Постанова

від 22.02.2021 по справі 917/103/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2021 р. Справа № 917/103/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Сіверін В.І. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Новікової Ю.В.

представники учасників справи в судове засідання не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Карат" (вх.№249П/1-43) на рішення господарського суду Полтавської області від 17.12.2020 (суддя І.Г.Кльопов) у справі №917/103/20

за позовом Фермерського господарства "Карат", с. Ялосовецьке, Хорольський район, Полтавська область;

до Ялосовецької сільської рада Хорольського району Полтавської області, с. Ялосовецьке, Хорольський район, Полтавська область,

про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, -

ВСТАНОВИЛА:

Фермерське господарство "Карат" звернулось до суду з позовом до Ялосовецької сільської рада Хорольського району Полтавської області, в якому просить суд визнати укладеною між Фермерським господарством "Карат" та Ялосовецькою сільською радою Хорольського району Полтавської області додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 01.11.2007, зареєстрованого Хорольським виробничим відділом Полтавської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 19 травня 2008 року за №040856300010, на той самий строк (десять років) та на тих самих умовах, що передбачені договором, в редакції прохальної частини позовної заяви.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.12.2020 у справі №917/103/20 (суддя І.Г.Кльопов) в позові відмовлено.

Фермерське господарство "Карат" із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 17.12.2020 у справі №917/103/20 та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, зокрема, що позивачем виконано умови Договору та вимоги статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідні для поновлення спірного договору.

18.01.2021 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №917/103/20 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Карат" на рішення господарського суду Полтавської області від 17.12.2020 у справі №917/103/20. Встановлено строк відповідачу для подання відзиву на апеляційну скаргу позивача. Призначено справу до розгляду на "22" лютого 2021 р. о 11:00 год.

Від позивача надійшла заява про заміну відповідача - Ялосовецької сільської рада Хорольського району Полтавської області на його правонаступника Хорольську міську раду Лубенського району Полтавської області (вх.№1632 від 08.02.2021). Крім того, від нього надійшло клопотання про розгляд вказаної заяви без його участі (вх.№2223 від 22.02.2021).

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на рішення Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Хорольської міської ради від 08 грудня 2020 року №8 та рішення Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області Про внесення змін до рішення 1 сесії міської ради 8 скликання Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Хорольської міської ради від 08 грудня 2020 року №8 від 23 грудня 2021 року №20.

Розглянувши заяву позивача про заміну відповідача на його правонаступника, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

За приписами ч. 3 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Судом встановлено, що рішенням Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Хорольської міської ради від 08 грудня 2020 року №8 ухвалено розпочати процедуру реорганізації сільських рад, що припиняються, шляхом їх приєднання до Хорольської міської ради, зокрема - Ялосовецької сільської рада Хорольського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 22535612. (пункт 1 рішення).

Пунктом 2 рішення встановлено, що Хорольська міська рада є правонаступником всього майна, прав і обов`язків сільських рад, вказаних в

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ст.52 ГПК України, являє собою перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

При цьому, згідно ч.1 ст.74 ГПК України обов`язок доведення факту правонаступництва (у спірних відносинах - переходу відповідного права вимоги) покладається на зацікавлену сторону.

Згідно з частинами 1, 5 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ч.4 ст.87 ЦК України).

Судовою колегією встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається: ідентифікаційний код - 22535612, назва юридичної особи - Ялосовецька сільська рада Хорольського району Полтавської області - не перебуває в процесі припинення.

З огляду на вищевикладене, судова колегія відмовляє в задоволенні клопотання про здійснення процесуального правонаступництва, оскільки воно є передчасним.

Відповідач не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак, наданими їм процесуальними правами не скористались та в судове засідання не з`явились, своїх повноважних представників не направили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 листопада 2007 року між Ялосовецькою сільською радою Хорольського району Полтавської області (далі - орендодавець) та Селянським фермерським господарством "КАРАТ" (далі Орендар, перейменовано на фермерське господарство "Карат") укладено договір оренди землі (далі Договір оренди землі) за умовами п.п. 1, 2 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться у с. Червоне на території Ялосовецької сільської ради. Площа орендованої земельної ділянки складає 11,36 га. ріллі (а.с. 11-14).

Згідно п. 5 Договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 131 406,00 грн.

Земельна ділянка передається за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 15, 16 Договору оренди землі).

Відповідно до п. 9 Договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 173,50 грн. за 1 га., що становить 1970,96 грн. у рік та становить 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 8 Договору оренди землі передбачено, що договір укладено на 10 років.

Умовою збереження земельної ділянки є належний агротехнічний стан (п. 17 Договору).

Пунктом 43 договору оренди землі передбачено, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

11 травня 2007 року сторонами складено акт з визначенням меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за кадастровим номером 5324888219:19:002:0001 (а.с. 15).

19 травня 2008 року договір оренди землі від 01.11.2007 зареєстрований Хорольським виробничим відділом Полтавської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040856300010 (а.с. 14).

Відповідно до п. 20 Договору, за актом від 19.05.2008 земельну ділянку загальною площею 11,36 га. передано в оренду СФГ "КАРАТ" в стані, придатному для використання (а.с. 16).

12 серпня 2010 року сторонами підписано угоду про внесення змін до договору №040856300010 від 19.05.2008 щодо збільшення розміру орендної плати до 423,36 гривень за 1 га., що становить 4 809,37 грн. у рік та відповідає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 18).

Ялосовецька сільська рада листом-повідомленням № 462/02-27 від 30.11.2017 повідомила фермерське господарство "Карат" про відсутність правових підстав на автоматичне поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої нормою статті 33 Закону України "Про оренду землі" процедури та наявності волевиявлення сторін (а.с. 19).

06 грудня 2017 року фермерське господарство "Карат" звернулося до Ялосовецької сільської ради з листом-повідомленням № 32 про поновлення договору оренди земельної ділянки загальною площею 11,36 га. за кадастровим номером 5324888219:19:002:0001 з доданням проекту додаткової угоди, який ФГ "Карат" просило розглянути протягом місяця і за результатами розгляду укласти з ФГ "Карат" додаткову угоду про поновлення договору оренди землі (а.с. 20).

Додатковою угодою до договору оренди, у порівняні з діючими положеннями договору оренди землі, пропонувалося збільшення розміру орендної плати з 3% до 10% від нормативної грошової оцінки, що складає 3 815,29 грн. за 1 га., становить 43 345,16 грн. за рік. Інші положення, викладені у новій редакції та за змістом, враховані діючим договором оренди землі та типовим договором оренди землі (а.с. 23).

Разом з листом-повідомленням надавався витяг з Державного земельного кадастру, кадастровий план земельної ділянки, чинний договір оренди землі, статутні документи ФГ "КАРАТ" та довідка про відсутність заборгованості по сплаті орендної плати (а.с. 20-25).

Фермерським господарством було повторно надано додаткову угоду з повним посиланням на договір оренди землі від 01 листопада 2007 року та зареєстрованого Хорольським виробничим відділом Полтавської регіональної філії "Центр ДЗК" 19 травня 2008 року № 040856300010 зі зменшеним строком оренди з десяти до семи років (а.с. 28).

Ялосовецькою сільською радою було підготовлено проект рішення двадцять п`ятої сесії сьомого скликання від 27 грудня 2017 року "Про поновлення договору оренди", згідно якого сільською радою продовжувався строк дії договору оренди земельної ділянки площею 11,36 га. у селі Червоне Хорольського району від 01 листопада 2007 року, реєстраційний номер № 040856300010 від 19.05.2008 року, строком на 7 років з орендною платою у 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Проект рішення підписано сільським головою Турчаніновим С.С. та скріплено печаткою (а.с. 30).

Однак, вказане рішення Ялосовецькою сільською радою не прийнято.

Листом №02-27/04 від 03.01.2018 р. сільським головою Турчаніновим С.С. повідомлено про припинення переважного права ФГ "КАРАТ" на поновлення договору оренди, оскільки як зазначається в листі, моментом укладення договору оренди земельної ділянки слід вважати 01 листопада 2007 року, а не дату його державної реєстрації 19 травня 2008 року (а.с. 31-32).

При цьому місцевим судом вірно вказано, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 січня 2019 року у справі №917/108/18 в спорі між тими ж сторонами Фермерським господарством "Карат" до Ялосовецької сільської ради за вимогою про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк, що відповідало конструкції частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", за умови встановленої судами апеляційної та касаційної інстанцій чинності самих договорів оренди - зроблено висновок про те, що чинність договору оренди землі від 01.11.2007 р., набувається, а перебіг строку починається, з моменту державної реєстрації договору, тобто з 19 травня 2008 року (а.с. 34-38).

14.01.2020 позивачем направлено на адресу відповідача заяву про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 01.11.2007 р. в порядку пункту 6 статті 33 ЗУ "Про оренду землі". До вказаної заяви додано додаткову угоду підписану зі сторони ФГ "КАРАТ" (а.с. 62).

Позивач зазначає, що після закінчення строку договору 19 травня 2018 року, заперечень протягом місяця у поновленні договору оренди землі від відповідача Ялосовецької сільської ради не надходило. Зазначене дає позивачеві підстави на поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", на той самий строк і на тих самих умовах.

Позивач після закінчення строку дії договору оренди землі продовжує належним чином користуватися орендованою ділянкою 11,36 га. та виконує обов`язки землекористувача за спірним договором оренди землі, у тому числі сплачує орендну плату. Факт здійснення ФГ "Карат" орендної плати позивач підтверджує доданими до позову копіями платіжних доручень (а.с. 42-61).

Так, позивач вважає, що враховуючи факт належного виконання ФГ "Карат" умов договору оренди землі, не надіслання відповідачем у встановлений законом місячний строк з 20.05.2018 р. до 20.06.2018 р. відмови у поновленні договору на новий строк, продовження використання позивачем земельної ділянки після закінчення строку дії договору (19.05.2018 р.) - наявні підстави для відновлення порушеного переважного права ФГ "Карат" шляхом задоволення позовних вимог у даній справі про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі від 01.11.2007 р., зареєстрованого Хорольським виробничим відділом Полтавської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 19 травня 2008 року за №040856300010, у відповідній редакції на новий строк згідно приписів частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів та є підставою для їх захисту у судовому порядку.

При цьому, відповідач вказує, що сам лише факт спливу місячного строку за відсутністю листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди, разом з іншими підставами не може свідчити про автоматичне поновлення договору оренди землі за наявності вже застосованого позивачем поновлення договору оренди на підставі частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та наявності заперечень з боку орендодавця у його поновленні.

Між сторонами у даній справі на протязі тривалого часу, тривала процедура поновлення договору оренди землі від 01.11.2007 року на інших умовах, ніж його було укладено. Орендодавець своїм листом № 02-27/04 від 03.01.2018 р. до закінчення строку дії договору оренди землі, із дотриманням місячного строку для відповіді, встановленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", повідомив позивача про відсутність намірів продовжити строк дії договору оренди землі на новий строк.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий суд зазначив, про відсутність підстав вважати, що у позивача виникло право на подання позову на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" з посиланням на те, що позивач після закінчення терміну дії договору оренди землі продовжив користуватися земельною ділянкою за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Сам лише факт спливу місячного строку за відсутністю листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди, разом з іншими підставами, вказаними в частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не може свідчити про автоматичне поновлення договору оренди землі за наявності вже застосованого позивачем поновлення договору оренди на підставі частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та наявності заперечень з боку орендодавця (відповідача) у його поновленні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 2 статті 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 ЗУ "Про оренду землі").

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі, договір оренди землі - це договір за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

01 листопада 2007 року між Ялосовецькою сільською радою Хорольського району Полтавської області та Селянським фермерським господарством "КАРАТ" укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться у с. Червоне на території Ялосовецької сільської ради. Площа орендованої земельної ділянки складає 11,36 га. ріллі (а.с. 11-14).

Пунктом 8 Договору оренди землі передбачено, що договір укладено на 10 років.

19 травня 2008 року договір оренди землі від 01.11.2007 року зареєстрований Хорольським виробничим відділом Полтавської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040856300010 (а.с. 14).

Відповідно строк дії Договору до 19.05.2018 року.

Пунктом 8 також визначено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Як вбачається із матеріалів справи, Фермерське господарство "КАРАТ" звертаючись із позовом до суду, правовою підставою останнього визначило частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Поновлення договору оренди земельної ділянки на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" проводиться за принципом мовчазної згоди обох сторін договору і можливе за відсутності звернення орендаря та за відсутності заперечень орендодавця щодо продовження землекористування відповідною земельною ділянкою. Право на укладення додаткової угоди згідно з частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" виникає автоматично зі спливом місячного строку оренди за умови, що орендар не ініціював зміни, а орендодавець не направив заперечень упродовж одного місяця після закінчення строку дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами протягом тривалого часу, тривала процедура поновлення договору оренди землі від 01.11.2007 року на інших умовах, ніж його було укладено. Орендодавець своїм листом № 02-27/04 від 03.01.2018 р. до закінчення строку дії договору оренди землі, із дотриманням місячного строку для відповіді, встановленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", повідомив позивача про відсутність намірів продовжити строк дії договору оренди землі на новий строк.

Так, якщо орендар, маючи на меті реалізацію свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, ініціював перед орендодавцем питання про таке поновлення, скориставшись правовим механізмом частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", то частина 6 вказаної статті не може бути застосована до таких правовідносин, оскільки частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачає звернення орендаря до орендодавця та переговори сторін щодо зміни (за необхідності) істотних умов не проводяться.

Таким чином, виходячи з того, що частини 1-5 та частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" містять дві окремі правові підстави реалізації орендаря свого переважного права на поновлення договору оренди землі, вони не можуть бути застосовані одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та правовими наслідками.

За вказаних обставин, місцевий суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав вважати, що у позивача виникло право на подання позову на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" з посиланням на те, що позивач після закінчення терміну дії договору оренди землі продовжив користуватися земельною ділянкою за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Сам лише факт спливу місячного строку за відсутністю листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди, разом з іншими підставами, вказаними в частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не може свідчити про автоматичне поновлення договору оренди землі за наявності вже застосованого позивачем поновлення договору оренди на підставі частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та наявності заперечень з боку орендодавця (відповідача) у його поновленні.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ФГ "Карат" щодо визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 01.11.2007 року, зареєстрованого Хорольським виробничим відділом Полтавської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 19 травня 2008 року за №040856300010, на той самий строк (десять років) та на тих самих умовах, що передбачені договором, в редакція згідно прохальної частини позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права безпідставні, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та висновками суду, викладеними в рішенні. Фактично, доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів.

Згідно положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені позивачем, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Карат" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 17.12.2020 у справі №917/103/20 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, через Східний апеляційний господарський суд або безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 01.03.2021.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя В.І. Сіверін

Суддя О.І. Терещенко