Рішення

від 11.02.2021 по справі 375/312/20

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 375/312/20

Провадження № 2/379/70/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

11 лютого 2021 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тараща, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування Житньогірської сільської ради, центр соціальних служб Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області про позбавлення батьків батьківських прав та стягнення аліментів

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом, просить суд позбавити відповідачів батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з відповідачів аліменти на утримання ОСОБА_2 у розмірі однієї четвертої частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття; неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати органу опіки та піклування Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області для вирішення питання щодо подальшого його влаштування; накласти заборону на відчуження житла, яке належить ОСОБА_3 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позов обґрунтовує тим, що відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, не створили умов для повернення дитини у сім`ю, при живих батьках хлопець змушений проживати у інтернатному закладі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належно. Подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі в жодні судові засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи, в силу ст. 128 ЦПК України повідомлені належно, про причини неявки до суду не повідомили. Крім того, відзиву та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подали.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Житньогірської сільської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належно.

Представник третьої особи - центр соціальних служб Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області у судовому засіданні позов підтримала, прохала його задовольнити.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що вона працює директором дитячого будинку Чебурашка смт Рокитне. ОСОБА_1 мешкає у закладі з 29.10.2019 року. За весь період мати відвідувала лише один раз. Батько забирав сина на святкування Нового року. Батько також приходив на комісію, йому пропонували забрати сина, але досі не відомо, що він вирішив. Вона сьогодні дзвонила, казала про розгляд справи, але батько відповів, що працює і не приїде.

Свідок ОСОБА_1 у судовому засіданні прохав позбавити батьківських прав і батька і мати. В батька нова дружина і своя сім`я. Нова дружина батька його не гарно сприймає. Коли батько його забирав, вони навіть разом їсти не сідали. Він був вимушений проводити час поза квартирою.

Згідно зі ст. 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

З метою з`ясування думки дитини при вирішенні даної справи, в судове засідання був запрошений ОСОБА_1 , який пояснив суду, що заявлений органом опіки та піклування позов підтримує та згоден з тим, аби його батьки були позбавлені батьківських прав по відношенню до нього.

Враховуючи позицію позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , являються батьками неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

25 липня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Рокитнянського районного управління юстиції Київської області здійснено реєстрацію розірвання шлюбу між відповідачами, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 56.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 виховувався однією мамою.

У період з березня 2017 року по березень 2019 року сім`я ОСОБА_3 перебувала на обліку у Рокитнянському районному центрі соціальних служб для сім`ї дітей та молоді як отримувач послуг. Проблеми у сім`ї були пов`язані з тим, що мама зловживала алкогольними напоями та часто залишала сина самого вдома. В ході роботи із сім`єю ОСОБА_3 працевлаштувалася та покращила умови проживання, син став краще навчатися у школі.

25.10.2019 до центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді надійшло повідомлення від Житньогірського комунального закладу загальної середньої освіти про те, що ОСОБА_3 систематично вживає алкогольні напої, приводить у будинок сторонніх чоловіків, а сина ОСОБА_1 виганяє на вулицю. Неповнолітній почав пропускати навчання у школі, приходив у занедбаному вигляді, перестав виконувати домашні завдання. Мама хлопця перестала виходити на контакт, відмовлялася від співпраці із соціальними працівниками.

29.10.2019 під час комісійного відвідування родини за місцем проживання, мами вдома не було. Хлопець повідомив, що її немає вже п`ять днів, на дзвінки відповідає стороння особа. У будинку холодно, брудно, відсутні продукти харчування, вікно розбите, газопостачання відключено за борги. У зв`язку з цим неповнолітній був тимчасово поміщений до комунального закладу Рокитнянської районної ради Київської області „Рокитнянський районний дитячий будинок „Чебурашка".

05.11.2019 було з`ясовано, що ОСОБА_3 проживає у співмешканця за адресою: АДРЕСА_2 . Під час відвідування матері за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 була з ознаками алкогольного сп`яніння і повідомила, що не має наміру повертатися додому та забирати сина із закладу.

Батько неповнолітнього ОСОБА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , має іншу сім`ю, із сином спілкується по телефону, допомагає матеріально.

Питання щодо доцільності позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 батьківських прав розглядалося 15.01.2020 року на засіданні районної комісії з питань захисту прав дитини. На засідання комісії з`явився лише батько дитини ОСОБА_2 .

Службою було надіслано клопотання до Рокитнянського відділу поліції щодо забезпечення явки ОСОБА_3 , але на засідання комісії вона не з`явилася. Питання щодо позбавлення її батьківських прав розглядалося на комісії повторно 26.02.2020 року. Мати була запрошена на засідання комісії з питань захисту прав дитини у телефонному режимі. Вона повідомила, що на даний час працює у м.Києві, тому не проживає за місцем реєстрації, обіцяла бути на комісії.

ОСОБА_2 заперечував проти позбавлення його батьківських прав, пояснив, що постійно спілкується з сином, допомагає матеріально. Чоловік має малолітню доньку, проживає разом з сім`єю у одній кімнаті в гуртожитку і готовий забрати ОСОБА_1 до себе.

Неповнолітній ОСОБА_1 категорично відмовився проживати разом з батьком у м.Біла Церква, та просить позбавити його батьків батьківських прав.

