Рішення

від 18.02.2021 по справі 904/6391/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2021м. ДніпроСправа № 904/6391/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Личківської сільської ради, с. Личкове, Магдалинівський район, Дніпропетровська область

до відповідача-1: Державного реєстратора-приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни, м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсгагро", м. Дніпро

відповідача-3: Фермерського господарства "Добробуд-Агро", с. Новомилорадівка, Криничанський район, Дніпропетровська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро

про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 422,0852 га за кадастровим номером 1222381100:05:001:1132; скасування державної реєстрації права суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 422,0852 га за кадастровим номером 1222381100:05:001:1132; витребування земельної ділянки кадастровий номер 1222381100:05:001:1132 площею 422,0852 га із незаконного володіння та користування.

Представники:

від прокурора: Міщук Н.П., службове посвідчення № 053849 видане 03.10.2019 року, прокурор відділу;

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА:

Перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача-1: Державного реєстратора-приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсгагро", відповідача-3: Фермерського господарства "Добробуд-Агро", в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати запис державного реєстратора -приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвої Г. О. № 33656589 від 12.10.2019 про реєстрацію права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 422,0852 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:1132, що розташована на території Вузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, на підставі договору оренди № 11/10-2/19ДО від 10.10.2019, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428) та товариством з обмеженою відповідальністю "Промсгагро" (код ЄДРПОУ 42929332).

- визнати протиправним та скасувати запис державного реєстратора -приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвої Г.О. № 33656616 від 12.10.2019 про реєстрацію права суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 422,0852 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:1132, що розташована на території Вузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, на підставі договору суборенди № 11/10-2/19ДО від 11.10.2019, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Промсгагро" (код ЄДРПОУ 42929332) та фермерським господарством "Добробуд-Агро" (код ЄДРПОУ 40702630).

- витребувати із незаконного володіння та користування товариства з обмеженою відповідальністю "Промсгагро" (код ЄДРПОУ 42929332 , вулиця Січових Стрільців, б. 28, кв. 298, м. Дніпро, 49101) та користування фермерського господарства "Добробут-Агро" (код ЄДРПОУ 40702630, вулиця Зелена, 14, село Новомилорадівка, Криничанський район, Дніпропетровська область, 52352) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 422,0852 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:1132, що розташована на території Вузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

- стягнути з відповідачів у справі на користь прокуратури Дніпропетровської області (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 38, МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) сплачений судовий збір.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Личківська сільська рада (51140, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Личкове, вул. Центральна, 103, код ЄДРПОУ 04340112).

Положеннями статті 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 статті 2 Цивільного кодексу України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 Цивільного кодексу України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України "Про прокуратуру". Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Виходячи зі змісту частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Таким чином, обставини дотримання прокурором встановленої статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом під час розгляду спору за позовом прокурора.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 16 жовтня 2019 року на підставі частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України передала справу № 912/2385/18 разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду. При цьому вказала на наявність виключної правової проблеми, вирішення якої сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто розумного балансу між приватними й публічними інтересами.

Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором. Відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про доцільність розгляду справи 912/2385/18 Великою Палатою Верховного Суду та ухвалою від 07.11.2019 року зазначену справу прийнято до розгляду.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 904/6391/19 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 912/2385/18.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2020 року зупинено провадження у справі № 904/6391/19 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 912/2385/18.

28.10.2020 року від прокурора до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 15/1-210вих-20 від 27.10.2020 року про поновлення провадження у справі № 904/6391/19.

Висновками постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року щодо застосування норм права зазначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"). Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Аналогічний припис закріплений у частині четвертій статті 56 ЦПК України, чинного з 15 грудня 2017 року.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

У відповідності до статті 230 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.

Приймаючи до уваги висновки постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 та клопотання прокурора вих. № 15/1-210вих-20 від 27.10.2020 року про поновлення провадження у справі, суд вважає за необхідне поновити провадження у справі № 904/6391/19 та призначити розгляд справи у підготовче судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2020 року поновлено провадження у справі № 904/6391/19 з 26.11.2020 року та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 26.11.20 року о 11:10 год.

16.11.2020 року від прокурора до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення вих. № 15/1-297вих-20 від 16.11.2020 року щодо підстав підсудності.

