Постанова

від 16.02.2021 по справі 914/344/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2021 р. Справа №914/344/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Олійник Н.Б.

за участю представників:

від позивача : Юзвяк Б.О.- голова міської ради, Вовчик В.Б.-представник

від відповідача : не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Кільгана Івана Степановича" б/н від 12.11.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/3416/20 від 24.11.2020)

на рішення Господарського суду Львівської області від 16.09.2020

у справі № 914/344/20

за позовом Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області, м. Новий Калинів, Львівської області,

до відповідача Фермерського господарства "Кільгана Івана Степановича", с.Велика Білина Самбірського району Львівської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів,

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки у комунальну власність,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог .

12.02.2020 року на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Новокалинівської міської ради Самбірського район Львівської області до Фермерського господарства "Кільгана Івана Степановича", третя особа на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки у комунальну власність.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спір між сторонами виник у зв`язку з порушенням відповідачем, на переконання позивача, умов оренди земельної ділянки. Позивач стверджує, що відповідачем станом на 01.02.2020 допущено заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 1 600,58 грн. Борг виник починаючи з 15.08.2019. Загальний борг по орендній платі становить 1 761 263,60 грн. Тому позивач просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер - 4624281200:06:000:0089 від 15.08.2018, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Фермерським господарством "Кільгана Івана Степановича", та зобов`язати Фермерське господарство "Кільгана Івана Степановича" повернути у комунальну власність на користь Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області земельну ділянку площею 10,6182 га, розташовану за межами населеного пункту Велика Білина на території Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.09.2020 у справі № 914/344/20 позовні вимоги задоволено повністю. Розірвано договір оренди земельної ділянки кадастровий номер - 4624281200:06:000:0089 від 15.08.2018, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Фермерським господарством "Кільгана Івана Степановича". Зобов`язано Фермерське господарство "Кільгана Івана Степановича" повернути у комунальну власність на користь Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області земельну ділянку площею 10,6182 га (кадастровий номер 4624281200:06:000:0089), розташовану за межами населеного пункту Велика Білина на території Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області.

Рішення суду мотивовано тим, що враховуючи доведеність обставини систематичного невнесення відповідачем орендної плати упродовж жовтня 2019 - лютого 2020 року, а також під час розгляду даної справи, наявні підстави для розірвання договору оренди за заявою орендодавця унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, порушення приписів ст. 141 Земельного кодексу України в частині систематичної несплати орендної плати та порушення істотної умови договору про внесення орендної плати. Враховуючи, що судом визнано обґрунтованою вимогу про розірвання договору оренди землі, то вимога, похідна від такої, також підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Фермерським господарством "Кільгана Івана Степановича" подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 16.09.2020 у справі №914/344/20 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Новокалинівської міської ради до Фермерського господарства " Кільгана Івана Степановича" про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у скаржника заборгованості саме по спірному договору оренди землі, оскільки заборгованість зі сплати оренди по спірному договору оренди землі відсутня. Судом першої інстанції не встановлено наявності та розміру заборгованості щодо спірної земельної ділянки, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності такої заборгованості, не враховано доводів позивача, а відтак, рішення не відповідає вимогам ст.236 ГПК України.

Скаржник вважає, що належним доказом підтвердження заборгованості із сплати орендної плати є інформація контролюючого органу (органу державної податкової служби) про наявність, розмір та період заборгованості по конкретному договору оренди землі. Як вбачається з долученого до матеріалів справи листа Самбірського управління ГУ ДПС у Львівській області від 20.03.2020 №2939/10/56.09-06, визначити заборгованість в розрізі договорів оренди землі неможливо. Тобто, уповноваженою законом особою, яка здійснює облік платежів та заборгованості не підтверджено факту наявності заборгованості зі сплати орендної плати за спірним договором оренди землі.

Отже, на думку скаржника, враховуючи наявність сплати скаржником орендної плати, відсутні обставини, які б свідчили про неможливість досягнення позивачем як стороною договору оренди мети договору (отримання плати за оренду земельної ділянки) та неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірний договір, тобто не вбачається істотного порушення умов договору оренди.