ОСОБА_3 не з`явилася повторно на комісію 26.02.20 року, тому членами комісії вирішено розглядати питання про доцільність позбавлення батьківських прав без її присутності.

Згідно характеристики, виданої Житньогірською сільською радою Рокитнянського району Київської області 27.02.2020 за № 140, за період проживання в с. житні Гори, ОСОБА_3 зарекомендувала себе із негативної сторони, зловживає алкогольними напоями, не займається вихованням сина ОСОБА_1 , який на даний час вилучений із сім`ї в дитячий будинок.

Згідно листа КЗ РРР Рокитнянський районний дитячий будинок Чебурашка № 7 від 10.01.2020, в дитячому будинку з 29.10.2019 по теперішній час перебуває неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати неповнолітнього вихованця ОСОБА_7 не відвідувала сина жодного разу. Батько ОСОБА_2 приїздив до закладу один раз.

Відповідачка з моменту влаштування ОСОБА_1 у дитячий будинок, не відвідувала його та не звернулася до служби у справах дітей та сім`ї Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області щодо повернення сина у сім`ю.

ОСОБА_3 притягалася до адміністративної відповідальності за ст. 183 (завідомо неправдивий виклик спеціальних служб), ст.184 ч. 1 (невиконання батьками, або особами, що їх заміняють обов`язків щодо виховання дітей), ст.178 ч. 1, ч.2 (розпивання пива, алкогольних та слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях, або поява у громадських місцях у п`яному вигляді), ст. 175-1 ч. 1 (куріння тютюнових виробів у заборонених місцях) КУпАП.

ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не притягався.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області № 01-43/3863 від 26.02.2020, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав відносно сина та стягнути аліменти на його утримання.

Відповідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, згідно ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року у п.6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Частиною 1 статті 12 Закону України Про охорону дитинства встановлено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини та протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування, якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Як зазначено в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року N 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав - ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року та ратифікованої постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Відповідно до пункту 47 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Савіни проти України" право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обставини справи свідчать про те, що відповідачі фактично самоусунулися від належного утримання та виховання дитини, не піклуються про фізичний і духовний та моральний розвиток сина, його навчання, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не сприяють засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до його внутрішнього світу.

Окрім того, небажання відповідачів виконувати батьківські обов`язки та легковажне ставлення щодо факту позбавлення їх батьківських прав у відношенні дитини, що виразилося у відсутності будь-яких заперечень щодо задоволення позову, ігнорування явки до суду, свідчить про небажання змінитися та змінити спосіб свого життя, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про свідоме нехтування ними своїми батьківськими обов`язками та, відповідно, про необхідність позбавлення їх батьківських прав у відношенні неповнолітнього сина.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення аліментів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів та ін.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За статтею 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Отже, оскільки відповідачі в добровільному порядку не надають матеріальної допомоги на утримання сина, хоча повинні та мають таку можливість, бо є людьми працездатного віку, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів аліменти на утримання дитини у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, відповідно до ст. 32 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , за дітьми сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особам з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 71 Житлового кодексу Української РСР, жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках: влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім`ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Частиною 4 статті 17 Закону України Про охорону дитинства встановлено, що суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 вказаного Закону у разі передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім`ї жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх в цих закладах, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім`ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім`ї.

Як вбачається із акту обстеження матеріально-побутового стану сім`ї 29.10.2019, до складу сім`ї, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , входять: мати - ОСОБА_3 , син - ОСОБА_1 , а тому, з урахуванням зазначених вище обставин та положень закону, з метою захисту житлових прав дитини, слід накласти заборону на відчуження житла за вказаною адресою, без згоди відповідного органу опіки та піклування та до досягнення дитиною повноліття.

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір , за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Приймаючи до уваги вимоги ч. 6 ст. 141 ЦПК України, та враховуючи те, що позивачем заявлені вимоги немайнового (позбавлення батьківських прав) та майнового (стягнення аліментів) характеру, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір у сумі по 840,80 грн з кожного.

Крім того, статтею 168 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду особам, які позбавлені батьківських прав, може бути дозволено побачення з дитиною. Якщо поведінка такої особи щодо утримання та виховання своєї дитини зміниться, за правилами ст. 169 Сімейного кодексу України остання не позбавлена права звернутися до суду з позовом про поновлення у батьківських правах.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 19, 23, 77, 78, 81, 82, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 150, 164, 165, 166, 168 СК України, ст. 12 Закону України Про охорону дитинства , суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в місяць, починаючи з 02.03.2020.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в місяць, починаючи з 02.03.2020.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати органу опіки та піклування Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області для вирішення питання щодо подальшого його влаштування.

Накласти заборону на відчуження житла, яке належить ОСОБА_3 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , судовий збір на користь держави в розмірі 840,80 грн (вісімсот вісімдесят гривень сорок копійок).

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 840,80 грн (вісімсот вісімдесят гривень сорок копійок).

Відповідно до ч. 6 ст. 164 СК України, ч. 4 ст. 17 Закону України Про охорону дитинства рішення суду після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини, нотаріусу за місцем знаходження майна та житла.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:В. І. Зінкін