У підготовче судове засідання 26.11.2020 року представники відповідачів-1, 2, 3 та третьої особи не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2020 року підготовче судове засідання відкладено на 23.12.2020 року о 10:10 год.

15.12.2020 року від прокурора до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 15/1-475вих-20 від 15.12.2020 року, в якому прокурор просить суд залучити Виконавчий комітет Личківської сільської ради (51140, Магдалинівський район, с. Личкове, вул. Центральна, буд. 103, код ЄДРПОУ 42714998) правонаступником Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає наступне.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Пунктом 7 та підпунктом 31 пункту 4 зазначеного положення визначено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження, у тому числі щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На території Дніпропетровської області таким органом є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яке, у тому числі, здійснює свої повноваження відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого Наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 року № 308 "Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру".

Згідно з п.п. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Дніпропетровської області.

Порушення інтересів держави, на момент виникнення спірних правовідносин, полягало у вибутті з користування держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення за відсутності волі її власника - держави та всупереч встановленого законом порядку.

Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області заходи на захист порушених інтересів держави не вживалися, претензійно-позовна робота, спрямована на скасування незаконного користування земельними ділянками, не проводилася.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Таким чином, при наявності загрози інтересам держави та не здійсненні їх захисту органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, найефективнішим правовим способом захисту, поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, стало саме представництво органами прокуратури інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

При цьому в якості третьої особи на стороні позивача залучено Личківську сільську раду (Личківську сільську об`єднану територіальну громаду) з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок із державної власності у комунальну і навпаки здійснюється за рішеннями самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 60-р від 31.01.2018 року "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад" регламентовано передачу усіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад, крім тих земельних ділянок, які не можуть бути передані у комунальну власність.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Виходячи з наведеного, сільські, селищні, міські ради наділені делегованими повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення комунальної власності за межами населених пунктів та є правонаступником Головного управління Держгеокадастру у області.

Також відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 18.06.2019 року № 4-1565/15-19-СГ передано Личківській сільській об`єднаній територіальній громаді (Личківській сільській раді) Магдалинівського району у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 7381,9934 га, в тому числі спірну земельну ділянки площею 242,4866 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:1132 (№ 20 в акті приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення до вказаного наказу).

Проте, з урахуванням того, що реєстрація права комунальної власності Личківської сільської об`єднаної територіальної громади на вказану земельну ділянку площею 422,0852 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:1132, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена не була, Личківська сільська об`єднана територіальна громада (Личківська сільська рада) була залучена в якості третьої особи на стороні позивача, а не позивачем.

Разом з цим, під час розгляду справи з`ясовано, що 01.10.2020 року у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за територіальною громадою Личківської сільської об`єднаної територіальної громади Магдалинівського району в особі Виконавчого комітету Личківської сільської ради (код ЄДРПОУ 42714998).

В той час, як Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області має бути третьою особою на стороні позивача, з урахуванням того, що зачіпаються його інтереси, як сторони договору оренди спірної земельної ділянки № 11/10-2/19ДО від 10.10.2019 року.

Відповідно до ч.1 ст. 52 ГПК України суд першої інстанції має право залучити до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

З огляду на вказане, Личківська сільська об`єднана територіальна громада в особі Виконавчого комітету Личківської сільської ради має бути залучена до участі у подальшому розгляду справи в якості позивача, а Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - третьої особи на стороні позивача.

У відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020 року клопотання прокурора вих. № 15/1-475вих-20 про здійснення процесуального правонаступництва та заміну сторін у справі № 904/6391/19 задоволено та здійснено заміну сторін, а саме Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з позивача замінено на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача; Личківську сільську об`єднану територіальну громаду в особі Виконавчого комітету Личківської сільської ради замінено з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - позивача, продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 25.02.2021 року включно, та підготовче судове засідання відкладено на 21.01.2021 року о 10:15 год.

11.01.2021 року від прокурора до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № 15/1-9вих-21 від 06.01.2021 року про зміну предмету спору, відповідно до якої, у зв`язку зі змінами в діючому законодавстві України, що регулює питання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, просить прийняти до розгляду заяву про зміну предмету спору та:

1. Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 422,0852 га за кадастровим номером 1222381100:05:001:1132, що розташована на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Промсгогро" (код ЄРДПОУ 42929332), на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Андрєєвої (Павловської) Г.О. № 49149365 від 12.10.2019 з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсгагро" (код ЄРДПОУ 42929332) на вказану земельну ділянку (№ запису про право 33656589).

2. Скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 422,0852 га за кадастровим номером 1222381100:05:001:1132, що розташована на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району, проведену за Фермерським господарством "Добробут-Агро" (код ЄДПРОУ 40702630) на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Андрєєвої (Павловської) Г.О. № 49149396 від 12.10.2019 з одночасним припиненням речових прав Фермерського господарства "Добробут-Агро" (код ЄДПРОУ 40702630) на вказану земельну ділянку (№ запису про право 33656616).

3. Витребувати із незаконного володіння та користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсгогро" (код ЄРДПОУ 42929332, вулиця Січових Стрільців, б. 28, кв. 298, м. Дніпро, 49101) та Фермерського господарства "Добробут-Агро" (код ЄДПРОУ 40702630, вулиця Зелена, 14, село Новомилорадівка, Криничанський район, Дніпропетровська область, 52352) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 422,0852 га за кадастровим номером 1222381100:05:001:1132, що розташована на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району, на користь виконавчого комітету Личківської сільської ради (код ЄДРПОУ 42714998).

У підготовче судове засідання 21.01.2021 року представники позивача та відповідачів-1, 2, 3 не з`явились.

21.01.2021 року у підготовчому судовому засіданні прокурором та представником третьої особи зазначено, що ними було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.02.2021 року о 10:00 год.

Відповідачі у судові засідання в тому числі 18.02.2021 не з`являлись, причини неявки суду не повідомляли, відзив на позов та витребувані судом документи не надали, але були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

Відповідачу-1, 2, 3 було встановлено строк ухвалами суду від 02.01.2020, 30.10.2020 та 23.12.2020 для надання відзиву на позовну заяву, однак останні виконав вимоги ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2020, 30.10.2020 та 23.12.2020 відзив на позов не надали.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачами не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачами листа з ухвалою суду та повернення його до суду з відміткою "адресат відсутній" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідачів щодо їх належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.

За приписами пунктів 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Більше того, права відповідачів, як учасників справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Слід також відзначити, що у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин суд має достатньо підстав вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідачів, але останні не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Отже суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 18.02.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція прокурора викладена у позовній заяві

Прокурор в обґрунтування позову посилається на те, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, а тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є скасування запису про проведену державну реєстрацію права оренди.

Прокурор вказує, що у випадку встановлення правомірності прийняття суб`єктом державної реєстрації рішення про державну реєстрацію права, зокрема подання для державної реєстрації всіх необхідних документів, які вимагаються відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, відсутні перешкоди для задоволення позову про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, якщо наявність такого запису порушує право або інтерес позивача. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 по справі № 925/1265/16 (пункт 5.17), від 04.08.2018 по справі № 915/127/18 (пункт 5.17), від 29.05.2019 по справі № 367/2022/15-ц (пункт 74); від 20.11.2019 по справі № 802/1340/18-а.

При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності 16.01.2020, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції, а тому прокурор вніс корективи до обраного способу захисту і змінив предмет позовних вимог.

Прокурор стверджує, що наявними в матеріалах справи документами спростовано факт автентичності та достовірності укладання Головним управлінням Держгеокадастру Дніпропетровській області договору оренди земельної ділянки, отже записи Державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни про державну реєстрацію права оренди та суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 422,0852 га за кадастровим номером 1222381100:05:001:1132, яка розташована на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району за № 49149365 від 12.10.2019 року та № 49149396 від 12.10.2020 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Прокурор дійшов висновку, що оскільки позивачем дозвіл на передачу землі сільськогосподарського призначення у користування відповідачу-2 не надавався, акт приймання-передачі земельної ділянки не підписувався, а договір оренди земельної ділянки не укладався, то до спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між власником земельної ділянки, яким, на теперішній час, є держава в особі позивача, то до землекористувача повинні застосовуватися положення щодо недійсності правочину.

Прокурор наголошує, що користування відповідачем-3 земельною ділянкою на підставі договору суборенди № 11/10-2/19ДО від 11.10.2019 року, укладеного з відповідачем-2 не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже є безпідставними і з урахуванням статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України спірна земельна ділянка повинна бути повернута державі в особі позивача.

Позиція відповідача-1

Відповідач-1 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

Позиція відповідача-2

Відповідач-2 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

Позиція відповідача-3

Відповідач-3 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

Щодо представництва прокурором інтересів держави у даній справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України, у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

Згідно статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є порушення або загроза порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Приписами статті 15 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурорами органу прокуратури, зокрема, є керівник регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної), перший заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної).

Право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам (частина 1 статті 24 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до пункту 6.1 наказу Генерального прокурора України від 21 вересня 2018 року № 186гн "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень", позови (заяви, подання) слід надсилати до суду за підписом керівника прокуратур усіх рівнів - Генерального прокурора України, прокурорів обласного рівня, міських, районних, міжрайонних, районних у містах та прирівняних до них прокурорів, їх перших заступників та заступників.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України "Про прокуратуру" систему прокуратури України становлять: Генеральна прокуратура України; регіональні прокуратури; місцеві прокуратури, військові прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що в системі прокуратури України діють регіональні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя.

Згідно статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Пунктом 7 та підпунктом 31 пункту 4 зазначеного положення визначено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження, у тому числі щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На території Дніпропетровської області таким органом є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яке, у тому числі, здійснює свої повноваження відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого Наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308 "Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру".

Згідно з п.п. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Дніпропетровської області.

Порушення інтересів держави, в даному випадку, полягає у вибутті з користування державою земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 422,0852 га за відсутності її волі як власника та всупереч встановленого законом порядку.

Прокуратурою Дніпропетровської області направлялися запити від 25.11.2019 № 05/1-571 вих-19 та від 09.12.2019 № 05/1-605вих-19 до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, в яких повідомлялося про встановлені факти порушення земельного законодавства.

Проте, згідно із відповідями Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області № 10-4-0.6-9133/2-19 від 27.11.2019 та № 10-4-0.3-9333/2-19 від 03.12.2019 Головним управлінням Держгеокадастру в Дніпропетровській області заходи, в тому числі претензійно-позовні, направлені на скасування незаконних записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та витребовування земельної ділянки площею 242,4866 га за кадастровим номером 1222381100:05:001:1132, що розташована на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району із незаконного володіння та користування не вживались.

Таким чином, має місце порушення інтересів держави та наявності достатніх правових підстав для подання даного позову та здійснення представництва в суді органами прокуратури.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Предметом доказування у цій справі є обставини щодо правомірності вибуття із користування власника спірної земельної ділянки, правомірності державної реєстрації прав оренди та суборенди спірної земельної ділянки за ТОВ Промсгагро та ФГ Добробуд-Агро та наявності правових підстав для повернення її власнику.

З матеріалів справи вбачається, що 12.10.2019 державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою (Павловською) Г.О. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 33656616 внесено запис про речове право (оренду) ТОВ "Промсгогро" на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 422,0852 га за кадастровим номером 1222381100:05:001:1132, що розташована на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району.

Підстава реєстрації права оренди - договір оренди земельної ділянки № 11/10-2/19ДО від 10.10.2019 року, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі начальника відділу у Петропавлівському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області Аксьонової Л.М. та ТОВ "Промсгагро".

Відповідно до п. 1.1. договору оренди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення товарного сількогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту біля території Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки: 1222381100:05:001:1132.

Пунктом 2.1. договору оренди встановлено, що в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею: 422,0852 га, яка розташована за межами населеного пункту біля території Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Згідно п. 2.2. договору оренди кадастровий номер земельної ділянки: 1222381100:05:001:1132.

У відповідності до п. 2.5. договору оренди нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Дніпропетровській області становить на день підписання цього договору з урахуванням коефіцієнтів, визначених законодавством становить - 27 849,66 грн. за 1 га і підлягає щорічній індексації. Орендарю земельної ділянки протягом одного місяця з дати підписання сторонами договору оренди земельної ділянки замовити за власний рахунок проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та протягом одного року з дати підписання сторонами додаткової угоди до договору подати орендодавцю витяг із затвердженою технічною документацією з нормативної грошової оцінки земельної ділянки разом проектом угоди щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині зазначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, проведеної до Закону України Про оцінку земель , та розміру орендної плати, визначеного на її основі, із зазначенням дати набрання чинності додатковою угодою, яка відповідає даті набрання чинності рішенням про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Податкового кодексу України.

Договір укладено на строк 10 років (п. 3.1. договору оренди).

Пунктом 3.2. договору встановлено, що право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту державної реєстрації цього права відповідно до законодавства.

У подальшому, земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 422,0852 га за кадастровим номером 1222381100:05:001:1132, що розташована на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району, ТОВ "Промсгагро" за договором суборенди №11/10-2/19ДО від 11.10.2019 передано у користування ФГ "Добробут-Агро".

Відповідно до п. 1 договору суборенди суборендодавець надає в суборенду, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 422,0852 га (кадастровий номер 1222381100:05:001:1132), із земель сільськогосподарського призначення державної власності, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення за КВЦПЗ -01.01), яка розташована за межами населеного пункту біля території Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, згідно договору оренди земельної ділянки № 11/10-2/19ДО від 10.10.2019 року (далі - договорі оренди).

Згідно п. 2 договору суборенди передається земельна ділянка загальною площею 422,0852 га (кадастровий номер 1222381100:05:001:1132) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення за КВЦПЗ -01.01), яка знаходиться за межами населеного пункту біля території Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Пунктом 7 договору суборенди встановлено, що термін суборенди - 1 рік, а саме до 11.10.2020 року з можливістю пролонгації. Право суборенди земельної ділянки виникає у суборендаря з моменту державної реєстрації цього права відповідно до законодавства.

12.10.2019 державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою (Павловською) Г.О. проведено державну реєстрацію суборенди ФГ "Добробут-Агро", шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право - № 33656589.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, викладеної у листі від 27.11.2019 року № 10-4-0.6-9133/2-19, наказ про передачу в оренду та на укладання договору оренди спірної земельної ділянки площею 422,0852 га за кадастровим номером 1222381100:05:001:1132, що розташована на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району, не видавався; довіреність на укладання договору оренди спірної земельної ділянки не надавалася; договір оренди земельної ділянки від імені позивача не оформлявся та підписом не засвідчувався.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим порядком (далі - Порядок №1127).

Пунктом 7 Порядку № 1127 визначено, що для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав. У разі коли оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державній реєстрації прав підлягає, зокрема, речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно із частиною 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Пункти 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, чинна редакція статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи, як:

- судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

- судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

- судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є скасування запису про проведену державну реєстрацію права.

У випадку якщо буде встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та відсутні встановлені законом підстави для відмови в державній реєстрації права), то це не є перешкодою для задоволення позову про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, якщо наявність такого запису порушує право або інтерес позивача.

Прокурор стверджує, що права власника земельної ділянки порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права оренди за договором, який ним не укладався.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (стаття 126 Земельного кодексу України).

Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (стаття 17 Закону України "Про оренду землі").

Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації (частина 5 стаття 8 Закону України "Про оренду землі").

Враховуючи, що 20.07.2019 року державним реєстратором (відповідачем-1) проведено державну реєстрацію права оренди та 20.07.2019 року суборенди, з цього моменту земельна ділянка вважається переданою в користування відповідачу-2 та відповідачу-3 відповідно.

Частина 2 статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. (частина 1 статті 116 Земельного кодексу України).

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

В порушення статей 116, 122 Земельного кодексу України відповідач-2 з відповідною заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення для надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не звертався, дозволу на розроблення такого проекту землеустрою не отримував. Проектна документація щодо відведення спірної земельної ділянки відповідачу-2 не розроблялася, в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою не погоджувався. Рішення відповідного органу щодо передачі у користування відповідачу-2 спірної земельної ділянки не приймалося. Акт приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду, не підписувався.

Відповідних доказів сторонами до суду не надано.

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (частина 1 статті 407 Цивільного кодексу України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частина 1 статті 216 Цивільного кодексу України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України).

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2 статті 203 Цивільного кодексу України).

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина 2 статті 152 Земельного кодексу України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина 1 статті 319 Цивільного кодексу України).

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частина 2 статті 319 Цивільного кодексу України).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (частина 1 статті 387 Цивільного кодексу України).

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина 1 статті 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння (пункт 2 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (частина 1 статті 1213 Цивільного кодексу України).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області дозвіл на передачу землі сільськогосподарського призначення у користування відповідачу не надавався, акт приймання передачі земельної ділянки не підписувався, то до спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між власником земельної ділянки, яким, на час прийняття рішення, є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, і землекористувачем повинні застосовуватися положення щодо недійсності правочину.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3 статті 203 Цивільного кодексу України).

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 Цивільного кодексу України).

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 Цивільного кодексу України).

Користування відповідачем-3 земельною ділянкою на підставі договору суборенди № 11/10-2/19ДО від 11.10.2019 року, укладеного між відповідачем-2, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а, отже, є безпідставним.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що вказані вище рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку було прийнято з порушенням приписів чинного законодавства.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки за відповіадчем-2, скасування державної реєстрації права суборенди земельної ділянки за відповідачем-3 (земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 422,0852 га за кадастровим номером 1222381100:05:001:1132, що розташована на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом було встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 1222381100:05:001:1132, вибула з володіння позивача поза волею власника.

Отже, з урахуванням наведеного вище, з метою забезпечення відновлення прав та законних інтересів позивача як розпорядника земельної ділянки з кадастровим номером 1222381100:05:001:1132, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про витребування із незаконного користування відповідача-2 та відповідача-3 земельної ділянки площею 422,0852 га за кадастровим номером 1222381100:05:001:1132, що розташована на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, у власність держави в особі Личківської сільської ради підлягають задоволенню.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, господарський суд вважає, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів-1, 2, 3 порівну по 1 921,00 грн. з кожного, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій останніх.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 422,0852 га за кадастровим номером 1222381100:05:001:1132, що розташована на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Промсгагро" (49101, м. Дніпро, вулиця Січових Стрільців, буд. 28, кв. 298, код ЄРДПОУ 42929332), на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Андрєєвої (Павловської) Г.О. № 49149365 від 12.10.2019 з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсгагро" (49101, м. Дніпро, вулиця Січових Стрільців, буд. 28, кв. 298, код ЄРДПОУ 42929332) на вказану земельну ділянку (№ запису про право 33656589).

Скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 422,0852 га за кадастровим номером 1222381100:05:001:1132, що розташована на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району, проведену за Фермерським господарством "Добробут-Агро" (52252, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Новомилорадівка, вул. Зелена, буд. 14, код ЄДПРОУ 40702630) на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Андрєєвої (Павловської) Г.О. № 49149396 від 12.10.2019 з одночасним припиненням речових прав Фермерського господарства "Добробут-Агро" (52252, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Новомилорадівка, вул. Зелена, буд. 14, код ЄДПРОУ 40702630) на вказану земельну ділянку (№ запису про право 33656616).

Витребувати із незаконного володіння та користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсгагро" (49101, м. Дніпро, вулиця Січових Стрільців, буд. 28, кв. 298, код ЄРДПОУ 42929332) та Фермерського господарства "Добробут-Агро" (52252, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Новомилорадівка, вул. Зелена, буд. 14, код ЄДПРОУ 40702630) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 422,0852 га за кадастровим номером 1222381100:05:001:1132, що розташована на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району, на користь виконавчого комітету Личківської сільської ради (код ЄДРПОУ 42714998).

Стягнути з Державного реєстратора-приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Гоголя, буд. 26, кв. 1, прим. 12,13,14;) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр.-т Дмитра Яворницького, буд. 38, МФО 820172, р/р UA 228201720343160001000000291 в ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) сплачений судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсгагро" (49101, м. Дніпро, вулиця Січових Стрільців, буд. 28, кв. 298, код ЄРДПОУ 42929332) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр.-т Дмитра Яворницького, буд. 38, МФО 820172, р/р UA 228201720343160001000000291 в ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) сплачений судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Стягнути з Фермерського господарства "Добробут-Агро" (52252, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Новомилорадівка, вул. Зелена, буд. 14, код ЄДПРОУ 40702630) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр.-т Дмитра Яворницького, буд. 38, МФО 820172, р/р UA 228201720343160001000000291 в ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) сплачений судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 01.03.2021 року.

Суддя В.Г. Бєлік