Рішення

від 15.02.2021 по справі 549/330/20

ЧОРНУХИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа №549/330/20

Провадження№2/549/3/21

РІШЕННЯ

Іменем України

15 лютого 2021 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.

за участю: секретарів судових засідань - Бибик О.В.,

Міщенко Т.А.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

представника третьої особи - Ступніка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань селища Чорнухи в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - Чорнухинська державна нотаріальна контора Полтавської області, про визнання недійсною відмови від спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,

установив:

18 серпня 2020 року адвокат Бондаренко О.В. - представник позивача ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , третя особа - Чорнухинська державна нотаріальна контора Полтавської області, в якому прохала :

-визнати недійсною відмову від спадщини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відкрилася після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 ;

-визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 10.07.2015, видане державним нотаріусом Чорнухинської державної нотаріальної контори Полтавської області на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване в реєстрі за №846.

Вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 - син позивача ОСОБА_3 .

Після його смерті залишилася спадщина, яка складається, зокрема, з права на домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

На момент відкриття спадщини спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 була його мати - ОСОБА_3 .

Згідно з посвідченням № НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю І групи по зору з 25.07.1991, потребує стороннього догляду та допомоги в повсякденному житті.

Враховуючи потребу в постійному догляді після смерті сина ОСОБА_5 позивач погодилася на пропозицію ОСОБА_6 - двоюрідної сестри свого сина, укласти усний договір довічного утримання (догляду).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла, ОСОБА_3 залишилася в безпорадному стані без допомоги та стороннього догляду.

Спадкоємець після смерті ОСОБА_6 - її дочка ОСОБА_4 , умови усного договору довічного утримання (догляду), фактично укладеного з її матір`ю, не виконувала.

ОСОБА_3 , будучи єдиним спадкоємцем після смерті свого сина ОСОБА_5 , вважаючи себе власником домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_1 , потребуючи допомоги та стороннього догляду запропонувала укласти письмовий договір довічного утримання (догляду) своїй сусідці - ОСОБА_7 .

Однак від представника виконкому Чорнухинської селищної ради Хариніна М.П. дізналася, що зазначене домоволодіння належить на праві приватної власності іншій особі - ОСОБА_8 .

Пізніше ОСОБА_3 стало відмово, що це домоволодіння було одноосібно успадковане ОСОБА_6 у зв`язку з її відмовою від спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

Домоволодіння, розташоване у АДРЕСА_1 , було прийнято відповідачем ОСОБА_4 у спадщину, але належним чином не оформлене.

Позивач вважає, що її незаконно позбавили права власності на вказане домоволодіння, як єдиного спадкоємця після смерті сина ОСОБА_5 , оскільки будучи особою з інвалідністю І групи по зору вона ніяких заяв не підписувала, з державним нотаріусом Карбан Л.М. не спілкувалася.

Відповідно до пунктів 4-6 глави 9 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012, при вчиненні нотаріальних дій, що потребує прикладення власноручного підпису осіб, нотаріус перевіряє справжність підпису цих осіб шляхом здійснення ними підпису у його присутності. Встановлення їх особи здійснюється за документами, визначеними Законом України Про нотаріат .

Якщо фізична особа внаслідок фізичної вади, хвороби або іншої причини (наприклад, неписьменна) не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не мала змоги підписати документ, зазначається у тексті документа та в посвідчувальному написі. Правочин за особу, яка не може підписати його, не може підписувати особа, на користь або за участю якої його посвідчено.

Якщо фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, має вади зору або з інших причин не має змоги самостійно прочитати документ, нотаріус уголос прочитує їй текст документа, про що на документі робиться відповідна відмітка.

Посилаючись на вищевказане зазначає, що заява про відмову від спадщини, датована 2015 роком, в графі підпис якої виконано підпис нібито від імені ОСОБА_3 , не містить жодної відмітки в розумінні п.п.5,6 глави 9 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, хоча вади зору унеможливили б ознайомлення її зі змістом заяви.

Крім того, зазначена заява містить помилку в році народження позивача.

Ухвалою Чорнухинського районного суду від 01.09.2020 у справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 30 вересня 2020 року, встановлено строк для подання відзиву, пояснень третьої особи.