Скаржник посилається на те, що протягом вересня 2018 року відповідачем було здійснено оплату за орендну (в тому числі і спірної ділянки) на загальну суму 181 000,00грн на рахунок місцевого бюджету Новокалинівської міської ради, що підтверджується платіжними дорученнями №1 від 05.09.2018, №1 від 07.09.2018 та №11 від 20.09.2018, а також платіжним дорученням №196 від 09.09.2019 підтверджується сплата орендної плати в сумі 100 000,00грн.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Новокалинівська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, посилаючись на її безпідставність. Зокрема, позивач зазначає, що скаржником не доведено вчасного здійснення орендної плати та відсутності заборгованості по спірній земельній ділянці.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 колегією суддів у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б., Орищин Г.В. поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду, відкрито апеляційне провадження у справі №909/257/20 та призначено до розгляду на 26.01.2021.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 та 09.02.2021 розгляд справи відкладався до 16.02.2021.

Представники сторін в судовому засіданні 09.02.2021 виклали доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.

Скаржник та третя особа в судове засідання 16.02.2021 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

З огляду на те, що представники скаржника та третьої особи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, мали можливість надати усі необхідні пояснення та аргументи щодо суті спору та оскільки неявка останніх не перешкоджала розгляду справи, участь в судовому засіданні скаржника та третьої особи обов`язковою не визнавалась, судова колегія прийшла до висновку про розгляд апеляційної скарги без участі представників скаржника та третьої особи.

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.

Обставини справи.

15.08.2018 Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (орендодавець) та Фермерське господарство "Кільгана Івана Степановича" (орендар) уклали договір оренди землі.

Згідно з п. 1.1 договору орендодавець на підставі протоколу земельних торгів від 15 серпня 2018 року №432 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4624281200:06:000:0089, яка розташована за межами населеного пункту Велика Білина на території Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області.

Об`єктом оренди є земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 10,6182 га, у тому числі 10,6182 га - сіножаті.

Згідно з п. 3.1 договору такий укладений строком на десять років.

Відповідно до п. 4.1 договору плата за користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто на земельних торгах згідно з протоколом земельних торгів від 15.08.2018 № 432 у розмірі орендної плати 8,32003 % від нормативно-грошової оцінки 46 170,27 грн у грошовій формі, що становить 3 841,38 грн, підлягає сплаті переможцем не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди.

Відповідний розмір річної орендної плати вказаний також у податковій декларації за 2019 та 2020 роки, поданій позивачем.

Відповідно до п. 4.3 договору сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем на р/р 33210812013781 в ГУ ДКСУ у Львівській області МФО 899998 код ЄДРГІОУ 25254925 (одержувач місцевий бюджет Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області), код платежу 3789357 шляхом безготівкового перерахування грошовий коштів.

Орендна плата вноситься орендарем і у такі строки: за земельні ділянки державної власності, набуті в оренду за результатами земельних торгів за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди; починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України (п. 4.4 договору).

Сторонами договору оренди підписано також акт прийому-передачі земельної ділянки, площею 10,6182 га.

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 20.12.2018 Новокалинівській міській раді (Новокалинівській міській територіальній громаді) передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1 265,1523 га, які розташовані на території Новокалинівської міської ради (колишні Новокалинівська міська та Калинівська, Корналовицька, Гординянська, Великобілинська сільські ради) Самбірського району згідно з актом приймання-передачі. Право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Право комунальної власності (власник - Новокалинівська міська рада Самбірського району Львівської області) на земельну ділянку, кадастровий номер 4624281200:06:000:0089, площею 10,6182 га, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.12.2019.

Згідно з актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 22.12.2018 Головне управління Держгеокадастру у Львівській області відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 20.12.2018 № 13-6870/16-18-СГ передає із державної власності, а Новокалинівська міська рада (Новокалинівська міська об`єднана територіальна громада) приймає у комунальну власність Новокалинівської міської ради (Новокалинівської міської об`єднаної територіальної громади) земельні ділянки згідно з додатком.

Додаток до вказаного акта містить під порядковим номером 3 земельну ділянку, кадастровий номер 4624281200:06:000:0089, площею 10,6182 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, наявне обтяження речових прав - оренда.

Згідно з довідкою Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області від 11.02.2020 № 270 по договору від 15.08.2018 (земельна ділянка, кадастровий номер 4624281200:06:000:0089) обліковується заборгованість у розмірі 1 600,58грн, яка виникла з 15.08.2019.

Згідно з листом Головного управління ДПС у Львівській області від 04.02.2020 № 5035/10/56.17-05 станом на 01.02.2020 ФГ "Кільгана І.С." має заборгованість з орендної плати за користування земельними ділянками в розмірі 1 761 263,60 грн.

Головним управлінням ДПС у Львівській області надано позивачу лист від 20.03.2020, відповідно до якого у відповідача станом на 01.03.2020 рахується заборгованість зі сплати орендної плати за землю в сумі 1 800,5 тис. грн. Декларація з плати за землю подається із зазначенням договорів оренди, визначити податковий борг в розрізі договорів оренди не можливо.

Із наданих відповідачем документів вбачається, що він здійснював наступні оплати в місцевий бюджет Новокалинівської міської ради з призначенням платежу "оплата за оренду землі":

07.09.2018 в сумі 50 000,00 грн,

05.09.2018 в сумі 91 000,00 грн,

20.09.2018 в сумі 40 000,00 грн,

з призначенням платежу "оренда землі за 2019" - 09.09.2019 у сумі 100 000,00 грн.

Позивачем долучено довідку Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області від 26.11.2019 № 1687 про наявність у відповідача заборгованості і по інших договорах оренди, укладених у 2016 та 2017 роках.

Вищенаведене стало підставою для звернення позивача з позовом до Господарського суду Львівської області про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки у комунальну власність.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначалось вище та правомірно встановлено судом першої інстанції, з 15.08.2018 між сторонами на підставі договору оренди існують правовідносини оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Згідно із Законом України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Як вбачається із матеріалів справи, на час звернення з позовом до суду власником земельної ділянки, що перебуває в оренді відповідача, є Новокалинівська міська рада відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 20.12.2018 та згідно із записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 10.12.2019.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до п. 288.4 ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Статтею 287 ПК України регламентовано строк сплати плати за землю. Так, відповідно до п. 287.3 вказаної статті податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, орендар мав обов`язок сплачувати орендну плату (встановлену договором у розмірі річної плати в сумі 3 841,38 грн) щомісяця (тобто у розмірі 320,12 грн, оскільки 3 841,38/12 = 320,12) протягом 30 календарних днів, що настають за останнім звітним місяцем.

Факт оплати за оренду землі по відповідному договору оренди, а саме за 15.08.2018 - 15.08.2019 в сумі 3 841,38грн за результатами земельних торгів 15.08.2018, незважаючи на відсутність первинного документа про такий платіж, визнано обома сторонами, тому відповідно до ст. 75 ГПК України не підлягає доказуванню.

Враховуючи встановлені вище строки та розміри орендної плати, судова колегія вважає правомірним висновок суду, що відповідач мав обов`язок сплачувати щомісяця, починаючи з жовтня 2019 року (першим звітним місяцем було 15.08-15.09.2019) орендну плату за землю в розмірі 320,12 грн і в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про сплату відповідачем орендної плати у період жовтня 2019 - лютого 2020 року (момент звернення до суду).

Однак, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у скаржника заборгованості саме по спірному договору оренди землі, оскільки заборгованість зі сплати оренди по спірному договору оренди землі відсутня.

Однак, судова колегія зазначає, що відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 N 22 реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками. Відтак, з урахуванням наведеного вище, саме на відповідача покладається обов`язок визначення повної та достовірної інформації щодо сплачених ним коштів та підставу їх перерахування за платіжними дорученнями. Аналогічні висновки щодо обов`язку платника зроблені Верховним судом у постанові від 14.03.2018 р. у справі № 903/333/17.

В матеріалах справи відсутні та не надані такі суду апеляційної інстанції, належні та допустимі докази на підтвердження сплати скаржником орендних платежів по спірному договору оренди та відповідно про відсутність заборгованості за спірним договором.

З поданих відповідачем платіжних документів за 2018 рік не вбачається здійснення орендарем платежів по договору оренди від 15.08.2018, як визнають сторони, оренда землі до 15.08.2019 оплачена відповідачем після проведення торгів.

Платіжний документ від 09.09.2019 на суму 100 000,00 грн з призначенням платежу "оренда землі за 2019" також не є достовірним доказом сплати орендної плати по договору оренди від 15.08.2018 у визначеному договором і ПК України порядку, адже, враховуючи визнану сторонами обставину існування між сторонами правовідносин оренди на підставі ряду інших договорів, укладених в різні проміжки часу, така оплата могла бути здійснена та зарахована в погашення інших платежів.

Окрім того, судова колегія погоджується із судом першої інстанції, що платіж, на який покликається скаржник і в апеляційній скарзі та здійснений 09.09.2019, тобто ще до настання строку оплати звітного місяця (серпень-вересень 2019 року) та на суму, значно більшу, від розміру щомісячної чи щорічної орендної плати за землю по спірному договору від 15.08.2018, не може однозначно свідчити про здійснення платежу саме по спірному в даній справі договору і в рахунок майбутніх платежів до15.08.2022 (том І а.с.172).

Твердження скаржника, що уповноваженою законом особою, яка здійснює облік платежів та заборгованості не підтверджено факту наявності заборгованості зі сплати орендної плати за спірним договором оренди землі, оскільки листом Самбірського управління ГУ ДПС у Львівській області від 20.03.2020 №2939/10/56.09-06 підтверджується неможливість визначення заборгованості скаржника в розрізі договорів оренди, судовою колегією до уваги не приймається, оскільки зазначена обставина не звільняє відповідача від обов`язку внесення щомісячних орендних платежів відповідно до договору та чинного законодавства,а також від обов`язку доказування обставин, на які посилається сторона.

Окрім того, в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції на вимогу суду позивачем надано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 у справі №380/1288/20, від 11.01.2021 у справі №380/8909/20, від 21.01.2021 у справі №380/8365/20, за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до ФГ Кільгана І.С. про стягнення з відповідача до бюджету коштів, якими встановлено заборгованість відповідача з орендної плати за землю.

Предметом позовних вимог у даній справи є розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки у комунальну власність.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено припинення договору оренди землі шляхом його розірвання. Так, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як вбачається із матеріалів справи, п.11.2 договору оренди землі від 15.08.2018 сторони передбачили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання:

за взаємною згодою сторін,

за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим договором,

внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, несплати, несвоєчасної або неповної оплати орендарем орендної плати, а також з інших підстав, визначених чинним законодавством України.

Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом з тим, як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Згідно з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 03.07.2018 у справі № 908/109/17, частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

З огляду на вищенаведене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскільки обставина систематичної несплати орендної плати по договору оренди землі від 15.08.2018 не спростована відповідачем, а надані позивачем докази в їх сукупності є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем, тому, обставина нездійснення відповідачем оплат, починаючи з жовтня 2019 року, вважається доведеною.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції, що враховуючи доведеність обставини систематичного невнесення відповідачем орендної плати упродовж жовтня 2019 - лютого 2020 року, наявні підстави для розірвання договору оренди за заявою орендодавця унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, порушення приписів ст. 141 Земельного кодексу України в частині систематичної несплати орендної плати та порушення істотної умови договору про внесення орендної плати.

З огляду на викладене, судова колегія прийшла до висновку, що позовна вимога про розірвання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер - 4624281200:06:000:0089 від 15.08.2018, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Фермерським господарством "Кільгана Івана Степановича" підлягає задоволенню.

Щодо зобов`язання відповідача повернути у комунальну власність на користь Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області орендовану земельну ділянку площею 10,6182 га судова колегія зазначає таке.

Відповідно до ст.34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Пунктом 6.1 договору оренди сторони визначили обов`язок орендаря повернути орендодавцю земельну ділянку після припинення дії договору.

Оскільки позивач є власником орендованої відповідачем земельної ділянки та захищає права та інтереси землевласника, які порушуються орендарем неналежним виконанням умов договору, останній має право на ефективний захист таких прав та на повне відновлення його прав у обраний ним спосіб, а саме не лише розірванням договору оренди, а й поверненням земельної ділянки орендарем.

Отже, враховуючи обґрунтованість вимог про розірвання договору оренди землі, вимога про поверненням земельної ділянки орендарем також підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого суду, дійшла висновків, що суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129 , 269 , 270 , 273 , 275 , 276 , 282 , 284 ГПК України ,

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 16.09.2020 у справі № 914/344/20 залишити без змін, апеляційну скаргу Фермерського господарства "Кільгана Івана Степановича" б/н від 12.11.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/3416/20 від 24.11.2020) без задоволення.

2. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги залишити за скаржником.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287 , 288 ГПК України .

Повний текст постанови складено та підписано 01.03.2021.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.

,