Рішення

від 26.02.2021 по справі 910/17406/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.02.2021Справа № 910/17406/20

Господарський суд міста Києва у складі судді - Бондаренко-Легких Г. П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/17406/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватної служби охорони "Яструб" (01001, м. Київ, вул. Софіївська, буд. 10, приміщення 4, ідентифікаційний номер 37372186)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології" (02002, м. Київ, вул. Каховська, будинок 64, ідентифікаційний код 32849057)

Про стягнення 543 522,65 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна служба охорони "Яструб" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології" заборгованості в розмірі 543 522,65 грн. з яких: 258 080,00 грн - основний борг, 219 825,79 грн - пеня, 22 886,54 грн - 3 % річних, 42 730,32 грн - інфляційні втрати, що виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання охоронних послуг від 1 липня 2017 року № 317-псо.

09.11.2020 за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим визначено суддю Павленко Є.В.

10.11.2020 Господарський суд міста Києва ухвалою залишив позовну заяву без руху, надав позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.

Також судом встановлено спосіб, яким позивач має усунути недоліки, а саме: подати орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача, а також вказати вірну адресу місцезнаходження та індекс останнього.

16.11.2020 від позивача поштою надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали від 10.11.2020. 16.11.2020 від позивача поштою надійшло клопотання про витребування доказів.

04.12.2020, у зв`язку із перебуванням судді Павленко Є.В. на лікарняному, розпорядженням керівника апарату щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи головуючим у справі визначено суддю Бондаренко-Легких Г.П.

11.12.2020 Господарський суд міста Києва ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи №910/17406/20 ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів вирішив відмовити, з огляду на недотримання вимог п. 4. ч.2 ст. 80 ГПК України. Крім того, даною ухвалою, суд запропонував відповідачу впродовж 15 днів з дня вручення ухвали від 11.12.2020 подати до суду відзив на позовну заяву.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи №910/17406/20 та про його право подати відзив на позовну заяву, ухвала суду від 11.12.2020 була направлена на адресу відповідача, а саме: 02002, м. Київ, вул. Каховська, буд. 64, однак, поштовий конверт (поштове відправлення №0105477099889) повернувся, у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

У даному випадку судом враховано, що за приписами ч. 1 ст.9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2020 у справі №910/17406/20 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду з 14.12.2020.

Проте, відповідач правом на подання відзиву не скористався, заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву до суду не подав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Матеріалами справи підтверджено, що 01.07.2017 між ТОВ Приватна служба охорони Яструб (надалі - позивач, виконавець) та ТОВ Інноваційні технології (надалі - відповідач, замовник) укладено Договір №317-псо про надання охоронних послуг (надалі - Договір), згідно п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, змовник доручає, а виконавець зобов`язується надати за плату послуги по охороні об`єкта. Місцезнаходження об`єкта: 08500, Київська область, м. Фастів, Промвузол.

Серед іншого сторони домовились про наступне:

Пункт 1.3. Договору - охорона об`єкта здійснюється 5 (п`ятьма) цілодобовими постами охорони. Щомісячна вартість надання охоронних послуг за один цілодобовий пост охорони становить 12 640, 00 грн з урахуванням ПДВ.

Пункт 1.4. Договору - загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць становить 63 200, 00 грн з урахуванням ПДВ.

Пункт 1.7. Договору - підписанням та скріпленням печатки сторін Договору сторони підтверджують виставлення виконавцем постів охорони на об`єкті замовника у кількості, передбаченій п. 1.3. Договору.

Пункт 7.1. Договору - за надані послуги замовник щомісячно сплачує виконавцю суму, передбачену п. 1.4. Договору. Нарахування плати за охоронні послуги, що надаються за цим Договором, розпочинається з дати укладення Договору.

