Рішення

від 18.02.2021 по справі 380/9740/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року справа №380/9740/20

Львівський окружний адміністративний суд у складі

головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Іванес Х.О.,

представника позивача Яремко В.П.,

представника відповідача Гавриляка Р.А.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Сокме" до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю ТД Сокме (місцезнаходження: 80040, Львівська область, Сокальський район, смт. Жвирка, вул. Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 42630837) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0036625804 від 28.05.2020 року про застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН на суму 39497,10 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем безпідставно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким товариству нараховано штрафні санкції у розмірі 39497,1 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних складених у період з 02.01.2020 року по 15.01.2020 року та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 13.12.2019 року №2, з двох причин, а саме: податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН із затримкою не з вини позивача та більшість цих податкових накладних не надаватись отримувачу (покупцю), оскільки отримувачі (покупці) за цими податковими накладними є неплатниками ПДВ. Щодо відсутності вини, позивач вказує, шо 29.01.2020 року у ЄДРПОУ щодо позивача відбулася реєстраційна дія зміни керівника товариства щодо якої обмін інформацією між відповідними реєстрами не був здійснений своєчасно, шо призвело до того, шо позивач на дату граничного дня реєстрації податкових накладних 31.01.2020 року не зміг отримати статусу суб`єкта електронного документообігу7 (СЕД). При цьому позивач наголошує, що з метою своєчасної реєстрації податкових накладних ним було вчинено всі необхідні дії, натомість їх реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від позивача причин, а саме через несвоєчасність прийняття та опрацюванням ДПС України відомостей з ЄДР та з АЦСК щодо проведеної зміни керівника позивача, шо призвело до затримки надання позивачу з новим керівником статусу суб`єкта електронного документообігу та можливості подавати до контролюючого органу електронні документи, та в свою чергу унеможливило реєстрацію податкових накладних виписаних позивачем у період з 02.01.2020 року по 15.01.2020 року в межах встановленого законом граничного терміну її реєстрації. Враховуючи, що ним здійснено усі залежні від нього заходи, спрямовані на своєчасне отримання ним статусу СЕД та вчасну- реєстрацію спірних податкових накладних у ЄРПН, вважає, шо у податкового органу були відсутні правові підстави застосувати до ТзОВ ТД Сокме штраф за порушення строків реєстрації спірних податкових накладних у відповідному реєстрі. Також позивач вказує на те, що штрафні санкції передбачені п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за наявності відповідних підстав можуть застосовуватись до платника ПДВ за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Позивач наголошує, що всі пояснення і докази ним було надано в запереченнях на спірний акт перевірки, однак, безпідставно не взято до уваги податковим органом. А тому, на думку позивача, податкове повідомлення - рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 05.11.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази.

10.12.2020 в засіданні суду, на виконання ухвали суду про відкриття провадження у справі, відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято ним правомірно на підставі акта перевірки, яким встановлено порушення позивачем граничного терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач також зазначає, що позивачем не надано жодного документу (квитанції), який би підтверджував своєчасну реєстрацію спірних податкових накладних, як це передбачено в абз.9 п.201.10 ст.201 ПК України. Також, не долучено жодного доказу, який би свідчив про своєчасну відправку до ЄРПН на реєстрацію спірних податкових накладних. Оскільки, платником податків порушено строки реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, а тому винесене податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, а вимоги визначені у позові є безпідставними. З огляду на зазначене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в засіданні суду 10.12.2020 подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, у яких зазначив, що аналіз положень Порядку №1246 дають підстави для висновку, що процедура внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН складається з п`яти окремих поетапних дій, з яких перших три дії процедури виконуються платником податків (друга і третя - за умови наявності у нього статусу СЕД), а четверта і п`ята дія процедури належить до повноважень податкового органу. При цьому, вказує що квитанцію в електронному вигляді у текстовому форматі про прийняття/неприйняття/зупинення реєстрації податкових накладних (абз. 9 п. 201.10 ст.201 ПК України) платник податків може отримати лише на етапі виконання четвертої дії процедури внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН. Оскільки друга та третя дія процедури внесення відомостей щодо податкових накладних до ЄРПН не могла бути здійснена позивачем, (причому з незалежних від його волі причин), то в свою чергу не могла бути здійснена ДПС України третя та четверта дія процедури, що як наслідок виключає можливість надіслання ДПС та отримання позивачем квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі про прийняття/неприйняття/зупинення реєстрації спірних податкових накладних (абз. 9 п. 201.10 ст.201 ПК України). Крім того, позивач повідомив, що головний бухгалтер на підприємстві прийнятий на роботу лише з 17.02.2020 року.

