Постанова

від 22.02.2021 по справі 912/981/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2021 року Справа № 912/981/20

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),

суддів Подобєда І.М., Чус О.В.

секретар судового засідання Грачов А.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Стеценко О.О., довіреність №199/07 від 21.12.2020, адвокат;

від відповідача: представник не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.10.2020 у справі №912/981/20 (суддя Поліщук Г.Б., повне рішення складено 12.10.2020)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", м. Кропивницький

до відповідача Управління соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації, смт. Петрове Петрівського району Кіровоградської області

про стягнення 431 388,01 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

У вересні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго" (надалі позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області із позовом до Управління соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації (надалі відповідач) та просило стягнути 431 388,01 грн, з яких: 197 140,56 грн заборгованість по відшкодуванню пільг з оплати за спожиту пільговими категоріями споживачів електричну енергію та 234 247,45 грн заборгованість по відшкодуванню житлових субсидій з оплати за спожиту електричну енергію.

Позовні вимоги обгрунтовувало невиконанням відповідачем норм чинного законодавства щодо відшкодування витрат за поставлену електричну енергію на пільгових умовах окремим категоріям громадян, на яких поширюється дія норм Законів України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус", Про освіту , Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Про охорону дитинства , Про соціальний захист дітей , Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" та заборгованості по відшкодуванню житлових субсидій з оплати за спожиту електричну енергію станом на 01.10.2019 року.

Відповідач проти позову заперечував, посилається на те, що протягом 2018-2019рр. фахівцями управління соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації здійснювались нарахування житлових субсидій населенню на оплату електроенергії відповідно до норм, встановлених чинним законодавством. Фінансове управління Петрівської районної державної адміністрації на підставі наданих Петрівським РЕМ ПАТ "Кіровоградобленерго" реєстрів обсягів фактично спожитих енергоносіїв здійснювало фінансування взятих відповідачем фінансових зобов`язань. Сплата від відповідача до позивача надходила відповідно до наданого фінансового реєстру. Різниця між нарахованими сумами та фактично спожитими обсягами щомісяця утворювали кредиторську заборгованість, яка на 01.08.2019 становила 223 997,80 грн. Але кошти в сумі 223 997,80 грн не є заборгованістю за спожиті енергоносії як стверджує позивач, це сума невикористаної субсидії, які були зняті з реєстрації в органах ДКСУ як надлишкові фінансові зобов`язання сум невикористаних житлових субсидій.

Щодо заборгованості по відшкодуванню пільг з оплати за спожиту пільговими категоріями споживачів електричну енергію відповідач зазначає, що ним у період з квітня 2014 року по лютий 2019 року проводилась звірка електронних носіїв, наданих Петрівським РЕМ ПАТ "Кіровоградобленерго" з електронним державним реєстром. У зазначений період на виявлені суми розбіжностей до Петрівського РЕМ ПАТ "Кіровоградобленерго" надавались листи із зазначенням суми розбіжностей та проханням усунути недоліки. Однак, уточнень з боку Петрівського РЕМ ПАТ "Кіровоградобленерго" не надходило, відповідно сума фінансових зобов`язань зменшувалась на нез`ясовану та неправильну суму розбіжностей. Таким чином, протягом квітня 2004р. - лютого 2019р. не з`ясовані та не виправлені з вини надавача послуг суми розбіжностей накопичувались і утворили суму 199 791,981 грн, яку позивач вважає заборгованістю.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 01.10.2020 у справі №912/981/20 (суддя Поліщук Г.Б.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Управління соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації на користь Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" 197140,56 грн - заборгованості по відшкодуванню пільг з оплати за спожиту пільговими категоріями споживачів електричну енергію, 234247,45 грн - заборгованості по відшкодуванню житлових субсидій з оплати за спожиту електричну енергію.

Стягнуто з Управління соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації на користь Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" 6470,82 грн - судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що послуги з електропостачання на пільгових умовах позивачем надавались не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, а уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону, зобов`язаний ці витрати позивачу відшкодувати за рахунок бюджетних коштів. Суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами позовні вимоги, натомість позивач довів наявність спірного боргу.

