Ухвала

від 03.02.2021 по справі 699/635/19

КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 699/635/19

Номер провадження 2-ві/699/2/21

УХВАЛА

щодо відводу судді

03.02.2021 рокум.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участі секретаря судових засідань Сміян А.В., заявника/позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Брус Т.М., представника відповідача адвоката Перебийніс С.В., розглянувши у м. Корсунь-Шевченківський у відкритому судовому засіданні зі здійсненням фіксування

заяву про відвід судді Свитки Сергія Леонідовича

при розгляді цивільної справи № 699/635/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну розміру часток у спадщині та поділ спадкового майна

УСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Свитки С.Л. при розгляді цивільної справи № 699/635/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну розміру часток у спадщині та поділ спадкового майна.

У заяві про відвід зазначено, що ОСОБА_1 не довіряє судді Свитці С.Л., тому що вважає, що суддя нечесно і несправедливо по відношенню до неї веде судові засідання. Обґрунтування таких тверджень не зазначено, письмові докази до заяви не додавалися.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Літвіновій Г.М.

Частиною 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи, що заявником не наведено обґрунтування підстав для відводу, а також не надано письмових доказів, суд дійшов висновку про необхідність здійснення розгляду заяви у судовому засіданні з повідомленням учасників.

Всі учасники цивільної справи № 699/635/19 належним чином були повідомлені про місце, день та час судового розгляду.

У судове засідання з`явилися заявниця ОСОБА_1 , її представник адвокат Брус Т.М. та представник відповідача адвокат Перебийніс С.В.

При розгляді питання про відвід суд надає оцінку виключно підставам, які унеможливлюють розгляд суддею Свиткою С.Л. цивільної справи № 699/635/19, при цьому не досліджує і не вдається до аналізу суті матеріалів цієї справи.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свою заяву та зазначила, що у процесі розгляду справи суддя несправедливо та нечесно себе поводив по відношенню до неї. Це виражалось у наступному:

- тривалий розгляд справи (справа слухається біля чотирьох років);

- суддя вказував на необхідність здійснити виправлення помилок у документах, а саме зазначав на помилкове написання по-батькові заявниці в документах ( ОСОБА_4 замість належного ОСОБА_5 );

- подані нею заяви не розглядаються судом, а саме подана нею у листопаді 2020 року заява, якою запропоновано два варіанти поділу майна, відсутня у матеріалах справи.

Заявниця вважає, що зазначені обставини викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді Свитки С.Л.

Крім того, заявниця повідомила, що їй знайомі радили будь-яким способом передати справу на розгляд до іншого суду, тому вона не хоче, щоб справа за її позовом розглядалась Корсунь-Шевченківським судом Черкаської області.

Представник заявниці адвокат Брус Т.М. зазначила, що за нормами законодавства про адвокатуру інтереси клієнта мають превалююче значення над всіма іншими питаннями, тому заяву ОСОБА_1 вона як адвокат підтримує. У той же час, назвати приклад несправедливої чи нечесної поведінки судді при розгляді основної справи не може, оскільки такі приклади, на її думку, відсутні.

Представник заявниці пояснила, що позовна заява надійшла до суду у червні 2019 року, судові засідання призначалися регулярно, проте неодноразово відкладалися, у більшості випадків про відкладення просила сама заявниця ОСОБА_1 .

Так, були призначені наступні судові засідання:

1. 19.09.2019 - призначено судове засідання, яке було відкладено за заявою ОСОБА_1 , оскільки остання повідомила про бажання укласти мирову угоду з відповідачами;

2.07.11.2019 - засідання було відкладено за заявою ОСОБА_1 з метою надання останньою додаткових доказів;

3.20.12.2019 - за клопотанням позивача було приєднано додаткові докази та за її ж клопотанням оголошено перерву;

4.27.02.2020 - здійснювався розгляд справи по суті: заслуховувалися пояснення, досліджувалися письмові докази;

5.04.05.2020 - заявниця просила відкласти засідання на іншу дату у зв`язку з карантинними заходами через коронавірусну інфекцію COVID-19;

6.22.06.2020 - позивач у судове засідання не з`явилася. За клопотанням представника заявниці слухання справи було відкладено, оскільки в інтересах заявниці потрібно було вирішити питання щодо призначення судової експертизи;

7.24.11.2020 - судове засідання не відбулося, оскільки у цей час більшість працівників суду перебували на лікарняному через захворювання на коронавірусну інфекцію COVID-19;

8.27.01.2021 - у судовому засіданні заявниця заявила відвід головуючому судді.

Представник заявниці адвокат Брус Т.М. також надала пояснення щодо заяви ОСОБА_1 з варіантами поділу спірного майна. З її слів, така заява у матеріалах справи міститься та її зміст відомий стороні відповідача.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Перебийніс С.В. - щодо задоволення заяви про відвід заперечувала. Пояснила, що Корсунь-Шевченківським районним судом слухається вже друга справа з тим самим складом учасників, яка стосується одного і того ж спірного спадкового майна. Заявниця помилково зазначає, що справа слухається 4 роки, оскільки враховує у цей строк і час слухання першої справи. ОСОБА_6 пояснила, що суддя дійсно зазначав щодо необхідності здійснення позивачу виправлень в поданих документах. Такий факт мав місце, але під час слухання іншої (першої) справи. Крім того, це говорить не про прискіпливість судді до позивача, а про належний розгляд справи, оскільки така вимога була виключно в інтересах заявниці, бо в офіційних документах було неправильно зазначено її по-батькові.

Представник відповідача підтвердила, що інформація представника позивача щодо дат і причин відкладення судових засідань у справі відповідає дійсності.

Також підтвердила, що в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 від листопада 2020 року, у якій заявницею запропоновано два варіанти поділу спадкового майна. Зміст заяви відповідачам відомий, проте з запропонованими варіантами вони не згодні та запропонували свій варіант, з яким вже не згодна заявниця. Також повідомила, що судом заява ОСОБА_1 щодо варіантів поділу майна ще не оголошувалася, оскільки у першому судовому засіданні після подання заяви ОСОБА_1 заявила відвід судді.

Представник відповідача зазначила, що підстави для відводу судді відсутні та просила відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників засідання суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу за наявності на те підстав (обставин), вичерпний перелік яких визначений ст. ст. 36, 37 ЦПК України.

Зокрема, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу, якщо наявні інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у Справі Гаусшильдта ( Hauschildt Case ), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Так, у рішенні від 15.10.2009 у справі Мікаллеф проти Мальти , ЄСПЛ вказав, що будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись ( Micallef v. Malta , заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15.07.2005 у справі Межнаріч проти Хорватії ЄСПЛ звернув увагу на те, що слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною ( Meznaric v. Croatia , заява № 71615/01, § 31).

Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Під час судового засідання було встановлено, що справа перебуває у провадженні судді з червня 2019 року. Слід зазначити, що тривалий час - протягом кількох років - до серпня 2020 року, суддя Свитка С.Л. був єдиним суддею, який здійснював правосуддя у Корсунь-Шевченківському районному суді Черкаської області. Не дивлячись на таке надмірне навантаження, цивільна справа за позовом заявниці регулярно призначалася до розгляду. Суд звертає увагу, що саме заявниця подавала заяви про відкладення слухання справи. Тому суд критично оцінює твердження заявниці щодо тривалості розгляду справи як підставу для відводу судді.

Також суд не може вважати підставою для задоволення відводу судді твердження заявниці про незаконні вимоги виправити помилки в документах. Суд погоджується з позицією представника відповідача, що цей факт свідчить не про прискіпливість судді до заявниці, а про належний розгляд справи. Заявниця підтвердила, що у документах, які вона надавала як докази, неправильно було зазначено її по-батькові. Крім того, заявниця не заперечувала, що такий факт мав місце під час розгляду іншої справи між тими самими учасниками та не стосується цивільної справи, в межах розгляду якої подано заяву про відвід.

Твердження ОСОБА_1 про відсутність в матеріалах справи її заяви з варіантами поділу спадкового майна, поданої у листопаді 2020 року, були спростовані у судовому засіданні представником заявниці ОСОБА_7 та представником відповідача ОСОБА_6 , які зазначили, що заява у матеріалах справи міститься та її зміст відомий стороні відповідача. Також суд звертає увагу, що ця заява не могла бути предметом судового розгляду, оскільки на початку першого після подання заяви засідання головуючому судді було заявлено відвід.

Таким чином, суд приходить до висновку, що доводи заявниці ОСОБА_1 щодо упередженості головуючого у цивільній справі судді Свитки С.Л. не тільки не знаходять свого підтвердження, а спростовуються показаннями представника заявниці та представника відповідача.

Крім того, суд не може залишити поза увагою показання заявниці про бажання у будь-який спосіб передати справу на розгляд до іншого суду. Правила підсудності встановлені чинним процесуальним законодавством і не можуть бути порушені. У той же час, намагання будь-кого з учасників безпідставно змінити підсудність справи, у тому числі шляхом подання немотивованих заяв про відвід, може свідчити про зловживання процесуальними правами.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Свитки С.Л. при розгляді цивільної справи № 699/635/19.

Керуючись ст.ст. 36, 39-41 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Свитки Сергія Леонідовича при розгляді цивільної справи № 699/635/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну розміру часток у спадщині та поділ спадкового майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяЛітвінова Г. М.