Пункт 7.2. Договору - оплата за послуги здійснюється у повному розмірі до 5 (п`ятого) числа місяця наступного за звітним шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Пункт 7.4. Договору - в останній день поточного місяця сторони підписують Акт про надання охоронних послуг. У разі розірвання Договору Акт про надання охоронних послуг підписується сторонами в останній день дії Договору. У разі відмови однієї зі сторін підписати Акт про надання охоронних послуг така сторона зобов`язана протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання Акту про надання охоронних послуг надати вмотивовану, викладену у письмовому вигляді та завірену печаткою відмову від підписання Акту про надання охоронних послуг. У випадку ненадання такої відмови вважається, що охоронні послуги згідно Договору надані в повному об`ємі та належної якості, а Акт про надання охоронних послуг підписаний тою стороною, яка не надала відмову. Підписаний замовником Акт про надання охоронних послуг, в тому числі в порядку п. 7.4. Договору, підтверджує належне та реальне надання виконавцем охоронних послуг у відповідному місяці.

Пункт 7.6. Договору - у випадку несвоєчасної сплати щомісячної суми, вказаної у п. 1.4. Договору, замовнику нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення до повного розрахунку. Для вимоги про стягнення пені за даним Договором застосовується позовна давність тривалістю три роки.

Пункт 8.1. Договору - договір набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом дванадцяти місяців, а в частині грошових зобов`язань - до їх повного виконання сторонами.

Пункт 8.2. Договору - після закінчення строку, на який було укладено Договір, якщо сторони продовжують виконувати його умови, Договір вважається продовженим на невизначений строк, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це іншу сторону у відповідності до п.п. 8.3., 8.5., 8.6. Договору (за кожним пунктом окремо).

Позивач вказує, що після закінчення строку Договору сторони не продовжували виконання його умов, відтак Договір з 01.01.2018 є припиненим, доказів протилежного матеріали справи не містять та відповідач таких доказів не надав.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що впродовж 2017 року на виконання умов діючого Договору ним були наданні охоронні послуги в належному об`ємі. Втім, відповідач не виконав зобов`язання з оплати наданих у вересні-грудні 2017 охоронних послуг в сукупному розмірі 258 080, 00 грн.

Позивач стверджує, що він звертався до відповідача з вимогами щодо погашення заборгованості в листопаді, грудні 2017 та грудні 2019, однак доказів надсилання таких вимог на поштову адресу відповідача до суду не подано.

Втім, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору з оплати наданих охоронних послуг в повному обсязі, позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку суму основної заборгованості у розмірі 258 080, 00 грн, а також пеню у розмірі 219 825, 79 грн, інфляційні втрати у розмірі 42 730, 32 грн, 3 % річних у розмірі 22 886, 54 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ Приватна служба Яструб з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір, відповідно до ст.629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, пунктом 1.4. Договору сторони встановили, що загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць становить 63 200, 00 грн з урахуванням ПДВ.

Пункт 7.1. Договору - за надані послуги замовник щомісячно сплачує виконавцю суму, передбачену п. 1.4. Договору. Нарахування плати за охоронні послуги, що надаються за цим Договором, розпочинається з дати укладення Договору.

Пункт 7.2. Договору - оплата за послуги здійснюється у повному розмірі до 5 (п`ятого) числа місяця наступного за звітним шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Відтак, сторони погодили щомісячну оплату за надані послуги у розмірі 63 200, 00 грн з урахуванням ПДВ, яку відповідач зобов`язаний сплачувати до 5 числа місяця наступного за розрахунковим.

При цьому, умовами п. 7.4. Договору сторони погодили, що в останній день поточного місяця сторони підписують Акт про надання охоронних послуг. У разі розірвання Договору Акт про надання охоронних послуг підписується сторонами в останній день дії Договору. У разі відмови однієї зі сторін підписати Акт про надання охоронних послуг така сторона зобов`язана протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання Акту про надання охоронних послуг надати вмотивовану, викладену у письмовому вигляді та завірену печаткою відмову від підписання Акту про надання охоронних послуг. У випадку ненадання такої відмови вважається, що охоронні послуги згідно Договору надані в повному об`ємі та належної якості, а Акт про надання охоронних послуг підписаний тою стороною, яка не надала відмову. Підписаний замовником Акт про надання охоронних послуг, в тому числі в порядку п. 7.4. Договору, підтверджує належне та реальне надання виконавцем охоронних послуг у відповідному місяці.

Відтак, судом встановлено, що Акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0001041 від 30.09.2017, №ОУ-0001151 від 31.10.2017, №ОУ-0001325 від 30.11.2017, №ОУ-0001453 від 31.12.2017 були надіслані відповідачу 19.10.2020, та отримані останнім 23.10.2020. Однак, відповідач відмови від підписання таких актів ні позивачу, ні суду не надав та твердження позивача в цій частині жодним чином не спростував, про причини не підписання таких актів - не повідомив.

З огляду на вказане, суд погоджується з висновками позивача, що у відповідності до п. 7.4. Договору та з урахуванням вірогідності доказів, означені акти належним чином підтверджують належне та реальне надання позивачем охоронних послуг за вересень-грудень 2017 року.

Разом з тим, дослідивши зміст поданих позивачем Актів суд не погоджується з розміром наданих позивачем послуг, оскільки як встановлено судом вище згідно п. 1.4. Договору загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць становить 63 200, 00 грн з урахуванням ПДВ.

Серед іншого, сторони погодили, що зміни та доповнення до основного тексту Договору, додатків, додаткових угод до нього мають юридичну силу, якщо вони оформлені письмово, підписані обома сторонами та скріплені печатками сторін, якщо інше не передбачено умовами договору (п. 11.4. Договору).

Так, позивач в обґрунтування розміру заборгованості за Договором вказує, що:

- Вартість наданих послуг у вересні 2017 згідно Акту №ОУ-0001041 від 30.09.2017 становить 63 200, 00 грн;

- Вартість наданих послуг у жовтні 2017 згідно Акту №ОУ-0001151 від 31.10.2017 становить 63 200, 00 грн;

- Вартість наданих послуг у листопаді 2017 згідно Акту №ОУ-0001325 від 30.11.2017 становить вже 75 840, 00 грн -;

- Вартість наданих послуг у грудні 2017 згідно Акту №ОУ-0001453 від 31.12.2017 також вже становить 75 840, 00 грн - не сплачено.

Втім, матеріали справи не містять доказів того, що сторонами було письмово погоджено збільшення ціни позову, з огляду на що, суд вважає, що позивач безпідставно нараховує вартість наданих послуг за листопад, грудень 2017 понад ціну договору, що встановлена в п. 1.4. Договору. Відтак, суд дійшов висновку, що в листопаді, грудні 2017 позивачем були надані послуги в розмірі, що встановлений умовам Договору та становить 63 200, 00 грн за кожен місяць.

Отже, за переконанням суду загальна вартість наданих позивачем послуг за вересень-грудень 2017 становить 252 800, 00 грн. При цьому, позивач зазначає, що відповідач частково сплатив надані у вересні 2017 охоронні послуги у розмірі 20 000, 00 грн, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що розмір основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 232 800, 00 грн.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, з огляду на те, що строк оплати за надані послуги настав, а відповідач не надав до суду доказів на підтвердження повної оплати таких послуг згідно Договору, дійшов висновку про часткове задоволення позовної вимоги в частині стягнення розміру основної заборгованості у розмірі 232 800, 00 грн.

При цьому, в обґрунтування позовних вимог та на доведеність факту надання послуг, відповідач подає податкові накладні складені у відповідності до спірних Актів та зареєстровані в ЄРПН, однак суд звертає увагу, що як доказ на підтвердження здійснення відповідної операції податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом на підставі якого суд встановлює факт надання послуг позивачем та їх прийняття відповідачем.

Відтак, суд не оцінює подані податкові накладні, оскільки хоч сторони не позбавлені можливості доводити надання послуг іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення такої господарської операції, однак факт її здійснення підтверджений іншими наявними в матеріалах справи доказами, що на переконання суду є більш достовірними та переконливими, а відтак доведення такого факту додатково податковими накладними, що зареєстровані в ЄРПН не потребується.

Разом з тим, у зв`язку з тим, що відповідач порушив умови виконання п. 7.2. Договору в частині оплати вартості наданих послуг, позивач нарахував відповідачеві пеню за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 219 825, 79 грн, інфляційні втрати у розмірі 42 730, 32 грн, а також 3 % річних у розмірі 22 886, 54 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом на підставі поданих доказів зроблено висновок, що відповідач порушив умови Договору, а отже вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.

Пунктом 7.6. Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної сплати щомісячної суми, вказаної у п. 1.4. Договору, замовнику нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення до повного розрахунку. Для вимоги про стягнення пені за даним Договором застосовується позовна давність тривалістю три роки

Отже, сторони погодили інший, ніж передбачений в ч. 6 ст. 232 ГК України строк нарахування пені, а також збільшили в порядку передбаченому ч. 1 ст. 259 ЦК України строк позовної давності за вимогами про стягнення пені.

Втім, дослідивши поданий позивачем розрахунок нарахувань суд дійшов висновку, що всі розрахунки позивача є помилковими, оскільки позивач не врахував вимоги ст. 253, 254 ЦК України, у зв`язку з чим не вірно визначив початок дати прострочення виконання зобов`язань.

Приписами статті 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 5 ст. 254 ЦК України встановлено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Умовами пункту 7.2. Договору сторони погодили, що оплата за послуги здійснюється у повному розмірі до 5 (п`ятого) числа місяця наступного за звітним шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Відтак, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати наданих послуг у вересні 2017 року з 06.10.2017, у жовтні з 07.11.2017 (останній день сплати вартості послуг є 06.11.2017, оскільки 05.11.2017 припадає на вихідний день), у листопаді з 06.12.2017, у грудні з 06.01.2017.

Пунктом 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність про порушення грошових зобов`язань" господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Суд, здійснивши власний розрахунок пені за допомогою ІПС Ліга:Закон з корегуванням початку дня прострочення відповідачем виконання зобов`язань, однак не виходячи при цьому за межі визначених позивачем боргових періодів встановив, що пеня за означені періоди складає 198 595, 65 грн. Відтак, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі, встановленому судом.

Згідно п. 1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань № 14 від 17.12.2013 з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Частинами 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, за розрахунками суду розмір інфляційних втрат становить 44 353, 21 грн, однак з огляду на те, що суд не має права виходити за межі позовних вимог, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню інфляційні втрати у розмірі, встановленому позивачем, що складає 42 730, 32 грн.

Суд, здійснивши власний розрахунок 3 % річних за допомогою ІПС Ліга:Закон з корегуванням початку дня прострочення відповідачем сплати вартості послуг, однак не виходячи при цьому за межі визначених позивачем боргових періодів встановив, що розмір 3 % річних за означені періоди складає 20 677, 51 грн. Відтак, з відповідача підлягає стягненню 3 % річних у розмірі, встановленому судом.

Відповідно до приписів ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пункту 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Приватна служба Яструб до Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційні технології про стягнення 543 522, 65 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційні технології (02002, м. Київ, вул. Каховська, будинок 64, ідентифікаційний код 32849057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватної служби охорони "Яструб" (01001, м. Київ, вул. Софіївська, буд. 10, приміщення 4, ідентифікаційний номер 37372186) 232 800 (двісті тридцять дві тисячі вісімсот) грн 00 коп. - основного боргу, 198 595 (сто дев`яносто вісім тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять) грн 65 коп. - пені, 42 730 (сорок дві тисячі сімсот тридцять) грн 32 коп. - інфляційних втрат, 20 677 (двадцять тисяч шістсот сімдесят сім) грн 51 коп. - 3 % річних, а також 7 422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) грн 00 коп. - судового збору.

4. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційні технології на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Приватна служба Яструб 25 280, 00 грн основного боргу; 21 230, 14 грн пені; 2 209, 03 грн 3 % річних - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких