Рішення

від 26.02.2021 по справі 120/7989/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 лютого 2021 р. Справа № 120/7989/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Світанок-М" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

17.12.2020 року ФГ "Світанок-М" звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач - 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач - 2), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач - 3) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначали, що вважають рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області від 09.10.2020 року № № 2020954/31563075, 2020953/31563075, 2020955/31563075 про відмову в податкових накладних №4 від 24.09.2020 року, № 2 та №3 від 25.09.2020 року протиправними та такими, що підлягає скасуванню, в зв`язку з чим, звернулись з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 22.12.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

28.12.2020 року до суду надійшли матеріали на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 29.12.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

21.01.2021 року представником позивача подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні.

25.01.2021 року представником Головного управління ДПС у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечив щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема вказав, що за результатом розгляду наданих платником документів Комісією ГУ ДПС у Вінницькій області винесено рішення № № 2020954/31563075, 2020953/31563075, 2020955/31563075 від 09.10.2020 року про відмову в податкових накладних №4 від 24.09.2020 року, № 2 та №3 від 25.09.2020 року, оскільки платником податків не надано документів, що містять дані про реєстрацію земельних ділянок у Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, представник Головного управління ДПС у Вінницькій області вважає, що відмовляючи в реєстрації податкових накладних податковий орган діяв на підставі, та в спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Ухвалою суду від 26.01.2021 року задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні відмовлено.

01.02.2021 року представником позивача подано відповідь на відзив, у якому остання вважає доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Також, слід зазначити, що про надходження позовної заяви до суду та відкриття провадження у справі секретарем судового засідання 06.01.2021 року та 28.01.2021 року повідомлено Державну податкову службу України на офіційну електронну адресу: post@tax.gov.ua, про що складено відповідні довідки.

Разом з тим, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач-2 не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву не повідомив.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні фактичні обставини справи.

ФГ "Світанок-М" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.06.2001 (Дата запису: 03.07.2008 Номер запису: 11551200000000604). Основним видом економічної діяльності товариства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) та оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

06.09.2018 року між позивачем та ТОВ "Катеринопільський елеватор" укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №14171/к від 06.09.2018 року, відповідно до умов якого, позивач зобов`язався передати (поставляти) у власність ТОВ "Катеринопільський елеватор" сільськогосподарську продукцію, а саме соняшник, а ТОВ "Катеринопільський елеватор" зобов`язався приймати товар у строк та оплачувати його вартість.

В результаті господарської операції, що виникла на підставі договору поставки сільськогосподарської продукції №14171/к від 06.09.2018 року, 24.09.2020 року позивачем сформовано податкову накладну № 4, на загальну суму 107020,34 грн., в тому числі ПДВ та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції від 05.10.2020 року податкову накладну прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зазначено: Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

В результаті господарської операції, що виникла на підставі договору поставки сільськогосподарської продукції №14171/к від 06.09.2018 року, 25.09.2020 року позивачем сформовані податкові накладні № 2 та №3, на загальну суму 76167,91 грн., в тому числі ПДВ та 79125,01 грн., в тому числі ПДВ та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанцій від 02.10.2020 року та 05.10.2020 року податкові накладні прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зазначено: Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

На виконання вимог квитанцій від 02.10.2020 року та 05.10.2020 року, позивачем до Головного управління ДПС у Вінницькій області подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме щодо податкових накладних №4 від 24.09.2020 року, № 2 та №3 від 25.09.2020 року, що підтверджується квитанцією №2 від 08.10.2020 року.

За результатом розгляду поданих пояснень, 09.10.2020 року комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області прийняті рішення № № 2020954/31563075, 2020953/31563075 та 2020955/31563075 про відмову у реєстрації податкових накладних №4 від 24.09.2020 року, № 2 та №3 від 25.09.2020 року в ЄРПН. Підставою для відмови в реєстрації податкових накладних стало те, що в поданих платником податків поясненнях та копіях документів відсутні дані про реєстрацію земельних ділянок у Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Так, згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165 (набрання чинності, відбулась 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог п. 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Відповідно до п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 25 Порядку № 1165).

Так, судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних №4 від 24.09.2020 року, № 2 та №3 від 25.09.2020 року слугувало те, що вони відповідають вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

На момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає п. 11 Порядку №1165.

Разом із тим, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податкових накладних/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Із наведеного слідує, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не відповідають вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

В той же час, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В даному ж випадку, судом встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійсненої господарської операції, що підтверджується квитанцією №2 від 08.10.2020 року.

