Рішення

від 01.03.2021 по справі 911/2986/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2986/20

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Загал-2005"

08001, Київська обл., смт Макарів, вул. Дорожна, буд. 32, код ЄДРПОУ 33801388

до Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс"

07201, Київська обл., смт Іванків, вул. Івана Проскури, буд. 24, код ЄДРПОУ 24219849

адреса для листування: 04128, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 16

про стягнення 351128,36 грн.

встановив:

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.02.2021 позов (вх. №3028/20 від 13.10.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "Загал-2005" до Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" про стягнення заборгованості задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" (07201, Київська обл., смт Іванків, вул. Івана Проскури, буд. 24, код ЄДРПОУ 24219849, адреса для листування: 04128, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 16) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Загал-2005" (08001, Київська обл., смт Макарів, вул. Дорожна, буд. 32, код ЄДРПОУ 33801388) 343148,36 грн. основного боргу, 3242,03 грн. 3 % річних, 1043,95 грн. інфляційних втрат, 5211,51 грн. судового збору.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. № 3038/21 від 09.02.2021) про прийняття додаткового рішення у справі № 911/2986/20 та стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності, суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до частин 1, 2 статті 221, статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

На підтвердження понесення судових витрат позивачем долучені: договір про надання юридичної допомоги № 1 від 09.10.2020, що укладений між Адвокатським об`єднанням "Агенція правового захисту" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Загал-2005", звіт про виконання договору щодо правової допомоги від 08.02.2021, акт прийому-передачі наданих послуг від 08.02.2021 на суму 45743,43 грн., які складаються із: здійснення правового аналізу документів та надання консультаційних послуг на суму 3000,00 грн., підготовку, оформлення та подання до суду позовної заяви на суму 5000,00 грн., подання до суду відповіді на відзив на суму 5000,00 грн. та гонорар у розмірі 34743,43 грн.

Як вбачається з акту прийому-передачі від 08.02.2021, сторонами погоджено, що оплата послуг здійснюється не раніше, ніж через 6 місяців після набрання законної сили рішенням Господарського суду Київської області від 01.01.2021 у справі № 911/2986/20.

Відповідно до пункту 4.1 Договору за послуги, що надаються виконавцем, замовник сплачує виконавцю плату, що являє собою гонорар (винагороду), розмір якої узгоджується сторонами та визначається в додатковій угоді до даного договору.

За надання правової допомоги замовник сплачує виконавцю грошові кошти у такому розмірі: здійснення правового аналізу документів та надання консультацій - 3000,00 грн., підготовка, оформлення та подання до суду позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив - 5000,00 грн., при винесенні рішення та набрання ним законної сили - 10% від суми задоволених позовних вимог на користь замовника.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18: "Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI)".

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України" від 23 січня 2014 року ( East/West. , заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", Європейський суд з прав людини керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v., заява № 35839/97) суд, не зважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Київської області ухвалено 01.02.2021, заява про ухвалення додаткового рішення подана до суду 09.02.2021, станом на дату ухвалення додаткового рішення, рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2021 набрало законної сили, отже, з урахуванням того, що відповідна сума у розмірі 34743,43 грн. обумовлена сторонами до сплати із визначенням конкретного розміру під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат, а відповідачем, у свою чергу, не надано доказів нерозумності цих витрат, їх неспівмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача, при цьому, з огляду на ціну позову та обставини справи, вказані витрати вважаються судом розумними та обгрунтованими.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Під час вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, судом враховано постанову Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17 та практику Європейського суду з прав людини (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04), а також вимоги статті 126 Господарського процесуального кодексу України про те, що питання щодо зменшення таких витрат суд розглядає виключно за клопотанням іншої сторони справи, одночасно, фактичне здійснення таких витрат та їх розмір має підтверджуватись наданими суду доказами.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відображеною в пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34 - 36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Керуючись статями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Заяву (вх. № 3038/21 від 09.02.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю "Загал-2005" до Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" про вирішення питання щодо судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог - задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" (07201, Київська обл., смт Іванків, вул. Івана Проскури, буд. 24, код ЄДРПОУ 24219849, адреса для листування: 04128, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 16) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Загал-2005" (08001, Київська обл., смт Макарів, вул. Дорожна, буд. 32, код ЄДРПОУ 33801388) 45688,54 грн. (сорок п`ять тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень п`ятдесят чотири копійки) витрат на правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено - 01.03.2021.

Суддя С.О. Саванчук