Рішення

від 17.02.2021 по справі 323/2995/20

ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 323/2995/20

Провадження № 2/323/220/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2021 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Мінаєва М.М,

при секретарі - Тахтаул А.Л.,

за участю:

представника позивача - адвоката Молоткової В.В.,

представника відповідача - адвоката Сахно О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 6,21 га з кадастровим номером 2323986200:02:001:0198 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2162320623239), відомості про яку 03.09.2020 року внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області Озеранським Віктором Івановичем на підставі рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 13.10.2008 року у справі № 2-1707/08 (номер запису про право власності - 38068478), з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилалась на те, що на підставі Державного акту на право приватної власності серії ЗП № 014377, виданого 20.07.2004 року, їй належить земельна ділянка площею 6,2100 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , розташована на території Новотроїцької сільської ради Оріхівського району Запорізької області. Водночас Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 13.10.2008 року у справі № 2-1707/08 право власності на вказану земельну ділянку було визнано за відповідачем ОСОБА_2 зв`язку з визнанням дійсним Договору купівлі-продажу від 05.01.2007 року, за яким ОСОБА_2 нібито купила спірну земельну ділянку у позивача. На підставі вказаного рішення суду 03.09.2020 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області Озеранським Віктором Івановичем був внесений запис про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за відповідачем ОСОБА_2 . В подальшому Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 13.10.2008 року у справі № 2-1707/08 було скасоване Постановою Запорізького апеляційного суду від 04.11.2020 року, але питання про скасування державної реєстрації права власності, проведеної на його підставі, не вирішувалось. В позасудовому порядку позивач не змогла вирішити питання про скасування цієї державної реєстрації, оскільки державний реєстратор відмовив у цьому з посилання на положення ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Відтак, позивач змушена звернутись до суду, оскільки за чинним законодавством підставою для скасування державної реєстрації речового права є лише наявність судового рішення про визнання, зміну або припинення такого речового права.

Ухвалою від 30.11.2020 року було відкрите провадження у справі, а її розгляд визначений в порядку загального позовного провадження. Сторонам був наданий час для подання письмових заяв по суті спору та доказів на їх обґрунтування.

28.12.2020 року до суду надійшов письмовий відзив відповідача із запереченнями проти позову, суть яких зводиться до того, що вимога про скасування державної реєстрації не є способом захисту цивільних прав, передбачених законом, при проведенні державної реєстрації права власності за відповідачем на спірне майно порушень чинного законодавства допущено не було.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача, адвокат Молоткова В.В., позовні вимоги підтримала, а представник відповідача - адвокат Сахно О.В., позов не визнала.

Ухвалою від 21.01.2021 року підготовче провадження у справі було закрите, а справу призначено до судового розгляду.

Під час судового розгляду представник позивача позов підтримала, пославшись на факти та норми права, викладені в позовній заяві. Підкреслила, що позивач просить не тільки скасувати державну реєстрацію права власності на спірне майно за відповідачем, а й припинити таке право власності у зв`язку із скасуванням судового рішення, на підставі якого таке право виникло та було зареєстроване.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, пославшись на доводи, викладені у відзиві на позов, а також на те, що у зв`язку із скасуванням судового рішення, на підставі якого за відповідачем було зареєстроване право власності на спірне майно, відповідач вже не є власником цього майна, а тому припинити її право власності неможливо, і взагалі ОСОБА_2 не є належним відповідачем за вимогою про скасування державної реєстрації права власності, оскільки вона безпосередньо дії з такої реєстрації не проводила.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, суд приходить до такого.

Як випливає з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, позивач, прізвище якої на той час було ОСОБА_3 , на підставі Державного акту на право приватної власності серії ЗП № 014377, виданого 20.07.2004 року, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, за номером 57, отримала у приватну власність земельну ділянку площею 6,2100 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , розташовану на території Новотроїцької сільської ради Оріхівського району Запорізької області (кадастровий номер 2323986200:02:001:0035).

Законодавством, чинним до 01.01.2013 року, виникнення права приватної власності на земельну ділянку не пов`язувалось із внесенням відповідним відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

В подальшому, Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 13.10.2008 року у справі № 2-1707/08 був визнаний дійним Договір купівлі-продажу від 05.01.2007 року, нібито укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 з приводу купівлі-продажу належної позивачу земельної ділянки, а також визнано за ОСОБА_2 право власності на вказану земельну ділянку.

