на умовах Договору №5 від 29.04.2020 року між сторонами було підписано видаткову накладну № 91 від 30.04.2020 року на суму 32931,36 грн., в тому числі ПДВ 5488,56 грн.

Зазначений у вказаній видатковій накладній товар було оплачено покупцем в повному обсязі 30.04.2020 року згідно платіжного доручення №953.

18.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Вудтренд (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №18.

Предметом вказаного договору є те, що продавець зобов`язується передати у власність, а покупець приймати та оплачувати деревне вугілля, надалі Товар , в строк та на умовах зазначених у цьому Договорі та додатках до нього.

За фактом отримання товару на умовах Договору №18 від 18.05.2020 року між сторонами було підписано видаткову накладну № 18/05 від 18.05.2020 року на суму 150998,27 грн.

Зазначений у вказаній видатковій накладній Товар було оплачено покупцем 19.05.2020 року згідно платіжного доручення №997.

12.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Вудтренд (покупець) та ФОП ОСОБА_2 (продавець) було укладено договір купівлі- продажу №1.

Предметом вказаного договору є те, що продавець зобов`язується передати у власність, а покупець приймати та оплачувати деревне вугілля, надалі Товар , в строк та на умовах зазначених у цьому Договорі та додатках до нього.

За фактом отримання Товару на умовах Договору №1 від 12.05.2020 року між сторонами було підписано видаткову накладну № 18/05 від 18.05.2020 року на суму 151150,49 грн.

Зазначений у вказаній видатковій накладній Товар було оплачено покупцем 20.05.2020 року згідно платіжного доручення №1003.

Відповідно до видаткової накладної №95 від 05.08.2020 року, ТОВ Вудтренд передало, а підприємство з 100% іноземними інвестиціями БІЛЛА-УКРАЇНА прийняло Товар, а саме: CLEVER вугілля деревне 1.5 кг/kohle clever 1.5 kg у кількості 1600 штук на загальну вартість 42432,00 грн., в тому числі ПДВ 7072,00 грн.

Поставка вказаного товару відбулась на підставі товарно-транспортної накладної №Р95 від 05.08.20200 року.

Відтак, за фактом отримання товару 05.08.20р. ТОВ Вудтренд через автоматизовану систему направлено ДПС України податкову накладну №2 від 05.08.2020 року для проведення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

11.08.2020 року позивач отримав квитанцію №9193977311 в якій, окрім іншого, зазначено, що податкову накладну прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зазначено: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 05.08.2020 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

13.08.2020 року на виконання вимог квитанцій №9193977311 від 11.08.2020 позивачем подано до податкового органу повідомлення № 2 від 13.08.2020 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №2 від 05.08.2020 року, із пакетом документів, що підтверджують здійснення господарських операцій.

Разом з тим, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №1843864/42050127 від 18.08.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 05.08.2020 року в ЄРПН. Підставами вказано - ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. В додатковій інформації зазначено ненадання копій документів, а саме акту виконаних робіт, тощо.

Не погоджуючись із таким рішення позивачем подано скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.08.2020.

За результатами розгляду вказаної скарги рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №47154/42050127/2 від 02.09.2020 скаргу залишено без задоволення, а рішення №1843864/42050127 від 18.08.2020 - без змін.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Положеннями п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на час виникнення спірних правовідносин був визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку № 1165 терміни вживаються у такому значенні: автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пунктом 5 Порядку № 1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).

У свою чергу, додатками № 1, 3 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Суд зазначає, що отримана позивачем квитанція від 11.08.2020 року про зупинення реєстрації податкових накладних містили загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкових накладних) та без вказівки на норму права, котра такий містить.

У частині зазначення критерію ризиковості відповідач зіслався лише на номер пункту та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.

Отже, наведені недоліки квитанцій, окрім того що характеризують рішення як необґрунтовані, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих, на думку контролюючого органу, ризиків.

Разом з тим, на переконання суду, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18 та від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.

В той же час, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В даному ж випадку, судом встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійсненої господарської операції з контрагентами.

Разом із тим, рішенням № 1843864/42050127 від 18.08.2020 позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 05.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Судом встановлено, та відповідачами дана обставина не заперечується, що з метою реєстрації податкової накладної № 2 від 18.08.2020 року у ЄРПН позивач надіслав контролюючому органу пояснення та всі наявні у нього документи, що стосуються відповідної господарської операції, оскільки в квитанції про зупинення реєстрації була відсутня жодна інформація про те, які саме пояснення та/або документи потрібно подати для прийняття рішення про реєстрацію такої податкової накладної в ЄРПН.

Судом встановлено, що контролюючий орган, зупиняючи реєстрацію податкової накладної послався виключно на п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, не назначивши конкретних обставин щодо наявності у контролюючих органів податкової інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній, чим грубо порушив принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Вудтренд було подано до контролюючого органу - Головного управління ДПС у Вінницькій області - пояснення та первинні документи, які повністю підтверджують реальність господарської операції.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

В даному випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішення № 1843864/42050127 від 18.08.2020.