12.01.2021 за вх. № 1480 представником відповідача подано до суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що Податковий кодекс України не містить такої підстави для звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, як відсутність вини суб`єкта господарювання. З приводу того, що штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), зазначив, що для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Ухвалою суду від 12.01.2021 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з мотивів, наведених в позовній заяві, відповіді на відзив, поясненнях, та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечив в повному обсязі з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, додаткових поясненнях, та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТД Сокме зареєстроване як юридична особа 15.11.2018 року, номер запису в ЄДР 1 408 102 000 002062, код ЄДРПОУ: 42630837, основний вид економічної діяльності 31.09 Виробництво інших меблів, шо підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 29.01.2020.

Позивач у період з 02.01.2020 по 15.01.2020 здійснював ряд господарських операцій з продажу товарів, робіт, послуг та на такі операції виписав наступні податкові накладні:

- податкова накладна від 02.01.2020 №3 на суму 1610,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 268,33 грн., виписана на отримувача (покупця) - неплатника ПДВ, згідно квитанції №1 зареєстрована в ЄРПН 05.02.2020 із затримкою реєстрації на 5 днів.

- податкова накладна від 02.01.2020 №4 на суму 94940,12 грн., в тому числі ПДВ в сумі 15823,35 грн., отримувач (покупець) - ТзОВ Сокме , згідно квитанції №1 зареєстрована в ЄРПН 05.02.2020 із затримкою реєстрації на 5 днів;

- податкова накладна від 03.01.2020 №6 на суму 14000,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 2233,33 грн., отримувач (покупець) - ТзОВ Сокме , згідно квитанції №1 зареєстрована в ЄРПН 05.02.2020 із затримкою реєстрації на 5 днів:

- податкова накладна від 03.01.2020 №7 на суму 1950 грн., в тому числі ПДВ в сумі 325,00 грн.. виписана на отримувача (покупця) - неплатника ПДВ, згідно квитанції №1 зареєстрована в ЄРПН 05.02.2020 із затримкою реєстрації на 5 днів:

- податкова накладна від 03.01.2020 №8 на суму 691080.01 грн., в тому числі ПДВ в сумі 115180,00 грн., виписана на отримувача (покупця) - неплатника ПДВ. згідно квитанції №1 зареєстрована в ЄРПН 05.02.2020 року із затримкою реєстрації на 5 днів;

- податкова накладна від 09.01.2020 №11 на суму 14000,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 2233,33 грн., отримувач (покупець) - ТзОВ Сокме , згідно квитанції №1 зареєстрована в ЄРПН 05.02.2020 із затримкою реєстрації на 5 днів:

- податкова накладна від 10.01.2020 №14 на суму 16390.00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 2731,67 грн.. отримувач (покупець) - ТОВ НВК Меблевий Експерт , згідно квитанції №1 зареєстрована в ЄРПН 05.02.2020 із затримкою реєстрації на 5 днів;

- податкова накладна від 10.01.2020 №15 на суму 500485,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 83414,17 грн.. виписана на отримувача (покуття) - неплатника ПДВ, згідно квитанції №1 зареєстрована в ЄРПН 05.02.2020 із затримкою реєстрації на 5 днів;

- податкова накладна від 13.01.2020 №22 на суму 1950,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 2233,33 грн., отримувач (покупець) - ТзОВ Сокме , згідно квитанції №1 зареєстрована в ЄРПН 05.02.2020 із затримкою реєстрації на 5 днів;

- податкова накладна від 14.01.2020 №24 на суму 500055,97 грн., в тому числі ПДВ в сумі 83342,66 грн., виписана на отримувача (покутгця) - неплатника ПДВ, згідно квитанції №1 зареєстрована в ЄРПН 05.02.2020 із затримкою реєстрації на 5 днів;

- податкова накладна від 15.01.2020 №27 на суму 1225,02 грн., в тому числі ПДВ в сумі 204,17 грн., отримувач (покупець) - ТОВ НВК Меблевий Експерт , згідно квитанції №1 зареєстрована в ЄРПН 05.02.2020 із затримкою реєстрації на 5 днів;

- податкова накладна від 15.01.2020 №28 на суму 242,72 грн., в тому числі ПДВ в сумі 40,45 грн., отримувач (покупець) - ТОВ НВК Меблевий Експерт , згідно квитанції №1 зареєстрована в ЄРПН 05.02.2020 із затримкою реєстрації на 5 днів;

- податкова накладна від 15.01.2020 №29 на суму 531802,97 грн., в тому числі ПДВ в сумі 88633,83 грн., виписана на отримувача (покупця) - неплатника ПДВ, згідно квитанції №1 зареєстрована в ЄРПН 05.02.2020 із затримкою реєстрації на 5 днів;

Граничний термін реєстрації вказаних податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) припадав на 31.01.2020.

Разом з тим у період з 27.01.2020 по 29.01.2020 у позивача відбувалась процедура зміни керівника (директора) підприємства з ОСОБА_1 , який був звільнений з посади згідно наказу від 27.01.2020 №11-к, на ОСОБА_2 , який приступив до виконання обов`язків директора підприємства згідно наказу №12-к від 28.01.2020.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про зміну керівника ТзОВ ТД Сокме відображені 29.01.2020 року, про що свідчить Виписка з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 29.01.2020, час видачі виписки 16:48:37.

З метою надання можливості новому керівнику підприємства підписувати та подавати до відповідних установ, зокрема, податкових органів, електронні документи (податкові накладні, податкові декларації, платіжні документи тощо), 29.01.2020 року позивачем виготовлено (згенеровано) електронні ключі цифрового підпису на нового керівника ОСОБА_2 .

Відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом МФУ від 06.06.2017 №557, (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), позивач у період з 30.01.2020 по 31.01.2020 (включно) більше двадцяти разів подавав до ДПС України Заяви про приєднання до Договору про визнання електронних документів від 09.09.2019 №1301001 (30.01.2020 - подано 12 заяв, 31.01.2020 року - подано 13 заяв).

Однак, жодна з цих поданих заяв ДПС України не була прийнята, про що позивачу щоразу надсилались квитанції №1 із зазначенням наступних помилок, а саме:

30.01.2020 у всіх квитанціях №1 вказано помилку - Сертифікат (ЄДРПОУ 42630837 , ДРФО: 3267405393 , № 0100000000000000000000000000000007238b0b , видавець: UA-36865753-0117 АЦСК ТОВ Центр сертифікації ключів Україна , найменування: ОСОБА_3 ) повинний мати тип підпису Директор , але в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців дана особа не зареєстрована .

31.01.2020 року у всіх квитанціях №1 вказано помилку - Заяву не прийнято діє заява про приєднання від 27.11.2019 №1 до Договору про визнання електронних документів. Інформація щодо електронного цифрового підпису відповідальних осіб може бути надана повідомленням .

Разом з тим, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань реєстраційна дія про зміну керівника позивача проведена та відображена 29.01.2020, відтак підстави неприйняття вищезазначених Заяв позивача про приєднання до Договору про визнання електронних документів (заявлені в квитанціях№1 помилки) спричинені неналежною роботою інформаційних систем ДПС України, щодо своєчасного прийняття та опрацюванням відомостей з ЄДР та з АЦСК.

Оскільки, станом на 17 годину 31.01.2020 (п`ятниця - останній робочий день тижня) жодна із поданих позивачем Заяв про приєднання до Договору визнання електронних документів не прийнята ДПС України, позивач станом на 31.01.2020 не отримав статусу суб`єкта електронного документообігу, що в свою чергу не дало можливості позивачу зареєструвати 31.01.2020 року вищезазначені податкові накладні у ЄРПН.

Про вищевказані обставини та про необхідність термінового усунення помилки системи ДПС України, позивач повідомляв Державну податкову службу України листом - повідомленням від 31.01.2020 №97. У вказаному листі Позивач зазначав про відсутність вини підприємства у несвоєчасній реєстрації податкових накладних, термін реєстрації яких у ЄРПН сплинув 31.01.2020

Також, позивачем 03.02.2020 року (перший робочий день місяця - лютого) вкотре подано Заяву про приєднання до Договору про визнання електронних документів від 09.09.2019 року №1301001. Ця заява прийнята ДПС України, про що свідчить квитанція №2 від 03.02.2020. При цьому, суд зазначає, що заява від 03.02.2020 року є аналогічною до заяв позивача, які подавались до ДПС України 30.01.2020 та 31.01.2020 року, та які не приймались ДПС України до розгляду.

На вищевказаний лист-повідомлення від 31.01.2020 №97 позивач отримав відповідь ДПС України від 07.02.2020 року №4917/6/99-00-02-02-01-06 у якій повідомлено, що за даними інформаційних систем контролюючого органу станом на 04.02.2020 року ТОВ ТД Сокме (код ЄДРПОУ 42630837) є суб`єктом електронного документообігу та має можливість подавати до контролюючого органу електронні документи.

Тобто, можливість зареєструвати податкові накладні в ЄРПН у позивача відновлена лише з 04.02.2020 року.

Разом з тим, 30.01.2020 на офіційному7 порталі ДПС України було розміщене оголошення про тимчасове призупинення приймання та реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригувань 3 та 4 лютого 2020 у зв`язку із проведенням регламентних та технологічних робіт, пов`язаних із запровадженням положень Постанови КМУ від 11.12.2019 р. №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному7 реєстрі податкових накладних Реєстрація ПН/РК у реєстрі відновиться з 05.02.2020

Відтак, оскільки станом на 05.02.2020 року усі обставини, які унеможливлювали реєстрацію вищенаведених податкових накладних відпали, позивач зареєстрував дані податкові накладні у ЄРПН саме 05.02.2020 року, про що свідчать квитанції №1 до кожної з податкових накладних.

Згідно наказу №22-к від 17.02.2020 прийнято на роботу до позивача головного бухгалтера.

Також, 16.03.2020 (із затримкою у 76 днів) позивач зареєстрував у ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 13.12.2019 року №2 в частині коригування вартісних показників у сумі 19.50 грн., в тому числі ПДВ 3,90 грн., що складений до податкової накладної від 13.12.2019 №73, яка виписана на отримувача (покупця) неплатника ПДВ. тобто до податкової накладної, яка не надавалась покуплю (отримувачу).

В подальшому-, головним державним ревізором інспектором ВІДДІЛУ7 податків і зборів з юридичних осіб Червоноградського управління ГУ ДПС у Львівській області проведено камеральну- перевірку- Позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних у ЄДИНОМУ- реєстрі податкових накладних (ЄРПН) за період з 13.12.2019 по 30.03.2020.

За результатами вказаної перевірки перевіряючими складено акт від 28.04.2020 №657/58.4-15/42630837, у висновках якого зазначено про порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме: за затримку реєстрації податкових накладних, виписаних у період з 02.01.2020 по 15.01.2020 в ЄРПН з кількість днів затримки - 5 (зареєстровані 05.02.2020 року) та за затримку реєстрації розрахунку коригування №2 від 13.12.2019 в ЄРПН з кількість днів затримки - 76 (зареєстрований 16.03.2020), чим порушено п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН передбачена ст. 120-1 Податкового кодексу України. Згідно розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН (додаток 1 до Акту) сума штрафу за вказане порушення становить 39497,10 гривень.

Не погодившись з висновками Акту перевірки, позивач подав заперечення №423 від 19.05.2020 на даний Акт. До заперечення додано ряд документів, якими позивач обґрунтовував відсутність порушень, встановлених контролюючим органом у акті перевірки.

Однак, контролюючий орган не взяв до уваги аргументації та обставин наведених у запереченні ТзОВ ТД Сокме , про що повідомлено Позивача листом від 28.05.2020 року №22969/10/58.4-16 Про надання відповіді на заперечення .

На підставі висновків акта перевірки від 28.04.2020 №657/58.4-15/42630837 ГУ ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення №0036625804 від 28.05.2020, яким до позивача за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 394955,29 грн. застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 39495,54 грн. та за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 3,9 грн. застосовано штраф у розмірі 40% в сумі 1,56 грн. Загальна сума штрафу згідно оскаржуваного рішення становить 39497,1 гривень.

Не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області №0036625804 від 28.05.2020, відповідно до якої позивач просив задовольнити скаргу шляхом скасування зазначеного ППР.

Однак рішенням про результати розгляду скарги №27615/6/99-00-06-02-05-06 від 10.09.2020 залишено податкове повідомленням-рішенням від 28.05.2020 №0036625804 без змін та скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим контролюючим органом податковим повідомленням- рішенням, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України).

Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності застосування штрафних санкцій, передбачених п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, за порушення граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням двох обставин, а саме: податкові накладні були зареєстровані в ЄДРН із затримкою не з вини позивача, причому останнім вжито усіх заходів залежних від нього, для того аби зареєструвати ці податкові накладні вчасно та більшість цих податкових накладних не надавались отримувачу (покупцю), оскільки отримувачі (покупці) за цими податковими накладними є неплатниками ПДВ.

Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За унормуванням ст.14 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Відповідно до п. 2 Розділу І Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 року № 557 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за №959/30827 в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №557), автор електронного документа (далі - автор) - юридична особа, самозайнята особа, фізична особа, податковий агент, контролюючий орган, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, що створили електронний документ; Договір про визнання електронних документів це договір, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу та укладається шляхом приєднання автора до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів; суб`єкт електронного документообігу (далі - СЕД) - автор, підписувач, та адресат, які набувають передбачених законодавством та Договором прав і обов`язків у процесі електронного документообігу.

Згідно з п. 1, 3 Розділу III Порядку №557 юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати укладення Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до цього Порядку, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору у порядку, визначеному цим розділом. Підписувачем Заяви про приєднання до Договору має бути особа, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) є керівником.

Відповідно до п.14 Розділу Ш Порядку7 №557 дія Договору та пов`язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача заяви про приєднання до Договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої пунктом 15 цього розділу процедури, або за наявності однієї з таких підстав: отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника: отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи: наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі; наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю.

Згідно з п. 16, 17 Розділу Ш Порядку №557 Договір вважається припиненим у день настання однієї з подій, зазначених у пункті 14 цього розділу.

Відповідно дост.13 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) інформаційна взаємодія між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених цією статтею, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами. Технічний адміністратор Єдиного державного реєстру в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем: центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та центрального органу виконавчої влади, шо реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. - відомостей про проведення такої реєстраційної дії.

Відповідно до п. 7 Порядку7 інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної фіскальної служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 18.03.2016 № 759/5/371, зареєстрованого у МЮУ 25.03.2016 за №446/28576, технічний адміністратор Реєстру забезпечує передачу до реєстрів Державної фіскальної служби України відомостей про проведені реєстраційні дії відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстраційні дії), документів в електронній формі у робочий час одночасно з проведенням відповідної реєстраційної дії у Реєстрі, формуванням запиту суб`єктом державної реєстрації.

Відтак, з аналізу вищенаведених положень чинного законодавства, вбачається висновок про те, що зміна керівника суб`єкта господарювання спричинює втрату таким суб`єктом господарювання статусу суб`єкта електронного документообігу (СЕД) у ДПС України і такий суб`єкт господарювання позбавляється права подавати будь-які електронні документи до контролюючого органу. Відновлення статусу СЕД відбувається з дати укладення Договору про приєднання до електронних документів, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору, підписаної новим керівником суб`єкта господарювання, при цьому відомості про такого керівника мають бути відображені у Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Також, з аналізу вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що у разі зміни керівника підприємства не пізніше ніж на наступний робочий день після проведення у Єдиному державному реєстрі відповідної реєстраційної дії щодо зміни керівника, між базами Реєстру та базами ДПС України відбувається обмін відповідною інформацією.

Суд встановив, що реєстраційна дія щодо зміни керівника позивача відбулася 29.01.2020 року, про що свідчить Виписка з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 29.01.2020 (час видачі виписки 16:48:37). Відтак суд констатує, що станом на 30.01.2020 між ЄДР та реєстрами ДПС України уже повинен був відбутися обмін інформацією про проведену реєстраційну дію 29.01.2020.

Позивач 30.01.2020 року та 31.01.2020 року вчиняв дії щодо отримання ним статусу суб`єкта електронного документообігу (СЕД) у ДПС України - подавав неодноразово Заяви про приєднання до Договору про визнання електронних документів.

Попри те, як вбачається з матеріалів справи, станом на 17 годину 31.01.2020 жодна із поданих позивачем Заяв про приєднання до Договору про визнання електронних документів не прийнята ДПС України до розгляду. При цьому, суд зазначає, що підстави неприйняття вищезазначених заяв позивача (заявлені в квитанціях №1 помилки) не залежали від волі позивача, а спричинені неналежною роботою інформаційних систем ДПС України, щодо своєчасного прийняття та опрацювання відомостей з ЄДР та з АТТСК. Вказані обставини, в свою чергу позбавили можливості ТзОВ ТД Сокме зареєструвати 31.01.2020 року відповідні податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд наголошує, що відповідачем не додано жодного доказу в спростування обставини відсутності у позивача станом на 31.01.2020 статусу суб`єкта електронного документообігу у ДПС України. Більше того, згідно відповіді ДПС України від 07.02.2020 №4917/6/99-00-02-02-01-06 на лист-повідомлення позивача від 31.01.2020 №97 вбачається, що статус суб`єкта електронного документообігу та можливість подавати до контролюючого органу електронні документи позивач отримав лише 04.02.2020.

Можливості зареєструвати податкові накладні у ЄРПН без наявності статусу СЕД чинне законодавство не містить.

Правове регулювання порядку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН встановлено нормами статті 201 ПК України та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (надалі - Порядок № 1246).

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому- форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п`ятий цього пункту).

У той же час. Порядок №1246 визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених п.192.1 ст. 192, п. 200 1.3, п. 200 1.9 ст. 200 1 та п. 201.1, п. 201.10 і п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

У пункті 8 та пункті 10 Порядку № 1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця).

Згідно із пунктом 11 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису7 платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис . Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому- порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до пункту 12 зазначеного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку7 коригування до ДФС в автоматизованому- режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться визначені цим пунктом перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 14 Порядку №1246).

В Порядку не міститься визначення поняття реєстрація податкової накладної . Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Суд погоджується з позивачем, що наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що процедура внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН складається з п`яти окремих поетапних дій, а саме:

1) складання податкової накладної (виконується платником податків самостійно);

2) підписання податкової накладної електронним цифровим підписом посадових осіб постачальника (виконується платником податків за умови наявності у нього статусу СЕД);

3) надіслання податкової накладної до ДПС (виконується платником податків за умови наявності у нього статусу СЕД),

4) прийняття/неприйняття податкової накладної ДПС (виконується ДПС);

5) реєстрації податкових накладних у ЄРПН (виконується ДПС).

Відтак, перших три дії процедури виконуються платником податків, а четверта і п`ята дія процедури належить до повноважень податкового органу.

Разом з тим, друга і третя дія процедури може бути виконана платником податків лише за умови отримання ним в ДПС України статусу суб`єкта електронного документообігу - СЕД. Як попередньо встановлено судом, платник податків отримує статус СЕД з дати укладення Договору про визнання електронних документів.

Щодо квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі про прийняття/неприйняття/зупинення реєстрації податкових накладних (абз. 9 п. 201.10 ст.201 ПК України), суд зазначає, що таку платник податків може отримати лише на етапі виконання четвертої дії процедури внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач 31.01.2020 зміг виконати лише першу дію процедури - скласти спірні податкові накладні. Однак, 31.01.2020 року позивач був позбавлений можливості виконати другу і третю дію процедури - підписати спірні податкові накладні електронним цифровим підписом своїх посадових осіб та в подальшому надіслати такі до ДПС України для проведення останньою дій щодо прийняття та реєстрації таких у ЄРПН, оскільки після вчинення реєстраційної дії у ЄДР щодо зміни керівника позивача, у період з 29.01.2020 до 04.02.2020 позивач не зміг отримати у ДПС України статусу суб`єкта електронного документообігу (СЕД).

Статус СЕД позивачу надано лише 04.02.2020, що підтверджується відповіддю ДПС України від 07.02.2020 року №4917/6/99-00-02-02-01-06 з якої вбачається, що за даними інформаційних систем контролюючого органу станом на 04.02.2020 ТОВ ТД Сокме (код ЄДРПОУ 42630837) є суб`єктом електронного документообігу та має можливість подавати до контролюючого органу електронні документи.

При цьому матеріали справи підтверджують, що несвоєчасне надання позивачу статусу СЕД не залежало від волі позивача, а спричинене неналежною роботою інформаційних систем ДПС України щодо своєчасного прийняття та опрацювання відомостей з ЄДР та з АЦСК.

Відтак, суд зазначає, оскільки друга та третя дія процедури внесення відомостей щодо податкових накладних до ЄРПН не могла бути здійснена позивачем, з незалежних від нього причин, то в свою чергу не могла бути здійснена ДПС України третя та четверта дія процедури, що як наслідок виключає можливість надіслання ДПС України та отримання позивачем квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі про прийняття/неприйняття/зупинення реєстрації спірних податкових накладних (абз. 9 п. 201.10 ст.201 ПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд критично оцінює аргументи відповідача щодо відсутності в матеріалах справи документів (квитанцій), які б підтверджували своєчасну реєстрацію спірних податкових накладних а також доказів, які б свідчили про своєчасну відправку на реєстрацію спірних податкових накладних , та вважає їх безпідставними, недоречними, зробленими без врахування та аналізу усіх обставин справи та норм чинного законодавства.

Також, суд звертає увагу, що положеннями п. 109.1. ст.109 ПК України встановлено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 109.2 статті 109 Податкового кодексу України, вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної передбачена положеннями ст. 120-1 ПК України.

За приписами п.120-1.1 ст.120-1 ПК України (в редакції ПК України від 29.12.2019 року7, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин), порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, шо не надається отримувачу7 (покуплю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в відповідному розмірі, зокрема: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування. - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів: 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування. - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу. У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

Системний аналіз ст.201, п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України дає підстави вважати, шо законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу лише за наявності його вини.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постановах від 27.02.2020 по справі №804/3559/17, від 18.01.2018 по справі №815/5153/17.

Судом встановлено, що позивачем з метою своєчасної реєстрації податкових накладних було вчинено всі необхідні дії, натомість їх реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від позивача причин, а саме через несвоєчасність прийняття та опрацюванням ДПС України відомостей з ЄДР та з АЦСК щодо проведеної зміни керівника позивача, що призвело до затримки надання позивачу з новим керівником статусу суб`єкта електронного документообігу та можливості подавати до контролюючого органу електронні документи, та унеможливило реєстрацію податкових накладних виписаних позивачем у період з 02.01.2020 по 15.01.2020 в межах встановленого законом граничного терміну її реєстрації.

Відповідачем доказів та обґрунтувань на підтвердження того, що позивачем податкові накладні могли бути направлені на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 29.01.2020 по 05.02.2020 суду надано не було.

Враховуючи те, що позивач здійснив усі залежні від нього заходи, спрямовані на своєчасне отримання ним статусу СЕД та вчасну реєстрацію спірних податкових накладних у ЄРПН, суд вважає необгрунтованим застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строків реєстрації вказаних накладних у ЄРПН.

Неналежне виконання позивачем вимог податкового законодавства стосовно своєчасності реєстрації податкових накладних відбулось з вини податкового органу, що виключає протиправність дій платника податків, та, як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

При цьому суд зазначає, що податковим порушенням є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі вищезазначеного, враховуючи те що позивачем вчинено всі необхідні дії відповідно до податкового законодавства для реєстрації спірних податкових накладних у встановлений законодавством термін, однак такі податкові накладні були зареєстровані з порушенням строку саме через дії/бездіяльність податкового органу, суд дійшов висновку, що обставини справи свідчать про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 розділу П ПК України.

Щодо можливості застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування виписаних на отримувача (покупця) - неплатника ПДВ, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 від 13.12.2019 до податкової накладної від 13.12.2019 №73 (зареєстрований у реєстрі 16.03.2020 із протермінуванням на 76 днів) та податкові накладні №3 від 02.01.2020, №7 від 03.01.2020, №8 від 03.01.2020, №8 від 10.01.2020, №24 №14.01.2020, №29 від 15.01.2020, (зареєстровані в реєстрі 05.02.2020 із протермінуванням на 5 днів) не підлягали наданню отримувачу (покупцю) з підстави постачання товару неплатнику ПДВ.

