Ухвала

від 16.02.2021 по справі 757/48371/20-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 16 лютого 2021 року апеляційну скаргу представників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах ПП «Сервіс-Прайд», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року,

за участі: представника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ шостого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_11 , та накладено арешт на корпоративні права ПП «Сервіс-прайд» (код ЄДРПОУ 33275857), статутний фонд якого складає 873 880 грн., співзасновником якого є ОСОБА_9 , який володіє 70% корпоративних прав вказаного товариства, що становить 611 716 гривень, 15% корпоративних прав володіє ОСОБА_7 , що становить 131 082 гривень та іншими 15 % корпоративних прав володіє ОСОБА_8 .

Приймаючи рішення, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для арешту вказаного у клопотанні слідчого майна з метою забезпечення кримінального провадження, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, та забезпечення можливої конфіскації майна, оскільки слідчим у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, адже в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, представники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах ПП «Сервіс-Прайд», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 подали апеляційну скаргу в якій просять поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Щодо строку апеляційного оскарження то представники зазначають, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся за відсутності власників майна та їх представників, а про прийняте рішення останнім стало відомо 19 листопада 2020 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Автори апеляційної скарги вважають оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Зокрема, зазначають, що клопотання слідчого та матеріали додані до нього не містять жодного обґрунтування необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, та не пояснюють зв`язку ПП «Сервіс-прайд» чи його власників із предметом дослідження, зважаючи на те, що за даними документів бухгалтерського обліку за період 2014-2019 років не виявлено фінансових зобов`язань, руху коштів та будь-яких взаємовідносин між підприємством та юридичними особами ПАТ «ЗНВКІФ «Мігліор», ТОВ «КУА «Світозар», АТ «ЗНВКІФ «АКТИВИ», ТОВ КУА «Академія Інвестменс», ТОВ «Акварелі Девелопмент Холдін», ТОВ «Колор Девелопмент», ТОВ «Фінансова компанія Світозар», ТОВ «Акварелі Девелопмент», ТОВ «СК Рітейл», ТОВ «Екземпліс», діяльність яких у визначений період часу є предметом досудового розслідування.

Вказують, також, що у даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру.

Звертають увагу представники і на те, що слідчим суддею не враховано, що корпоративні права належать учасникам юридичної особи, тому, насправді, арешт було накладено не на майно ПП «Сервіс-Прайд», а фактично безпідставно піддано обтяженню фізичних осіб, які є власниками корпоративних прав у ПП «Сервіс-Прайд», - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , які не мають жодного відношення до кримінального провадження.

Прокурор в судове засідання не з`явився, однак до початку судового розгляду надіслав до суду клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власників майна, яка підтримали апеляційну скаргу та просила її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів судового провадження видно, що клопотання слідчого про арешт майна розглянуто за відсутності власників майна та їх представників, і даних про отримання ними копії прийнятого рішення матеріали провадження не містять, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне поновити пропущений строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 26 лютого 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32020100000000287, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом 2014 2017 років ПАТ «ЗНВКІФ «Мігліор» та ТОВ «КУА «Світлозар» скористалися послугами транзитно-конвертаційної групи підприємств шляхом здійснення псевдо-господарських операцій пов`язаних із купівлею-продажем цінних паперів з метою обготівкування безготівкових коштів в не обліковану готівку, перерахування грошових коштів отриманих від продажу квартир в житлових комплексах «Акварелі», «Акварелі-2», «Сади Вишневі» та «Софіївська Слобідка» на розрахункові рахунки підприємств, що мають ознаки «фіктивності», у тому числі і фізичних осіб.

Також, у період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2017 року службові особи ПАТ «ЗНВКІФ «Мігліор» при взаємовідносинах з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та службовими особами ТОВ «КУА «Світлозар» при взаємовідносинах з ОСОБА_14 , не віднесли до інших доходів формування активу за рахунок надходження цінних паперів з джерела невідомого походження, що призвело до заниження доходів ПАТ «ЗНВКІФ «Мігліор» та ТОВ «КУА «Світлозар», та як наслідок ухилення від сплати податку на прибуток підприємства в особливо великих розмірах.

Крім того, певні особи задіяні у схемі ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та вчинення фінансових операцій направлених на обготівкування безготівкових коштів в не обліковану готівку, шляхом використання АТ «ЗНВКІФ «Активи», ТОВ «КУА «Академія Інвестментс» на рахунки яких перераховуються грошові кошти фізичними та юридичними особами, з метою купівлі-продажу квартир (отримання майнових прав на квартири) у ЖК «Акварелі-2», забудовником якого є ТОВ «Акварелі Девелопмент Холдінг». У подальшому здійснюються дії направленні на привласнення таких коштів шляхом перерахування на рахунки підконтрольних осіб, без сплати податків.

05 листопада 2020 року старший слідчий з особливо важливих справ шостого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_11 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на корпоративні права ПП «Сервіс-прайд» (код ЄДРПОУ 33275857), статутний фонд якого складає 873 880 грн., співзасновником якого є ОСОБА_9 , який володіє 70% корпоративних прав вказаного товариства, що становить 611 716 гривень, 15% корпоративних прав володіє ОСОБА_7 , що становить 131 082 гривень та іншими 15 % корпоративних прав володіє ОСОБА_8 .

Ухвалою слідчого судді названого районного суду від 06 листопада 2020 року клопотання слідчого задоволено.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5ст. 170 КПК Україниз метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з ч. 6ст. 170 КПК Україниз метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Як убачається зі змісту клопотання, слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на корпоративні права ПП «Сервіс-прайд» з метою забезпечення відшкодування завданих державі збитків та виконання вироку в частині можливої конфіскації майна. У свою чергу слідчий суддя наклав арешт на вищезгадане майно з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та забезпечення можливої конфіскації майна.

Разом з тим, поза увагою слідчого судді залишилось те, що у матеріалах провадження відсутній цивільний позов, а також те, що посадовим особамПП «Сервіс-Прайд», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 чи ОСОБА_9 не повідомлено про підозру, відносно останніх кримінальне провадження не здійснюється, тому арешт майна не може бути накладений з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та можливої конфіскації майна, а іншої мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження ініційовано не було.

При цьому, слід зазначити, що ст. 170 КПК України не визначено такої мети для накладення арешту на майно, як можлива конфіскація майна.

Крім того, в ухвалі слідчого судді міститься посилання на те, що майно на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

Однак, з огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, який передбачає, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, то на переконання колегії суддів слідчий, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечення збереження речового доказу, першочергово має визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій має зазначити підстави визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, проте таких дій слідчим вчинено не було, з врахуванням відсутності у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання майна речовим доказом.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що органом досудового розслідування не доведено достатніми та допустимими доказами необхідність у накладенні арешту на корпоративні права ПП «Сервіс-прайд», оскільки у кримінальному провадженні відсутні підстави для накладення арешту на майно підприємства з метою, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні.

Також, слід зауважити, що з матеріалів судового провадження, а саме з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що кримінальне провадження здійснюється за ознакамикримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, однак з наданого витягу, не зрозуміло яке відношення ПП «Сервіс-прайд» має до вказаного кримінальногопровадження, оскільки назване підприємство у цьому реєстрі не згадується.

Крім того, згідно з ч.ч. 1-3 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна, які виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення у кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів судового провадження вбачається, що підозру у кримінальному провадженні № 32020100000000287 не оголошено нікому, у зв`язку з чим власники майна, на яке слідчим суддею накладено арешт на даному етапі досудового розслідування у згаданому кримінальному провадженні беруть участь у статусі третьої особи.

Разом з тим, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді звернувся старшийслідчий з особливо важливих справ шостого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві ОСОБА_10 , що суперечить вимогам ч. 2 ст. 64-2 КПК України, в якій чітко зазначено, що з даним клопотанням має право звертатися лише прокурор.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга представників - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, як такого, що внесене до суду із порушенням вимог КПК України і за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Поновити представникам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах ПП «Сервіс-Прайд», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 строк апеляційного оскарження та задовольнити їх апеляційну скаргу.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ шостого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_11 , та накладено арешт на корпоративні права ПП «Сервіс-прайд» (код ЄДРПОУ 33275857), статутний фонд якого складає 873 880 грн., - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ шостого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_11 про накладення арешту на зазначене вище майно, - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 757/48371/20-к Справа №11-сс/824/512/2021 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_15 Доповідач: ОСОБА_1