В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, документів щодо обсягу постачання товару/послуги, зазначених у податкових накладних, а також щодо величини залишку, приймаючи до уваги, що відповідні документи були надані контролюючому органу і останній не зазначав про необхідність надання додаткових матеріалів, суд приходить до висновку, що податковий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №2 від 05.08.2020 року.

Що ж до позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача №2 від 05.08.2020, то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

В той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

В даному ж випадку, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №2 від 05.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну позивача №2 від 05.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її первинного подання на реєстрацію (11.08.2020 року ).

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2102 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі та рішення якого оскаржувалось позивачем, - Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Щодо розподілу інших судових витрат, зокрема на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує : 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.9 ст.139 КАС України).

Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім того, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17.09.2019 по справі №810/3806/18, від 19.09.2019 по справі №826/8890/18, яка в контексті положень ч.5 ст.242 КАС України має бути врахована при розгляді даної справи.

Як видно з поданих документів, 16.09.2020 між позивачем ТОВ "Вудтренд" в особі директора ОСОБА_3 та адвокатом Спесивцевим В.В. укладено Договір № 26/9-20 про надання правової допомоги.

За умовами цього договору (пункт 1.1) адвокат приймає на себе доручення клієнта про надання клієнту юридичної допомоги обумовленого цим договором виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених договором, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов`язані з виконанням договору.

Відповідно до пункту 1.2 даного договору сума гонорару за прийнятим дорученням визначається за окремим дорученням.

Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як видно з розрахунку виконаних робіт (наданих послуг) №СВВ-000001 від 01.02.2021 відповідно до Договору про надання правової допомоги від 16.09.2020 № 26/9-20, надано позивачеві такі юридичні послуги: ознайомлення із первинними документами замовника з метою підготовки позовної заяви до суду - (2 год.); пошук судової практики з розгляду аналогічних правовідносин - (30 хв.); підготовка позовної заяви з відповідними додатками та сплата судового збору - (4 год.); подання позовної заяви до суду (1 год.); участь у судовому засіданні - (30 хв.).

Доказом понесення позивачем витрат на правничу допомогу є квитанція до прибуткового касового ордера №180920 від 18.09.2020 про сплату гонорару у розмірі 8000 грн. за надання правової допомоги згідно договору №26/9-20 від 16.09.2020 року.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно мали місце та підтверджені документально.

Разом з тим, відповідачем подано заперечення проти стягнення витрат на правничу допомогу, в яких представник наголошує, що гонорар адвоката має бути розумним та враховувати затрачений час, а витрати повинні бути фактичними та неминучими, а їх розмір обгрунтованим.

З огляду на заперечення відповідача, суд зауважує таке.

Враховуючи обсяг позовної заяви, яка складається з 6 аркушів разом з описом додатків, те що справу віднесено до справ незначної складності, дана справа є справою типової категорії в якій склалась усталена судова практика, суд вважає, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу в сумі 8000 грн. є неспівмірними з категорією, складністю справи, а зазначені адвокатом показники витраченого часу ( зокрема на ознайомлення з документами - 2 години та підготовку позовної заяви - 4 години ) є завищеними.

Крім того, суд зауважує, що подання позовної заяви безпосередньо до суду ( на що, як зазначає представник позивача витрачено 1 год. і, відповідно, вартість послуги 1000 грн ), а також сплата судового збору ( як складова частина послуги " підготовка позовної заяви з відповідними додатками та сплата судового збору" на що представником витрачено 4 години і, відповідно, вартість послуг - 4000 грн. ) не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону № 5076-VI. Крім того, такий вид послуг не передбачений змістом договору про надання правової допомоги від 16.09.2020 року № 26/9-20. А тому, витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані у якості витрат на професійну правничу допомогу.

Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 04.11.2019 року в адміністративній справі №9901/264/19.

Відтак, вирішуючи питання чи є розмір витрат на правову допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, за встановлених обставин, суд виходить із того, що предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, а тому суд вважає, що обґрунтованим та пропорційним до предмета спору розміром витрат на правничу допомогу є сума 4000 гривень, що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати підлягають стягненню в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.

Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на приписи ч. 1 ст. 139 КАС України, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення на користь ТОВ "Вудтренд" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 4000 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 132, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області №1843864/42050127 від 18.08.2020.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Вудтренд" до реєстрації податкову накладну №2 від 05.08.2020, датою її первинної подачі на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудтренд" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні) та витрати на правничу допомогу в сумі 4000 грн. (чотири тисяч гривень).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вудтренд" (вул. Пирогова, буд. 52А, прим. 411, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 42050127).

Відповідач 1: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 43142454)

Відповідач 2: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна