Рішення

від 26.02.2021 по справі 916/3694/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" лютого 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3694/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №916/2838/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія (вул. Мала Арнаутська, № 88, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 42114410)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство ДТЕК Одеські Електромережі (вул. Миколи Боровського, 28Б, м.Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 00131713)

до відповідача: Садівничого кооперативу Рассвет (смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67772, код ЄДРПОУ 24526118)

про стягнення 53 616,99 грн.,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Товариство з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Садівничого кооперативу Рассвет , в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 53124,00 грн., 3% річних в сумі 288,03 грн. та інфляційні втрати в розмірі 204,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за публічним договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 1512 щодо своєчасної оплати за спожиту електричну енергію.

Отже, за твердженням позивача, СК Рассвет приєдналось до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах раніше укладеного договору з постачальником за регульованим тарифом № 1512, шляхом підписання заяви-приєднання від 10.12.2018р., із комерційною пропозицією 1-УП. Вказаною комерційною пропозицією 1-УП також визначено категорії споживача на які вона порушується, серед яких, зокрема, колективний побутовий споживач.

Позивач зауважує, що пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку. На даний час. на підставі п. 11 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р. функції оператора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своєї ліцензованої діяльності, а саме - АТ ДТЕК Одеські Електромережі .

За розрахункові періоди ТОВ ООЕК від АТ Одесаобленерго , як оператора системи розподілу, були отримані дані щодо фактичного споживання електричної енергії СК Рассвет .

Так, Позивач зазначає, що на підставі отриманих даних, ТОВ ООЕК було виписано Відповідачу та отримано представником останнього, рахунки за спожиту електричну енергію , а саме: № 05-1512/1 від 28.08.2020р.; № 05-1512/1 від 30.09.2020р.; № 05-1512/1 від 29.10.2020р., № 05-1512/1 від 26.11.2020р.

Позивач звертає увагу суду на те, що Відповідачем було частково оплачено зазначені рахунки за спожиту в вищевказаний період електроенергію, зокрема на суму 19735,92 грн., таким чином, враховуючи здійснені оплати, на дату подачі дійсного позову залишок основного боргу за спожиту електроенергію складає 63 197,68грн.

У зв`язку з несвоєчасною та не повною оплатою заборгованості за спожиту активну електричну енергію, ТОВ ООЕК нарахувало споживачу на підставі ст.625 ЦК України, в таких розмірах: станом на 09.12.2020р. за прострочення оплати активної електроенергії нараховано 3% річних у розмірі 288,03 грн. та інфляційні втрати у розмірі 204,96 грн.

Таким чином, Позивач дійшов висновку, що не оплата СК Рассвет вартості спожитої активної електричної енергії у розмірі 53 124,00 гри., а також штрафних санкцій є підставою для захисту прав та інтересів ТОВ ООЕК в судовому порядку.

18.01.2021 року до суду від АТ ДТЕК Одеські електромережі надійшли пояснення (вх. № 1200/21), де останнє зазначає, що починаючи з 01.01.2019р. AT ДТЕК Одеські електромережі виконує функції оператора системи розподілу на території м. Одеси та Одеської області згідно із постановою НКРЕКП № 1345 від 06.11.2018 р. Крім функцій оператора системи розподілу, AT ДТЕК Одеські електромережі також виконує функції постачальника послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку.

Постановою НКРЕКП від 14.06.2018р. № 429 ТОВ ООЕК надано ліцензію з постачання електричної енергії споживачу.

Як стверджує третя особа, 30.11.2018р. від ТОВ ООЕК до AT ДТЕК Одеські електромережі надійшла заява-приєднання, згідно якої енергопостачальник засвідчив вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії в повному обсязі. З моменту акцептування заяви-приєднання ТОВ ООЕК та AT ДТЕК Одеські електромережі набули всіх прав та обов`язків за Договором електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії і несуть відповідальність за їх невиконання згідно з умовами Договору та чинним законодавством України.

Також, AT ДТЕК Одеські електромережі вказує, що до 01.01.2019р. СК Рассвет являлось споживачем електричної енергії та отримувало послуги з постачання електричної енергії від AT ДТЕК Одеські електромережі як постачальника електричної енергії за регульованим тарифом, відповідно до умов договору № 1512 від 02.09.2015р.

Так, СК Рассвет приєдналось до публічного договору про розподіл електричної енергії з AT ДТЕК Одеські електромережі (попередня назва AT Одесаобленерго ) шляхом підписання заяви-приєднання, тому, починаючи з 01.01.2019р. AT ДТЕК Одеські електромережі надає ТОВ ООЕК та СК Рассвет послуги з розподілу електричної енергії.

За даними AT ДТЕК Одеські електромережі в період з серпня 2020р. по листопад 2020 р. СК Рассвет було спожито 43369 кВт/год, а саме: у серпні 2020р. - 14879 кВт/год, у вересні 2020р. - 12200 кВт/год, у жовтні 2020р. - 4400 к Вт/год, у листопаді 2020р. - 11890 кВт/год.

З рахуванням зазначеного, AT ДТЕК Одеські електромережі просило врахувати надані пояснення.

Відповідач відзив на позов до суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Інші заяви по суті до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2020 року позовна заява вх. № 3824/20 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

28.12.2020 року ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх.№3824/20) до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу №916/3694/20 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без виклику сторін, залучено до участі у справі Акціонерне товариство ДТЕК Одеські Електромережі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. Зобов`язано позивача в порядку ч.2 ст.172 ГПК України надіслати на адресу третьої особи копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Крім того, цією ж ухвалою суду роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду у строк визначений ч. 7 ст. 252 ГПК України з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач, ТОВ ООЕК , та третя особа, АТ ДТЕК Одеські електромережі , про розгляд справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (вх. № 839/21 від 11.01.2021р., вх. № 1270/21 від 12.01.2021р.)

Також, 29.12.2020р. копія ухвали Господарського суду Одеської області від 28.12.2020р. була направлена на юридичну адресу Відповідача, а саме: селище міського типу Затока, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67772.

Проте, як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (вх.№ 4542/21 від 08.02.2021р.) СК Рассвет не отримано ухвалу суду від 28.12.2020 року оскільки остання повернута до суду без вручення, з відміткою на довідці УКРПОШТИ за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до п. п. 1, 2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, встановлені наступні нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.ч.3, 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження, копія ухвали Господарського суду Одеської області надсилалась судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві (яка співпадає із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань).

З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку та її повернення до суду із відміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання , суд дійшов висновку, що відповідно до п.4 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвала суду від 28.12.2020р. вважається врученою відповідачу в день проставлення у поштовому відділенні штампу із відміткою за закінченням терміну зберігання .

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення /виклику/ учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

26.02.2021 року судом було постановлено рішення в нарадчій кімнаті у відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, без його проголошення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

На виконання Закону України Про ринок електричної енергії , під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу Акціонерного товариства Одесаобленерго від постачання електричної енергії, - було створено Товариство з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія , з метою здійснення діяльності з постачання електричної енергії споживачам.

Положенням абз. 1-8 пункту 13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ринок електричної енергії (зі змінами від 23.1 1.2018 №2628-УІІІ) визначені наступні вимоги стосовно діяльності нового (відокремленого) постачальника електричної енергії:

... під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання.

З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, ... здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме:

суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії;

упродовж трьох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання;

фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Упродовж строку виконання електропостачальником створеним у результаті здійснення заходів з відокремлення, функцій постачальника універсальних послуг: тариф на послуги постачальника універсальних послуг встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої ним Методики; надання універсальних послуг здійснюється з дотриманням умов щодо виконання спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів, передбачених статтею 62 цього Закону... .

На виконання вищенаведених вимог законодавства, постановою НКРЕКП № 429 від 14.06.2018р. позивачу надано ліцензію з постачання електричної енергії споживачу. Постановою НКРЕКП №2714 Про встановлення тарифу на послуги постачальника універсальних послуг ТОВ Одеська обласна енергопостачальна компанія визначено тариф на послуги постачальника універсальних послуг.

Ціна на універсальні послуги Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія розрахована та опублікована відповідно до Порядку формування цін на універсальні послуги , що затверджені постановою НКРЕКП №1177 від 05.10.2018р., з урахуванням Постанови НКРЕКП № 220 від 26.02.2015р.

З 01 січня 2019 р. на території Одеської області розпочав діяльність оператор системи розподілу - АТ Одесаобленерго на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії на підставі Постанови НКРЕКП №1345 від 06.11.2018р. Про видачу АТ Одесаобленерго ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом .

Товариство з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія приєдналось до публічного договору про розподіл та має з АТ Одесаобленерго Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу № 1 від 30.11.18 р., відповідно до умов якого: АТ Одесаобленерго , як оператор системи розподілу, надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам Постачальника, які входять в балансуючу групу постачальника. Наявність зазначеного договору доводиться заявою-приєднанням від 30.11.18 р. до публічного Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу та Реєстром Електропостачальників, які отримали доступ до електричних мереж Оператора системи розподілу електричної енергії АТ Одесаобленерго (договір та Реєстр публічно розміщені на сайті ОСР).

Як встановлено судом, СК Рассвет є діючим споживачем електричної енергії та отримує послуги з постачання електричної енергії від ТОВ ООЕК на підставі укладеного договору про розподіл електричної енергії № 1512.

Умовами п.2.1 публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг передбачено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору…

В абз.1 п.5.10 цього договору закріплено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ООЕК як постачальником було виставлено СК Рассвет як споживачу рахунки № 01-1512/1 від 28.08.2020р., № 01-1512/1 від 30.09.2020р., № 01-1512/1 від 29.10.2020р., № 01-1512/1 від 26.11.2020р. з метою оплати активної електричної енергії, спожитої у серпні - листопаді 2020р.

Згідно цих рахунків, отриманих під розписку представником споживача, за серпень 2020 року слід оплатити 24996,72 грн. з ПДВ (обсяг споживання - 14879 кВт*год); за вересень 2020 року - 20496,00 грн. з ПДВ (обсяг споживання - 12200 кВт*год); за жовтень 2020 року - 7392,00 грн. з ПДВ (обсяг споживання - 4400 кВт*год); за листопад 2020 року - 19975,20 грн з ПДВ (обсяг споживання - 11890 кВт*год). Всього СК Рассвет було спожито 43369 кВт*год електроенергії. на загальну суму 72859,92 грн. з ПДВ.

Спожиту в період з серпня по листопад 2020 р. активну електричну енергію відповідачем було сплачено частково в сумі 19735,92 грн., про що свідчать банківські виписки по рахунку ТОВ ООЕК .

Отже, враховуючи здійснені оплати, залишок основного боргу за спожиту відповідачем електроенергію становить 53124,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено відповідачу претензію № 06/02-1007 від 18.11.2020р., в якій він вимагав від останнього сплатити заборгованість, яка існувала станом на 18.11.2020р., у розмірі 33148,80 грн. Між тим, вказана претензія залишилась без задоволення.

За таких обставин, враховуючи те, що оплата вартості поставленої активної електричної енергії здійснено СК Рассвет несвоєчасно та не в повному обсязі, ТОВ ООЕК звернулось з даним позовом до суду.

При цьому, у зв`язку з неналежним виконанням СК Рассвет своїх обов`язків, позивачем було нараховано 3% річних у розмірі 288,03 грн. та інфляційних витрат у розмірі 204,96 грн.

4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії .

Приписами ч. 1-2 ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього договору.

Цей договір є публічним договором, якщо укладений шляхом приєднання Споживача до розробленого постачальником договору, що розміщений на його сайті та на умовах комерційної пропозиції, опублікованих на сайті Постачальника (публічна комерційна пропозиція (п.1.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1. ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу . Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язаннях встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст.193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Пунктом 1.2.1. ПРРЕЕ, передбачено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ, передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Відповідно до п.3.3.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 (далі - ПРРЕЕ), постачальник надає універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що включають, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі, оператора системи розподілу та постачальника послуг комерційного обліку відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.

