Рішення

від 24.11.2020 по справі 570/2213/19

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/2213/19

Номер провадження 2/570/161/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2020 року Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Остапчук Л.В.

за участю: секретаря судових засідань Захарук Г.Л.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівне за правилами загального позовного провадження

цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод користування земельною ділянкою,

в с т а н о в и в :

У зв`язку з тим, що він є власником земельної ділянки загальною площею 0,0531 га, розташованої в смт.Квасилів, Рівненського району Рівненської області, кадастровий номер 5624655300:01:001:0084, суміжною до цієї земельної ділянки є ділянка з кадастровим номером 5624655300:01:001:0035 га, власником якої є ОСОБА_2 - відповідач у справі, який на початку 2018 року, перемістивши на декілька метрів огорожу в сторону земельної ділянки позивача, самовільно захопив частину земельної ділянки останнього, яка складає площу 0,0027 га, в добровільному порядку усунути перешкоди відповідач відмовляється, позивач звернувся з даним позовом і просить зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою та стягнути з нього судові витрати.

Від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він позов підтримав, просив його задоволити, оскільки у поданому відповідачем відзиві не надано жодної інформації, яка доводить, що відповідач не зайняв його ділянки, а навпаки, є підтвердження того, що огорожа відповідача знаходиться на земельній ділянці позивача. Крім того, вказує, що попереднім власником належної йому земельної ділянки ОСОБА_5 було виготовлено технічний звіт по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, в якому чітко вказані точки координат, дирекційні кути та відстані в метрах для земельної ділянки позивача та ділянки відповідача, також є підписи у акті передачі на збереження межових знаків, якими закріплені перенесені в натуру межі земельної ділянки від 01 листопада 2013 року попереднього власника земельної ділянки відповідача ОСОБА_6 . Одна, відповідач відійшов від даних меж, перемістивши огорожу.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з мотивів, викладених в позові та відповіді на відзив. Пояснив, що при розроблені технічної документації на своє ім`я йому стало відомо, що межі належної йому земельної ділянки не відповідають фактичним межам. Зазначив, що після встановлення паркану відповідачем, він не може заїхати до своєї земельної ділянки та такими діями відповідача було зменшено площу його земельної ділянки, це призвело до того, що фактичні межі його земельної ділянки не співпадають з межами, встановленими на кадастровій карті, Виходячи з вищевикладеного, просить усунути перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою, позов задоволити в повному обсязі.

Від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить в задоволенні позову відмовити повністю. Відзив мотивовано тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 17 вересня 2015 року, ним набуто право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0712 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , а у листопаді 2015 року право власності на суміжну земельну ділянку набув позивач. Вказує також, що в тому ж 2015 році розпочав будівництво житлового будинку. В зв`язку з цим, відповідно до вимог чинного законодавства виготовив будівельний паспорт № НОМЕР_1 , який містить схему забудови земельної ділянки, яка погоджена начальником відділу містобудування, архітектури та будівництва Рівненської райдержадміністрації, та відповідно до якого, за згодою сусідів у 2016 році ним було облаштовано огорожу належної йому земельної ділянки. Вказує також, що після того як дізнався про слухання даної справи Рівненським районним судом, звернувся до землевпорядної організації, яка провела кадастрову зйомку його земельної ділянки, з якої вбачається, що наразі площа належної йому земельної ділянки складає 0,0712 га, а отже самовільного захоплення сусідньої земельної ділянки з його боку не вбачається, оскільки площа земельної ділянки не збільшилася. Одночасно було встановлено, що всі ділянки, які знаходяться поряд, мають відхилення від відомостей, внесених до Державного земельного кадастру, в тому числі і земельна ділянка позивача. Оскільки в разі задоволення позову, порушуватимуться його права, просить в позові відмовити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, заперечив проти нього, у задоволенні якого просив відмовити у повному обсязі. Вказав, що межі земельних ділянок визначені давно, ще попередніми власниками. Лише в 2019 році, коли позивач вирішив продати належну йому земельну ділянку, було встановлено, що фактичні межі земельних ділянок не співпадають з межами на кадастровій карті. Визнав, що допустився помилки, коли не викликав геодезиста при постановці паркану та погодився на виправлення помилки яка склалася.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0531 га, розташованої в смт.Квасилів, Рівненського району Рівненської області, кадастровий номер 5624655300:01:001:0084, на підставі договору купівлі продажу земельної ділянки від 27 листопада 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Шпинтою А.Є., зареєстрованого в реєстрі за № 906. Своє право власності на належну йому земельну ділянку він зареєстрував у встановленому законом порядку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 48602920 від 27 листопада 2015 року.

Суміжною до вищезгаданої земельної ділянки, є ділянка площею 0,0712 га, розташована в смт.Квасилів, Рівненського району Рівненської області, кадастровий номер 5624655300:01:001:0035, належна на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу земельної ділянки від 17 вересня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Шпинтою А.Є., зареєстрованого в реєстрі за № 740. Своє право власності на належну йому земельну ділянку ОСОБА_2 зареєстрував у встановленому законом порядку, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 44026234 від 17 вересня 2015 року та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 165609432 від 06 травня 2019 року.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 77083925 від 27 грудня 2016 року вбачається, що 05 грудня 2016 року ОСОБА_7 та ОСОБА_1 було укладено договір про встановлення земельного сервітуту, що полягає у праві проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, площа земельної ділянки (її частини), на яку поширюється дія сервітуту - 0,0083 га, строк дії сервітуту - безстроково, земельний сервітут встановлюється відносно земельної ділянки, кадастровий номер - 5624655300:01:001:0223, площа 0,06 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в смт.Квасилів, Рівненського району Рівненської області.

Згідно Висновку експерта № 200603/1 судової земельно-технічної експертизи за заявою ОСОБА_1 , складеного 23 червня 2020 року судовим експертом Сайко С.Л., вбачається, що наявними є накладення (самовільний захват) фактичного користування земельною ділянкою ОСОБА_2 , що є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5624655300:01:001:0035, на земельні ділянки, а саме: кадастровий номер 5624655300:01:001:0084, в АДРЕСА_1 , на площі 27 кв.м, та кадастровий номер 5624655300:01:001:0023, в частині, на яку поширюється право постійного земельного сервітуту ОСОБА_1 , на площі 32 кв.м.

З огляду на вищевикладене, вбачається, що спору відносно власності і площі земельних ділянок немає, тобто сторони не претендують на земельні ділянки один одного, або їх частини. Спір виник між сторонами при встановленні меж належних їм земельних ділянок на місцевості, через те, що фактично межі земельних ділянок та межі, встановлені на кадастровій карті не співпадають.

У відповідності до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Відповідно до п."г" ч.1 ст.91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Згідно з ч.1 ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до положення ст.212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для користування стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Враховуючи ту обставину, що судом встановлено той фак, що згідно даних Державного земельного кадастру земельна ділянка відповідача накладається на частину належної позивачу на праві приватної власності земельної ділянки та частину земельної ділянки, на якій встановлено безстроковий земельний сервітут, чим створюються перешкоди у користуванні позивачем його земельними ділянками, суд погоджується із обраним позивачем способом захисту порушених прав, та з тим, що такі перешкоди необхідно усунути.

Оскільки доводи позивача про те, що відповідач самовільно захватив частину його земельної ділянки не були підтверджені належними доказами, відповідач заперечує цей факт, суд допускає, що помилка могла виникнути в кадастровій карті. Тому в ході розгляду справи сторонам було рекомендовано в добровільному порядку звернутися до землевпорядної організації і внести зміни до Державного земельного кадастру (якщо це можливо) з тим, щоб фактичні межі земельних ділянок сторін відповідали межам, вказаним в кадастровій карті. Однак, сторони, розуміючи необхідність проведення цієї процедури і не заперечуючи, що це необхідно зробити, не вжили жодних спроб це зробити в добровільному порядку. Тому суд вважає, що відповідача слід зобов`язати усунути позивачу перешкоди у користуванні земельними ділянками.

Приймаючи таке рішення, суд враховує той факт, що сторони належним чином і у встановленому законом порядку отримали у власність земельні ділянки, їх право власності на ці земельні ділянки ніким не оспорюється, необхідним є приведення у належність меж цих земельних ділянок і це буде в інтересах усіх учасників, та на думку суду, є можливим і не буде порушувати прав і інтересів ні позивача, ні відповідача, ні інших осіб у майбутньому.

В зв`язку з задоволенням позову, на підставі ст.ст.137, 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 належить стягнути судовий збір, витрати на проведення експертизи та витрати на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.76, 78, 137, 141, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 319, 321, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст.91, 152, 158, 212 Земельного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод користування земельною ділянкою - задоволити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_4 усунути перешкоди ОСОБА_8 у користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,0531 га, розташованою за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, смт.Квасилів, кадастровий номер якої 5624655300:01:001:0084 та усунути перешкоди у користуванні частиною земельної ділянки для проїзду (встановлено сервітут) з кадастровим номером 5624655300:01:001:0223 площею 0,0083 га, розташованою за адресою: Рівненська обл., Рівненський район, смт.Квасилів.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати, а саме:

- сплачений судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок;

- 6000 (шість тисяч) гривень за проведення експертизи;

- 1000 (одна тисяча гривень) за оплату професійної правничої допомоги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 19 січня 2007 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 11 вересня 2002 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Повний текст рішення виготовлено 04 грудня 2020 року.

Суддя Остапчук Л.В.