Постанова

від 18.02.2021 по справі 902/452/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року Справа № 902/452/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Маціщук А.В. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП МОДУЛЬ" на рішення Господарського суду Вінницької області від 12.11.2020 р. у справі № 902/452/20 (суддя Колбасов Ф.Ф., повний текст рішення складено 20.11.2020 р.)

за первісним позовом Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП МОДУЛЬ"

про стягнення 468 439, 99 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП МОДУЛЬ"

до Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"

про стягнення 165 000 грн

за участю представників сторін:

позивача (за первісним позовом) - Пельо Н.Р.;

відповідача (за первісним позовом) - Степанюк О.А.;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП МОДУЛЬ" 468 439, 99 грн штрафних санкцій.

Первісний позов обґрунтований неналежним виконанням ТзОВ "НВП МОДУЛЬ" умов договору поставки № 170 від 13.02.2019 р. в частині поставки товару в повному обсязі та в строк, передбачений договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП МОДУЛЬ" звернулося до Господарського суду Вінницької області із зустрічним позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог) 165 000 грн заборгованості.

В обґрунтування зустрічного позову ТзОВ "НВП МОДУЛЬ" посилається на неналежне виконання зобов`язань АТ "Запорізький завод феросплавів" за договором поставки № 170 від 13.02.2019 р. в частині здійснення розрахунку за фактично поставлений товар.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.11.2020 р. у справі № 902/452/20 первісний позов задоволено частково та стягнуто з ТзОВ "НВП МОДУЛЬ" на користь АТ "Запорізький завод феросплавів" 84 280 грн пені за прострочення поставки товару з 29.10.2019 р. по 17.04.2020 р., 9 800 грн 10 % штрафу за прострочення поставки товару більше 10 календарних днів, 33 000 грн 20 % штрафу за поставку товару, не передбаченого умовами договору поставки, 3 317, 40 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

В частині зустрічних позовних вимог про стягнення 165 000 грн заборгованості за поставлений товар по договору № 170 від 13.02.2019 р. провадження у справі закрито ; стягнуто з АТ "Запорізький завод феросплавів" на користь ТзОВ "НВП МОДУЛЬ" 2 475 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Суд першої інстанції, встановивши неналежне виконання ТзОВ "НВП МОДУЛЬ" умов договору поставки № 170 від 13.02.2019 р. в частині здійснення поставки товару в обсязі та строки, передбачені договором, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення штрафних санкції, виходячи із вартості однієї непоставленої лебідки, дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову. Окрім того, суд першої інстанції, враховуючи положення ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, дійшов висновку зменшити розмір правомірно заявлених до стягнення з ТзОВ "НВП МОДУЛЬ" пені та штрафу до 50 %.

Суд першої інстанції, за результатом розгляду зустрічної позовної вимоги про стягнення 165 000 грн заборгованості, дійшов висновку закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку із сплатою АТ "Запорізький завод феросплавів" на користь ТзОВ "НВП МОДУЛЬ" даної суми заборгованості.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП МОДУЛЬ" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в частині стягнення 33 000 грн - 20 % штрафу за поставку товару, не передбаченого умовами договору, в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що поставка товару (лебідки монтажної електричної ЛМ-5) була здійснена в межах договору поставки № 170 від 13.02.2019 р., а питання стягнення з АТ "Запорізький завод феросплавів" вартості вказаної лебідки було предметом зустрічного позову по даній справі.

Суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що поставка лебідки монтажної електричної ЛМ-5 взагалі не була взаємопов`язана із поставкою лебідки маневрової ЛМ-7Д-ДП та натяжної станції СН-7Д-ДП. Так, лебідка монтажна електрична ЛМ-5 була поставлена ТОВ "НВП Модуль" на виконання Додатку № 1 до договору, який був підписаний 05.06.2019 р. та був невід`ємною частиною договору. Разом з тим, лебідка маневрова ЛМ-7Д-ДП та натяжна станція СН-7Д-ДП були поставлені на виконання Додаткової угоди № 2 до договору, яка була підписана ТОВ "НВП Модуль" 28.08.2019 р.

Тобто, вказані товари поєднує лише той факт, що вони постачались на підставі одного договору та їх поставка відбувалась на одному автомобілі згідно товарно-транспортної накладної № 4 від 23.09.2019 р., завірена копія якої була додана до зустрічного позову.