Пунктом 1.2.8 ПРРЕЕ передбачено, що постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Також, п. 3.1.7 ПРРЕЕ визначає, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції.

Згідно п.4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Пунктом 4.13 ПРРЕЕ передбачено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Згідно п. 4.21 ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно із строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом.

Відповідно до п. 5.2.1 ПРРЕЕ, електропостачальник має право на своєчасне та в повному отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів. Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів

Пунктом 7 ПРРЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплат рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти (п. 6.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

У відповідності до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія та Садівничим кооперативом Рассвет виникли на підставі договору постачання електричної енергії за №1512 від 10.12.2018р.

Приєднання відповідача до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції № 1-УП підтверджується заявою від 10.12.2018 р., фактом споживання електричної енергії на підставі виставлених відповідачу рахунків за спожиту електричну енергію та частковою оплатою останніх.

З матеріалів справи судом встановлено, що за розрахункові періоди серпня - листопада 2020 року СК Рассвет було спожито 43369 кВт.год. електричної енергії на суму 72859,92 грн., що підтверджується виставленими рахунками за спожиту електричну енергію за вказані розрахункові періоди, зокрема, рахунками № 01-1512/1 від 28.08.2020р.; № 01-1512/1 від 30.09.2020р.; № 01-1512/1 від 29.10.2020р., № 01-1512/1 від 26.11.2020р. та помісячними розшифровками нарахувань, наданими АТ ДТЕК Одеські електромережі як адміністратором комерційного обліку, у той час як СК Рассвет як споживачем всупереч приписам законодавства та п.п.2.1 та 5.10 договору вартість електроенергії було оплачено з простроченням строку та не в повному обсязі, лише в сумі 19735,92 грн.

Доказів сплати залишку суми за отриману електроенергію у розмірі 53124,00 грн. відповідачем, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 Господарського процесуального кодексу України, суду не надано

З огляду на викладене, враховуючи відсутність доказів сплати заявленої до стягнення суми та те, що вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про задоволення вимог позивача в цій частині в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 288,03 грн. та інфляційних втрат у розмірі - 204,96 грн. суд вказує наступне.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В зв`язку із тим, що відповідач у період з серпня - листопада 2020 року належним чином не виконував договірні зобов`язання в частині своєчасної та повної оплати вартості спожитої активної електричної енергії, відповідачу згідно ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано 3 % річних у розмірі 288,03 грн. та інфляційних втрат у розмірі - 204,96 грн.

Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо сплати відповідачем 3% річних та інфляційних втрат, вважає такі розрахунки арифметично вірним, вимоги про стягнення правомірними, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних - у розмірі 288,03 грн. та інфляційні втрати - 204,96 грн. підлягають задоволенню.

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам позивача, надано можливість представникам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Разом з тим, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Товариство з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія виконало свої обов`язки та поставило відповідні обсяги електричної енергії до СК Рассвет однак Відповідач свого обов`язку щодо оплати спожитої електричної енергії в повному обсязі не виконав, тим самим порушив право Позивача на своєчасну оплату відпущеної товарної продукції.

Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, які наявні в матеріалах справи та підлягають задоволенню позовних вимог позивача в повному обсязі.

Згідно ч.1, ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжного доручення №219044 від 12.08.2020 року, долученого до позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2270,00 грн., проте за подання вказаного позову підлягав сплаті судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Між тим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повній мірі, відшкодуванню відповідачем на користь позивача підлягають понесені останнім судові витрати у розмірі 2102,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Садівничого кооперативу Рассвет (смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67772, код ЄДРПОУ 24526118) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія (вул. Мала Арнаутська, № 88, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 42114410) заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 53 124 (п`ятдесят три тисячі сто двадцять чотири) грн., 3% річних у розмірі 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 03 коп., інфляційних втрат у розмірі - 204 (двісті чотири) грн. 96 коп. та судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 26 лютого 2021 р.

Суддя О.В. Цісельський