Разом із тим, рішеннями № № 2020954/31563075, 2020953/31563075 та 2020955/31563075 від 09.10.2020 року позивачу відмовлено в реєстрації податкових накладних №4 від 24.09.2020 року, № 2 та №3 від 25.09.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, як свідчить зміст оскаржуваного рішення, підставою для його прийняття слугувало те, що платником податку до контролюючого органу не надано даних про реєстрацію земельних ділянок у Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Суд зауважує, що контролюючим органом в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

В той же час, на підтвердження реальності господарських операцій, що виникли на підставі договору поставки сільськогосподарської продукції №14171/к від 06.09.2018 року, позивачем, зокрема, подано довідку відділу Держгеокадастру у Крижопільському району, зі змісту якої вбачається, що станом на 01.07.2020 року на території Крижопільського району згідно статистичної звітності ф 6-зем за ФГ "Світанок-М" рахується 49,0 га земель.

Тобто, надана позивачем довідка давала контролюючому органу можливість переконатись в наявності в ФГ "Світанок-М" земель, в той же час, відсутність даних про реєстрацію земельних ділянок у Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно, без вимоги надати такі дані, на переконання суду, не можуть слугувати підставою для відмови в реєстрації податкових накладних.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

В даному випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішень № № 2020954/31563075, 2020953/31563075 та 2020955/31563075 від 09.10.2020 року.

В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд приходить до висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних №4 від 24.09.2020 року, № 2 та №3 від 25.09.2020 року

Водночас суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарської операції, на підставі якої позивач склав спірну податкову накладну, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі податкових накладних № № 2020954/31563075, 2020953/31563075 та 2020955/31563075 від 09.10.2020 року про відмову у реєстрації податкових накладних №4 від 24.09.2020 року, № 2 та №3 від 25.09.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Що ж до позовних вимог в частині зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №4 від 24.09.2020 року, № 2 та №3 від 25.09.2020 року, то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

В той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

В даному ж випадку, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних №4 від 24.09.2020 року, № 2 та №3 від 25.09.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні №4 від 24.09.2020 року, № 2 та №3 від 25.09.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем їх подання.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню.

Що стосується відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Як вбачається з поданих документів, 02.11.2020 між позивачем - ФГ "Світанок - М" та адвокатом Шеремет Галиною Анатоліївною укладено договір про надання правової допомоги про надання усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у адміністративних, цивільних справах, які пов`язанні із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Згідно п.4 цього Договору, за надану правову допомогу клієнт сплачує адвокату гонорар, який складає 5000 грн.

Згідно акта виконаних робіт по договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.11.2020 року, розрахунку та опису виконаних робіт (наданих послуг) позивачу надано такі послуги: консультація, збір документів та складання позовної заяви до суду, складання процесуальних документів, подання їх до Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/7989/20-а. Загальна вартість наданих виконавцем клієнту послуг складає 5000 грн. на що витрачено 10 годин часту.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано платіжне доручення від 03.11.2020 року №619 у розмірі 5000 грн. за надання правової допомоги згідно Договору від 02.11.2020 року.

В той же час, представник Головного управління ДПС у Вінницькій області заперечує щодо відшкодування витрат на правову допомогу.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.

Разом з тим, суд вважає, що розмір понесених витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Суд не ставить під сумнів вартість однієї години часу, витраченої адвокатом на надання позивачу правових послуг, оскільки відповідний розмір визначений у договорі про надання правничої допомоги.

Однак, кількість часу витраченого адвокатом на консультацію, збір документів та складання позовної заяви та процесуальних документів, у цій справі, а саме 10 годин, на переконання суду, є непропорційною складності справи та предмету спору.

З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім того Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, а також заперечення відповідача щодо відшкодування витрат на правову допомогу, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 3000 грн., що відповідає вимогам розумності та співмірності.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, беручи до уваги обставини цієї справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3000 грн. та понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 6306 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №2020954/31563075 від 09.10.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 24.09.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства "Світанок-М" № 4 від 24.09.2020 року датою її подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №2020953/31563075 від 09.10.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 25.09.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства "Світанок-М" № 2 від 25.09.2020 року датою її подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №2020955/31563075 від 09.10.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 25.09.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства "Світанок-М" № 3 від 25.09.2020 року датою її подання.

Стягнути на користь Фермерського господарства "Світанок-М" (вул.Козацька, 94, смт.Крижопіль, Вінницька область, код ЄДРПОУ 31563075) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 6306 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454) та Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м.Київ, код ЄДРПОУ 43005393) солідарно.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Фермерське господарство "Світанок-М" (вул.Козацька, 94, смт.Крижопіль, Вінницька область, код ЄДРПОУ 31563075);

Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська Площа, 8, м.Київ, код ЄДРПОУ 43005393);

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул.Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454);

Відповідач: Комісія Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул.Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, 21036);

Повний текст рішення виготовлено: 26.02.2021 р.

Суддя Дончик Віталій Володимирович