Аналіз ст.201, п.120-1.1 ст.120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), дає підстави і для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складена на постачання товарів/послуг для операцій які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 затверджено форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (далі - Наказ №1307, Порядок №1307 відповідно).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1307, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка X та зазначається тип причини: 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами. необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 і 189 ПК України, над фактичною піною постачання.

Згідно із пунктом 12 Порядку №1307, у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покуплю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за тло денним підсумком операцій у графі Отримувач (покупець) зазначається Неплатник , а у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН 100000000000 .

Суд зауважує, що штраф визначений ст. 120-1 ПК України запроваджувався з метою захисту бюджету та платників податків від зловживань та недобросовісних дій їх контрагентів, зокрема, мав дисциплінувати постачальника своєчасно реєструвати податкові накладні, щоб покупець мав законне право відобразити податковий кредит. При відсутності реєстрації (несвоєчасній реєстрації) податкових накладних, які не надаються покупцю, державний бюджет жодним чином не зазнає негативних наслідків, оскільки згідно з п. 201.10 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів (послуг) податкових накладних в ЄРПН не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період, тобто не відбувається впливу на податковий облік платника податку чи його контрагентів, отже накладення штрафу за відсутність реєстрації (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних, які не надаються покупцю, зі стимулюючої функції перетворюється на каральну, оскільки за наведених обставин вбачається очевидним, шо мету дисциплінувати постачальників - платників ПДВ не можна досягнути щодо податкових накладних, які не надаються покупцю.

Як свідчать матеріали справи, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 від 13.12.2019 до податкової накладної від 13.12.2019 №73 та податкові накладні податкові накладні №3 від 02.01.2020, №7 від 03.01.2020, №8 від 03.01.2020, №8 від 10.01.2020, №24 №14.01.2020, №29 від 15.01.2020 не підлягали наданню отримувачу (покупцю) з підстави постачання товару неплатнику ПДВ, а тому жоден з покупців не зазнав і не міг зазнати шкоди через не включення сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки у неплатника ПДВ таке право взагалі відсутнє.

За вказаних обставин, суд вважає безпідставним накладення на позивача штрафних санкцій у розмірі 37085,46 грн., у зв`язку з простроченням позивачем реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на неплатників податку на додану вартість.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 29.07.2020 по справі № 2040/7658/18

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу також на наступне.

Згідно із пунктом 37.1 статті 37 ПК України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон № 466-ІХ).

Цим законодавчим актом доповнено підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пунктом 73.

Так, відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (у чинній редакції), штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень .

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Такий підхід законодавця загалом відповідає принципу "доброго врядування" і "належної адміністрації" в світлі практики ЄСПЛ.

Так, в пунктах 70-71 рішення по справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, "ОнерТлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункту 51).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само).

За змістом наведеної норми законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, Законом № 466-ІХ чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України підлягає застосуванню до штрафів нарахованих платникам податків з 1 січня 2017 року, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату7 набрання чинності цим Законом.

Отже, наведеними приписами закону платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу7 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України умов.

Так, у рішенні від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що латання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може буди передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно - правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді чинною і такою, що підлягає до застосування, є редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, якою впроваджено ретроактивну7 (тобто таку7, яка передбачає, що дата вступу7 в силу та дата набрання чинності акта збігаються, однак він змінює на майбутнє правові настілки діянь та потій, які мали місце до набрання ним чинності) дію закону у відповідних правовідносинах.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 1.380.2019.001225.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі по 2102 грн., сплаченого згідно з платіжного доручення №6135 від 22.10.2020 .

Керуючись 14, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ТД Сокме до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення,- задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 28.05.2020 № 0036625804 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю ТД Сокме штрафу у сумі 39497,10 грн. за затримку реєстрації податкових накладних.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТД Сокме (80040, Львівська обл., Сокальський район, смт. Жвирка, вул. Л.Українки, 1, код ЄДРПОУ 42630837) судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.02.2021.

Суддя Сподарик Н.І.