Скаржник звертає увагу суду, що сторонами договору не складалось жодних актів щодо невідповідності товару (лебідки монтажної електричної ЛМ-5) вимогам якості та комплектності або невідповідності умовам договору. АТ "Запорізький завод феросплавів" згідно платіжного доручення № 351317 від 12.08.2020 р. оплатило для ТОВ "НВП Модуль" вартість товару (лебідка монтажна електрична ЛМ-5 - 1 шт. вартістю 165 000 грн.), що було предметом зустрічного позову. Тому, скаржник вважає, що відсутні підстави для нарахування 33000 грн, в якості 20 % штрафу за поставку товару - лебідки монтажної електричної ЛМ-5, як такого, що не передбачений умовами договору поставки.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, розгляд справи призначено на 21.01.2021 р. об 15:00 год.

Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції змінити, стягнувши з відповідача (за первісним позовом) 39 200 грн - 20 % штрафу за поставку товару, не передбаченого умовами договору поставки, в іншій частині рішення залишити без змін.

Позивач (за первісним позовом) зазначає, що 24.09.2019 р. до позивача від відповідача надійшла одна лебідка маневрова ЛМ-7,1-ДП разом із натяжною станцією СН-7,1-ДП хоча відповідно до умов Додаткової угоди № 2 від 11.07.2019 р. до договору поставки № 170 від 13.02.2019 р., постачальник зобов`язаний був поставити Лебідки маневрові ЛМ-7,1-ДП у кількості 2-х шт. Оскільки цей товар за товарними одиницями не відповідав змісту господарської операції, передбаченою умовами Додаткової угоди № 2 від 11.07.2019 р. до договору поставки № 170 від 13.02.2019 р., тому відповідно до умов п. 10.2. постачальник несе відповідальність у розмірі 20 % штрафу вартості такого товару.

Крім того, у відзиві АТ "Запорізький завод феросплавів" просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на подання відзиву на апеляційну скаргу у справі.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що частиною 1 ст. 263 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 р., якою відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП МОДУЛЬ" на рішення Господарського суду Вінницької області від 12.11.2020 р. у справі № 902/452/20, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 05.01.2021 р.

Згідно з ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 114 ГПК України встановлено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, цим Кодексом встановлені випадки неможливості такого поновлення.

В обґрунтування наявності підстав для поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу позивач посилається на те, що ухвалу суду від 23.12.2020 р. отримано ним лише 31.12.2020р., тому з урахуванням святкових та вихідних днів не мав об`єктивної можливості адати відзив у строк, встановлений судом. На підтвердження вказаних доводів надав суду відповідні докази.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає за можливе, для надання АТ "Запорізький завод феросплавів" можливості реалізувати право на подання відзиву, поновити строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП Модуль" надіслало до суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в які зазначає, що АТ "ЗФЗ" вказує, що нібито судом було допущено описку в назві поставленого товару, не передбаченого умовами договору, і насправді при обрахунку штрафної санкції суд першої інстанції нібито мав на увазі поставку натяжної станції СН-7,1-ДП на суму 195 999, 99 грн. Проте, вказані доводи АТ "ЗФЗ" спростовуються мотивувальною частиною оскаржуваного рішення. Зокрема, у своєму рішенні суд першої інстанції не тільки вказав назву товару (Лебідка монтажна електрична ЛМ-5), яка на думку суду була не передбачена умовами договору, але й чітко зазначив вартість цієї Лебідки ЛМ-5 (165 000 грн) та виходячи із цієї вартості обраховував розмір штрафної санкції - 33 000 грн (20 % від 165 000 грн).

Суд першої інстанції в рішенні прямо зазначив, що визначення ж АТ "Запорізький завод феросплавів" штрафу в розмірі 78400 грн, виходячи з 20 % від ціни за дві Лебідки маневрові ЛМ-7Л- ДП в розмірі 391 999, 99 грн, суд визнає необгрунтованим й такі, що не відповідає обставинам справи та положенням цивільного законодавства. Вказане формулювання суду повністю виключає твердження АТ "ЗФЗ" про наявність описок та плутанини із назвами товару та обрахунком штрафної санкції. ТОВ "НВП Модуль" вважає, що відзив на апеляційну скаргу не спростовує доводів апеляційної скарги щодо безпідставності обрахунку штрафної санкції на поставку Лебідки монтажної електричної ЛМ-5.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 18.02.2021 р. о 15:00 год. Доручено забезпечення проведення відеоконференції Запорізькому апеляційному суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 р. клопотання представника ТзОВ "НВП МОДУЛЬ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою додатку EASYCON - задоволено.

В судовому засіданні 18.02.2021 р. представник відповідача (за первісним позовом) підтримав доводи апеляційної скарги, просить задоволити її вимоги, рішення суду скасувати в частині стягнення 33 000 грн 20 % штрафу за поставку товару, не передбаченого умовами договору, а в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Представник позивача (за первісним позовом) в судовому засіданні 18.02.2021 р. заперечив доводи апеляційної скарги, просить суд змінити рішення суду першої інстанції та стягнути з відповідача (за первісним позовом) 39 200 грн - 20 % штрафу за поставку товару, не передбаченого умовами договору поставки, в іншій частині рішення залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним господарським судом, 13.02.2019 р. між АТ "Запорізький завод феросплавів" (покупець) та ТзОВ "НВП МОДУЛЬ" (постачальник) укладено договір поставки № 170, відповідно до п. 1 договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (товар), в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору, які є невід`ємною частиною.

Згідно з п. 2.1. детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару мітиться в додатках (специфікаціях) та додаткових угодах до цього договору.

Пунктом 10.2 договору передбачено, що за поставку неякісного, некомплектного товару, а також товару, не передбаченого умовами цього договору, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 20 % від суми поставки зазначеного товару.

Додатком № 1 від 13.02.2019 р. до договору поставки № 170 від 13.02.2019 р., сторони передбачили, що постачальник (відповідач за первісним позовом) зобов`язався поставити покупцю (позивачу за первісним позовом) на умовах поставки DDP м. Запоріжжя за Правилами "ІНКОТЕРМС 2000", протягом 30 календарних днів від дати направлення письмової заявки на поставку товару, товар, а саме: три лебідки монтажні електричні ЛМ-3,2 вартістю 87500 без ПДВ та чотири лебідки монтажні електричні ЛМ-5 вартістю 137 500 грн без ПДВ (т. 1, а. с. 213).

Додатковою угодою № 1 від 08.07.2019 р. до договору поставки № 170 від 13.02.2019 р., сторони передбачили, що постачальник (відповідач за первісним позовом) зобов`язався поставити покупцю (позивачу за первісним позовом) на умовах поставки FCA склад постачання у м. Вінниця згідно "ІНКОТЕРМС 2000", не пізніше 60 календарних днів від дати укладення даної додаткової угоди, товар, а саме: дві лебідки монтажні електричні ЛМ-3,2 вартістю 87500 без ПДВ (т. 1, а. с. 214-215).

ТзОВ "НВП МОДУЛЬ" виставило АТ "Запорізький завод феросплавів" рахунок-фактуру № 26 від 23.09.2019 р. , назва товару - лебідка монтажна електрична ЛМ-5 вартістю 165 000 грн з ПДВ (т. 1, а. с. 216).

11.07.2019 р. сторони договору уклали Додаткову угоду № 2 до договору поставки № 170 від 13.02.2019 р., відповідно до п. 1 якої постачальник (відповідач за первісним позовом) зобов`язався поставити покупцю (позивачу за первісним позовом) на умовах поставки DDP м. Запоріжжя за Правилами "ІНКОТЕРМС 2000", в строк не пізніше 60 календарних днів від дати укладення цієї додаткової угоди, товар, а саме: дві лебідки маневрові ЛМ-7,1-ДП вартістю 391999, 99 грн (т. 1, а.с. 21).

На виконання умов договору поставки № 170 від 13.02.2019 р., ТОВ "НВП Модуль" фактично було поставлено АТ "Запорізький завод феросплавів" лебідку монтажну електричну ЛМ-5 вартістю 165 000 грн з ПДВ, лебідку маневрову ЛМ-7,1-ДП із натяжною станцією СН-7Д-ДП, вартість яких складає 391 999, 99 грн з ПДВ. Поставка вказаного товару підтверджується видатковою накладною № 19 від 23.08.2019 р. (т. 1, а. с. 22).

Матеріалами справи підтверджується, що вказаний товар був прийнятий АТ "Запорізький завод феросплавів" на відповідальне зберігання згідно прибуткового ордеру № 66 від 03.10.2019 р. та бухгалтерської довідки від 28.04.2020 р. (т. 1, а. с. 47, 48), оскільки товар не відповідав змісту супроводжуючих його документів та умовам договору.

11.10.2019 р. комісією АТ "Запорізький завод феросплавів" за участю директора ТзОВ "НВП МОДУЛЬ" Довгалюка А.В. було складено акт про те, що замість двох одиниць лебідки маневрової ЛМ-7,1-ДП разом із натяжною станцією СН-7,1-ДП надійшла одна лебідка маневрова ЛМ-7,1-ДП, в якій відсутня співвісність натяжного барабану і передавальних кілець, маркування її електродвигуна не відповідає маркуванню, зазначеному в паспорті ЛМ-7,1-ДП-1.000 ПС.

Матеріалами справи підтверджується, що даний товар не був прийнятий АТ "Запорізький завод феросплавів" з посиланням на те, що поставка натяжної станції СН-7,1-ДП не передбачена додатковою угодою № 2 та через невідповідність маркування елементів комплектації лебідки електричної ЛМ-7,1-ДП і її конструкції умовам додаткової угоди № 2.

Запорізькою торгово-промисловою палатою в період з 20.11.2019 р. по 16.12.2019 р. була проведена товарознавча експертиза поставленого ТзОВ "НВП МОДУЛЬ" товару, за результатами якої 16.12.2019 р. було складено акт експертизи № О-5495, з якого слідує, що на виконання Додаткової угоди № 2 АТ "Запорізький завод феросплавів" поставлено одну одиницю лебідки маневрової електричної ЛМ-7,1-ДП, заводський № 90911, 2019 року випуску, виробництва ТзОВ "НВП МОДУЛЬ", в комплекті із тросом, електрошафою, перетворювачем частоти навивки та виносним пультом управління; наявний надлишок однієї натяжної станції СН-7,1-ДП, заводський №1299; розбіжності по кількості виникли в умовах вантажовідправника при укомплектуванні поставки та оформленні супроводжуючих товар документів; поставка однієї одиниці лебідки маневрової електричної ЛМ-7,1-ДП та однієї одиниці натяжної станції СН-7,1-ДП, яка не обумовлена договором поставки та не зазначена у супроводжуючих товар документах, не відповідає умовам договору поставки № 170 від 13.02.2019 р.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що предметом первісного позову є вимоги АТ "Запорізький завод феросплавів" про стягнення з ТзОВ "НВП МОДУЛЬ" 350 839,99 грн - пені за прострочення поставки товару за період з 29.10.2019 р. по 17.04.2020 р., 39 200 грн - 10 % штрафу за прострочення поставки товару більше 10 календарних днів, та 78 400 грн - 20 % штрафу за поставку товару, не передбаченого умовами договору поставки у зв`язку із неналежним виконанням договору поставки № 170 від 13.02.2019 р.

В свою чергу, предметом зустрічного позову є вимога ТзОВ "НВП МОДУЛЬ" про стягнення з АТ "Запорізький завод феросплавів" 165 000 грн заборгованості у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором поставки № 170 від 13.02.2019 р. в частині здійснення розрахунку за фактично поставлений товар.

Предметом же апеляційного розгляду є рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення 33 000 грн - 20 % штрафу за поставку товару, не передбаченого умовами договору, в іншій частині судове рішення не оскаржувається.

Відтак, апеляційний суд, враховуючи визначений ТзОВ "НВП МОДУЛЬ" предмет оскарження судового рішення, приймаючи до уваги межі розгляду справи апеляційним судом, визначені у ст. 269 ГПК України, зазначає, що обумовлений скаржником в апеляційному суді предмет оскарження унеможливлює апеляційний перегляд судового рішення в частині, яка не оскаржується.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

І цивільним, і господарським законодавством допускається можливість забезпечувати виконання зобов`язань таким способом, як штраф.

Господарський кодекс України не містить поняття пені. Водночас, згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Разом з тим, господарським законодавством закріплено, що у випадку, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГК).

Тлумачення вказаної норми дозволяє констатувати, що на основі норм господарського законодавства штраф може бути застосований для забезпечення будь-якого зобов`язання, оскільки він відноситься до штрафних санкцій.

Як наслідок, враховуючи ч. 2 ст. 9 ЦК України та ч. 2 ст. 4 ГК України, що передбачають наявність спеціальних норм, регулюючих господарські відносини, апеляційний суд вважає, що сторони не позбавлені права у господарському договорі забезпечувати штрафом виконання будь-якого зобов`язання.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Тлумачення положень ч. 3 ст. 549 ЦК України в аспекті меж свободи договору дає можливість зробити висновок, що сторони у договорі можуть забезпечити за допомогою штрафу виконання негрошового зобов`язання.

Як встановлено апеляційним господарським судом, п. 10.2 договору сторони передбачили, що за поставку неякісного, некомплектного товару, а також товару, не передбаченого умовами цього договору, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 20 % від суми поставки зазначеного товару.

АТ "Запорізький завод феросплавів" в позовній заяві просило суд стягнути з ТОВ "НВП Модуль" 78 400 грн штрафу в розмірі 20 % від суми поставки товару не передбаченого умовами цього договору. При розрахунку даної штрафної санкції позивачем за розрахункову величину вартості товару - Лебідки електричної ЛМ-7,1-ДП та Натяжної станції СН-7,1-ДП взято вартість двох одиниць Лебідки маневрової ЛМ-7,1-ДП в сумі 326 666, 66 грн без ПДВ, а з ПДВ 391 999, 99 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про стягнення з ТзОВ "НВП Модуль" 33 000 грн - 20 % штрафу, дійшов висновку, що поставка Лебідки монтажної електричної ЛМ-5, вартістю 165 000 грн не була передбачена умовами договору поставки № 170 від 13.02.2019 р., що стало підставою для застосування відповідальності, передбаченої п. 10.2 договору.

Однак, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, оскільки поставка Лебідки монтажної електричної ЛМ-5 була здійснена на виконання укладеного сторонами Додатку № 1 від 13.02.2019 р. до договору поставки № 170 від 13.02.2019 р., який є невід`ємною частиною договору.

При цьому, судом приймається до уваги висновок експертизи, яка була здійснена Запорізькою торгово-промисловою палатою згідно п. 6.6. укладеного між сторонами договору поставки щодо перевірки відповідності кількості/якості асортименту/інших характеристик товару поставленого ТзОВ "НВП Модуль" для АТ "Запорізький завод феросплавів".

Так, актом експертизи Запорізької торгово-промислової палати № 0-5495 від 16.12.2019 р. підтверджується, що АТ "Запорізький завод феросплавів" отримало від ТОВ "НВП Модуль" товар - Лебідку монтажну електричну ЛМ-5. При зовнішньому огляді пред`явленого до експертизи обладнання (в т.ч. Лебідки монтажної електричної ЛМ-5) механічних пошкоджень або інших видимих дефектів не було виявлено.

Тобто експертом не було зроблено жодних висновків щодо невідповідності поставленого товару - Лебідки монтажної електричної ЛМ-5 умовам договору або супровідним документам. Також жодних зауважень щодо якості та комплектності товару - Лебідки монтажної електричної ЛМ-5 від АТ "Запорізький завод феросплавів" до ТзОВ "НВП МОДУЛЬ" не надходило, сторонами не складалось жодних актів щодо невідповідності товару вимогам щодо якості та комплектності або невідповідності умовам договору.

Також колегія суддів приймає до уваги, що вимогою зустрічного позову ТзОВ "НВП МОДУЛЬ" у даній справі було стягнення з АТ "Запорізький завод феросплавів" 165 000 грн заборгованості, яка виникла у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором поставки № 170 від 13.02.2019 р. в частині здійснення розрахунків саме за Лебідку монтажну електричну ЛМ-5.

Суд першої інстанції, за результатом розгляду зустрічного позову, дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку із сплатою АТ "Запорізький завод феросплавів" заборгованості за поставлену ТзОВ "НВП МОДУЛЬ" Лебідку монтажну електричну ЛМ-5.

Отже, беручи до уваги те, що поставка Лебідки монтажної електричної ЛМ-5 була здійснена в межах договору поставки № 170 від 13.02.2019 р., що підтверджується наявними у справі доказами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення з ТзОВ "НВП МОДУЛЬ" 33 000 грн - 20 % штрафу за поставку товару - Лебідки монтажної електричної ЛМ-5 на підставі п. 10.2. договору.

Разом з тим, колегія суддів, досліджуючи матеріали справи та докази у ній, зазначає, що ТзОВ "НВП МОДУЛЬ" було поставлено АТ "Запорізький завод феросплавів" із Лебідкою маневровою ЛМ-7,1-ДП також і Натяжну станцію СН-7,1-ДП, хоча її поставка умовами договору поставки № 170 від 13.02.2019 р. з врахуванням його додатків не була передбачена .

Вказане підтверджується також актом експертизи Запорізької торгово-промислової палати № 0-5495 від 16.12.2019 р., яка здійснена згідно п. 6.6. договору поставки № 170 від 13.02.2019 р., в якому вказано, що поставка Натяжної станції СН-7,1-ДП не обумовлена договором поставки № 170 від 13.02.2019 р. та не зазначена у супроводжуючих товар документах, що не відповідає умовам договору. У висновку зазначено, що наявний надлишок однієї Натяжної станції СН-7,1-ДП, заводський № 1299; розбіжності по кількості виникли в умовах вантажовідправника при укомплектуванні поставки та оформленні супроводжуючих товар документів.

Тобто поставка Натяжної станції СН-7,1-ДП не відповідає змісту господарської операції передбаченої умовами договору поставки № 170 від 13.02.2019 р.

Із пояснень представника АТ "Запорізький завод феросплавів" наданих в судовому засіданні 18.02.2021 р. та викладених у відзиві на апеляційну скаргу (що не заперечується відповідачем ), судом апеляційної інстанції встановлено, що вартість Натяжної станції СН-7,1-ДП становить 196 000 грн, тобто 20 % від вартості даного товару складає 39 200 грн.

З огляду на викладене, враховуючи неналежне виконання ТзОВ "НВП МОДУЛЬ" умов договору поставки № 170 від 13.02.2019 р. в частині поставки товару, передбаченого умовами договору, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ТзОВ "НВП МОДУЛЬ" на користь АТ "Запорізький завод феросплавів" 20 % штрафу від суми поставки товару не передбаченого умовами договору в розмірі 39 200 грн. на підставі п. 10.2 договору.

Окрім того, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення 20 % штрафу за поставку товару, не передбаченого умовами договору, суд апеляційної інстанції не вийшов за межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції , передбачені ст. 269 ГПК України та за межі позовних вимог, оскільки предметом даного позову, в тому числі, є вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 78 400 грн на підставі п. 10.2 договору, виходячи із вартості - Лебідки електричної ЛМ-7,1-ДП та Натяжної станції СН-7,1-ДП,про поставку Натяжної станції як товару ,не передбаченого умовами договору зазначав позивач у позовній заяві, а предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції саме в цій частині.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційним судом було виконано обов`язок щодо мотивації прийнятого ним рішення у даній справі в частині апеляційного оскарження.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не спростовують висновків суду та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно приписів п. 1 та п. 4 ч. 1 та ч. 4 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Підсумовуючи викладене, за результатом перегляду рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП МОДУЛЬ" необхідно залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 12.11.2020 р. у справі № 902/452/20 змінити в частині стягнення 33 000 грн - 20 % штрафу за поставку товару, не передбаченого умовами договору поставки та судового збору, в редакції даної постанови, стягнувши в т.чт. 39 200 грн- .20 % штрафу за поставку товару, не передбаченого умовами договору та здійснивши перерозподіл судового збору.

Судові витрати у зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно ст. ст. 129, 282 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП МОДУЛЬ" на рішення Господарського суду Вінницької області від 12.11.2020 р. у справі № 902/452/20 - залишити без задоволення.

2. Мотивувальну та резолютивну частини рішення Господарського суду Вінницької області від 12.11.2020 р. у справі № 902/452/20 змінити в частині стягнення 33 000 грн - 20 % штрафу за поставку товару, не передбаченого умовами договору поставки та судового збору, в редакції цієї постанови.

Пункт 2 резолютивної частини рішення викласти у наступній редакції:

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП МОДУЛЬ" (21001, м. Вінниця, вул. Привокзальна, буд. 38Л, код ЄДРПОУ 41684973) на користь Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00186542) 84 280 грн - пені за прострочення поставки товару з 29.10.2019 р. по 17.04.2020 р., 9 800 грн - 10 % штрафу за прострочення поставки товару більше 10 календарних днів, 39 200 грн - 20 % штрафу за поставку товару, не передбаченого умовами договору поставки, 3 410, 40 грн витрат по сплаті судового збору".

3. В решті рішення Господарського суду Вінницької області від 12.11.2020 р. у справі № 902/452/20 - залишити без змін.

4. Доручити видачу судового наказу Господарському суду Вінницької області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

6. Справу повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складено 01 березня 2021р.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Гудак А.В.