Ухвалою Чорнухинського районного суду від 30.09.2020 витребувано:

-у Чорнухинської державної нотаріальної контори - належним чином завірену копію спадкової справи №47/2014, заведену після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 ;

-у Чорнухинського районного суду Полтавської області - цивільну справу №549/80/20, за позовом ОСОБА_3 до Чорнухинської селищної ради Полтавської області, ОСОБА_9 про визнання права власності на житловий будинок;

- з КНП "Чорнухинська районна лікарня" Чорнухинської районної ради Полтавської області" - інформацію щодо звернення до лікувального закладу з проблемами зору ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , встановленого діагнозу.

Ухвалою Чорнухинського районного суду від 23.10.2020 підготовче провадження у цивільній справі закрито, призначений судовий розгляд.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позові.

Крім того пояснила, що ОСОБА_3 , звернувшись після смерті ОСОБА_6 за допомогою до сусідки ОСОБА_7 з приводу догляду за нею дізналася, що з 2015 року спірний будинок належить іншій особі. В цьому будинку позивач продовжує проживати, іншого житла не має.

Уточнила, що вимога про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 липня 2015 року стосується житлового будинку АДРЕСА_1 , зареєстрованого за АДРЕСА_2 .

Позивач має проблеми з зором, останні двадцять років з будинку не виходить, окулярами не користується, змоги виконати підпис не має, є особою з інвалідністю по зору, тому, враховуючи зазначене, а також відсутність змоги у позивача оплатити вартість експертизи, підстав для проведення почеркознавчої експертизи не вбачає.

Допускає, що позивач могла підписати документ вважаючи, що він стосується родинних відносин, коли до неї приходив чоловік з таким проханням, але не заяву про відмову від прийняття спадщини.

Відповідач в судове засідання не з`явилась. Направлені на електронну адресу суду клопотання, яке містить пояснення та прохання відмовити у задоволенні позову від імені ОСОБА_4 , суд не бере до уваги, оскільки таке клопотання не містить підпису особи, яка його подала.

Представник відповідача в судовому засіданні, проведеного в режимі відеоконференції 16.12.2020 під час трансляції з Лубенського міськрайонного суду, позов не визнав. Пояснив, що в матеріалах іншої цивільної справи за позовом позивача містяться документи, підписані від її імені. Для ідентифікації підпису у заяві про відмову від спадщини необхідно провести почеркознавчу експертизу. На цей момент підстави для задоволення позову відсутні.

Представник третьої особи - адвокат Ступнік С.В., просив у задоволенні позову відмовити. Пояснив, що посвідчуючи відмову за місцем проживання позивача нотаріус роз`яснила ОСОБА_3 суть заяви, оголосивши її зміст, а позивач підписала її. Необхідність стороннього догляду за позивачем у зв`язку з погіршенням зору встановлено у 2017 році. Позов до селищної ради та додатки підписані самою ОСОБА_10 у 2020 році.

Вважає, що відмітка на заяві про відмову у прийнятті спадщини про уголос прочитаний нотаріусом текст не є обов`язковою.

Крім того, посилався також на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі №308/12128/15-ц (провадження №61-9541св18), відповідно до якої навіть якщо судами першої та апеляційної інстанції встановлено відсутність вказівки у договорі про те, що його текст зачитано уголос, це не є підставою для визнання недійсним правочину.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , після його смерті відкрилась спадщина (а.с.48).

13 лютого 2015 року Чорнухинською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа №47 (а.с.67-68) за заявою спадкоємця ОСОБА_6 - двоюрідної сестрою ОСОБА_5 (а.с.53-54), яка прийняла спадщину і 10.07.2015 отримала свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованих в реєстрі за №№843, 846, а саме:

-земельну ділянку, розміром 3,93 га, розташованої на території Чорнухинської селищної ради Полтавської області, кадастровий номер 5325155100:00:023:0059 (а.с.65);

- жилого будинку з господарчими побудовами, розташованого у АДРЕСА_1 , загальною площею 70,1 кв.м., на земельній ділянці, розміром 0,0452 га, кадастровий номер 5325155100:30:001:0330 (а.с.66).

В матеріалах спадкової справи №47/2015 міститься заява ОСОБА_3 про відмову від спадщини після смерті сина ОСОБА_5 , подана до Чорнухинської державної нотаріальної контори 13.02.2015 та зареєстрована під №86.

Заява від імені ОСОБА_3 підписана ОСОБА_3 (а.с.49).

