Рішення

від 26.02.2021 по справі 317/2440/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 317/2440/20

Провадження № 2/317/89/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сакояна Д.І.

за участі:

секретаря судового засідання Борисенко Д.Р.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка - ОСОБА_5 . Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщину прийняла за законом рідна сестра померлої - ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому отримати її згоду на прийняття спадщини в добровільному порядку він не має змоги. Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 , яка прийняла спадщину після ОСОБА_5 . Він пропустив шестимісячний строк на прийняття спадщини за заповітом після смерті тітки, ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки лише у липні 2020 року йому стало відомо про існування заповіту на його користь.

Просить визначити йому додатковий строк два місяці для прийняття спадщини, відкритої після ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи позивач ОСОБА_3 та його представник, адвокат Заярна М.А., до суду не з`явились. У заяві від 09.02.2021 представник позивача просила розглянути справу за відсутності позивача та його представника.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення позову. Зазначила, що вони з братом проживають за однією адресою. Він знав, що тітка написала заповіт на нього, йому казала матір. Також він знав, що тітка потребувала допомоги. Тоді він вживав алкоголь. ОСОБА_5 - це тітка, а ОСОБА_6 матір.

У судовому засіданні представник відповідача, адвокат Мелешко Л.П., також заперечувала проти задоволення позову. Зазначила, що після 70 років ОСОБА_5 стало важко. Вона сподівалась, що позивач їй допоможе. Вона зібрала усіх, оповістила про своє бачення, бажання скласти заповіт. Спочатку позивач її доглядав, а потім він покинув тітку, почав проживати в іншому місці. Матір відповідача забрала тітку до себе, вони її доглядали. Позивач не надав доказів того, що він не знав про існування заповіту.

Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідачка ОСОБА_4 до суду не з`явилась. До суду надійшла заява ОСОБА_4 від 28.09.2020 про визнання позову та розгляд справи за її відсутності.

Вислухавши доводи відповідача ОСОБА_1 та її представника, адвоката Мелешко Л.П., дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Згідно актового запису про смерть № 145 від 05.10.2012, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як видно зі спадкової справи № 159/2013, відкритої Запорізькою районною державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_5 , із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори 04.04.2013 звернулась ОСОБА_6 , яка прийняла спадщину за законом.

Також у матеріалах спадкової справи наявний заповіт ОСОБА_5 , наданий Мар`ївською сільською радою Запорізького району Запорізької області на запит нотаріуса.

За змістом заповіту від 16.12.2008, посвідченого 16.12.2008 секретарем виконавчого комітету Мар`ївської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_5 заповіла належний їй житловий будинок та інше належне їй на день смерті майно ОСОБА_3 .

Відповідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк в шість місяців, який починається з моменту відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 (справа № 6-1320цс17).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як встановлено судом, 26.04.2013 завідувач Запорізької районної державної нотаріальної контори Кравцова Л.М. звернулась до Обласного адресно-довідкового сектору ВГІРФО із запитом про місце проживання та прописки ОСОБА_3 .

У даному запиті зазначено, що місцем проживання ОСОБА_3 є Запорізька область, точна адреса невідома.

Спадкова справа не містить відповіді на вказаний запит. Також у спадковій справі немає відомостей про те, що ОСОБА_3 нотаріусом направлялось повідомлення про наявність заповіту або розміщувалась в пресі інформація про наявність такого заповіту.

Суд зауважує, що за відомостями, які містяться у паспорті громадянина України, позивач ОСОБА_3 з 2003 зареєстрований за однією і тією ж адресою, тож нотаріус мав змогу і повинен був повідомити спадкоємця за заповітом про існування заповіту.

За змістом свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , тобто особа, яка єдина прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 .

Про зареєстроване місце проживання свого сина - ОСОБА_3 , спадкоємець за законом, ОСОБА_6 , також нотаріуса не повідомляла, хоча мала змогу це зробити.

28.03.2019 ОСОБА_6 у Запорізькій районній державній нотаріальній конторі отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 2322185700:01:002:0044.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 30.12.2019 Запорізьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Заповітом від 29.12.2015, посвідченим секретарем Мар`ївської сільської ради Запорізького району Запорізької області 29.12.2015, ОСОБА_6 поділила своє майно між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Заявою від 15.06.2020 ОСОБА_4 прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6

ОСОБА_1 є такою, що прийняла спадщину, оскільки згідно довідки виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 05.06.2020 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , тобто за місцем реєстрації та проживання спадкодавця.

Наразі у провадженні Запорізького районного суду Запорізької області розглядається цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним.

Суд приходить до висновку, що необізнаність спадкоємця ОСОБА_3 про наявність заповіту, у сукупності із неповідомленням ОСОБА_3 нотаріусом про його наявність, нерозміщенням оголошення у пресі про наявність заповіту, є поважною причиною пропуску ним строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .

Той факт, що ОСОБА_1 із матір`ю тривалий час доглядали ОСОБА_5 та поховали за власні кошти жодного значення для вирішення позовних вимог не має, оскільки не підтверджує та не спростовує позиції позивача щодо незнання про існування заповіту ОСОБА_5 .

Посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що позивач знав про існування заповіту раніше суд до уваги не бере, оскільки вони не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Крім того, при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини суд враховує свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

За даних обставин, враховуючи наявність у позивача поважної причини пропуску строку на прийняття спадщини, наявні підстави для задоволення позову у повному обсязі.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити у повному обсязі.

Визначити ОСОБА_3 додатковий строк тривалістю у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 26.02.2021.

Суддя Д.І. Сакоян