У передбачений процесуальним законом строк вказане рішення суду оскаржено не було, у зв`язку з чим набрало законної сили.

02.10.2017 року позивач уклала шлюб із ОСОБА_4 та взяла його прізвище, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області.

Відповідно до Довідки № 08-1715/109-20 від 13.11.2020 року, виданої державним реєстратором Відділу в Оріхівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в зв`язку з оновленням картографічного матеріалу в національній кадастровій системі кадастровий номер 2323986200:02:001:0035 земельної ділянки площею 6,2100 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , розташованої на території Новотроїцької сільської ради Оріхівського району Запорізької області, яка належить ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності серії ЗП № 014377, виданого 20.07.2004 року, був замінений на кадастровий номер 2323986200:02:001:0198.

На підставі Оріхівського районного суду Запорізької області від 13.10.2008 року у справі № 2-1707/08, за заявою ОСОБА_2 , поданою 03.09.2020 року, тобто через дванадцять (!) років після набрання цим рішенням законної сили, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області Озеранським Віктором Івановичем був внесений запис про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 2323986200:02:001:0198 за відповідачем ОСОБА_2 (номер запису про право власності - 38068478), з відкриттям розділу.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 04.11.2020 року Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 13.10.2008 року у справі № 2-1707/08 було скасоване, а у позові ОСОБА_2 про визнання дійсним Договору купівлі-продажу від 05.01.2007 року та про визнання за нею права власності на спірну земельну ділянку, - відмовлено. Водночас апеляційним судом питання про поворот виконання рішення суду першої інстанції, в тому числі шляхом скасування державної реєстрації права власності, проведеної на його підставі, не вирішувалось.

26.11.2020 року державний реєстратор Озеранський В.І. відмовив позивачу у скасуванні державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за відповідачем, пославшись на ненадання позивачем судового рішення, яким би було вирішено питання про припинення такого права власності, що є необхідним в силу вимог ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Велика Палата Верховного Суду (надалі - ВП ВС), вирішуючи питання розмежування юрисдикції судів різних спеціалізацій при розглядів спорів, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав, неодноразово формулювала та підтримувала правовий висновок про те, що вирішальним критерієм при цьому є правова природа відносин між сторонами та характер права, за захистом якого особа звертається до суду (ив. постанови від 4 грудня 2018 року у справі № 915/1377/17, від 29 січня 2019 року у справі № 813/1321/17, від 2 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а, від 6 листопада 2019 року у справі № 826/3051/18 тощо).

Зокрема, у постанові ВП ВС від 02.10.2018 року у справі № 911/488/18 (п. п. 5.12 5.16) зазначається про таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення таких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних (частина перша статті 12 Закону № 1952-IV).

Разом із тим, державній реєстрації підлягає саме заявлене право і державна реєстрація права здійснюється суб`єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, встановлених законом, зокрема, на підставі заяви про державну реєстрацію прав, поданої особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто, відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Якщо ж, на думку позивача, саме в результаті державної реєстрації права власності за третьою особою - суб`єктом звернення за такою послугою порушується (не визнається, оспорюється) право власності позивача, то має місце спір позивача про цивільне право з цією особою, яка і має бути належним відповідачем у спорі про скасування запису про проведену державну реєстрацію речового права за особою, адже наслідки вирішення такого спору судом безпосередньо впливають на зміст та стан речового права саме цієї особи .

До того ж навіть у випадку, коли суб`єкт державної реєстрації прав не допустив порушень законодавства при проведенні державної реєстрації права, це не є перешкодою для розгляду спору за цивільним позовом, задоволення якого є підставою для вчинення реєстраційних дій.

З предмета та підстав позову, викладених у позовній заяві, вбачається, що позивач звернулась до суду з цим позовом на захист порушеного (на її думку) права власності на вказані нею земельну ділянку до відповідача як особи, за якою зареєстровано право власності на ту ж саму земельну ділянку, тобто, між сторонами є спір, який виник із майнових відносин приватноправового характеру, та існування якого не залежить від додержання вимог законодавства при здійсненні запису про реєстрацію права суб`єктом державної реєстрації прав.

З огляду на це, суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем за заявленими вимогами, і що позов не може бути задоволений лише тому, що при здійсненні оспорюваної державної реєстрації не було порушено вимог чинного законодавства.

Відповідно до абз. 1-3 ч. 3 ст. 26 Закону № 1952-IV у редакції, чинній з 16.01.2020 року, передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав , державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону .

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав) .

При цьому, як випливає з п. 3 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству від 05.12.2019 року № 340-ІХ, яким до ст. 26 Закону № 1952-IV були внесені зміни, що набули чинності з 16.01.2020 року, - оскільки державна реєстрація права власності на спірну земельну ділянку за відповідачем була проведена після набрання чинності цими змінами, питання про її скасування має вирішуватись за правилами, чинними з 16.01.2020 року, незалежно від того, коли було ухвалене судове рішення, на підставі якого була проведена така державна реєстрація.

Таким чином, суд погоджується з доводами представника позивача про те, що позивач змушений в судовому порядку просити припинити право власності відповідача на спірну земельну ділянку, оскільки лише судове рішення про припинення такого права є підставою для скасування його державної реєстрації.

Відтак, обраний позивачем спосіб захисту відповідає характеру порушеного, на його думку, права власності на земельну ділянку.

За правовим висновком ВП ВС, викладеним у п. 4.13 - 4.18 постанови від 12.03.2019 року у справі № 911/3594/17, Згідно із частинами першою та четвертою статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сукупний правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи .

Отже, за наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою цієї особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно .

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду

Беручи це до уваги, суд виходить з того, що на підставі Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 13.10.2008 року у справі № 2-1707/08 у відповідача виникло право приватної власності на спірну земельну ділянку, а державна реєстрація цього права за відповідачем, яка була здійснена 03.09.2020 року на підставі вказаного рішення суду, створила презумпцію того, що саме відповідач є власником спірної земельної ділянки.

Як випливає із змісту ст. ст. 328. 346 ЦК України, наведений у ній перелік підстав припинення права власності не є вичерпним, і воно може бути припинене в інших випадках, встановлених законодавством, зокрема, у разі встановлення незаконності його набуття.

При ухваленні постанови від 04.11.2020 року, якою було скасоване Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 13.10.2008 року у справі № 2-1707/08, Запорізький апеляційний суд, хоча й встановив незаконність набуття відповідачем права власності на спірну земельну ділянку, не вирішував питання про припинення цього права власності та (або) про скасування державної реєстрації цього права, оскільки це виходило за межі судового розгляду у тій справі.

Відтак, суд приходить до висновку, що право власності може бути набуте неправомірно, при цьому факт цієї неправомірності як такий не тягне автоматичного припинення цього права (особливо з урахуванням презумпції наявності цього права, яка випливає з факту його державної реєстрації), якщо інше не встановлено безпосередньо законом або якщо рішення про припинення цього права не ухвалене судом.

Таким чином, у зв`язку із скасуванням Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 13.10.2008 року у справі № 2-1707/08 право власності відповідача на спірну земельну ділянку підлягає припиненню як набуте неправомірно, а державна реєстрація цього права - скасуванню, оскільки це порушує право власності позивача на цю ж земельну ділянку.

Враховуючи вищенаведене, на підставі ст. ст. 328, 346 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 26 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 81, 82, 84, 19, 141, 176, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - задовольнити повністю .

Припинити право власності ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 6,21 га з кадастровим номером 2323986200:02:001:0198 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2162320623239), зареєстроване на підставі рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 13.10.2008 року у справі № 2-1707/08.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 6,21 га з кадастровим номером 2323986200:02:001:0198 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2162320623239), відомості про яку 03.09.2020 року внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області Озеранським Віктором Івановичем на підставі рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 13.10.2008 року у справі № 2-1707/08 (номер запису про право власності - 38068478).

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання - АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна грн. 60 коп.) .

Повний текст рішення складений 26.02.2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення постанови апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду безпосередньо або через Оріхівський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення, а разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, - протягом 30 днів з вручення копії рішення .

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області М.М. Мінаєв