Рішення

від 15.02.2021 по справі 200/9869/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2021 р. Справа№200/9869/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зеленова А.С.

за участю:

секретаря Гажитової О.Г.,

представника позивача Жученка Р.О.,

представник відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу №200/9869/19-а за позовом Приватного підприємства «ЛОТОС» до Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області про визнання протиправним та скасування пп.1.4 п.1 розпорядження від 24 липня 2019 року №783-

В С Т А Н О В И В:

7 серпня 2019 року на адресу суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «ЛОТОС» до Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області про визнання протиправним та скасування пп.1.4 п.1 розпорядження від 24 липня 2019 року №783.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Військово-цивільна адміністрація м. Авдіївки Донецької області протиправно ухвалила розпорядження від 24 липня 2019 року № 783 «Про демонтаж (знесення) тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» оскільки за своїми характеристиками торговий павільйон, який розташований за адресою: вул. Гагаріна, район будинку 2 є об`єктом капітального будівництва.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що при прийнятті розпорядження адміністрація діяла в правомірно та в межах повноважень. Зазначає, що відповідно до ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди, підприємства торгівлі малі архітектурні форми - павільйони, кіоски, торговельні намети, рундуки тощо переважно збірно-розбірної конструкції, які застосовуються поряд із засобами благоустрою, включаючи невеликі споруди для відпочинку людей/покупців (лави, можливо тіньові навіси або перголи), урни для сміття, а також різноманітні елементи декоративно-прикладного мистецтва (наприклад, скульптури, декоративні басейни, фонтани тощо). Павільйон - це торговельний об`єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговельну залу для покупців.

Пунктом 1.3. затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 затверджено Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (надалі-Порядок) визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Виходячи з наведеного металевий павільйон, розташований за адресою: вул. Гагаріна, район будинку 2, є тимчасовою спорудою, отже відповідно до розпорядження від 24 липня 2019 року № 783 «Про демонтаж (знесення) тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» підлягає демонтажу/том 1 а.с.60-67/.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 8 серпня 2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання на 4 вересня 2019 року /том 1 а.с.1/.

Одночасно із позовом подано заяву про забезпечення позову /том 1 а.с.37-38/.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 8 серпня 2019 року у задоволенні заяви Приватного підприємства «ЛОТОС» про забезпечення позову по адміністративній справі №200/9869/19-а за позовом Приватного підприємства «ЛОТОС» до Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області про визнання протиправним та скасування пп.1.4 п.1 розпорядження від 24 липня 2019 року №783 відмовлено /том 1 а.с.40-41/.

19 серпня 2019 року на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову /том 1 а.с.46-54/.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року у задоволенні заяви Приватного підприємства «ЛОТОС» про забезпечення позову по адміністративній справі №200/9869/19-а за позовом Приватного підприємства «ЛОТОС» до Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області про визнання протиправним та скасування пп.1.4 п.1 розпорядження від 24 липня 2019 року №783 відмовлено /том 1 а.с.56-58/.

28 серпня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками /том 1 а.с.60-105/.

4 вересня 2019 року представником позивача у судовому засіданні надано відповідь на відзив /том 1 а.с.110-115/.

4 вересня 2019 року у судовому засіданні за клопотанням представника позивача оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18 вересня 2019 року.

18 вересня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про продовження перерви у підготовчому засіданні /том 1 а.с.119-120/.

18 вересня 2019 року на адресу суду представником відповідача надано заперечення на відповідь позивача /том 1а.с.128-133/.

18 вересня 2019 року судом за клопотанням представника позивача оголошено перерву у підготовчому засіданні до 30 вересня 2019 року.

30 вересня 2019 року судом відкладено підготовче засідання у зв`язку із неявкою учасників розгляду справи до 7 жовтня 2019 року.

7 жовтня 2019 року на адресу суду надійшла заява про збільшення позовних вимог /том 1 а.с.137-142/.

Ухвалою суду від 7 жовтня 2019 року повернуто заяву Приватного підприємства «ЛОТОС» про збільшення позовних вимог по адміністративній справі №200/9869/19-а заявнику /том 1 а.с.146/.

7 жовтня 2019 року за клопотанням представника позивача, судом без видалення до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про продовження підготовчого провадженнчя до 21 жовтня 2019 року.

18 жовтня 2019 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про зупинення провадження по справі та заява про проведення судового засідання за відсутності представника позивача /том 1 а.с.149-150,151,152-159/.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2019 року зупинено провадження у справі №200/9869/19-а за позовом Приватного підприємства «ЛОТОС» до Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області про визнання протиправним та скасування пп.1.4 п.1 розпорядження від 24 липня 2019 року №783 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Донецької області по справі №905/1892/19 за позовом Приватного підприємства «ЛОТОС» до Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна/том 1 а.с.160/.