Згідно з посвідченням № НОМЕР_1 , повідомленням КНП "Чорнухинська районна лікарня" Чорнухинської районної ради Полтавської області від 05.10.2020 №01-27/1496, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у 1965 році оглядалась комісією МСЕК та визнана особою з інвалідністю по зору.

У зв`язку зі сталою втратою зору, враховуючи безперспективність лікування хворої, з 25.07.1991 року рішенням МСЕК ОСОБА_3 встановлено інвалідність І групи по зору.

Діагноз: стійке рубцеве змутніння рогівок та катаракта обох очей.

Останній запис лікаря-окуліста в амбулаторній картці 24.03.2017 - хвора направлена на ВКК, де комісійно було визначено, що ОСОБА_3 потребує стороннього догляду та допомоги (а.с.8,69).

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що син позивача ОСОБА_5 помер у 2014 році. Після його смерті ОСОБА_3 просила її здійснювати за нею догляд з такою умовою, щоб ночувала разом з нею. Говорила, хто за нею буде доглядати, тому все і залишиться. ОСОБА_3 є особою з інвалідністю по зору, з будинку не виходить, окулярами не користується.

ОСОБА_6 - дочка рідної сестри позивача, також після смерті ОСОБА_11 просила її декілька разів доглядати за ОСОБА_3 . Проте вона відмовилась ночувати, а їх родичка ОСОБА_6 погодилась та доглядала ОСОБА_3 . З 28 лютого 2018 року після смерті ОСОБА_6 вона здійснює догляд за позивачем. Погодилась через будинок.

В той день - 28 лютого 2018 року в її присутності, за участю представника Чорнухинської селищної ради, працівників територіального центру, територіальний центр передав Хариніній М.П. різні документи, які стосуються позивача. Ці документи територіальному центру були передані ОСОБА_12 після смерті його дружини ОСОБА_6 .

Від ОСОБА_3 їй відмово, що до неї приходила ОСОБА_6 разом з невідомим чоловіком, який повідомив, що для догляду за позивачем протягом його життя необхідно підписати документ для встановлення родинних відносин.

Після складання у 2019 році ОСОБА_3 заповіту стосовної неї вона дізналась, що будинок належить не позивачу, а іншій особі.

З оглянутих в судовому засіданні матеріалів цивільної справи №549/80/20, провадження №2/549/53/20, за позовом ОСОБА_3 до Чорнухинської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_6 , після смерті якої була заведена спадкова справа №91/2018.

Її дочка ОСОБА_4 , відповідач у справі, та онук ОСОБА_13 , подали заяви про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_6 , а саме на земельну ділянку, площею 3,93 га з кадастровим номером 5325155100:00:023:0059, розташовану на території Чорнухинської селищної ради Полтавської області; квартиру АДРЕСА_3 (а.с.39-45).

Щодо зазначеного майна ОСОБА_4 та ОСОБА_13 було видано свідоцтва про право на спадщину за законом. Частка ОСОБА_4 - 2/3 частини, ОСОБА_13 - 1/3 (а.с.47-50).

Відповідно до ч.ч.1,3, 4 ст.12, ч.ч.1,2 ст.76 ч.1 ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими й електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч.1 ст.79 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За приписами ч.ч.1,3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частинами першою-третьою ст.51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 4 частини третьої статті 175 ЦПК України.

За приписами частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частин першої, п`ятої та шостої статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частина друга статті 1274 ЦК України).

Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225,229-231 і 233 цього Кодексу (частина п`ята статті 1274 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.ст.16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; установлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

Згідно з п.п.4-6 Глави 9 Розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, при вчиненні нотаріальних дій, що потребують прикладення власноручного підпису осіб, нотаріус перевіряє справжність підпису цих осіб шляхом здійснення ними підпису у його присутності. Встановлення їх особи здійснюється за документами, визначеними Законом України "Про нотаріат".

Якщо фізична особа внаслідок фізичної вади, хвороби або іншої причини (наприклад, неписьменна) не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа, яка визначається зазначеною фізичною особою. Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не мала змоги підписати документ, зазначається у тексті документа та в посвідчувальному написі. Правочин за особу, яка не може підписати його, не може підписувати особа, на користь або за участю якої його посвідчено.

Якщо фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, має вади зору або з інших причин не має змоги самостійно прочитати документ, нотаріус уголос прочитує їй текст документа, про що на документі робиться відповідна відмітка.

Представником позивача позовні вимоги про визнання недійсною заяви про відмову від спадщини обґрунтовувані тим, що позивач таку не підписувала, з державним нотаріусом не спілкувалась, вади зору унеможливлюють ознайомитись зі змістом заяви.

З огляду на предмет і підстави заявленого позову, з`ясування питання ідентифікації виконавця підпису у зазначеній заяві при проведенні судової почеркознавчої експертизи має визначальне значення для встановлення обставин справи та є способом реалізації основоположних засад цивільного судочинства - змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів та доказів перед судом.

Обов`язок доказування невідповідності підпису ОСОБА_3 на заяві про відмову від прийняття спадщини процесуальний закон покладає на позивача, а тому саме позивач зобов`язаний це доводити, зокрема в спосіб, визначений ним та законом, шляхом проведення в справі судової почеркознавчої експертизи.

Представникам сторін роз`яснювалось їх право заявити клопотання про призначення відповідної почеркознавчої експертизи щодо встановлення належності підпису на заяві про відмову від прийняття спадщини, проте останні таке клопотання не заявили.

Твердження представника позивача про те, що позивач у зв`язку зі станом здоров`я не могла підписати заяву про відмову від спадщини та вчинила такий правочин внаслідок помилки є взаємовиключними доводами.

Якщо спадкоємець заяву про відмову від спадщини не підписував, то він буде вважатися таким, що прийняв спадщину.

Визнання правочину (заяви про відмову від спадщини) недійсним з тих підстав, що особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, потребує встановлення абсолютно інших фактичних обставин, застосуванню інших норм права.

Доводів щодо того, що позивач при написанні заяви помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, позовна заява не містить. Будь-яких заяв про зміну підстав позову до суду не подавалось.

Посилання представника позивача, що ОСОБА_3 у зв`язку із станом здоров`я взагалі не має змоги власноручно здійснювати підпис не підтверджено доказами та є припущенням.

З оглянутих в судовому засіданні матеріалів цивільної справи №549/80/20, провадження №2/549/53/20, за позовом ОСОБА_3 до Чорнухинської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок вбачається, що позовна заява у цій справі (а.с.4), а також заяви про розгляд справи за відсутності позивача, долучення доказів (а.с.25, 69,), а також засвідчувані написи підписані від імені ОСОБА_3 .

Крім того, 15 січня 2019 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Чорнухинської державної нотаріальної контори Полтавської області та зареєстрований у реєстрі за №34, в якому земельну ділянку, розміром 0,0452 га, кадастровий номер 5325155100:30:001:0330, земельну ділянку, розміром 0,1290 га, кадастровий номер 5325155100:30:001:0329, які знаходяться в АДРЕСА_1 ; надані для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд і для ведення особистого селянського господарства; житловий будинок з надвірними побудовами, який знаходиться в АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, розміром 3,8000 га, розташовану на території Чорнухинської селищної ради Полтавської області, кадастровий номер 5325155100:00:023:0058, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, заповідала ОСОБА_7 (т.1 а.с.122).

З заповіту вбачається, що він власноручно підписаний позивачем ОСОБА_3 в присутності свідка ОСОБА_14 .

З огляду на викладене, оскільки за змістом ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи з того, що позивачем та її представником за допомогою належних та допустимих доказів не довели існування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме факт неналежності вчинених на заяві про відмову від прийняття спадщини від 13.02.2015 підписів від імені ОСОБА_3 саме цій особі, суд, з огляду на наведені докази у їх сукупності та підстави заявленого позову, дійшов висновку, що заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

При цьому відсутність у заяві про відмову від прийняття спадщини відмітки про те, що її текст зачитано уголос, не є достатньою підставою для визнання заяви недійсною.

Крім того необхідно зазначити, що визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача.

Суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Представник позивача, будучи обізнаною про наявність іншої особи, яка прийняла у спадщину майно після смерті ОСОБА_6 - ОСОБА_13 , що вбачається з матеріалів справи №549/80/20, провадження №2/549/53/20, за позовом ОСОБА_3 до Чорнухинської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок (а.с.82), клопотань про залучення останнього до участі у справі як співвідповідача не заявляла.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України , суд,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - Чорнухинська державна нотаріальна контора Полтавської області, про визнання недійсною відмови від спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Чорнухинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення - 25.02.2021.

Суддя С.І.Крєпкий