Доводи апеляційної скарги та відзиву.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відповідач, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просив рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- суд взяв до уваги неналежні докази на підтвердження заборгованості за надані позивачем пільги та субсидії, акти звіряння розрахунків не є первинними документами, а щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги, та реєстрів обсягів спожитих енергоносіїв та наданих послуг, що підлягають перерахуванню відповідно до фактичних обсягів спожитих енергоносіїв і наданих послуг, позивачем не надано;

- суд не врахував протоколи розбіжностей, які щомісяця надавалися позивачу за результатами автоматичної звірки в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, позивач не надав доказів виправлення визначених відповідачем помилок;

- суми розбіжностей щодо відшкодування витрат за поставлену електричну енергію на пільгових умовах окремим категоріям громадян накопичувалися з 2014 року, про що наголошував відповідач в суді, але суд не взяв доводів відповідача до уваги та прийняв помилкове рішення.

Позивач надав відзив, проти доводів апеляційної скарги заперечив, посилаючись на обов`язок відповідача в силу законів відшкодовувати йому суми пільг та житлових субсидій, які останнім відшкодовані не в повному обсязі. Вказані витрати позивача підтверджені актами звіряння між сторонами та суд правомірно задовольнив позовні вимоги.

Процедура.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 09.11.2020 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєд І.М., Чус О.В.

Апеляційне провадження відкрито ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2020, розгляд справи №912/981/20 призначено в судовому засіданні на 20.01.2021 на 10.00 год.

Повноважний представник позивача у судовому засіданні 22.02.2021 проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник апелянта в судове засідання повторно не з`явився, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду також на зв`язок не вийшов.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, а також те, що явка повноважних представників сторін обов`язковою у судове засідання судом не визнавалась, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у цьому судовому засіданні без участі повноважного представника апелянта, який був обізнаний про час та місце слухання справи.

За результатами розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, обґоворивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив таке.

Позивач заявив позов про стягнення 197140,56 грн заборгованості по відшкодуванню пільг з оплати за спожиту пільговими категоріями споживачів електричну енергію та 234 247,45 грн заборгованості по відшкодуванню житлових субсидій з оплати за спожиту електричну енергію. В позові зазначив, що заборгованість утворилася станом на 01.10.2019 року.

До позовної заяви долучив розрахунки, а саме:

1) розрахунок заборгованості по відшкодуванню пільг з оплати за спожиту пільговими категоріями споживачів електричну енергію, з якого вбачається, що заборгованість станом на 01.01.2019 складала 287 614,39 грн (без зазначення періоду за який вона утворилася). В помісячному розрахунку за період січень-вересень 2019 вказано про пред`явлення до відшкодування - 3 925,11 грн, прийнято до відшкодування відповідачем - 48914,26 грн, фактично відшкодовано - 94 398,94 грн, борг по розрахунках - 197 140,56 грн;

- на підтвердження свого розрахунку надав довідки про нарахування пільговим категоріям споживачів за грудень 2018 - вересень 2019 року, дані щодо нарахувань в яких співпадають із розрахунком, за винятком грудня 2018 року, який в розрахунку окремо не виділено, а згідно довідки сума нарахувань склала 49520,49 грн;

- акти звіряння розрахунків станом на 01 число кожного місяця за січень 2019 - вересень 2019 року, в яких сторонами наведено різні дані щодо наявності заборгованості, зокрема в акті станом на 01.10.2019 (кінець спірного періоду) позивач зазначив про наявність заборгованості 197140,56 грн, з них поточна - 3925,11 грн та минулих періодів - 193215,40 грн. Відповідач же вказав про наявність переплати 7,65 грн та відсутність заборгованості минулих періодів.

2) розрахунок заборгованості по відшкодуванню житлових субсидій з оплати за спожиту електричну енергію, з якого вбачається, що заборгованість станом на 01.01.2019 складала 500 444,67 грн (без зазначення періоду, за який вона утворилася). В помісячному розрахунку за період січень-вересень 2019 вказано про пред`явлення до відшкодування - -3 378,88 грн, прийнято до відшкодування відповідачем - 56 893,91 грн, фактично відшкодовано - 262818,34 грн, борг по розрахунках - 234247,45 грн;

- на підтвердження цього розрахунку надав акти звіряння розрахунків станом на 01 число кожного місяця за січень 2019 - вересень 2019 року, в яких сторонами наведено різні дані щодо наявності заборгованості, втім відповідач у всіх актах визнавав заборгованість. Так, у акті станом на 01.09.2019 вказував заборгованість в загальній сумі 223997,80 грн. В акті станом на 01.10.2019 вказував заборгованість на 01.01.2019 в сумі 483635,60 грн, профінансовано 262 818,34 грн, заборгованість відсутня. Позивач же вказав заборгованість на 01.01.2019 в сумі 500 444,67 грн, профінансовано 262 818,34 грн, заборгованість 234 217,45 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, на підтвердження своїх доводів надав:

- розрахунки розбіжності щодо нарахованих та фактично спожитих пільг за період з 2014 по 2019 рік, які в загальній сумі склали 199 791,81 грн та докази направлення позивачу протоколів розбіжностей з пропозицією усунути спірні розбіжності;

- розрахунок невикористаних субсидій за період з січня 2018 по вересень 2019 року на загальну суму 223 791,31 грн та складені ним реєстри сум, що підлягають перерахуванню за рахунок субвенції з місцевих бюджетів на надання житлових субсидій населенню за цей період:

- акти звіряння розрахунків станом на 01 число кожного місяця, зокрема за спірний період, які відповідають, актам, що надав позивач, та за попередні періоди, починаючи з травня 2014 року.

Заперечуючи проти доводів відповідача позивач вказує, що фактично сума невикористаних субсидій становила 356 965,32 грн, про що надав акти розрахунку загального обсягу невикористаної субсидії з травня 2018 року по вересень 2019.

Вказує, що питання щодо цієї суми було врегульовано сторонами та включено до актів звіряння розрахунків за надані послуги, на які надаються субсидії. Посилається на те, що відповідачем в акті звіряння розрахунків за надані послуги, на які надаються субсидії за вересень 2019 року самовільно в односторонньому порядку було змінено формулу визначення заборгованості (колонка 9) та значення колонки 5, внаслідок чого відбулося безпідставне зменшення суми заборгованості, зазначеної в колонці 9 цього акту.

Посилаючись на відмову відповідача в добровільному порядку відшкодувати спірні витрати, позивач звернувся за їх стягненням в судовому порядку, що і є предметом спору.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

Відповідно до частини 1, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 167 та ст. 170 Цивільного кодексу України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Суд першої інстанції вірно послався на те, що обов`язок відповідача, як головного розпорядника коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, виникає безпосередньо із Законів України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус", Про освіту , Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Про охорону дитинства , Про соціальний захист дітей , Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".

Втім, відповідач не оспорює вказаного свого обов`язку з відшкодування пільг та субсидій надавачу комунальних послуг.

Спір між сторонами виник з приводу наявності/відсутності заборгованості за спірний період, а саме 197 140,56 грн - заборгованість по відшкодуванню пільг з оплати за спожиту пільговими категоріями споживачів електричну енергію та 234247,45 грн - заборгованість по відшкодуванню житлових субсидій з оплати за спожиту електричну енергію.

Факт постачання до 01.01.2019 позивачем електричної енергії фізичним особам зі знижкою в сумі її оплати відповідно до наданих пільг та субсидій не заперечується сторонами.

За змістом ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг зв`язку за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (надалі - Порядок №256).

Згідно пунктів 5, 7, 8 Порядку №256, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про суми нарахованих соціальних виплат, пільг та житлових субсидій населенню та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконавчих органів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), об`єднаних територіальних громад.

Щодо виконання положень законодавства про надання послуг позивачем та фактичне споживання їх споживачами цих послуг, які користуються такими пільгами, сторони складали щомісячні акти звіряння розрахунків за надані послуги, на які надаються пільги та акти звіряння розрахунків за надані послуги, на які надаються субсидії (т. 1, а.с. 23-32, 34-43).

Втім, як встановив суд вище, вказані акти містять різну інформацію як зі сторони позивача, так і зі сторони відповідача.

Відносно відшкодування сум вартості електричної енергії, на яку надаються пільги пільговим категоріям громадян, розбіжність становить суму позову - 197140,56 грн. Вказане вбачається із акту звіряння розрахунків станом на 01.10.2019, який складено наростаючим підсумком та є завершальним щодо відносин зі спірного питання між сторонами. Відповідач у цьому акті не визнав спірну суму, вказав на відсутність заборгованості. Свої доводи він підтвердив розрахунками розбіжностей щодо нарахованих та фактично спожитих пільг за період з 2014 по 2019 рік, які в загальній сумі склали 199 791,81 грн та доказами направлення позивачу протоколів розбіжностей з пропозицією усунути спірні розбіжності.

Тобто спірна сума заборгованості накопичувалася з 2014 року, про що позивач не зазначив в позові, та не входить до заявленого позивачем періоду, за винятком сум за 2018 рік - 18194,25 грн та за 2019 рік - 4536,06 грн.

Позивач не надав доказів на спростування заявлених відповідачем розбіжностей щодо нарахованих сум з відшкодування вартості електричної енергії пільговим категоріям споживачів.

Суд враховує, що відповідач встановив невірне нарахування спірного відшкодування за результатами автоматичної звірки в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, тому його доводи є більш вірогідними ніж доводи позивача, які не підтверджені жодними доказами.

Суд першої інстанції на викладене уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог в цій частині, тому доводи апелянта є обгрунтованими.

Щодо вимог про стягнення 234 247,45 грн заборгованості по відшкодуванню житлових субсидій з оплати за спожиту електричну енергію апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про їх доведеність з огляду на таке.

Суд встановив, що протягом спірного періоду відповідач визнавав заборгованість зі спірних виплат, зокрема в акті станом на 01.01.2019 вказав суму заборгованості - 483635,60 грн, яка в подальшому зменшувалася та в акті станом на 01.09.2019 була зазначена відповідачем в сумі 223997,80 грн. В подальшому в акті станом на 01.10.2019 відповідач зазначає відсутність будь-якої заборгованості, втім профінансована сума не змінилася порівняно з тою, що зазначалася відповідачем (така ж сама і позивачем), починаючи з травня 2019 року. Доказів відшкодування спірної суми відповідачем не надано, як і не доведено його твердження, що спірна сума є сумою невикористаних субсидій. За поясненнями позивача, що не заперечуються позивачем, останнім було змінено формулу визначення заборгованості (колонка 9) та значення колонки 5, внаслідок чого відбулося безпідставне зменшення суми заборгованості, зазначеної в колонці 9 цього акту.

Щодо суми невикористаних субсидій за період з травня 2018 року по вересень 2019 позивач надав акти розрахунку загального обсягу невикористаної субсидії на загальну суму 356 965,32 грн, яка повернена відповідачу і щодо якої між сторонами відсутній спір.

Відтак, в цій частині рішення суду першої інстанції є законним, а доводи апеляційної скарги не підтверджені матеріалами справи.

Щодо інших доводів апелянта, зокрема безпідставність врахування судом актів звіряння розрахунків, які не є первинними документами, колегія суддів зазначає таке.

Апелянт правомірно зазначає, що Порядком №256 передбачено подання надавачем послуг щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги, та реєстрів обсягів спожитих енергоносіїв та наданих послуг, що підлягають перерахуванню відповідно до фактичних обсягів спожитих енергоносіїв і наданих послуг. Апелянт не заперечує, що вказані документи надавалися позивачем у відповідній електронній системі, перевірялися відповідачем, за наслідками чого здійснювалося відшкодування плати за електричну енергію. Також за наслідками таких звірянь сторонами складалися акти звіряння розрахунків, які містять узагальнені дані, складання таких актів та їх форми передбачено відповідними нормативними актами.

За вказаних обставин у суду відсутні підстави витребовувати у сторін всі реєстри щодо наданих пільг та самостійно перевіряти нарахування щодо кожного споживача послуг, який має право на пільгу чи житлову субсидію. Тому суд першої інстанції правомірно взяв вказані акти звіряння до уваги, а ці доводи апелянта судом відхиляються.

Згідно з частиною 1 пункту 2 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з частиною 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення 197140,56 грн заборгованості по відшкодуванню пільг з оплати за спожиту пільговими категоріями споживачів електричну енергію прийнято при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, внаслідок чого допущено порушення норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - в цій частині скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у справі за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282-284, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.10.2020 у справі №912/981/20 задовольнити частково.

Скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.10.2020 у справі №912/981/20 в частині стягнення 197140,56 грн - заборгованості по відшкодуванню пільг з оплати за спожиту пільговими категоріями споживачів електричну енергію та 2957,10 грн - витрат по сплаті судового збору.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову про стягнення 197140,56 грн - заборгованості по відшкодуванню пільг з оплати за спожиту пільговими категоріями споживачів електричну енергію.

В частині стягнення 234247,45 грн - заборгованості по відшкодуванню житлових субсидій з оплати за спожиту електричну енергію та витрат по сплаті судового збору - 3 513,71 грн рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (м. Кропивницький, Студентський бульвар, буд.15, код ЄДРПОУ 23226362) на користь Управління соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації (смт. Петрове Петрівського району Кіровоградської області, вул. Центральна, буд.32, код ЄДРПОУ 03197836) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги - 4 435,66 грн (чотири тисячі чотириста тридцять п`ять грн 66 коп), про що видати наказ.

Відповідно до ст. 327 ГПК України видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 01 березня 2021 року.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Подобєд