23 грудня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача про поновлення провадження по справі/том 1 а.с.172-173/.

Ухвалою суду від 5 січня 2021 року поновлено провадження по справі та призначено судове засідання на 1 лютого 2021 року /том 1 а.с.176/.

14 січня 2021 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про ознайомлення із матеріалами справи /том 1 а.с.179-183/.

21 січня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції /том 1 а.с.184-186/.

Ухвалою суду від 25 січня 2021 року клопотання Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по адміністративній справі №200/9869/19-а задоволено /том 1 а.с.189/.

28 січня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції/том 1 а.с.191-192/.

1 лютого 2021 рок на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про долучення доказів /том 1 а.с.196-220/.

1 лютого 2021 року ухвалою суду, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15 лютого 2021 року.

5 лютого 2021 року на адресу суду надійшли письмові пояснення відповідача том 2 а.с.1-5/.

8 лютого 2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції/том2 а.с.6-7/.

Ухвалою суду від 10 лютого 2021 року клопотання представника Приватного підприємства «ЛОТОС» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по адміністративній справі №200/9869/19-а задоволено /том 1 а.с.9/.

15 лютого 2021 року на адресу суду надійшла заява відповідача про розгляд справи без участі представника відповідача /том2 а.с.11-12/.

15 лютого 2021 року представником позивача, засобами електронного зв`язку на адресу суду надіслано письмові міркування щодо наданих пояснень представника відповідача/том 2 а.с.13-15/.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Приватне підприємство ЛОТОС зареєстровано в якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 22028370) за адресою: вул. Центральна (К.Маркса) буд.15, кв.12, м. Авдіївка, Донецька область, 86060, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №636920 /том 1 а.с.12/.

23 травня 1995 року, Приватне підприємство ЛОТОС придбало у власність (у Акціонерного товариства закритого типу Токомпа , за договором купівлі-продажу № 1) кондитерський кіоск загальною площею 7,5 кв.м./том 1 а.с.24-26/.

В лютому 1997 року, після реконструкції даного торгового об`єкта (внаслідок якої його загальна площа зросла з 7,5 кв.м. до 24 кв.м.) було отримано паспорт №111 на обьект обслуживания населения (киоск, павильон, телефон-автомат, лоток, прилавок) , але й тоді ніхто не зазначав схематично (у вигляді експлікації) характеристики приміщення об`єкту (щодо площі, висоти приміщення, товщини стін та наявності /відсутності фундаменту) /том 1 а.с.25-26/.

Рішенням виконавчого комітету Авдіївської міської ради народних депутатів від 19 березня 2002 року №642 «Про надання земельних ділянок на умовах оренди для підприємницької діяльності у зв`язку із закінченням строку користування» ПП ЛОТОС було відведено земельну ділянку площею 24м2 по вул. Гагаріна, в районі будинку №2/том 1 з.б.а.с.27/.

Відповідно до протоколу № 1 засідання Комісії з демонтажу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Авдіївка від 10.06.2019 за адресою вул. Гагаріна будинок 2 власник ПП ЛОТОС виявлено тимчасову споруду, яка розміщена на землі комунальної власності, паспорт прив`язки на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності не оформлював, правовстановлюючі документи на земельну ділянку для розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності відсутні/том 1 а.с.94-96/.

Листом Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївки Донецької області від 03.05.2019 №13-37/123 на адресу ПП ЛОТОС було надіслано попередження про необхідність в термін до 10.05.2019 року надати підтверджуючі документи на право розміщення тимчасової споруди (паспорт прив`язки ТС, документ який підтверджує право користування земельною ділянкою або об`єктом благоустрою), що розташована в районі будинку АДРЕСА_1 , а в разі відсутності таких документів - самостійно демонтувати вказану ТС. В іншому випадку ТС буде демонтована згідно з Порядком демонтажу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Авдіївка, затверджених рішенням Авдіївської міської ради № 6/71-1988 від 23.06.2016/том 1 а.с.30/.

24.07.2020 Військово-цивільною адміністрацією м. Авдіївки Донецької області прийнято розпорядження №783 «Про демонтаж (знесення) тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» в яким, зокрема, зобов`язано власників (користувачів) тимчасових споруд для провадження підприємницької дільності добровільно знести тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності за місцем розміщення: п.1.4 м. Авдіївка, в районі будинку №2 по вул.Гагаріна (власник ПП ЛОТОС ).

Позивач, не погоджуючись із п.1.4 1.3 розпорядження Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївки Донецької області від 24 липня 2019 року № 783 «Про демонтаж (знесення) тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» в частині зобов`язання Приватного підприємства «ЛОТОС» добровільно демонтувати тимчасову споруду для провадження підприємницької діяльності, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність свого рішення, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до ст. 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно вимог ст.104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Представником позивача надано до суду висновок судового експерту Бабченка Станіслава Олександровича (свідоцтво від 20.09.2019 №2012) від 21.09.2020 №1-01/І.21. На вирішення експерту поставлено наступні питання:

1. Чи є торгівельний павільйон, розташований за адресою: АДРЕСА_1 об`єктом нерухомого майна.

2. Чи можна віднести торгівельний павільйон розташований за адресою: м.Авдіївка, вул. Гагаріна, район будинку №2 за наявними характеристиками, до тимчасової споруди у розумінні частини 2 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» .

Висновком експертизи надано наступні відповіді на поставлені експерту запитання:

1. Торгівельний павільйон у АДРЕСА_1 є об`єктом нерухомого майна.

2. Торгівельний павільйон у м. Авдіївка по вул. Гагаріна, район будинку №2 за наявними характеристиками не можна віднести до тимчасової споруди у сенсі частини 2 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» . Торгівельний павільйон є будівлею.

Так, з пояснень представників сторін вбачається, що підставою вважати розміщення спірної споруди незаконним є відсутність паспорту-прив`язки, правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а також порушення правил розміщення споруд відносно житлових будинків.

У судовому засіданні представник позивача підтвердив наявність перелічених порушень.

За таких обставин, цей спір зводиться до вирішення питання про дотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення, а також щодо його компетенції прийняти відповідне рішення.

Вирішуючи перелічені питання, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального будівництва та господарства України 21.10.2011 №244 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Пунктом 1.3 цього Порядку передбачено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Таким чином, ознаками тимчасової споруди торговельного призначення є: одноповерховість; виготовлення із полегшених конструкцій, відсутність фундаменту.

Як вбачається із фотознімків спірної споруди, орієнтовно, половина її площі, виконана із цегли.

Крім того, з висновку експертизи вбачається, що вказана споруда може мати фундамент, достеменність існування якого цим висновком, втім, належно не підтверджена.

Суд враховує, що при придбанні споруди позивачем, угода була оформлена як придбання тимчасової споруди. Проте, після цього вона була добудована без оформлення будь-яких дозвільних документів.

Таким чином, суд дійшов висновку про незаконність розміщення спірної споруди.

Водночас, така добудова, попри свою незаконність, змінила правовий статус споруди.

Відповідно до статті 181 Цивільного кодексу до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Суд, зазначає, що, на відміну від розбірних металевих конструкцій тимчасових споруд, цегляні споруди не можуть бути демонтовані без їх знецінення та зміни їх призначення.

Порядок демонтажу об`єктів нерухомості передбачений статтею 376 Цивільного кодексу України.

За правилами цієї статті житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

З викладеного вбачається, що демонтаж спірної споруди може бути здійснено лише за рішенням суду.

Таким чином, оскаржуваним рішенням відповідач вийшов за межі свої повноважень, не врахувавши правовий статус відповідної споруди.

Таким чином підпункт 1.4 розпорядження Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївки Донецької області від 24 липня 2019 року № 783 «Про демонтаж (знесення) тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» в частині зобов`язання Приватного підприємства «ЛОТОС» добровільно демонтувати тимчасову споруду для провадження підприємницької діяльності, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись Конституцією України, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства «ЛОТОС» (адреса: вул. Центральна, буд.15, кв.12, м. Авдіївка, 86060, ЄДРПОУ 22028370) до Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області (адреса: вул. Молодіжна, 5, м. Авдіївка, 86065, ЄДРПОУ 39831182) про визнання протиправним та скасування пп.1.4 п.1 розпорядження від 24 липня 2019 року №783 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними підпункт 1.4 п.1 розпорядження Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївки Донецької області від 24 липня 2019 року № 783 «Про демонтаж (знесення) тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» в частині зобов`язання Приватного підприємства «ЛОТОС» добровільно демонтувати тимчасову споруду для провадження підприємницької діяльності, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївки Донецької області (вул.Молодіжна, 5, м.Авдіївка, Донецька область, 86060, код ЄДРПОУ 39831182) на користь Приватного підприємства «ЛОТОС» (адреса: вул. Центральна, буд.15, кв.12, м. Авдіївка, 86060, ЄДРПОУ 22028370) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) гривень.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 15 лютого 2021 року.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25 лютого 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов